Osvitnya programa 2021 2022
- 1. ЗАТВЕРДЖУЮ
- 2. 2 Структура освітньої програми Теребовлянського профільного ліцею Вступ Розділ 1. Призначення закладу та засіб його реалізації. Розділ 2. Опис "моделі" випускника ліцею . Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею. Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування. Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій. Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми. Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми. Розділ 8. Структура навчального року.
- 3. 3 Вступ Загальні положення Освітня програма Теребовлянського профільного ліцею на 2021/2022 навчальний рік розроблена згідно з Конституцією України (ст. 53), Концепцією Нової української школи, на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та Постанов Кабінету Міністрів України: І ступеня (початкова освіта) від 21.02.2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 688 від 24.07.2019) ІІ ступеня та ІІІ ступеня (базова та повна загальна середня освіта) від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2013 року № 538). наказу МОН України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»; наказу МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»; наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»; наказу МОН України від 28.11.2019 №1493 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»; наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»; наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»; постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 року № 872 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» , постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017. № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», відповідно до листів Міністерства освіти і науки України від 18.05.2012 року № 1/9 – 384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу
- 4. 4 класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 за № 229/6517, листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»; Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205. Згідно з чинним законодавством метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт освіти відповідного рівня. Освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів для кожного ступеню окремо; очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою. Теребовлянський профільний ліцей забезпечує набуття дитиною освіти за освітніми програмами початкової, базової та повної середньої освіти, досягнення нею визначених стандартами освіти результатів навчання. Освітній процес у ліцеї організований так, щоб забезпечити формування в учня передбачених стандартами ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності. Освітня програма ліцею об’єднує всіх педагогів у питанні «кінцевого продукту» нашої спільної діяльності, що виражається у розробці «моделі» випускника початкової, основної та старшої школи. Освітніми компонентами освітньої програми закладу є освітня галузь, навчальний предмет, факультативний курс, курс за вибором, спецкурс, модуль тощо.
- 5. 5 Освітня програма ліцею ґрунтується на визнаних світом та перевірених досвідом ключових ідеях української педагогічної думки, базових принципах гуманістичної філософії та здобутках сучасної науки управління. Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» Теребовлянський профільний ліцей (далі – заклад) реалізує автономію, що означає право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, кадрових та інших питань діяльності. В освітньому процесі реалізується академічна свобода, що передбачає самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень (стаття 1 Закону України «Про освіту»). Для забезпечення якісних освітніх послуг, наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу, заклад користується Положенням про академічну доброчесність закладу. На основі освітньої програми закладу освіти, заклад складає та затверджує річний навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу. Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом. Структура Теребовлянського профільного ліцею: ліцей (заклад, у якому навчаються учні 10-12 класів), забезпечує здобуття профільної середньої освіти з можливістю створення спеціальних класів; - гімназія - забезпечує здобуття базової середньої освіти (функціонує до 1 вересня 2024 року) або на інший період, дозволений Законом України «Про повну загальну середню освіту») з можливістю створення спеціальних класів; - початкова школа - забезпечує здобуття початкової освіти (функціонує до 1 вересня 2024 року) або на інший період, дозволений Законом України «Про повну загальну середню освіту»); пансіон (структурний підрозділ ліцею, що забезпечує проживання та утримання учнів). У структурі ліцею передбачено функціонування інклюзивних класів для задоволення освітніх потреб дітей з особливими освітніми потребами. За рішенням Тернопільської обласної ради ліцей та його структурні підрозділи можуть працювати в режимі школи повного дня, скороченого дня та цілодобового перебування. Орієнтовна кількість класів: 3-4 кл. – 2; 5-9 кл. – 8; 10-11 кл. – 3. Гранично допустиме навантаження на учня відповідає санітарно- гігієнічним нормам, установленим Міністерством охорони здоров’я України.
- 6. 6 Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на учнів Відповідно до ст. 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мовою освітнього процесу в закладі є державна мова. Розділ 1. Призначення школи та засіб його реалізації Теребовлянський профільний ліцей знаходиться у власності Тернопільської обласної ради, яка здійснює управління закладом, а в галузевому відношенні підпорядковується управлінню освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації. Ліцей є об’єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, є юридичною особою, бюджетною неприбутковою організацією, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в територіальних органах Державної казначейської служби України, установах банків, печатку зі своїм найменуванням, відповідні штампи і бланки. Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме: уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд; надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
- 7. 7 поглиблене вивчення окремих предметів; надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу; оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та поза навчальної діяльності; надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо. Виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням закладу. Заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за: безпечні умови освітньої діяльності; дотримання державних стандартів освіти; дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами; дотримання фінансової дисципліни. Відповідно до чинного законодавства профільний ліцей здійснює освітній процес згідно із освітніми і навчальними програмами трьох ступенів освіти: I ступінь – початкова освіта; II ступінь – базова середня освіта; III ступінь – середня (повна) загальна освіта. Призначення кожного ступеня навчання визначається у відповідних освітніх програмах. Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту навчальних програм ЗЗСО, а також надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності: інтелектуальна – участь у предметних та міжпредметних конкурсах і олімпіадах різних рівнів; трудова – участь у всіх акціях з благоустрою території закладу; художньо-естетична – участь у вокальному гуртку та шкільному хорі;
- 8. 8 поглиблене вивчення предметів: української мови (5, 7-Б, 8-Б класи); англійська мова (5-9 класи) профільне навчання: суспільно-гуманітарний напрям (англійська мова, – 10- А, 11 класи, українська мова- 10-А); природничо-математичний (біологія 10-Б), допрофільне навчання (англійська мова 8-А, 9-А класи, біологія –8-Б, 9-Б) проведення міжкласних індивідуальних та групових занять з метою підготовки до предметних олімпіад (математика, біологія, хімія, історія, українська мова і література); проведення індивідуальних та групових занять з предметів з метою підготовки до ЗНО (10-11 клас – українська мова, математика, історія). Заклад працює на засадах «педагогіки партнерства» як однієї із важливих ідей Нової української школи, складовими якої є поняття «пeдагогiчна взаємодія», «пeдагогiчна взаємодiя педагогів закладу освіти і батьків». Концепція Нової української школи визначає, що місія Нової української школи полягає в тому, щоб допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між педагогами, дітьми і батьками. Розділ 2 Опис "моделі" випускника ліцею Модель випускника Нової української школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. Випускник Теребовлянського профільного ліцею – це людина освічена, що має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами. Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості: випускник ліцею – добре проінформована особистість; прагне до самоосвіти та вдосконалення; готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави ; є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки, оцінювати ризики та приймати рішення; свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля, здатний планувати своє життя у відповідності з метою;
- 9. 9 мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал. Випускник компетентний у ставленні до життя - реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру. Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, володіє основами особистої гігієни і здорового способу життя. Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах. Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту. Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.
- 10. 10 Розділ 3 Цілі та задачі освітнього процесу ліцею Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі міста, району, області. Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу: 1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової, середньої загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту. 2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів. 3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм. 4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності. 5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів. 6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів підвищення кваліфікації. 7.Проведення атестації та сертифікації педагогів. 8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Вивчення предметів здійснюватиметься за чинними програмами відповідно до переліку програм, підручників та посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2020/2021 навчальному році. Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти Нині змінилися не тільки вимоги до якості освіти, а й виникла потреба впровадження у зміст освіти європейського виміру, спрямування його на інтеграцію до світових та європейських стандартів. А тому перед освітянами, науковцями стоїть нелегке завдання – пошук ефективних механізмів проходження всіх етапів навчання. Саме через освіту необхідно підготувати інноваційну людину, здатну до сприйняття змін та новацій. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
- 11. 11 Статтею 12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної середньої освіти - всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині: № з/п Ключові компетентності Очікувані результати 1 Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного
- 12. 12 змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно- цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх;
- 13. 13 позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Окрім того, усі компетентності однаково важливі і взаємопов’язані: елементи, притаманні одній компетентності, впливатимуть на формування інших. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і
- 14. 14 підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: - організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; - окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні пояснення, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; - предмети за вибором; - роботу в проектах; - позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
- 15. 15 Наскріз на лінія Коротка характеристика Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага- ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.
- 16. 16 Розділ 4 Навчальний план та його обґрунтування При формуванні робочого навчального плану Теребовлянського профільного ліцею враховано вимоги Закону України «Про освіту» від 5.09.2017 року № 2145-VIII, «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р.), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, листа МОН України № 1/9 – 482 від 22.09.2021 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році», листа МОН України №06-19/2635–99 від 30.08.2021 року «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти в 2021/2022 навчальному році», а також типові освітні програми, розроблені на їх основі та затверджені наказами МОН України та інших законодавчих документів. Питання організації інклюзивного навчання регламентується статтями 8 та 161 Закону України «Про загальну середню освіту» та Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. №872 (із змінами) Водночас, освітній процес у закладі організований з урахуванням вимог актів Кабінету Міністрів України, зокрема, постанови Кабінетом Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2» в залежності від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях встановлюється рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 («зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний»), рекомендацій Головного державного санітарного лікаря, наказів та листів МОН щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID- 19)». Враховуючи поетапний перехід закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2021/2022 навчальному році освітня програма Теребовлянського профільного ліцею розроблена на основі:
- 17. 17 - для 3, 4 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, розробленою Р.Б. Шияном, затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 №1273. - для 5, 7-А, 8-А, 9-А класів - за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 10); для 6, 7-Б класів - за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1); для 8-Б, 9-Б класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 8); - для 10-А, 10-Б, 11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464). (Таблиця 2, 3). У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується розподіл годин інваріантного та варіативного складників. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів: 3-4-х класів складає 1820 годин/навчальний рік: для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік; 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. - 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік На основі навчальних планів складається на навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Навчальний час, передбачений на варіативну складову використаний на предмети інваріантної складової, їх підсилення, на проведення індивідуальних та групових занять. Повноцінність освіти
- 18. 18 забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів. Варіативність змісту освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь. У ліцеї здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517) зі змінами. Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту". Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальними тижнем. Навчальні заняття в закладі починаються о 8 год. 30 хв. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 20 хв. При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4 класах – 40 хвилин, 5-12 класах – 45 хвилин. При розподілі варіативного складника навчального плану гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах Відповідно до навчального плану педагогічні працівники закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань і здобуття освіти на рівні державних стандартів. Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами: - Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17); - Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
- 19. 19 Таблиця 1 Робочий навчальний план для 3-го та 4- го класів Теребовлянського профільного ліцею на 2021/2022 н. р. (І ступінь) 3-4 клас – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня, розробленою Р.Б. Шияном, затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 №1273. Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах 3 4 Разом Мовно-літературна Українська мова 5 5 10 Іншомовна Іноземна мова 3 3 6 Математична Математика 4 4 8 Я досліджую світ (Усього) 7 7 14 Мовно-літературна Українська мова 2 2 Математична 1 1 Природнича 2 2 Технологічна 1 1 Соціальна і здоров’язбережувальна 0,5 0,5 Громадянська та історична 0,5 0,5 Інформатична Інформатика 1 1 2 Мистецька Образотворче мистецтво 1 1 2 Музичне мистецтво 1 1 2 Фізкультурна Фізична культура 2 2 4 Хореографія 1 1 2 Усього 22+3 22+3 44+6 Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 2 Основи християнської етики 1 1 2 Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23 23 Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 26 26 52 Директор Теребовлянського профільного ліцею О.В. Архитко
- 20. 20 Таблиця 2 Робочий навчальний план Теребовлянського профільного ліцею на 2021-2022 н.р. ( ІІ ступінь) 5, 7-А класи – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (Таблиця 10). 6, 7-Б класи – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (Таблиця 1). Директор Теребовлянського профільного ліцею О.В.Архитко Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах 5 6 7-А 7-Б Разом Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5 2,5 12 Українська література 2 2 2 2 8 Перша іноземна мова (англійська) 3+1 3+1 2+2 3+1 16 Друга іноземна мова (німецька) 2 - 2 - 4 Зарубіжна література 2 2 2 2 8 Суспільство- знавство Історія України 1 1 1 1 4 Всесвітня історія - 1 1 1 3 Основи правознавства - - - - - Мистецтво Мистецтво - - - - - Музичне мистецтво 1 1 1 1 4 Образотворче мистецтво 1 1 1 1 4 Математика Математика 4 4 - - 8 Алгебра - - 2 2 4 Геометрія - - 2 2 4 Природо- знавство Природознавство 2 - - - 2 Біологія - 2 2 2 6 Географія - 2 2 2 6 Фізика - - 2 2 4 Хімія - - 1,5 1,5 3 Технології Трудове навчання 2 2 1 1 6 Інформатика 1 1 1 1 4 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 4 Фізична культура 3 3 3 3 12 26,5+3 27,5+3 31+3 29+3 Разом 29,5 30,5 34 32 126 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 1,5 2,5 1 1,5 6,5 1.Українська мова 0,5 0,5 1 2. Українознавство 0,5 0,5 3.Польська мова (факультатив) 1 1 4.Християнська етика (факультатив) 1 1 1 1 4 Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32 32 Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) 28+3 30+3 32+3 30,5+3 132,5
- 21. 21 Таблиця 3 Робочий навчальний план Теребовлянського профільного ліцею на 2021-2022 н.р. ( ІІ ступінь) 8-А, 9-А класи – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (Таблиця 10). 8-Б, 9-Б класи – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (Таблиця 8). Директор Теребовлянського профільного ліцею О.В.Архитко Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах 8-А 8-Б 9-А 9-Б Разом Мови і літератури Українська мова 2 2 2 2 8 Українська література 2 2 2 2 8 Перша іноземна мова (англійська) 2+2 2 2+2 2 12 Друга іноземна мова (німецька) 2 - 2 - 4 Зарубіжна література 2 2 2 2 8 Суспільство- знавство Історія України 1,5 1,5 1,5 1,5 6 Всесвітня історія 1 1 1 1 4 Основи правознавства - - 1 1 2 Мистецтво Мистецтво 1 1 1 1 4 Математика Алгебра 2 2 2 2 8 Геометрія 2 2 2 2 8 Природо- знавство Біологія 2 2 2 2 8 Географія 2 2 1,5 1,5 7,5 Фізика 2 2 2,5 2,5 10 Хімія 2 2 2 2 8 Технології Трудове навчання 1 1 1 1 4 Інформатика 2 2 2 2 8 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 4 Фізична культура 3 3 3 3 12 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3 3 6 Англійська мова 1 1 Біологія 2 2 31,5+3 30,5+3 32,5+3 31,5+3 Разом 34,5 33,5 35,5 34,5 138 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 1,5 2.5 0,5 1,5 6 1. Українська мова 1 1 2. Хімія 1 1 3.Християнська етика (факультатив) 0,5 0,5 1 4. Людина і світ професій (факультатив) 1 1 0,5 0,5 3 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33 33 33 Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) 33+3 33+3 33+3 33+3 144
- 22. 22 Таблиця 4 Робочий навчальний план Теребовлянського профільного ліцею на 2021/2022 н.р. (ІІІ ступінь) 10, 11 класи – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464). Директор Теребовлянського профільного ліцею О.В. Архитко № п/п Предмети Кількість годин на тиждень у класах Разом 10-А Проф. англ. мова 10-Б Проф. біологія 11 Проф. англ. мова Базові предмети 27 27 26 1 Українська мова 2 2 2 6 2 Українська література 2 2 2 6 3 Зарубіжна література 1 1 1 3 4 Іноземна мова (англійська мова) 2+3 2 2+3 12 5 Історія України 1,5 1,5 1,5 4,5 6 Всесвітня історія 1 1 1 3 7 Громадянська освіта 2 2 - 4 8 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 3 3 9 9 Біологія і екологія 2 2+3 2 9 10 Географія 1,5 1,5 1 4 11 Фізика і астрономія 3 3 4 10 12 Хімія 1,5 1,5 2 5 13 Фізична культура 3 3 3 9 14 Захист України 1,5 1,5 1,5 4,5 Базові предмети 27+3 27+3 26+3 89 Вибірково-обов’язкові предмети 3 3 3 9 15 Інформатика 2 2 1 5 16 Технології 1 1 2 4 Додаткові години на окремі базові предмети, спеціальні курси 3 3 4 10 17 Німецька мова 2 - 2 4 18 Англійська мова - 2 - 2 18 Хімія 1 2 19 Українська мова 1 2 2 Додаткові години на факультативи та індивідуальні заняття 2 2 2 6 19 Фінансова грамотність 1 1 2 20 Українознавство 0,5 0,5 21 Побудова кар’єри 1 1 2 22 Польська мова 0,5 1 1,5 Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 33 33 Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи): 38 38 38 114
- 23. 23 Освітня програма І ступеня (початкова освіта) Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення яких подано в рамках навчальних планів. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання,восновуякогопокладеноключовікомпетентності. Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формуваннявсіхключовихкомпетентностей. Особливості Типової освітньої програми 2-3 класів, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна, полягають у структуруванні змісту початкової освіти за освітніми галузями та представленні його інтеграції в навчальних предметах, що визначені навчальним планом. Запропонована у програмі інтеграція забезпечує умови для формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого. Розподіл годин між освітніми галузями в рамках інтегрованого предмета «Я досліджую світ» у 2-3-х класах здійснено наступним чином: мовно-
- 24. 24 літературна – 2; математична – 1; природнича – 2, технологічна – 1, соціальна і здоровʹязбережувальна – 0,5, громадянська та історична – 0,5, разом 7 год. у кожному класі. У рамках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» вводиться по 1 год. інформатики. Державні стандарти початкової освіти реалізуватимуться через інваріантну складову робочого навчального плану, у якій повністю збережений перелік освітніх галузей та обсяг годин. Освітню програму для 2-3 класів укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська); математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей; природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі; технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій; інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві; соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших; громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів; мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини; фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок. Мовно-літературна освітня галузь реалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна мова(англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича,
- 25. 25 громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ. Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128) при вивченні української мови (5 годин на тиждень, що виділені на вивчення української мови як окремого предмета і 2 години на тиждень, що включені до інтегрованого курсу (мовно-літературна галузь), всього 7 годин на тиждень) Освітню програму для 4 класів укладено за такими освітніми галузями: Мова і література Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів. Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова". Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство". Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі". Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика". Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво" Варіативна складова використана на підсилення предметів інваріантної складової. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів. Варіативна складова використана на підсилення предметів інваріантної складової та курсу за вибором «Основи християнська етика» Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних
- 26. 26 рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15). Освітню програму базової та повної загальної середньої освіти (ІІ та ІІІ ступенів) укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Навчальні плани ІІ ступеню та ІІІ ступеню передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків. Повноцінність базової та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи. Навчальні плани старшої школи реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. Варіативна складова навчальних планів використовується на: - підсилення предметів інваріантної складової; - запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють світоглядне спрямування; - індивідуальні заняття та консультації. Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
- 27. 27 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів: 1 Спілкування державною мовами 2 Спілкування іноземними мовами 3 Математична компетентність 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях 5 Інформаційно-цифрова компетентність 6 Уміння вчитися впродовж життя 7 Ініціативність і підприємливість 8 Соціальна і громадянська компетентності 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури 10 Екологічна грамотність і здорове життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: - організацію навчального середовища; - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; - окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.; - предмети за вибором; - роботу в проектах; - позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Основними формами організації освітнього процесу в основній школі є різні типи уроку (формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок) та модульних занять (установчо- мотиваційний, змістово-пошуковий, оцінно-смисловий, системно- узагальнюючий, контрольно-рефлексивний), екскурсії, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки (уроки- «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео- уроки, навчально-практичні заняття тощо. З метою наближення змісту навчання до потреб та інтересів дитини, частину годин варіативної складової відведено на проведення групових та
- 28. 28 індивідуальних занять з окремих навчальних предметів, курсів за вибором, факультативних курсів. Нові навчальні програми для 10-11 класів відповідають засадничим положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим положенням Концепції «Нова українська школа». Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів: - базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту; - профільні предмети ; - курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси. Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб учнів, регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо. Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети; Залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, використано для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів з урахуванням потреб учнів. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду.
- 29. 29 Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Організація інклюзивного навчання відповідно Постанови Кабінету Міністрів №872 від 15 серпня 2011 року «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» п. 3, п. 12 та п. 14 та відповідно Постанови Кабінету Міністрів №88 від 14 лютого 2017 включає надання дитині з особливими освітніми потребами психолого- педагогічної корекційно - розвиткових занять. Для кожного учня складено індивідуальну програму розвитку та при потребі індивідуальний навчальний план у відповідності до вимог листа МОН № 1/9-325 від 14.06.2017 року. Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу. Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо: подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів. Принципи партнерства застосовуємо: • повага до особистості; • доброзичливість і позитивне ставлення; • довіра у відносинах; • діалог – взаємодія – взаємоповага; • розподілене лідерство;
- 30. 30 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей). Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо. Упродовж останніх років наполегливо працюємо над упровадженням особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів. Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму: • відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості; • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини; • практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом; • відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини; • виховання вільної незалежної особистості; • забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально- психологічного комфорту дитини; • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або
- 31. 31 оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки- «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей буде здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально- практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. У профільному ліцеї широко впроваджуються інноваційні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності. Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше. Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створені вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі. На початку 2021-2022 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, більше уваги буде приділено традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік, запроваджено «коригуюче навчання».
- 32. 32 Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт. У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних заходів, що забезпечують освітній процес, у тому числі і під час календарно- тематичного планування з предметів важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину. Для організації дистанційного навчання в цей період слід скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9- 173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН України. Школа може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, Google, Classroom, Moodle. Надзвичайно важливим є чітка система організації навчання в школі з самостійним опрацюванням матеріалу (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми (мати чіткі поради та інструкції) Відповідно до статті 20 Закону України «Про освіту» 2017 року: «Інклюзивне навчання», Закону України від 23.05.2017 № 2053-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг», Закону України від 05.06.2014 № 1324-VII «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання», Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» від 06. 07. 2010 р. № 244-VI, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 588 «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», Постанови Кабінету Міністрів України від 15. 08. 2011 р. № 872 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладів», витягів інклюзивно-ресурсних центрів та з метою
- 33. 33 реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство в ліцеї створено у 2021– 2022 навчальному році 12 класів з інклюзивною формою навчання. Для кожного учня розроблено ІПР. Відповідно Закону України «Про освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань. Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації у закладі загальної середньої освіти І, ІІ і ІІІ ступенів. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення визначаються відповідним наказом Міністерства освіти і науки України. Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367. Переведення учнів до наступного класу здійснюється відповідно до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 621 від 08.05.2019. Розділ 6 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми На рівні закладу розроблено систему показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт» діяльності закладу відповідає ідеальній моделі випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є : кадрове забезпечення освітньої діяльності: - підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років; - атестація – 1 раз на 5 років; - добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки; - участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року); навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: - наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної
- 34. 34 літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання – 2 рази на рік; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності: - відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: кабінети, аудиторії, інформаційно-бібліотечний центр, їдальня, наявність Інтернету – 2 рази на рік; якість проведення навчальних занять: - вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років; - тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей): - вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років; - різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці, тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року; - результати участі у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та захисту науково-дослідницьких робіт у МАН; аналізу результатів ДПА і ЗНО, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року. моніторинг продовження навчання: - аналіз вступу у ЗВО України та за її межами – 1 раз на рік. Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»). Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу та/або якості освіти.
- 35. 35 Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (наказ МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження порядку проведення державної підсумкової атестації»). Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» система забезпечення якості освіти має на меті: - гарантування якості освіти; - формування довіри суспільства до системи та закладіі освіти, органів управління освітою; - постійне та послідовне підвищення якості освіти; - допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти. Складовими системи забезпечення якості освіти є: - система забезпечення якості в закладі (внутрішня система забезпечення якості освіти); - система зовнішнього забезпечення якості освіти; - система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі поєднує: - стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти; - систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; - оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти; - оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників; - оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти; - забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти; - забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти; - створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування; - інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
- 36. 36 Система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати: - інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема: стандартизацію; ліцензування освітньої діяльності; акредитацію освітніх програм; - інституційну акредитацію; громадську акредитацію закладів освіти; - зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання; - інституційний аудит; - моніторинг якості освіти; - атестацію педагогічних працівників; - сертифікацію педагогічних працівників; - громадський нагляд; - інші інструменти, процедури і заходи, що визначаються спеціальними законами України; - визначені Законом України «Про освіту» і спеціальними законами органи і установи, що відповідають за забезпечення якості освіти, та спеціально уповноважені державою установи, що проводять зовнішнє незалежне оцінювання; незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти. Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу є: - оновлення нормативно-методичної бази; - забезпечення якості освіти та освітньої діяльності; - постійний моніторинг змісту освіти; - спостереження за реалізацією освітнього процесу; - моніторинг технологій навчання; - моніторинг ресурсного потенціалу закладу; - моніторинг управління ресурсами та процесами; - спостереження за станом соціально-психологічного середовища закладу; - контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів; - розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні (стаття 41 Закону України «Про освіту»). Внутрішня система забезпечення якості освіти закладу функціонує відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Сквирського академічного ліцею, розробленої на основі положень Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 127 від 04.02.2020.
- 37. 37 Розділ 7 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми Для виконання освітніх програм школи на 2021/2022 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, перелік навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ Теребовлянського профільного ліцею на 2021-2022 навчальний рік (з 5-денним робочим тижнем) Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом загальної середньої освіти у межах часу передбаченого освітньою програмою. Освітній процес у 2021/2022 навчальному році триватиме 35 календарних тижнів (175 робочих днів) згідно з п.3, ст.10 (розділ ІІІ) Закону України «Про повну загальну середню освіту». Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр з 1 вересня по 31 грудня 2021 року; ІІ семестр з 17 січня по 8 червня 2022 року; Тривалість відпочинку: осінні канікули – 7 днів; зимові канікули – 16 днів; весняні канікули – 7 днів; літні канікули – від 2 місяців. Так: осінні канікули - з 25 жовтня по 31 жовтня 2021 р.; зимові канікули - з 01 січня 2021 р. по 16 січня 2022 р.; весняні канікули - з 28 березня по 03 квітня 2022 р. 2021/2022 навчальний рік розпочинається 1 вересня 2021 року та закінчується не пізніше 1 липня 2022 року.
- 38. 38 Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 8 червня 2022 року. Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (у залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО). Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються закладом освіти та погоджуються з управлінням освіти Тернопільської ОДА. Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – остання декада травня 2022 року; для 9-х класів – календарний тиждень після закінчення навчального року. Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи. Режим роботи ліцею – п’ятиденний навчальний тиждень з двома вихідними – субота, неділя. Цілодобове перебування учнів у пансіоні, який є структурним підрозділом закладу освіти. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 830 до 1500 і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором ліцею. При складанні робочого навчального плану на 2021/2022 навчальний рік будуть деталізовані окремі розділи освітньої програми. На період 2021/2022 навчального року припадають такі національні українські свята з неробочими днями: 14.10.2021 – День захисника України; 25.12.2021 – католицьке Різдво Христове, перенесено на 27.12.2021; 01.01.2022 – Новий рік; 07.01.2022 – Різдво Христове; 08.03.2022 – Міжнародний жіночий день; 25.04.2020 – Пасха; 01.05.2022 – День праці, перенесено на 02.05.2022; 09.05.2022 – День Перемоги; 13.06.2022 – Трійця; 28.06.2022 – День Конституції України; 24.08.2022 – День незалежності. Директор Теребовлянського ліцею Олег АРХИТКО