Заняття 6. Прийняття рішення командиром взводу на бій на основі APSP (Army Problem Solving Process).
- 1. Тема 3. Методологічні основи управлінських рішень командира підрозділу. Заняття 7 (практичне 2 год.). Аналіз проведених дій. 1. Методика АПД (теорія питання). 2. Робота в мікрогрупах за ситуаціями (кейс-метод). 1 навчальне питання. Методика АПД (теорія питання). Аfter-action review (AAR, дослівно – огляд після дії) – процедура швидкого аналізу бою та бойової підготовки військ, яку українською мовою можна назвати як «Аналіз проведених дій» (АПД). Ця процедура є універсальним комунікаційним способом професійного обговорення результатів виконання певного завдання або завдань за визначений період часу особовим складом відповідно до вимог (стандартів) і дає змогу покращити навички військових та поширити передовий досвід якомога широкому колу учасників. Її називають «першим і головним стандартом НАТО». Вважають, що Аfter-action review бере початок від практик бригадного генерала Семюела Л. А. Маршалла, який першим почав так аналізувати кампанії під час Другої світової війни. Згодом на основі інтерв’ю Маршалла американська армія взялася формувати такий підхід як базовий стандарт. Фактично АПД був створений для забезпечення об'єктивного обговорення навчальної (бойової) діяльності в атмосфері, що зосереджена на підсилення можливості підрозділів виконувати завдання та вчитися на своїй діяльності, а не проводити каральне обговорення – пошуки “крайнього”. АПД став настільки результативним в армії США, що в даний час розглядається фахівцями, як певна культура. Будучи впровадженим у армійському середовищі, АПД з початку 90-х років ХХ ст. був апробований у великих бізнес структурах, таких як “Дженерал електрик”, “Бритіш Петролеум”, “Моторола”, які офіційно визнали його невід’ємною частиною своєї корпоративної культури. Для того, щоб краще зрозуміти сутність процесу АПД, дайте собі відповіді на наступні питання, спираючись на власний досвід військової служби: - Скільки раз ви чули критику в свою сторону від старшого командира? - Як ви себе почували? - Командир на вас підвищував голос? - Він накладав на вас стягнення? - Про що ви думали коли це відбувалося? - Чи так само часто він схвалював він ваші дії, як і шукав недоліки в вашій роботі? - Як ви відчували себе в ролі командира, коли сварили підлеглих? - Чи це стимулювало Вас і покращило виконання завдання вашими підлеглими?
- 2. Як висновок можна зазначити, що критика командира дає лише одну, суб'єктивну, точку зору подій і не враховує точок зору всіх учасників. Вона також не несе належної продуктивності, натомість виступає демотиватором ініціативи і старанності підлеглих, пригнічує морально-психологічний стан, перешкоджає створенню атмосфери поваги і довіри в колективі, в першу чергу до командира. Замість того, щоб витрачати час і нервові клітини на докори, краще разом подумайте про те, як удосконалити виконання завдання. Таким чином, сутність процесу АПД – це продуктивний аналіз навчання або виконання завдань. Він дозволяє покращувати стан навіть якщо справи йдуть добре. Процес АПД – це більше ніж просто аналіз якихось проведених дій. Він передбачає спостереження за всією діяльністю підрозділу, під час якого створюються умови для того, щоб отримати якомога більшу кількість об'єктивної інформації та компетентних висновків про навчальну подію, завдання тощо. АПД дає відповідь на три основні питання: 1. Що планувалося або мало статися? 2. Що насправді сталося і чому? 3. Як ми можемо це зробити краще наступного разу? Є два основних види АПД: формальний і неформальний. Важлива відмінність між формальним та неформальним АПД полягає в тому, що для формального АПД необхідне більш ретельне планування, координація та підготовка, ніж для неформального. До формального також можуть залучатись ті, хто не брав участь у виконанні завдань. Неформальний АПД проводиться після бою, навчань, або в кінці короткої події (заняття). Якщо завдання не виконано, необхідно переглянути, що сталося і чому так відбулося. За результатами аналізу заплановані дії можуть бути вчасно відкориговані і вжиті правильні заходи з урахуванням пропозицій щодо удосконалення діяльності підрозділу. Отриманий досвід за результатами неформального АПД зазвичай негайно доповідається у вищий орган управління та оперативно доводиться іншим підрозділам. Формальний АПД відбувається в кінці операції, завершення етапу бойових дій або навчань, а також періодично (зазвичай не частіше одного разу на місяць). Це добре сплановані, документовані дії з виваженими висновками на основі проведених неформальних АПД в підрозділах. Узагальнений досвід за результатами формального АПД спрямовується до відповідних баз даних і є основою для урахування набутого досвіду в нормативних документах (статути, настанови, порадники тощо), воєнно- історичних виданнях, а також удосконалення програм навчання у ВНЗ. Особливості проведення формального та неформального АПД Взагалі, всі види АПД дотримуються одного і того ж формату, що включає:
- 3. - обмін ідеями та спостереженнями, - зосередженість на удосконаленні діяльності і майстерності. Порядок і техніка проведення АПД командирами залежить від його виду. Командири планують формальний АПД в той час, коли вони близькі до завершення якогось етапу операції або підготовки. Формальний АПД потребує ретельнішого планування та підготовки ніж неформальний АПД. Він може вимагати проведення рекогносцировки місцевості, координації щодо забезпечення навчальними засобами (шаблони місцевості, карти тощо), навчання спостерігачів і контролерів (посередників). Неформальний АПД, застосовується в разі, якщо необхідно провести індивідуальні або групові опитування прямо на місці, в даний конкретний момент: по закінченню бою, під час навчань або підготовки особового складу. Тобто він забезпечує негайний зворотній зв'язок як індивідуально з кожним військовослужбовцем, так і з підрозділом вцілому. Ідеї та рішення, що отримує командир від підлеглих під час неформального АПД можуть негайно бути втіленими. Неформальний АПД максимізує якість і багатогранність отриманого досвіду завдяки тому, що всі безпосередні виконавці завдань активно залучені в процес. Вони вивчають що робити, як це робити краще та відчувають важливість своєї ролі в плануванні виконання завдання. Активне залучення безпосередніх виконавців до проведення АПД дає їм розуміння, як в подальшому уникати помилок при виконанні поставлених завдань. Основні відмінності традиційного підведення підсумків (“розбору польотів”) від процедури АПД. Традиційне підведення підсумків або “розбір польотів” характеризується одностороннім потоком інформації від командирів (спостерігачів, контролерів, посередників) до особового складу. АПД ж асоціюється з певним сеансом зворотного зв'язку з учасниками. Головна увага “розбору польотів” зосереджена на тому, що було не так, тобто недоліках. Командири критикують дії підрозділу, акцентуючи увагу саме на недоліках і пошуку винних. Взаємодія з особовим складом щодо його баченням подій зазвичай відсутня, або умисно подавляється командиром. На відміну від цього, процес АПД обов'язково передбачає два напрямки потоку інформації (як від командирів, так і від підлеглого особового складу), зосереджуючись не на проблемах і недоліках, а на думці підлеглих що сталося і чому, а також спільному виробленні шляхів вирішення проблем. Ключова умова успішного АПД – він має бути некаральним, не ґрунтуватись на страху бути покараним, а навпаки, повинна панувати нормальна морально- психологічна атмосфера. Фактично учасники повинні мати можливість вільно обговорювати те, що вони зробили і чому вони так зробили, вони не повинні боятися обговорення власних помилок, висміювання чи покарання. Участь особового складу відбувається в атмосфері відвертого діалогу в обговоренні “що
- 4. сталося” і “чому це сталося”. Тому для успішного АПД вкрай важливим є вміння вести конструктивну дискусію. Принципи АПД підкреслюють основні особливості діяльності командира, лідера, що “робити” та “не робити” у процесі АПД. Як вже відмічалося, ніяких “вказувань пальцем”, пошуків винних за помилки в виконанні завдань не повинно бути допущено. Керівник АПД повинен сприяти просуванню обговорення, “протягуючи” підрозділ через навчальні події та дозволяючи всім військовослужбовцям спілкуватися і обговорювати проблеми. Тобто треба спонукати їх до мислення що сталося і чому, та що вони можуть зробити, щоб покращити виконання завдання в майбутньому. Командир на рівних правах з підлеглими бере участь в обговоренні, але має втручатися в дискусію, коли вона набуває безпредметного нераціонального характеру, ведеться довкола проблеми без пошуку шляхів її вирішення або коли учасники переходять до взаємних обвинувачень. Якщо рішення проблеми знаходиться поза межами компетенції підрозділу, то можливості щодо її усунення потрібно виробляти у формі обґрунтованих пропозицій. Підрозділ необхідно постійно вчити знаходити свої власні рішення. Основні питання, які підлягають обговоренню під час АПД: Що планували (мало відбутися)? Що і як виконали або сталося насправді? Що і як ми можемо зробити краще? Загальний порядок проведення АПД: 1). Вступ та правила проведення АПД. 2). Обговорення що планували (мало відбутися)? 3). Мета завдання (навчання). 4). Замисел та завдання командира. 5). Замисел та завдання противника. 6). Що і як виконали або сталося насправді? 7). Що і чому так сталося? 8). Які причини успіхів та невдач? 9). Що і як ми можемо зробити краще? 10). Безпека бою (маскування, спостереження, обман противника), а у повсякденних умовах – дотримання заходів безпеки. 11). Висновки. Підсумки. Заключні репліки. Приклад реалізації методики проведення АПД Уявимо, що підготовка матеріалів до АПД завершена, учасники на встановлених місцях. Наступив час провести АПД. Організатор АПД повинен почати з чогось, що приверне увагу – жарт, влучний анекдот або цікавий історичний приклад, що стосуються бою, навчання, події або проведення АПД.
- 5. Після цього організатор, за необхідності, доводить мету та послідовність АПД для того, щоб переконатися, що всі розуміють що таке АПД і як воно працює. Вступ організатора АПД може містити такі постулати: АПД – це динамічне, об’єктивне, справедливе обговорення проведених дій, що зосереджене на виконанні завдання підрозділом у відповідності до військових стандартів щодо цих завдань. Кожен може і повинен брати участь, якщо в нього є розуміння, інформація, погляди чи питання, що допоможуть підрозділу визначити та підсилити слабкі сторони та укріпити сильні. Аналіз проведених дій – це не є “розбір польотів”. Ніхто, не залежно від звання, посади чи чогось іншого не володіє всією інформацією і не знає всіх відповідей. АПД дозволяє максимізувати користь від досвіду проведених дій шляхом сприяння особовому складу, незалежно від звання і посади, навчитися чогось один в одного. Завжди будуть слабкі сторони, які потрібно посилити та сильні сторони, що потрібно підтримувати і удосконалювати. АПД не зупиняється на минулому, а працює в інтересах майбутнього. При обговоренні бойового завдання (місії) командир озвучує завдання з чотирьох обов’язкових компонентів, а саме: - безпосередньо завдання (що мають зробити підлеглі); - чому це важливо; - очікування командира (що має відбутися на полі бою); - фінальний результат. Використовуючи оперативну графіку, карти та/або макет місцевості командир формулює завдання (місію) та описує (пояснює) свій задум. Тоді, при необхідності, керівник обговорення спрямовує обговорення в таке русло, щоб переконатися, що всі розуміють план та задум командира. Інша корисна тема обговорення полягає в тому, щоб підлеглі командири обговорили задум старшого начальника і як він може бути удосконалений на майбутнє з урахуванням отриманої інформації. Керівник АПД переглядає події в логічній послідовності, щоб описати та обговорити те, що сталося. Він не повинен задавати прямі питання з однозначною відповіддю “так” чи “ні”, а повинен заохочувати участь кожного та вести обговорення, використовуючи питання, що вимагають розширеної відповіді. Потрібно дозволити учаснику АПД акцентуватися на тому, що важливо не тільки для керівника, а й для нього. Під час обговорення доцільно використовувати поєднання наступних технік або, за браком часу, одну з них. 1. Хронологічний порядок подій. Розгляд хронології подій дозволяє особовому складу побачити ефективність їхніх дій на фоні інших підрозділів та подій. Розглядаючи події в порядку, в якому вони відбулися, особовий склад та командири (лідери) можуть легше згадати те, що сталося.
- 6. 2. Обговорення методом аналізу дій на полі бою за елементами. Головна ідея полягає в тому, що керівник може організувати обговорення за кожним елементом бойових дій. Дана техніка особливо важлива під час аналізу дій штабних структур, чиї обов’язки стосуються однієї чи більше елементів системи управління боєм. Керівники повинні бути обережними, використовуючи дану техніку, щоб не загубитися у загальному і не суттєвому. 3. Ключові події (теми), проблемні питання зосереджено на критичних подіях навчання, що вплинули на результат. Дана техніка частково ефективна, коли час обмежений. 4. Обговорення причин успіхів та невдач. У всіх випадках, коли визначено досягнення та проблеми, що виникли, важливо виявити їх об'єктивні причини і занотувати їх. Причини виникнення успіхів або невдач є основою для вироблення пропозиції щодо удосконалення діяльності кожного військовослужбовця і підрозділу в цілому на наступному етапі АПД. Ключ до успіху АПД – це надання особовому складу можливості самостійно визначити як удосконалити виконання їхнього завдання. Якщо вони відповідно треновані та розуміють що мало відбутися, то вони зможуть визначити свої власні помилки, а також те, як удосконалити власні дії. Ось чому критичною вимогою є проведення АПД у некаральній атмосфері. Коли у військовослужбовців з'являться ідеї щодо удосконалення своїх дій, вони стануть більш впевненими в своїх рішеннях, якщо вони їх власні, і докладуть більше зусиль щодо їх реалізації. Під час проведення АПД, керівник має бути готовим визначити власний якісний показник (еталон) виконання завдання (місії). Коли керівник визначить свої помилки та вияснить як покращити власне виконання та дії, солдати зрозуміють, що вони мають зробити теж саме. Керівники також мають визначити ті моменти, де покращення виконання може бути виявлене тільки за допомогою практики. Визначення часу та засобів для практики-це обов’язок керівника. Важливо також підкреслити позитивні моменти! Визначте ЧОМУ вони були успішно виконані. Ймовірно, що визначені фактори успіху можуть бути переведені на інші процеси, де необхідне певне підсилення. Важливо дати зрозуміти військовослужбовцям, що їх успіх помічений. Це дасть їм підтвердження того, що вони дійсно діють вірно. Дотримання заходів безпеки – запорука успішного виконання завдання. Не врахування факторів ризику призводить до поранень, смертей, втрат ресурсів. Дотримання правил використання озброєння і військової техніки, правильне застосування тактики, відповідне врахування погоди, місцевості, розташування ресурсів все це впливає на успіх місії та збереження життя і здоров’я особового складу. Під час АПД треба надати можливість особовому складу поговорити про те, як можна посилити заходи безпеки. Наприкінці АПД керівник ще раз повинен наголосити на ключових моментах, які були предметом обговорення: - Як підрозділ планує покращити слабкі місця?
- 7. - Що підрозділ виконав належним чином? - Що потрібно покращити? - Керівник має переконатися, що всі висновки АПД записані. - Завершати АПД потрібно на позитивній ноті. В результаті АПД військовослужбовці повинні шукати можливості і прагнути до подальшого вдосконалення. 2 навчальне питання. Робота в мікрогрупах за ситуаціями (кейс-метод). Дивись файл-завдання «Практична складова»