Нова позитивна судова практика Верховного Cуду щодо стягнення з ДП «Гарантованй покупець» заборгованості для виробників за «зеленим» тарифом

15 червня 2022 року Міністерством Енергетики України було видано Наказ № 206 «Про розрахунки з виробниками за "зеленим" тарифом» (далі «Наказ № 206»), з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Після прийняття Наказ № 206, суди першої та апеляційної інстанції, починаючи з травня 2023 року ухвалюють контроверсійні та суперечливі рішення в відповідних справах, посилаючись здебільшого на Наказ № 206. Суди, відмовляючи у позовах виробників електроенергії щодо стягнення заборгованості за договорами, посилаються на Наказ № 206, вказуючи на те, що оскільки ДП «Гарантований покупець» здійснює оплату в межах показників, вказаних в Наказі № 206, він не порушує умови договору та регуляторних актів щодо обсягу оплати отриманої електричної енергії, а отже відсутнє прострочення є підставою для відмови у позові в цілому як за вимогами про стягнення заборгованості, так і за вимогами про стягнення санкцій (пені та штрафу), трьох відсотків річних та нарахування інфляційної складової на суму боргу, оскільки відсутність порушення зобов`язання в частині прострочення грошового зобов`язання унеможливлює застосування відповідальності за це.

Одночасно існувала практика в якій суди першої інстанції виносили рішення щодо стягнення боргу з ДП «Гарантований покупець», вказуючи на те, що Наказ № 206 ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором.

Згідно з даними судового реєстру, нещодавно з’явилась позитивна практика Верховного Суду щодо стягнення з Гарантованого покупця заборгованості на користь виробників за «зеленим» тарифом, огляд якої наведений нижче.

Справа № 910/6185/23.

Стислий виклад справи

Перша інстанція (рішення від 3 серпня 2023 року)

Позивачем ТОВ «Етг Солар 1» (далі «Товариство») заявлено вимоги про стягнення 38 300 406,76 грн, з яких: 35 572 451,04 грн - основана заборгованість за період: жовтень 2021 року, січень - серпень 2022 року, 535 765,75 грн - три проценти річних; 2 192 189,97 грн - інфляційні втрати за договором продажу електроенергії за «зеленим» тарифом ДП «Гарантованому покупцю».

ДП «Гарантований покупець» подало відзив на позовну заяву, у якому заперечило проти позовних вимог, вказуючи, поміж іншого, що  розрахунок за придбану ним електричну енергію здійснюється відповідно до порядку, встановленого наказами Міністерства енергетики України від 28 березня 2022 року № 140 (був чинний до 5 липня 2022 року) та від 15 червня 2022 року № 206, - у відсотковому відношенні до середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, що не було враховано позивачем. Відповідач вказав, що невиконання ним договірних зобов`язань пов`язано з настанням обставин непереборної сили - введенням з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану.

Суд вважав необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за договором, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. Так само, суд вважає необґрунтованими аргументи відповідача щодо відсутності у нього заборгованості перед Товариством з урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України від 28 березня 2022 року "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 та від 15 червня 2022 року "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом"                № 206, а відтак і аргументи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування компенсаційних виплат, заявлених до стягнення Товариством.

При цьому, суд зазначає, що саме лише посилання відповідача на наявність наказу Міністерства енергетики України від 15 червня 2022 року "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206 не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором, оскільки останнім не наведено відповідних розрахунків та не надано належних доказів відсутності на поточному рахунку Підприємства грошових коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, як це прямо визначено підпунктом 6 пункту 2 та абзацом 2 пункту 3 цього наказу.

Отже, позов задоволений частково. Судом першої інстанції визнано заборгованість:

33 911 519,79 грн. – основної заборгованості;

535 765, 75 грн – 3% річних;

2 192 190, 06 грн – інфляційних витрат;

550 966, 49 грн – судовий збір.

Апеляційна інстанція (постанова від 13 грудня 2023 року)

ДП «Гарантований покупець», не погодившись з ухваленим рішенням звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга залишена без задоволення, залишено в силі рішення першої інстанції.

Верховний Суд (постанова від 21 березня 2024 року)

ДП «Гарантований покупець», не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, подало до Верховного Суду касаційну скаргу з проханням скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Етг Солар 1».

Верховний Суд постановив що у Наказі № 206:

-      мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;

-      наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару;

-      наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

ДП «Гарантований покупець» не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.

Враховуючи викладене, а також обставини встановлені судами попередніх інстанцій щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції,  Суд дійшов висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок  ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого НКРЕКП.

Таким чином Верховний Суд касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.