Заняття 4. Поняття комунікації у військовому управлінні
- 1. Тема 2. Військова організація як соціальна система. Функції військового управління. Заняття 2.3. (самостійна робота, 2 год.): Рівні військового управління та поділ управлінських посад. 1 навчальне питання. Рівні військового управління. 2 навчальне питання. Професійно-кваліфікаційний поділ військових посад. 3 навчальне питання. Кваліфікаційні характеристики офіцерів та сержантів. 1 навчальне питання. Рівні військового управління Рівні військового управління в Збройних силах України можна розглядати через призму їхньої організаційної структури та функціонального призначення. Вони включають стратегічний, оперативний та тактичний рівні. Стратегічний рівень – це найвищий рівень управління, який визначає загальну військову політику, стратегію оборони та розвитку Збройних Сил України. До нього належать: - Рада національної безпеки і оборони України – ухвалює стратегічні рішення щодо обороноздатності країни. - Міністерство оборони України – формує політику оборони та забезпечує її реалізацію. - Генеральний штаб Збройних сил України – головний орган військового управління, який координує діяльність усіх видів і родів військ (сил) з питань генерування сил. - Командування об’єднаних сил – координує дії видів і родів військ (сил) з питань їх застосування. Оперативний рівень – відповідає за управління військовими операціями та бойовими діями. Сюди входять: - Командування видів Збройних Сил України (Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили) – здійснює керівництво відповідними військовими формуваннями. - Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил України – координує проведення операцій та взаємодію між видами військ. - Оперативні командування – керують військовими частинами в певних регіонах з питань генерації сил. - Армійські корпуси – здійснюють управління військовими операціями та бойовими діями підпорядкованими їм силами і засобами. Тактичний рівень – це рівень безпосереднього управління військовими частинами та підрозділами на полі бою. Він включає: - Бригади, батальйони, роти – здійснюють виконання бойових завдань на місцях. Видами Збройних Сил України є такі: - Сухопутні війська - Повітряні Сили
- 2. - Військово-Морські Сили Окремі роди військ в ЗС України це: - Десантно-штурмові війська - Війська зв'язку та кібербезпеки. Окремі роди сил в ЗС України це: - Сили спеціальних операцій - Сили безпілотних систем - Сили територіальної оборони - Сили логістики - Сили підтримки - Медичні сили Ця структура дозволяє ефективно керувати військовими силами, забезпечуючи їхню боєздатність та оперативність у реагуванні на загрози. Одна з ключових реформ в управлінні військовими в Україні – перехід на корпусну систему. Це стратегічне рішення, яке має покращити координацію між підрозділами та підвищити ефективність бойових дій. Основні аспекти реформи: - Створення армійських корпусів: замість управління окремими бригадами, корпуси об'єднують кілька бригад та допоміжні підрозділи, що дозволяє краще координувати дії на фронті. - Оптимізація командної структури: нова система управління дозволяє швидше ухвалювати рішення та ефективніше розподіляти ресурси. - Підвищення гнучкості: корпуси можуть оперативно реагувати на зміни в бойовій обстановці та адаптувати свої дії до нових умов. Ця реформа є важливим кроком для підвищення боєздатності Збройних Сил України та їхньої здатності ефективно протистояти загрозам. 2 навчальне питання. Професійно-кваліфікаційний поділ військових посад У Силах оборони України, як і в більшості армій світу, військові посади поділяються відповідно до: • рівня управління (тактичний, оперативний, стратегічний), • військового звання, • функціонального призначення (бойове командування, штабна робота, забезпечення тощо), • спеціальності (роди військ, служби), • кваліфікації (вимог до освіти, досвіду, підготовки). Управлінські посади класифікуються за категоріями.
- 3. Категорії управлінських посад Категорія Приклади посад Рівень Вищий командний склад начальник Генерального штабу, командувач видів ЗСУ Стратегічний Старший офіцерський склад командир бригади, заступник начальника управління Оперативний Середній офіцерський склад командир батальйону, начальник штабу роти Тактичний Молодший офіцерський склад командир взводу, заступник командира роти Тактичний Сержантський (старшинський) склад головний сержант підрозділу, інструктор Нижчий рівень управління Кожна управлінська посада має визначені кваліфікаційні вимоги: • Освіта – військові навчальні заклади відповідного рівня; • Стаж служби – визначена кількість років на попередніх посадах; • Проходження курсів – оперативно-тактичні, стратегічні, мовні тощо; • Фахова спеціалізація – піхота, артилерія, авіація, кібербезпека, логістика тощо; • Знання і вміння – управління підрозділом, планування операцій, робота зі штабними документами, управління персоналом тощо. Види посад за функціональним призначенням: • Командні посади – управління підрозділами (командир взводу, роти, батальйону). • Штабні посади – планування, координація, розвідка, логістика (офіцер штабу, начальник відділу). • Технічні/спеціальні посади – зв'язок, ІТ, інженерне забезпечення. • Навчально-виховні посади – інструктори, начальники курсів. Залежність посад від виду/роду військ Різні види Сил оборони України (Збройні Сили, Нацгвардія, Сили ТрО, ССО, ДШВ тощо) мають свої специфічні вимоги до управлінських посад. Наприклад: • У ССО – акцент на спеціальну підготовку, мовну підготовку, роботу в малих групах. • У ЗСУ – чітка вертикаль командування, комплексна штабна структура. Система присвоєння посад та оцінювання • Призначення на управлінські посади відбувається за результатами атестації, ротації, кадрового резерву. • Оцінювання проводиться за результатами службової діяльності, виконання завдань, лідерських якостей, підвищення кваліфікації. Отже, професійно-кваліфікаційний поділ управлінських військових посад у Силах оборони України є складною системою, що базується на принципах військової ієрархії, функціональності, спеціалізації та підготовки. Такий поділ
- 4. дозволяє забезпечити ефективне командування і управління на всіх рівнях оборони держави. 3 навчальне питання. Кваліфікаційні характеристики офіцерів та сержантів Система професійно-кваліфікаційного поділу в Силах оборони України має ключове значення для забезпечення ефективного управління на всіх рівнях. Вона базується на чіткому визначенні ролі, обов’язків, освітнього і службового рівня військовослужбовця. Основними категоріями управлінців є офіцери та сержанти, які разом формують командну вертикаль від відділення до стратегічного командування. Кваліфікаційні характеристики офіцерського складу Рівні офіцерських звань • Молодший офіцерський склад (лейтенант, старший лейтенант) • Середній офіцерський склад (капітан, майор) • Старший офіцерський склад (підполковник, полковник) • Вищий офіцерський склад (генерали) Основні компоненти кваліфікації • Освіта – вища військова (бакалавр, магістр), здобута у профільних навчальних закладах (НУОУ, НАСВ, ІКЗС тощо). • Спеціалізація – за родом військ (піхота, артилерія, зв'язок, логістика, авіація, кібероборона тощо). • Стаж служби – регламентований мінімальний строк на попередній посаді перед підвищенням. • Проходження курсів – тактико-спеціальні, штабні, мовні, стратегічного рівня. • Знання іноземних мов – особливо для участі в місіях НАТО, співпраці з міжнародними партнерами. • Фізична підготовка – щорічна перевірка нормативів. Типові посад та вимоги до них Посада Звання Основні вимоги Командир взводу Лейтенант Базова військова освіта, стаж після випуску Командир роти Капітан 2+ роки на посаді комвзводу, курс лідерства Начальник штабу батальйону Майор Досвід управління, оперативно-тактична підготовка Командир бригади Полковник Повний цикл військової освіти, досвід командування Кваліфікаційні характеристики сержантського складу Категорії сержантів • Молодший сержант
- 5. • Сержант • Старший сержант • Головний сержант роти/батальйону • Штаб-сержант бригади • Головний старшина ЗС Основні компоненти кваліфікації • Професійна підготовка – завершення курсів у навчальних центрах. • Спеціалізація – вогнева, технічна, медична, інженерна, ІТ тощо. • Стаж служби – щонайменше 1-3 роки на попередній посаді. • Курси підготовки – відповідно до категорій та спеціалізації. • Фізична підготовка – приклад для підлеглих, дотримання всіх нормативів. • Навички лідерства – наставництво, підтримка морального духу, контроль дисципліни. Типові посади та вимоги Посада Звання Основні вимоги Командир відділення Молодший сержант Базова спеціальна підготовка Головний сержант роти Старший сержант Лідерські курси, стаж від 2 років Головний сержант батальйону Головний сержант Вища кваліфікація, робота з особовим складом Штаб-сержант бригади Головний старшина Координація сержантського корпусу на рівні бригади Порівняльна характеристика офіцерів і сержантів Ознака Офіцери Сержанти Рівень управління Від взводу до стратегічного командування Від відділення до штабу бригади Основна функція Прийняття рішень, командування Наставництво, контроль виконання Освіта Вища військова Середня/спеціальна + курси Підготовка Академії, штабні школи Курси NCO (від базового до старшого) Роль у структурі Командна вертикаль Підтримка командної вертикалі знизу Професійно-кваліфікаційні характеристики офіцерського та сержантського складу Сил оборони України є важливим інструментом забезпечення ефективного військового управління. Офіцери формують стратегічне бачення та ухвалюють ключові рішення, тоді як сержанти є безпосередніми наставниками
- 6. особового складу, відповідаючи за дисципліну, моральний стан і виконання завдань на тактичному рівні. Отже, чітка система кваліфікацій, підвищення професійної майстерності та ротація посад забезпечує постійний розвиток Збройних Сил України та їх адаптацію до стандартів НАТО.