2. БіографіяБіографія
Леонід Канторович народився в єврейській родині
лікаря-венеролога Віталія Мойсейовича
Канторовича і Пауліни (Поліни) Григорівни Закс.
У 1926 році у віці чотирнадцяти років вступив до
Ленінградського університету. Закінчив
математичний факультет (1930), навчався в
аспірантурі університету, c 1932 викладач, в 1934
році став професором (в 22 роки), в 1935 році йому
присвоєно вчений ступінь доктора фізико-
математичних наук без захисту дисертації. У 1938
році Канторович одружився з Наталією Ільїної.
4. В 1939 опублікував роботу
«Математические методы
организации и
планирования
производства», в якій
описав завдання економіки,
які піддаються відкритому
їм математичному методу і
тим самим заклав основи
лінійного програмування.
5. Після 1939 року Канторович погодився
завідувати кафедрою математики
Військового інженерно-технічного
університету. Канторович учасник
оборони Ленінграда.Після війни очолював
відділ в Інституті математики і механіки
ЛДУ. У середині 1948 року по
розпорядженню І.В. Сталіна розрахункова
група Канторовича була підключена до
розробки ядерної зброї. У 1949 році став
лауреатом Сталінської премії «За роботи з
функціонального аналізу».
6. 28 березня 1958 обраний членом-
кореспондентом АН СРСР (економіка і
статистика). З 1958 року очолював
кафедру обчислювальної математики.
Одночасно очолював відділ наближених
обчислень Ленінградського відділення
Математичного інституту ім. Стеклова
7. Кумпанс, Данциг та
Канторович в IIASA (1970-
ті роки).
З 1960 року жив у
Новосибірську, де створив і
очолив Математико-економічне
відділення Інституту математики
СВ АН СРСР і кафедру
обчислювальної математики
Новосибірського університету. 26
червня 1964 обраний академіком
АН СРСР (математика). За
розробку методу лінійного
програмування і економічних
моделей удостоєний в 1965 році
разом з академіком В. С.
Немчинова та професором В. В.
Новожилова Ленінської премії. З
1971 року працював у Москві, в
Інституті управління народним
господарством Державного
комітету Ради Міністрів СРСР з
науки і техніки.
8. 1975 - Нобелівська
премія з економіки
(спільно з Т.
Купмансом «за внесок у
теорію оптимального
розподілу ресурсів»).
9. Помер у Москві 7 квітня 1986 року,
похований на Новодівичому
кладовищі. Нагороджений 2 орденами
Леніна (1967, 1982), 3 орденами
Трудового Червоного Прапора (1949,
1953, 1975), орденом Вітчизняної війни
1-го ступеня (1985), орденом «Знак
Пошани» (1944). Почесний доктор
багатьох університетів світу.
10. «В целом меня мало
интересовали проблемы,
поставленные другими, и
знаменитыми проблемами я
специально не занимался...
для моей деятельности
характерным является
постоянное
взаимопроникновение теории
и практики, относительно
же практики, она нередко
выходит за пределы
математики».
Л.В.Канторович,
«Мой путь в науке»
