5_pr_yk_2022.pdf

Яковлева Є. В., Безручкова С. В., Сало Т. О., Федченко С. Г., Клименко Т. О.
«Пізнаємо природу»
підручник інтегрованого курсу для 5 класу
закладів загальної середньої освіти
Видавничий дім Весна

3
ПЕРЕДМОВА
Дорогі п’ятикласники і п’ятикласниці!
Ви тримаєте в руках новий підручник «Пізнаємо природу». Він
допоможе вам у вивченні цього нового курсу. Пізнавати природу
— це означає вивчати оточуючий нас світ: рослин, тварин, зірки,
клімат і, звичайно, самих себе, бо людина теж є частиною природи.
Світ навколо нас сповнений загадок і таємниць.
— Що являє собою планета Земля?
— Чому Місяць світить уночі?
— Які численні взаємозв’язки пов’язують живу та неживу при-
роду?
— Яке місце займає людина в системі цих взаємовідносин?
Дати відповіді на ці та безліч інших запитань вам допоможуть
такі природничі науки, як біологія, географія, хімія, фізика, астро-
номія, екологія.
Матеріал підручника поділено на теми й окремі параграфи.
Перша з них має назву «Вчимося досліджувати природу». Голо-
вне, про що ви дізнаєтеся з цієї теми, — як правильно досліджувати
природу. Вивчаючи наступну тему — «Досліджуємо тіла, речовини,
явища», — ви значно розширите свої уявлення про різноманітні
природні та рукотворні тіла, а також речовини, з яких вони склада-
ються, зануритесь у світ різноманітних природних явищ. З третьої
теми — «Дізнаємося про Землю і Всесвіт» — ви здобудете знання
про будову планети Земля, її рух; про Сонце і Місяць та їх вплив
на Землю.
Сама назва наступної теми — «Вивчаємо живу природу Землі»
— підказує, що її присвячено найскладнішому та найцікавішому
складнику природи — живим організмам. Вам відкриє свої таємниці
світ рослин, тварин і грибів. Але невід’ємною частиною живої при-
роди є і ми самі. Вивчаючи тему «Пізнаємо організм людини у його
середовищі існування», ви в цьому переконаєтесь. Ви дізнаєтесь
про найважливіші процеси, які відбуваються в організмі людини та
складають основу її життя.
Завершує наш підручник тема «Вчимося у природи і дбаємо про
її збереження». Вона переконає вас у тому, що природа дуже ви-
нахідлива і задача людини — вивчати її для того, щоб створювати

4
неперевершені прилади та механізми. Водночас пам’ятаймо, що
природа потребує нашої любові та турботи. Правильній взаємодії
з природою задля її збереження і вчить ця тема.
Тому, хто вдумливо ставиться до природи, хто намагається дійти
до суті, доводиться стикатися з найцікавішими загадками, а ваша
допитливість, можливо, призведе до нових відкриттів на континенті
знань.
— Я знаю одну планету. Живе там такий собі червонопикий добродій.
Він не понюхав жодного разу жодної квітки. Зроду не глянув на зірку.
Нікого ніколи не кохав. Він тільки й робить, що підбиває цифри.
А. де Сент-Екзюпері, «Маленький принц»
Сподіваємося, що ви не будете такими. А що стосується цифр:
у сучасному світі вивчати природу без них неможливо.
У кожному параграфі є певні рубрики.
Рубрика «пригадайте» передбачає відповіді на питання, які
вам знайомі з попередніх уроків або з початкових класів. Якщо ви
натрапили на рубрику «поміркуйте!» — це означає, що над цією
проблемою треба замислитися, висловити свої думки, припущення.
Рубрика «Знайдіть інформацію» скерує вас до самостійної робо-
ти з різними джерелами. У багатьох темах передбачені Практичні
завдання, які ви можете виконувати на уроках під керівництвом
учителя або вдома. У рубриці «запам’ятайте!» узагальнюються голо-
вні ідеї теми, повторюються важливі поняття.
Опрацювання кожного параграфа завершується рубриками «Пе-
ревірте свої знання» і «Застосуйте свої знання». Відповідаючи на
запитання і виконуючи завдання, ви зможете перевірити, чи добре
розібралися в темі, чи можете розв’язувати життєві та творчі за-
вдання.
Рубрика «Домашня лабораторія» стане вам у пригоді в самостій-
ній дослідницькій діяльності — вона містить теми, плани та до-
кладні описи корисних спостережень, експериментів, моделювання.
Сподіваємося, що працювати з підручником вам буде цікаво і він
допоможе полюбити рідну природу, стати її друзями.
Великий дар дано людині — вміння вчитися. Ви будете щасливі,
якщо цей дар збережете на все життя!
Автори

6
§ 1. Природа: складники і методи дослідження.
Шлях наукового пізнання природи
Все досліджуй, давай розуму перше місце.
Піфагор, давньогрецький мислитель
1. Що є складниками природи?
Ви вже знаєте, що природа — це все, що оточує люди-
ну й виникло без її втручання. Природа й людина тісно
пов’язані. І якщо природа може існувати без людини, то
людина без природи — не може.
Світ природи чарує людей своєю красою, надихаючи
худож
ників, літераторів, композиторів на створення чудо-
вих творів мистецтва.
Природа дає людям тепло, світло, повітря, їжу, ліки,
сировину для виготовлення різних необхідних речей. Крім
того, вона збагачує людину знаннями, тим самим роблячи її
розумнішою, сильнішою.
пригадайте
Що є складниками природи?
Складники (компоненти) природи — гірські породи,
води, повітря, ґрунти, організми, космічні тіла (мал. 1.1).
Складники природи
Мал. 1.1. Складники природи

7
2. Які методи застосовують для дослідження природи?
Кожен і кожна з нас щоденно досліджують навколишній
світ, здобуваючи нові знання. Напевно у нас виникає багато
запитань, і на деякі з них ми не можемо відповісти одразу.
А для відповіді на інші необхідно застосувати додаткові
методи дослідження.
Методи дослідження — сукупність певних способів для
отримання інформації про об’єкт дослідження, наприклад,
ліс як природна система.
Досліднику
/дослідниці природи необхідно вибрати пра
вильний шлях дослідження або метод, яким він/вона ко-
ристуватиметься. З’ясуймо, чим різняться такі методи, як
експеримент і спостереження.
Спостерігають явища чи організми в природних умовах
за допомогою органів чуття. Під час спостереження ми не
втручаємося у природний перебіг подій (мал. 1.2). Експери-
мент, або дослід, проводять у спеціально створених умовах,
що дають змогу багаторазово відтворювати явище, яке спо-
стерігають.
Мал. 1.2. Метод спостереження
Метод спостереження — найдавніший. Саме шляхом
спостережень люди з давніх-давен вивчали природу. На
приклад, спостерігаючи за добовим рухом Сонця, вони
встановили, що сходить світило завжди з однієї сторони

8
небокраю, а заходить — з іншої. Також наші спостережливі
предки помітили, що в одні пори року світловий день скоро-
чується, а в інші — подовжується; навесні на деревах і ча-
гарниках набухають бруньки, а згодом з’являються листки
і квітки; після блискавки буває грім…. І ще багато-багато
іншого!
Коли самих лише спостережень недостатньо, дослідники
природи вдаються до експериментів.
Пригадайте експерименти, які ви проводили в попередніх кла-
сах. Які з них запам’яталися вам найбільше?
Експеримент влаштовують, коли потрібно пояснити,
чому відбуваються ті чи інші явища, які умови прискорю-
ють або сповільнюють процеси, що спостерігаються.
За допомогою експерименту можна дізнатися, наприклад,
що відбувається з тілами при нагріванні й охолодженні, які
тіла притягуються магнітом, як різні добрива впливають на
ріст і розвиток рослин.
Проводячи спостереження й експерименти, ви маєте на-
вчитися відповідати на такі запитання:
1. Навіщо робимо? (Визначаємо мету спостереження чи
експерименту).
2. Що буде, якщо...? Припустимо…, можливо… (Формулю-
вання робочої гіпотези).
3. Що використовуємо? (Складаємо перелік).
4. Як робимо? (Плануємо порядок виконання роботи і здій-
снюємо дослідження).
5. Що отримали чи побачили? (Фіксуємо результати дослі-
дів).
6. Який з цього висновок? (Підсумовуємо, про що дізнали-
ся, здіснюючи дослідження, які особливості природного
явища чи організму виявили).

9
7. Чи все вдалося зробити? (Оцінювання роботи, утруднень,
що виникли, їх причини).
Влаштовуючи будь-яке дослідження природи, намагай-
тесь дотримуватися цього плану.
Крім спостереження й експерименту, послуговуються
й іншими методами дослідження. Вони також вам знайомі.
виконайте завдання
Розгляньте мал. 1.3 та встановіть метод дослідження природи,
зображений на ньому.
Під час дослідження часто доводить-
ся виконувати різноманітні вимірю
вання.
Вимірювання — метод до
слі
дження
природних об’єк
тів і явищ за допомо-
гою вимірювальних приладів.
Завдяки вимірюванню було встанов-
лено, наприклад, що синій кит, маса
якого близько 150 т, є найбільшою з відомих тварин на
нашій планеті. А гора Говерла (висота 2061 м) — найви-
ща вершина Українських Карпат і водночас найвища точка
України.
— Які вимірювання ви проводили у своєму житті?
— Якими вимірювальними приладами користувалися?
Більшість експериментів і спостережень неможливо
провести без вимірювань.
У дослідженнях природи також широко застосовується
метод моделювання.
Моделювання — метод дослідження, за якого об’єкт
досліджень (оригінал) замінюється іншим, подібним до ньо-
го об’єктом (моделлю).
Мал. 1.3. Метод
дослідження природи

10
Наприклад, глобус є моделлю земної кулі, а небесна сфе-
ра — моделлю зоряного неба.
Моделлю можна вважати й ак
варіум. У ньому штучно
створюють умови для риб та інших підводних мешканців, по-
дібні до умов їх існування у природних водоймах (мал. 1.4).
А Б В
Мал. 1.4. Різноманітність моделей: А — глобус; Б — небесна сфера;
В — акваріум
У наш час на допомогу дослідникам прийшли новіт-
ні технології, зокрема комп’ютерне моделювання. Такий
метод дає змогу передбачити, наприклад, наслідки ката-
строф — як природних, так і спричинених діяльністю лю-
дей, або вплив нових ліків на організм людини чи тварин.
запам’ятайте
• Основні методи дослідження природи — спостереження,
експеримент (дослід), вимірювання та моделювання.
• Перед початком дослідження, відповідно до обраної теми, по-
трібно визначити його мету, необхідне обладнання й порядок
виконання роботи.
Перевірте свої знання
1. Що таке природа? Що є складниками природи?
2. Які методи дослідження природи ви знаєте?
3. Що таке спостереження? Чим спостереження відрізняється від екс-
перименту?
4. Наведіть приклади досліджень, під час яких необхідне вимірювання.

11
5. Що таке моделювання? Наведіть приклади досліджень, під час яких
використовують моделі.
Застосуйте свої знання
Визначте, який метод дослідження допоміг природодослідни-
кам встановити кожен із цих фактів:
• Брудний сніг тане швидше за чистий.
• Дніпро — найдовша річка України: її довжина на території нашої
країни становить 981 км.
• Квітки матіоли розпускаються ввечері й упродовж ночі розлива-
ють медовий аромат.
• У теплій воді цукор розчиняється швидше, ніж у холодній.
• Забарвлення яєць зозулі повністю збігається із забарвленням
яєць тих птахів, до чиїх гнізд вона підкладає свої яйця.
Практичне завдання «Планування і проведення
експерименту «Взаємодія магніту з різними тілами»
виконайте за посиланням https://bit.ly/330UHen1 або QR-
кодом.
Практичне завдання
Планування і проведення спостереження об’єкта природи
«Спостереження за дикою твариною»
Це завдання допоможе вам навчитися планувати й проводити
спостереження за будь-яким об’єктом природи.
1. Перед початком роботи складіть план спостереження, який
включатиме мету й основні етапи (в разі утруднень зверніться по
допомогу до вчителя).
2. Проведіть спостереження за пропонованою твариною.
Під час спостереження зверніть увагу на особливості зо-
внішньої будови тварини (колір, покриви, частини тіла тощо)
та як вона рухається, чим живиться, як добуває корм.
Або за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=oeBNCRNoipo
3. Запишіть результати спостереження.

12
§ 2.
Інструменти природодослідника.
Правила безпеки життєдіяльності під час
досліджень природи
Експеримент — це запитання, яке Наука ста-
вить Природі, а вимірювання — це записи
відповідей Природи.
М. Планк, німецький науковець
Ви знаєте, що вивчати природу можна двома способа-
ми — неозброєним оком або за допомогою інструментів.
Спершу людина пізнавала навколишній світ лише через
органи чуття, але з розвитком цивілізації вона залучила для
цього спеціальні інструменти та приладдя.
— Якими інструментами та приладами ви користувалися для
дослідження природи в початкових класах?
— Що саме ви досліджували за їх допомогою?
Розрізняють три групи обладнання для дослідження
природи: 1) вимірювальні прилади, 2) збільшувальні при-
лади, 3) лабораторне обладнання.
1. Які бувають вимірювальні прилади?
Розглянемо найпоширеніші вимірювальні прилади та
згадаємо їх призначення.
Найпростіші з них — лінійку, рулетку, мірну стрічку —
застосовують для вимірювання відстані та лінійних розмірів
тіла (мал. 2.1).
Мал. 2.2. Різні види термометрів:
а — рідинний, б — електронний,
в — інфрачервоний (безконтакт
ний)
А Б В
Мал. 2.1. Вимірювальні прилади:
а — лінійка, б — рулетка, в —
мірна стрічка
А
Б в

13
Прилад для вимірювання температури — термометр.
Є різні види термометрів: рідинні, електронні, інфрачервоні
(безконтактні) (мал. 2.2).
Найпоширеніші серед термометрів — рідинні (мал. 2.2 А).
Принцип дії рідинного термометра заснований на власти-
вості рідини стискатися та розширюватися під час зміни
температури. Нагріваючись, рідина в кульці термометра
розширюється й підіймається вгору у скляній трубці (ка-
пілярі), показуючи на шкалі підвищення температури. По-
думай, як зміниться показник на шкалі термометра, коли
рідина охолоджуватиметься.
Залежно від мети й умов використання рідиною у термо-
метрах може бути ртуть, етиловий спирт або інша рідина.
Ртутні термометри застосовують переважно в лабора-
торіях, а також у медичних закладах і в побуті — для ви-
мірювання температури тіла. А спиртові стають у пригоді
метеорологам під час дослідження температури повітря,
адже спирт замерзає при нижчій температурі, ніж ртуть.
Чим небезпечні ртутні термометри? Чи можна дітям ними ко-
ристуватися за відсутності дорослих?
Останнім часом набули поширення електронні та інфра-
червоні (безконтактні) термометри для вимірювання темпе-
ратури тіла (мал. 2.2 Б, в).
поміркуйте
У чому, на вашу думку, переваги інфрачервоних термометрів?
Як відомо, однією з найважливіших вимірюваних
величин є час. Приладами для вимірювання часу слугують
годинник і секундомір.
Для вимірювання маси тіл використовують ваги. За
лежно від того, які тіла потрібно зважити і з якою точністю,
існують різні види ваг.

14
Об’єднайтесь з однокласниками / однокласницями в невеличкі
групи. Розгляньте ілюстрацію (мал. 2.3). Обговоріть і встановіть,
для чого краще застосовувати кожні з цих ваг.
Мал. 2.3. Різновиди ваг
Знайомство з багатьма іншими вимірювальними прила-
дами у нас ще попереду.
2. Прилади для дослідження малих, далеких природних
об’єктів.
Не всі природні об’єкти можна роздивитися неозброєним
оком — або через їх крихітні розміри, або через велику від-
стань до них. Для того щоб дослідити й описати такі «неви-
димки», потрібні спеціальні прилади.
Розгляньте ілюстрацію (мал. 2.4), на якій зображено
збільшувальні прилади, за допомогою яких досліджують
надзвичайно дрібні або дуже віддалені природні об’єкти.
Найпростіший зі збільшувальних приладів — лупа, яка
збільшує предмети у 2–20 разів. Набагато потужнішим
збільшувальним приладом є мікроскоп. Найстаріший за по-
ходженням і найпоширеніший мікроскоп — світловий, або
оптичний.
Об’єднайтесь з однокласниками / однокласницями в групи.
Використавши знайомі вам джерела інформації, підготуйте проєкт
про найстаріші мікроскопи.

15
А
Б
В
Г
Мал. 2.4. Збільшувальні прилади: а — лу5па, б — мікроскоп,
в — бінокль, г — телескоп
За довгий час існування конструкція та можливості
мікроскопа зазнали багатьох змін. У XX столітті винайдено
електронний мікроскоп, який збільшує зображення в десят-
ки й сотні тисяч разів (мал. 2.5 а).
У сучасному світі цифрових технологій оптичні мікро-
скопи стали застарілими, на зміну їм прийшли цифрові
аналоги. Цифровий мікроскоп — мікроскоп, у якому зо-
браження отримують за допомогою вбудованої електрон
ної відеокамери. Саме ж зображення виводиться на екран
(мал. 2.5 б).
Б В
А
Мал. 2.5. Сучасні збільшувальні прилади: а — електронний скануваль-
ний мікроскоп, б — цифровий мікроскоп, в — космічний телескоп
Прилади для наукових досліджень постійно вдоскона-
люються. Наприклад, сучасні астрономи використовують

16
потужні телескопи, ведуть постійну фотозйомку різних ді-
лянок неба й небесних тіл. З 1990 року вченим допомагає
космічний телескоп «Габбл» (мал. 2.5 в), розташований на
навколоземній орбіті.
3. Що таке лабораторне обладнання?
Експерименти зазвичай проводять у спеціально обладна-
них приміщеннях — лабораторі-
ях. Розрізняють фізичні, хімічні,
біологічні лабораторії та такі, які
об’єднують кілька напрямів нау-
ки (мал. 2.6).
Для роботи в них необхідне
лабораторне обладнання — ла-
бораторний посуд, нагрівачі (на-
приклад, спиртівка), мікроскопи,
прилади для розділення речовин та засоби вимірювання.
Розгляньте ілюстрацію (мал. 2.7) та ознайомтеся з об-
ладнанням шкільної хімічної лабораторії.
А Б
д
Е
Ж
з І
Г
В
Мал. 2.7. Обладнання шкільної хімічної лабораторії: а — пробірки;
б — мірна склянка; в — спиртівка; г — мірний циліндр; д — штатив
лабораторний; е — скляна паличка; ж — лійка скляна; з — порцелянова
ступка з товкачиком; і — колби (кругла, конічна)
Мал. 2.6. Сучасна біохімічна
лабораторія

17
Пробірки використовують для проведення найпростіших
дослідів. Колби призначені для зберігання рідин, виконан-
ня дослідів або приготування розчинів. Скляною паличкою
перемішують речовини в посудині.
За допомогою мірного посуду (циліндра, склянки) ви-
мірюють об’єми рідин. Спиртівка використовується для
підігріву речовин. У порцелянових ступках із товкачиками
подрібнюють тверді речовини, а лабораторний штатив
призначений для закріплення пробірок, колб. Лійки слугу-
ють для переливання рідин.
Через необережність під час проведення дослідів інколи
можуть траплятися травмування, опіки, отруєння тощо.
Тому під час досліджень обов’язково необхідно дотримува-
тись правил безпеки. Розгляньте інфографіку на мал. 2.8 та
обґрунтуйте кожне з правил безпеки.
Під час роботи в лабораторії
забороняється
Нахилятися
над
нагрівальними
приладами
Брати
речовини
руками
Залишати від-
критими склян-
ки з рідинами
або сухими
речовинами
Висипати
або ви
ливати
відпрацьовані
речовини
в раковину
Вживати
їжу,
пробувати
речовини
на смак
Набирати
тією самою
ложкою або
піпеткою різні
реактиви
Мал. 2.8. Інфографіка «Правила безпеки
під час роботи в хімічній лабораторії»
Якщо ви невпевнені у своїх діях під час досліджень,
обов’язково зверніться за консультацією до вчителя.

18
У попередніх класах ви часто проводили дослідження в при-
роді. Яких правил безпеки ви дотримувались?
Отже, слід завжди пам’ятати про важливі правила
безпеки й суворо їх дотримуватися.
• Розрізняють три види обладнання для дослідження при-
роди: 1) вимірювальні прилади, 2) збільшувальні прилади,
3) лабораторне обладнання.
• Під час досліджень слід суворо дотримуватися правил безпеки.
1. Яким обладнанням користуються природодослідники?
2. Які вимірювальні прилади використовують природодослідни-
ки? Яке їх призначення?
3. Наведіть приклади досліджень: а) під час яких потрібен бінокль; б) під
час яких потрібен телескоп.
4. Поясніть, чому під час досліджень необхідно суворо дотримуватися
правил безпеки.
1. Чому, на вашу думку, більшість посуду для хімічних дослідів
зроблено зі скла, а решту — із порцеляни та пластмаси?
2. Яким лабораторним обладнанням ви скористаєтеся для:
А приготування розчину кухонної солі,
Б нагрівання розчину цукру,
В подрібнення крейди,
Г вимірювання об’єму води,
Д переливання рідини зі склянки до колби?
3. Чи можна медичним (ртутним) термометром вимірювати температуру
води перед закипанням? А температуру води з льодом?
Практичне завдання «Ознайомлення з прилада-
ми й обладнанням для дослідження природи» вико-
найте за посиланням https://bit.ly/3J7r62g2 або QR-кодом.

19
§ 3. Дослідники природи: видатні постаті, відкриття,
винаходи. Джерела знань про природу
На світі все колись було вперше.
Софокл, давньогрецький літератор
Тих, хто досліджує природу, називають натуралістами,
або природодослідниками.
Знання про природу здобуті працею багатьох таланови-
тих людей, що жили за різних часів і в різних країнах. Але
серед них вирізняються імена тих, чий внесок у природничі
науки є насправді безцінним.
1. Які вчені зробили найвагоміший внесок у дослідження
природи?
Італійський природодослідник
Галілео Галілей (1564–1642) скон-
струював перший телескоп із три-
кратним збільшенням, а згодом — зі
збіль
шенням у 32 рази (мал. 3.1).
Завдяки телескопу Галілео Галілей
зробив декілька важливих астро-
номічних відкриттів. Серед них —
гори і кратери на Місяці, плями на Сонці, Молочний Шлях
(Чумацький Шлях) як скупчення окремих зір.
Нідерландськй натураліст Антоні ван Левенгук (1632–
1723) сконструював влас
ний мікроскоп, за допомогою яко-
го першим у світі побачив, як ви-
глядають капіляри, червоні клі
тини крові — еритроцити, описав
найпростіших, дріжджі, лусочки
шкіри (мал. 3.2). Дослідивши за
допомогою мікроскопа зубний
на
літ, Антоні ван Левенгук від
крив людству мікроскопічний
Мал. 3.1. Галілео Галілей
і його телескоп
Мал. 3.2. Антоні ван Левенгук
і його мікроскоп

20
світ, на
селений мільярдами бактерій. Пізніше він виявив
схожі організми в інших середовищах, у тому числі й у хар-
чових продуктах.
У XIX столітті жив і працював видатний англійський на-
уковець Чарльз Дарвін (1809–1882) (мал. 3.3). Він створив
теорію розвитку живої природи, яка стала основою біологіч-
ної науки ХХ століття. Також у своїх працях Чарльз Дарвін
навів численні докази на користь природного походження
людини від тварин, а саме від людиноподібних мавп.
Мал. 3.3. Чарльз Дарвін, науко
вець-натураліст, та його праця
«Походження видів
Своєю плідною працею значно збагатив світову науку ви-
датний український науковець Володимир Іванович Вернад-
ський (1863–1945), який був одним із засновників і першим
президентом Академії наук України.
Природознавець, який заснував декілька сучасних наук
про Землю. Він створив вчення про біосферу — особливу
оболонку Землі, в якій поширене життя. Основні ідеї про
біо
сферу В. І. Вернадський виклав у своїй найвідомішій пра-
ці «Біо
сфера» (мал. 3.4).
Мал. 3.4. Володимир Іванович
Вернадський і його наукова
праця «Біосфера»

21
Важливий внесок у розвиток природничих наук здій
с
ни
ли ба
гато українських учених, се
ред яких Мороженко Н. М.,
Руд
ниць
кий С. Л., Казимирчак-По
лонська О. І.
Мороженко Ніна
Миколаївна
(1928–2009)
Рудницький Степан
Львович
(1877–1937)
Казимирчак-Полон-
ська Олена Іванівна
(1902–1992)
Українська науко-
виця, яка вивчала
астрономію, докторка
фізико-математичних
наук. Присвятила все
своє життя вивченню
будови Сонця і про-
цесів, які на ньому
відбуваються
Український географ,
який заклав підґрунтя
політичної географії
України, проголо-
шував ідею самостій-
ності та незалежності
України. Організатор
і директор Українсько-
го науково-дослідного
інституту географії
і картографії
Українська науковиця,
яка вивчала астроно-
мію. Основні її роботи
присвячені вивченню
руху комет. Була
членкинею Міжнарод-
ного астрономічного
союзу
Сучасні природничі науки виникли не відразу. Най-
більшим відкриттям сучасності передували приголомшливі
відкриття минулого. Невідомо, яким був би світ без цих
винаходів.
2. Які є джерела знань про природу?
До джерел знань про природу належать енциклопедії,
хрестоматії з природознавства, словники, довідники, атласи

22
географічних карт, атласи-визначники рослин і тварин, на-
уково-популярна література природознавчого змісту, інтер-
нет-ресурси тощо (мал. 3.5).
великий
довідник
школяра
дитячий
атлас
Словник
юного
ентомолога
Мал. 3.5. Джерела знань про природу
Якім з цих джерел інформації (мал. 3.5) ви вже користувалися?
Про які об’єкти природи ви отримали інформацію з них?
Енциклопедія — це видання, що містить узагальнені
відомості з однієї або кількох галузей знань і практичної
діяльності, викладені в коротких статтях, розміщених в ал-
фавітному або систематичному (за певними напрямами / га-
лузями) порядку.
Термінологічний словник — це словник, у якому зібрано
терміни, вживані у певній галузі науки, розтлумачено їх
значення, вказано походження.
Довідник — це видання, що містить короткі наукові
відомості, розташовані в певному порядку (алфавітному або
систематичному), зручному для їх швидкого знаходження.
Географічний атлас — це збірник географічних карт
з одноманітним зовнішнім оформленням і змістом, підпо-
рядкованим меті його складання.
Нині до традиційних (книжкових) джерел інформації
додалися ресурси інтернету, завдяки яким можна не тільки

23
здобувати потрібні відомості про об’єкти природи чи явища,
а й швидко обмінюватися різною інформацією — картогра-
фічною, текстовою, відео- та звуковою. Але пам’ятаємо, що
поряд із своїми позитивними сторонами інтернет є одним із
джерел особистої і комп’ютерної небезпеки.
Яких правил безпеки необхідно дотримуватися під час роботи
в інтернеті?
• Натуралісти, або природодослідники, — це науковці, які ви-
вчають природу.
• Основними джерелами знань про природу є енциклопедії, довід-
ники, словники, географічні карти й атласи, атласи-визначники
рослин і тварин тощо.
1. Назвіть відомі вам джерела знань про природу.
2. Як називають науковців, які вивчають природу?
3. Кого зі всесвітньо відомих природодослідників ви можете назва-
ти? Який їхній внесок у природничі науки?
1. Якими джерелами знань ви скористаєтеся, якщо вам потрібно:
А прокласти туристичний маршрут,
Б підготувати повідомлення про українських науковців-натуралістів,
В довідатися про особливості планет Сонячної системи,
Г встановити назви рослин, зібраних для гербарію,
Д дізнатися, чому тіла під час нагрівання розширюються?
2. Поясніть вислів Софокла на початку цього параграфа (с. 19).
Практичне завдання «Ознайомлення з джерела-
ми інформації природничого змісту» виконайте за по-
силанням https://bit.ly/3nZlUp5 або QR-кодом.

24
Узагальнення знань із теми
«Вчимося досліджувати природу»
1. Природа — це все, що оточує людину і виникло без її
втручання.
Повітря Ґрунти
Організми Космічні тіла
Гірські
породи Вода
Складники
природи
2. Метод — це спосіб пізнання природи.
Експеримент Вимірювання
Дослідження Моделювання
Методи дослідження природи
3. Етапи дослідження природи.
1. Визначення мети спостереження чи експерименту.
2. Формулювання гіпотези.
3. Вибір обладнання, якщо воно потрібне.
4. Порядок виконання роботи.
5. Фіксування результатів роботи.
6. Висновок.
Лабораторне обладнання Збільшувальні прилади Вимірювальні прилади
Інструменти природодослідника

26
§ 4. Тіла природні та рукотворні, живої і неживої
природи. Фізичні характеристики тіла,
їх вимірювання
1. Природні та рукотворні тіла
З попередніх класів ви знаєте, що нас оточують предмети
неживої природи, живі організми та предмети, виготовлені
людиною. Усе це — тіла.
На які дві групи їх можна розділити?
Усі тіла поділяють на природні та штучні, або руко
творні. Природні тіла — тіла, створені природою. Це Сонце
й інші зорі, планети (серед них і наша Земля), рослини,
тварини, гори, ріки. У наших домівках теж є природні тіла:
домашні улюбленці, свійські тварини, квіти на підвіконні,
фрукти й овочі в холодильнику. З-поміж природних тіл роз
різняють тіла живої і неживої природи.
Розгляньте малюнок 4.1 і встановіть серед зображених
об’єктів тіла живої і неживої природи.
Мал. 4.1. Тіла живої та неживої природи
Які ознаки притаманні тілам живої природи?
Подивіться навколо себе: чи багато природних тіл
вас оточує? Більшість тіл навколо нас створено людиною: ку
хонне приладдя, одяг, меблі, картини, телефон, комп’ютер,
книги, інструменти. Усе це — штучні або рукотворні тіла
(мал. 4.2).

27
Мал. 4.2. Штучні (рукотворні) тіла
2. Характеристики тіл
Роздивляючись тіла, ми розрізняємо їх між собою за
певними ознаками (характеристиками).
Опишіть дерев’яні бруски й картоплину (мал. 4.3). Які ознаки
слід згадати в цьому описі?
Порівнюючи дерев’яні бруски з картоп
линою, ми передусім звернемо увагу на їхню
форму, а порівнюючи бруски — на їхні ліній
ні розміри, масу, об’єм.
Форма — це контури, зовнішні межі фі
зичного тіла, які визначають його вигляд.
Лінійні розміри, маса, об’єм — це фізичні ве-
личини, які характеризують певне тіло. Вони
задаються числами (значеннями фізичних ве
личин). Поряд із числом (значенням) обов’язково записують
найменування фізичної величини.
Маса — ще одна фізична величина, яка характеризує
тіло. Масу має кожне тіло, що перебуває як у твердому ста
ні, так і у рідкому або газоподібному. Маса не змінюється
в результаті зміни агрегатного стану речовини. Позначають
масу тіла символом m.
Охарактеризувати тіло можна і за його об’ємом. Об’єм —
це величина, що визначає частину простору, яку займає
тіло. Ви вже знаєте, що об’єм позначають символом V.
Мал. 4.3. Тіла
різної форми

28
3. Вимірювання фізичних характеристик тіл
Які прилади використовують для вимірювання довжини, шири-
ни та висоти тіла, тобто його лінійних розмірів?
Виміряти фізичну величину — це означає порівняти її
з установленим зразком (еталоном).
Щоб визначити довжину бруска, треба порівняти її з ін
шою довжиною, прийнятою за одиницю довжини (еталоном).
За основну одиницю вимірювання довжини взято 1 метр (м).
Крім довжини тіла, можна виміряти його ширину та висоту.
Б В
А
Мал. 4.4. Вимірювання лінійних
розмірів тіл: а — довжина,
б — ширина, в — висота
Основною одиницею вимірювання об’єму є метр кубіч
ний — м3
[м3
= м ∙ м ∙
м]. Іноді використовують інші одиниці
об’єму речовини: сантиметр кубічний (1 см3
), міліметр ку
бічний (1 мм3
), 1 л або 1 мл.
За допомогою якого лабораторного посуду можна визначити
об’єм рідин?
Об’єм рідин визначають за допомогою мірного посуду —
мірної склянки, мірного циліндра, мірної колби, на яких
зроблені позначки (шкала). Визначення об’єму рідин у мілі
літрах (мл) наведено на малюнку 4.5.
Мал. 4.5. Визначення об’єму
рідин у мірному посуді

29
Обчислити об’єм твердого тіла, наприклад дерев’яного
бруска, можна за формулою, відомою вам з уроків матема
тики:
V = a ∙ b ∙ h,
де а — довжина; b —ширина; h — висота.
Для вимірювання об’єму твердого тіла можна скорис
татися мірним циліндром (мал. 4.6). У циліндр наливають
воду такого об’єму, щоб вона не виливалась при зануренні
в циліндр ще й тіла. Визначають об’єм води. Потім у циліндр
з водою опускають тіло, об’єм якого потрібно виміряти.
Далі знову визначають об’єм води вже з тілом. Після цього
від об’єму води з тілом віднімають початковий об’єм води.
Отримана різниця і є об’ємом тіла.
Мал. 4.6. Вимірювання об’єму тіла за допомогою мірного циліндра
Який прилад використову-
ють для вимірювання маси тіл?
Найпростіший спосіб ви
мірювання маси тіла — це
його зважування за допомо
гою важільних ваг (мал. 4.7).
Еталоном одиниці маси є
кілограм. Масу великих тіл
часто виражають у кратних
одиницях — тоннах (т), а масу
малих тіл — у грамах (г).
1
2
3
Мал. 4.7. Ваги та набір важків

30
Важільні ваги (терези) складаються з коромисла (1), до
кінців якого підвішені шальки. Коромисло прикріплене до
вертикального стрижня (3) так, що воно може вільно коли
ватися. До терезів додається набір важків. На одну шальку
(2) терезів кладуть тіло, масу якого хочуть виміряти, а на
другу — важки. Якщо загальна маса важків і маса зважува
ного тіла рівні, то коромисло терезів прийде до стану рівно
ваги і займе горизонтальне положення.
•
Природа — це все, що нас оточує, крім того, що зроблено
руками людини.
•
Усі предмети навколо нас є тілами.
• Тіла різняться між собою за певними характеристиками: формою,
лінійними розмірами (дов
жина, ширина, висота), масою, об’ємом.
• За допомогою відповідних вимірювальних приладів визначають
лінійні розміри, масу, об’єм тіл.
1. У чому відмінність між природними та штучними (рукотворни-
ми) тілами?
2. Назвіть характеристики, якими різняться тіла.
3. У яких одиницях вимірюють лінійні розміри тіла? масу? об’єм?
4. Заповніть таблицю «Характеристика тіл»:
Характеристика
тіла
Прилад
для вимірювання
Одиниці
вимірювання
Довжина
ваги
см3
1. Опишіть яблуко та цеглину за таким планом: 1) рукотворне чи
природне тіло, 2) тіло живої чи неживої природи.
2. Виміряйте об’єм яблука та пеналу чи книжки. Опишіть використані
вами способи вимірювання цих тіл. Результати вимірювань проде-
монструйте однокласникам.

31
Практичне завдання «Вимірювання маси, об’єму
та лінійних розмірів тіла» виконайте за посиланням
https://bit.ly/3go5O404 або QR-кодом.
§ 5. Дослідження фізичних властивостей речовин.
Твердий, рідкий і газоподібний стан речовин
1. Із чого складаються тіла?
Будь-яке тіло з чогось складається або з чогось виробле
но. Корпус комп’ютера вироблено з пластмаси, а всередині
нього знаходяться деталі, що вироблені з металів, сплавів
та інших матеріалів. Будь-яка тварина складається з води,
вуглеводів, білків, жирів і мінеральних солей. Тіла можуть
утворюватися з однієї речовини (мідний дрот) або певної
кількості речовин (комп’ютер).
Те, з чого складаються тіла, називають речовинами. На
приклад, мідний дрот — це тіло, а мідь — це речовина.
У повсякденному житті ми користуємося безліччю ре
човин. Це, наприклад, вода, сіль, цукор, срібло, алюміній,
залізо.
З однієї речовини, наприклад зі скла, можна виготовити
багато різноманітних тіл (мал. 5.1). Наведіть приклади різ
них тіл, які виготовлені з однієї речовини.
Мал. 5.1. Тіла виготовлені з однієї речовини (зі скла)
Як ви вважаєте, чого більше — тіл чи речовин? Відповідь об-
ґрунтуйте.

32
2. Які агрегатні стани мають речовини?
Одна й та сама речовина може перебувати у твердому,
рідкому та газоподібному станах, які називають агрегат
ними станами речовини. У природі різні стани тієї самої
речовини найчастіше можна спостерігати на прикладі води
(лід, вода, водяна пара). Склад цієї речовини в різних
агрегатних станах незмінний. На відміну від води, інші
речовини в природі в усіх трьох агрегатних станах спо
стерігати складніше. Наприклад, у природі за звичайних
умов кисень — газоподібний. Щоб він змінив агрегатний
стан на рідкий, треба його охолодити до –183 °С, а щоб став
твердим — до –218,8
°С.
Вам відомо, що перехід речовини з одного агрегатного
стану в інший залежить від температури.
• За якої температури вода починає замерзати?
• За якої температури лід починає танути?
• За якої температури вода починає кипіти?
Коли температура довкілля становить 0 °C і нижче, вода
перебуває у твердому агрегатному стані — у вигляді льоду
або снігу. За температури від 0 °C до 100 °C вода перебуває
у рідкому агрегатному стані. Вода за будь-якої температури
може випаровуватися, тобто перетворюватися на пару —
переходити у газоподібний стан. Інтенсивне перетворення
води в газоподібний стан (кипіння) відбувається зазвичай
за температури 100 °C.
3. Які властивості мають речовини в різних
агрегатних станах?
Кожна речовина складається із частинок дуже малих
розмірів. Агрегатний стан речовини залежить від відстані
між цими частинками та особливостей їхнього розташуван
ня, отже від будови речовини.

33
• Розгляньте розташування частинок у речовині в різних
агрегатних станах (мал. 5.2).
• Порівняйте відстані між частинками.
А Б В
Мал. 5.2. Схеми агрегатних станів речовин: а — твердий, б — рідкий,
в — газоподібний
У твердих речовинах частинки дуже близькі одна до
одної. Тверді тіла важко стиснути або розтягнути — вони
зберігають свій об’єм. Щоб зігнути або розірвати їх, треба
докласти значних зусиль. Тверді тіла зберігають форму.
У рідинах відстані між частинками більші. Рідини легко
змінюють свою форму, набуваючи форми посудини, у якій
містяться. Але об’єму рідина не змі-
нює. Ми кажемо: «пролилося моло
ко», «тече вода», «витікає пальне».
Ці вислови ілюструють таку власти
вість рідин, як текучість.
У газах відстані між частин
ками значно більші, ніж у рідких
і твердих речовинах. Тому гази
леткі та заповнюють увесь наданий їм об’єм, легко стиска-
ються і легко розширюються. Це демонструє, наприклад,
рух поршня під час стискання газу (мал. 5.3). Натиснемо на
поршень — і він переміститься майже до кінця ходу.
4. Які властивості мають речовини?
Речовин дуже багато (зараз відомо близько 20 мільйонів),
і їх кількість постійно збільшується. Для того щоб безпечно
Мал. 5.3. Стискання газу

34
і якомога корисніше використовувати речовини, не шкодя
чи довкіллю, треба знати їхні властивості. Властивості — це
ознаки, за якими одна речовина відрізняється від іншої або
подібна до неї.
Чим схожі і чим відрізняються цукор і сіль?
Розрізняють хімічні та фізичні властивості речо
вин. Властивості речовини, які визначають спостереженням
або вимірюванням, без перетворення її на іншу речовину,
називають фізичними. До фізичних властивостей належать
наприклад, колір, блиск, запах, пластичність, температура
плавлення та кипіння, смак, прозорість.
Хімічні властивості — це здатність речовин до певних
хімічних перетворень. З ними ви ознайомитесь у наступних
параграфах.
• Тіла складаються з речовин.
• Речовина може перебувати в трьох агрегатних станах:
твердому, рідкому та газоподібному. Агрегатний стан зумовле-
ний різною відстанню між частинками та особливостями їх роз-
ташування у речовині, отже будовою речовини.
• До фізичних властивостей речовин належать колір, блиск, запах,
смак, прозорість.
1. Наведіть приклади тіл, які складаються з однієї речовини.
2. У яких агрегатних станах можуть перебувати речовини?
3. Поясніть відмінність між твердими тілами, рідинами та газами.
Наведіть приклади твердих тіл, рідин і газів.
1. Укажіть тіла, що складаються з тієї самої речовини: сніжинка,
шматочок льоду, шматок алюмінію, краплинка води, мідна
фо5льга, кухонна сіль, алюмінієва ложка.

35
2. Є такі речовини: крейда, спирт, кухонна сіль, кисень, залізо, цукор,
сода, олія, вуглекислий газ, мило. Об’єднайте їх у групи за власти-
востями:
а) речовини у твердому стані;
б) речовини в рідкому стані;
в) речовини, які мають запах;
г) речовини, розчинні у воді.
Практичне завдання «Моделювання агрегатних
станів речовини» виконайте
за посиланням https://bit.ly/3urTTu65 або QR-кодом.
Домашня лабораторія
Практичне завдання «Дослідження фізичних
властивостей речовин» виконайте
за посиланням https://bit.ly/3J7ebgF6 або QR-кодом.
§ 6. Уявлення про будову речовини.
Дифузія у природі, побуті, техніці
Моя квітка впоювала своїм ароматом всю мою планету...
1. Атоми і молекули
Ще 2500 років тому давньогрецький мислитель Демокрит
висунув припущення, що речовини складаються з найдріб
ніших частинок, які постійно рухаються.
Найменша частинка речовини, що зберігає її хімічні влас
тивості — це молекула. Молекули складаються із ще менших
частинок — атомів. Атом — це найменша хімічно неподіль
на частинка речовини. Зараз науці відомо 118 різних видів
атомів. Кожен з них має свою назву та позначається певним
символом. Наприклад, Оксиген позначається символом O,
Гідроген — символом H, Нітроген — N, а Карбон — C.

36
Найчастіше атоми сполучаються між собою, утворюючи
молекули — «мікроцеглинки» речовини. Атоми можуть іс
нувати й окремо (їх називають одноатомними молекулами).
Тому часто кажуть, що речовина складається з атомів або
молекул. Є речовини, які складаються з інших частинок.
Про них ви будете вчити у старших класах.
До складу молекули можуть входити кілька однакових або
різних атомів. Наприклад, речовини, які складаються з мо
лекул — це водень (Н2
(читають «аш-два»), кисень О2
(чита
ють «о-два»), вода Н2
О (читають «аш-два-о») (мал. 6.1, 6.2).
Атоми
Гідрогену
Молекула
кисню
Молекула
водню
Атоми
Оксигену
O O
H
H2
О2
H
А Б
Мал. 6.1. Зображення атомів Оксигену, Гідрогену (а)
та молекул речовин кисню і водню (б)
Два атоми Гідрогену і один атом Оксигену утворюють
молекулу води. У цій молекулі атом Оксигену взаємодіє
з кожним із атомів Гідрогену (мал. 6.2).
Атоми Молекули Речовина Тіло
O O
Н
Н
Н
Н
Н2
О
Н2
О
Мал. 6.2. Утворення молекули води
2. Що таке дифузія?
Якщо в кімнаті розпилити освіжувач повітря, то невдовзі
його запах відчуватиметься в усій квартирі. Отже, молеку
ли, що входять до складу освіжувача, рухаються в повітрі.

37
Поширення запаху доводить, що атоми й молекули перебу
вають у безперервному русі. Таке фізичне явище називають
дифузією.
Дифузія — це явище проникнення молекул або інших
частинок однієї речовини у проміжки між молекулами або
іншими частинками іншої речовини, яке зумовлене рухом
цих частинок.
У якому агрегатному стані речовини, на вашу думку, дифузія
протікає швидше? Поясніть свою відповідь, зважаючи на особли-
вості розташування частинок у твердих тілах, рідинах і газах.
3. Від чого залежить швидкість дифузії?
Явище дифузії властиве всім агрегатним станам речови
ни. Розглянемо, як відбувається дифузія в рідинах. Якщо
в склянку з водою обережно капнути декілька крапель фар
би, то спочатку буде чітко видно місце знаходження фарби
(мал. 6.3). Через декілька хвилин ми помітимо, що суміш
стала одного кольору. Це тому, що молекули фарби рухаю
чись, заповнюють проміжки між молекулами води. Ось так
цей процес виглядає схематично (мал. 6.4).
Мал. 6.3. Дифузія у рідинах
час
Мал. 6.4. Схема дифузії у рідинах
Значно швидше дифузія відбувається в газах, адже від
стані між молекулами газів набагато більші. Прикладом
дифузії у газах є поширення запахів.

38
Наведіть приклади дифузії з вашого повсякденного життя.
У рідинах дифузія відбувається повільніше, ніж у га
зах, а у твердих тілах — ще повільніше. Для спостереження
дифузії в металах дві добре відшліфовані пластини, золоту
і свинцеву, щільно притиснули одну до одної (мал. 6.5). За
5 років атоми золота та свинцю проникли з однієї пластини
до другої на глибину близько 1 мм.
5 років 1 мм
Свинець
Золото
Мал. 6.5. Дифузія у твердих тілах
Встановлено, що швидкість дифузії залежить від тем-
ператури: при вищій температурі дифузія відбувається
швидше. Наочний приклад — заварювання чаю: у теплій
воді чай заварюється повільніше, ніж у гарячій (мал. 6.6).
Мал. 6.6. Залежність швидкості дифузії від температури
Чому з підвищенням температури дифузія пришвидшується?
Підвищення температури свідчить про зростання
швидкості руху частинок речовини.
4. Дифузія в житті людини, природі та техніці
Завдяки дифузії кисень із повітря проникає до капілярів
легень і кров’ю розноситься по всьому організму. А вугле
кислий газ, у свою чергу, потрапляє з капілярів до альвеол
легенів і зрештою виводиться з організму.

39
Завдяки дифузії тварини за запахом знаходять їжу.
Збагачення ґрунту добривами теж відбувається за допо
могою дифузії. Частинки хімічних речовин проникають між
частинками ґрунту і він стає родючішим— наповнюється
необхідними для рослин хімічними елементами.
Як бачимо, від дифузії речовин є чимало користі і при
роді, і людині.
Знайдіть інформацію
Використовуючи інтернет-ресурси, дослідіть застосування
дифузії в техніці. За результатами дослідження підготуйте інфор-
маційний стенд для однокласників.
Атоми — найдрібніші хімічно неподільні частинки, з яких скла-
даються речовини.
Молекула речовини — найменша частинка речовини, що здатна іс-
нувати самостійно, зберігаючи основні хімічні властивості цієї речовини.
Дифузія — це явище проникнення частинок однієї речовини у про-
міжки між частинками іншої речовини, зумовлене рухом цих частинок.
Швидкість протікання дифузії залежить від агрегатного стану та
температури речовини.
1. Із чого складаються молекули?
2. Як називають найменші частинки речовини, що зберігають її
властивості?
3. Що таке дифузія? Наведіть приклади дифузії з власного досвіду.
4. Від чого залежить швидкість протікання дифузії? Спробуйте поясни-
ти чому.
1. Поясніть подані прислів’я та приказки.
• Вовка нюх годує.
• На мішку з сіллю і мотузка солона.
• Овочевій лавці вивіска не потрібна.
• Ложка дьогтю зіпсує бочку меду.

40
2. Як ви вважаєте, чому заборонено перевозити разом з їжею такі речо-
вини, як гас, бензин, фарби?
3. Складіть інфографіку на тему «Дифузія у житті людини, природі та
техніці».
(Інфографіка — це спосіб подання інформації за допомогою яскравих
і змістовних схематичних зображень. Вона не має містити багато поясню-
вальних текстів, більше — картинок).
Практичне завдання «Спостереження дифузії
у рідинах і газах» виконайте
за посиланням https://bit.ly/34BCtR97 або QR-кодом.
§ 7. Чисті речовини та суміші. Розділення
і використання сумішей
1. Чим відрізняються прості речовини від складних?
Із яких частинок складаються речовини?
З попередньої теми ви дізналися, що молекули утво
рюються внаслідок взаємодії атомів.
Є молекули, що утворилися з однакових атомів. На
приклад, у молекулі газу кисню (О2
) об’єднані два атоми
Оксигену (мал. 7.1). Якщо об’єднаються три атоми Оксиге
ну — утвориться молекула газу озону (О3
) (читають «о-три»).
О2
O
O
А
O
O
O
Б
О3
Мал. 7.1. Молекула кисню (а) та озону (б)
Речовини, частинки яких складаються з атомів одного
виду, називають простими.
Срібло — це набір атомів одного виду — атомів Аргенту
му. Срібло — проста речовина. Графітові стрижні олівців,

41
вугілля, алмаз (формула яких С (читають «це»)) — утворені
атомами Карбону. Це все приклади простих речовин.
Молекула вуглекислого газу (CO2
(читають «це-о-два»))
складається з атомів різних видів — одного атома Карбону (C)
та двох атомів Оксигену (O + O). Молекула води (H2
O) також
утворена з різних атомів — двох атомів Гідроге
ну (H
+
H)
й одного атома Оксигену (O). Це докладно зображено на
малюнку 7.2.
С
O
O
А
О
H
H
Б
Мал. 7.2. Молекула вуглекислого газу (а) та води (б)
Речовини, частинки яких складаються з атомів кількох
видів, називають складними. До складних речовин належать
кухонна сіль, питна сода, оцет, білки, глюкоза, крохмаль.
Наприклад, цукор (сахароза) має формулу С6
Н12
О6
(читають
«це-шість-аш-дванадцять-о-шість») складається з атомів
Карбону, Гідрогену й Оксигену.
Складних речовин існує в природі та створено людиною
значно більше, ніж простих.
Чому складних речовин більше, ніж простих?
Різні атоми здатні сполучатися один з одним у різ
ній кількості та послідовності.
2. Що таке чисті речовини та суміші?
Кожна речовина складається з частинок певного виду.
Наприклад, речовина вода складається з молекул одного
виду — молекул води. Речовина кисень утворена молекула
ми кисню, а алюміній — атомами Алюмінію. Речовини, які
складаються з частинок одного виду, називають чистими

42
речовинами. Чисті речовини мають постійний склад і сталі
(незмінні) фізичні властивості.
Однак знайти такі речовини складно, адже навіть у при
родній мінеральній воді міститься багато домішок інших ре
човин, які вона розчиняє і вбирає, рухаючись крізь ґрунти.
Це суміш (мал. 7.3).
У житті, як правило, ми стикаємо
ся із сумішами речовин. Суміш — це
сукупність різних речовин. Речовини
у суміші перемішуються, проте не вза
ємодіють між собою і їх можна роз
ділити, оскільки вони зберігають свої
властивості. Окремі речовини у складі
суміші — це її компоненти.
Сумішами є повітря, молоко, бен
зин, нафта. Ви й самі часто створюєте різні суміші, напри
клад, розводячи водою акварельну фарбу або готуючи якусь
страву чи напій.
Суміші бувають природні та штучні, тобто створені лю
диною.
Наведіть приклади природних і штучних сумішей.
Компоненти деяких сумішей легко побачити — на
приклад, пісок і воду. Натомість компонентів природної
суміші повітря не видно навіть під мікроскопом.
Якщо складники суміші можна виявити спостережен
ням, побачити неозброєним оком або через мікроскоп, то
таку суміш називають неоднорідною.
Коли складники настільки дрібні, що їх не можна вияви
ти спостереженням, навіть за допомогою мікроскопа, тоді
суміш вважають однорідною.
Наведіть приклади однорідних і неоднорідних сумішей.
Мал. 7.3. Склад при-
родної мінеральної води

43
3. Як можна розділити суміші?
Оскільки речовини в суміші зберігають свої властивості,
їх можна в певний спосіб виділити з неї. Цей процес на
зивають розділенням суміші на чисті речовини. Є декілька
методів розділення сумішей. Найпоширеніші з них — від-
стоювання, фільтрування, просіювання і випарювання.
Вибір методу розділення залежить від властивостей компо
нентів суміші.
Відстоювання. Відстоюванням розділяють неоднорідні
суміші, які через деякий час розшаровуються, завдяки чому
їхні компоненти легко відділяються
один від одного. У такий спосіб мож
на розділити, наприклад, суміш води
та крейди (мал. 7.4). Невдовзі крейда
осяде на дно, і залишиться тільки
обережно злити воду. Таким методом
можна розділити суміші води й олії,
води та тирси, води та піску.
Фільтрування. Для фільтрування неоднорідної суміші
знадобляться лій
ка, склянка, скляна паличка та фільтр (па
пір, вата, помірно щільна тканина, шар піску чи ґрунту).
Наприклад, щоб відділити воду від тирси фільтруванням,
слід обережно по скляній паличці вилити суміш у лійку
з фільтром (мал. 7.5 а).
А Б
Мал. 7.5. Методи розділення неоднорідної суміші: а — фільтрування,
б — випарювання
Мал. 7.4. Відстоювання
неоднорідної суміші води
та крейди

44
Вода просочиться крізь фільтр у склянку, а тирса осяде
на поверхні фільтра.
На водоочисних станціях, де очищають велику кількість
води, як фільтр найчастіше використовується товстий шар
чистого піску.
Випарювання. У природі та побуті є чимало сумішей,
які неможливо розділити ані відстоюванням, ані фільтру
ванням. Наприклад, суміш води та кухонної солі.
Для розділення цієї неоднорідної суміші та подібних до
неї застосовують випарювання (мал. 7.5 б). Від нагрівання
вода випарується (змінює агрегатний стан з рідкого на газо
подібний), а на дні та стінках посудини залишаться криста
лики кухонної солі.
Розгляньте метод розділення суміші, зображений на малюн-
ку 7.6. Які суміші можна розділити таким методом?
Мал. 7.6. Метод розділення суміші
Відомо, що залізо притягується магнітом. Тому таким
методом можна розділити суміші, які містять залізо, напри
клад суміш тирси та залізних ошурок.
Наступний метод — просіювання.
Він ґрунтується на відмінності в розмі
рах твердих компонентів суміші. Про
сіювання застосовується в побуті під
час відділення борошна від домішок,
личинок комах і різних забруднень
(мал. 7.7). У сільськогосподарському
Мал. 7.7. Просіювання
борошна

45
виробництві таким чином очищають зернівки пшениці від
стороннього сміття.
4. Як людина використовує суміші?
Людина широко використовує суміші у повсякденному
житті. Наприклад, у будівництві використовують суміш
цементу, піску, води. Для виробництва скла використовують
суміш піску, соди та крейди. Лікарські речовини, які ви
купуєте в аптеці, різні соки, чаї, компот — це теж суміші.
Практичне завдання «Розділення суміші відсто-
юванням, фільтруванням, випарюванням» виконайте
за посиланням або QR-кодом.
Речовини, частинки яких складаються з атомів одного виду,
називають простими.
Речовини, частинки яких утворені атомами різних видів, називають
складними.
Чисті речовини складаються з одного виду частинок. Вони мають
постійний склад і сталі фізичні властивості.
Суміш — це сукупність двох або декількох речовин, змішаних між
собою.
Для розділення сумішей на чисті речовини найчастіше застосовують
такі методи, як відстоювання, фільтрування, просіювання або випарю-
вання.
1. Чим прості речовини відрізняються від складних?
2. Чи можна молоко вважати чистою речовиною?
3. Чим суміш відрізняється від чистої речовини?
4. Назвіть найбільш поширені способи розділення сумішей.
1. Установіть, чи є сумішшю шоколад. Це вам допоможе зробити
обгортка від плитки шоколаду. Використовуючи інформацію

46
на обгортці шоколаду, встановіть, із яких речовин виготовляють шо-
колад.
2. Запропонуйте способи розділення сумішей:
олія + вода, глина + залізні ошурки + вода.
§ 8. Різноманітність явищ: механічні, теплові, світлові,
звукові
1. Біологічні, фізичні та хімічні явища
Зміни, які відбуваються з тілами, називають явищами.
Розрізняють біологічні, фізичні та хімічні явища.
• Розгляньте малюнки 8.1, 8.2 та встановіть, які явища при-
роди на них зображено.
• Які з цих явищ відбуваються в живій природі?
Мал. 8.1. Явища природи
Мал. 8.2. Явища природи

47
Явища, які відбуваються з тілами живої природи, на
зивають біологічними. Це — ріст рослин, перельоти птахів,
сезонна зміна хутра у звірів — загалом усі зміни, пов’язані
з ростом, розвитком, існуванням і розмноженням живих
організмів (мал. 8.2).
Розгляньмо інші види природних явищ. Почнемо з про
стих досліджень.
Покладемо в пробірку шматочки льоду та будемо їх на
грівати (мал. 8.3).
Мал. 8.3. Фізичні явища
Спершу лід розплавиться. Потім вода, яка утворилася
з льоду, дедалі нагріваючись, стане швидше випаровувати
ся, частково переходячи в газоподібний стан. Під час цих
явищ молекули води не змінюються — змінюються відстані
між ними та їх розташування.
Проведімо інший дослід. Насиплемо
в ложку харчової соди та додамо декіль
ка крапель оцту. Відразу з’являться
бульбашки та характерне шипіння —
ми спостерігаємо перетворення одних
речовин на інші (мал. 8.4).
Проведені досліди показують, що в одному випадку ре
човина не змінюється — змінюється тільки її агрегатний
стан (лід → вода (рідина) → водяна пара), а в другому —
Мал. 8.4. Хімічні явища

48
відбувається утворення нових речовин. За цією ознакою
розрізняють фізичні та хімічні явища.
До фізичних явищ належать явища, не пов’язані з утво
ренням нових речовин. Унаслідок фізичних явищ зміню
ються розміри, форма, агрегатний стан тіл і речовин.
Наприклад, унаслідок розтягнення гумового шнура зміню
ються його форма та розміри; під час говоріння коливаються
голосові зв’язки; під час руху автомобіль і пасажири всере
дині нього змінюють своє положення відносно інших тіл,
які трапляються на шляху.
До хімічних явищ належать явища,
унаслідок яких утворюються нові ре
човини.
Приклад хімічного явища — гнит
тя (мал. 8.5). Завдяки гниттю в приро
ді не накопичуються відмерлі рештки,
а ґрунт збагачується поживними речовинами. Проте в побу
ті це явище шкідливе. Люди знайшли способи запобігання
гниттю для збереження харчових продуктів.
2. Різноманітність фізичних явищ
Механічні явища пов’язані з рухом тіл (або частин тіл),
зі зміною їх положення відносно одне одного. Прикладом
механічних явищ можуть слугувати зміна форми та розмірів
тіла (наприклад, стиснення або розтягнення пружини), рух
організмів, небесних тіл, піднімання й опускання вантажу,
обертання коліс (мал. 8.6).
Мал. 8.6.
Механічні явища
Мал. 8.5. Явище гниття

49
Теплові явища пов’язані зі зміною температури тіл.
Під час нагрівання температура тіла підвищується, під час
охолодження — знижується. Приклади теплових явищ на
ведені на малюнку 8.7.
Мал. 8.7. Теплові явища
Світлові явища пов’язані з поширенням світла. Головне
джерело світла й тепла для нашої планети — Сонце. Світло
є однією з найважливіших умов існування життя на Землі.
Властивість світла відбиватися від тіл, на які воно падає,
дає нам змогу бачити їх. У природі можна спостерігати ди
вовижні світлові явища — наприклад, веселку (мал. 8.8).
Різнобарвна дугоподібна смуга утворюється в атмосфері вна
слідок заломлення світла у водяних краплях і розкладання
його на кольорові промені.
Мал. 8.8. Світлові явища
Звукові явища пов’язані з поширенням звуку. Ми жи
вемо в оточенні звуків: шелест листя, спів птахів, розмова

50
людей, шум транспорту тощо (мал. 8.9). Тільки близько
9 % інформації із зовнішнього світу людина одержує за до
помогою звуків, але цього цілком достатньо, щоб оцінювати
ступінь безпеки та небезпеки довкілля.
Мал. 8.9. Звукові явища
Зміни, які відбуваються з тілами в природі, називають явищами.
Явища, які відбуваються з тілами живої природи, називають
біологічними.
До фізичних явищ належать явища, внаслідок яких змінюються роз-
міри, форма, агрегатний стан тіл і речовин.
Явища, внаслідок яких утворюються нові речовини, називають хіміч-
ними.
1. Що таке явища?
2. Які види явищ ви знаєте?
3. Чим фізичні явища відрізняються від хімічних?
4. Наведіть приклади фізичних, біологічних, хімічних явищ.
1. Визначте, до яких явищ належать такі явища: перетворення
лялечки на метелика, розпускання бруньок калини, нагрівання
каменю, рух велосипеда, весняна злива, іржавіння заліза, насиджу-
вання птахом яєць, замерзання води.
2. Створіть інфографіку на тему «Явища навколо нас».

51
§ 9. Механічні явища. Рух. Види руху
в природі та техніці. Шлях, час, швидкість руху
Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на
місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти щонаймен-
ше вдвічі швидше!
Л. Керролл, «Аліса в Країні Чудес»
1. Що таке механічний рух?
Які явища називають механічними?
Все у світі перебуває в русі: тече вода в річках,
котяться морські хвилі, вітер колише листя на деревах, пе
реміщується повітря, рухаються планети по своїх орбітах,
летять літаки, пересуваються люди й інші істоти... (мал. 9.1).
Які рухомі тіла ви спостерігали дорогою до школи?
Одним із видів руху є механічний рух. Механічний
рух — це зміна положення тіла у просторі відносно інших
тіл за певний проміжок часу.
Мал. 9.1. Механічні явища
Тіло, відносно якого розглядають зміну положення рухо
мого тіла, називається тілом відліку. Тіло відліку обирають
довільно, тому стан спокою і стан руху тіла є відносними.
Наприклад, уявіть водія, який їде, сидячи в кріслі свого
автомобіля (мал. 9.2). Відносно крісла та автомобіля водій

52
не змінює свого положення з часом, тобто перебуває у стані
спокою, а відносно дерев за вікном водій рухається.
Будинки, гори, каміння рухаються разом із Землею на
вколо Сонця та беруть участь у добовому обертанні Землі.
Тіла, що здаються нерухомими, на
справді нерухомі лише відносно Землі.
2. Що таке траєкторія?
Який слід залишають іграшковий
автомобіль і дзиґа під час руху?
Автомобіль рухається по прямій
лінії, а дзиґа, обертаючись, рухається по колу. Уявну лінію,
яку описує тіло під час свого руху, називають траєкторією.
Траєкторія може бути видимою і невидимою. Наприклад,
слід літака в небі, лижня на снігу — приклади видимої
траєк
торії (мал. 9.3). М’яч, що летить у ворота, також має
свою траєкторію, хоч вона і є невидимою.
Мал. 9.3. Видимі траєкторії
Траєкторія руху тіла може бути довільною: дуга, пряма
або яка-небудь складна лінія (мал. 9.4).
Мал. 9.4. Приклади траєкторії руху тіл
Мал. 9.2. Рух автомобіля

53
Коли тіло рухається вздовж прямої лінії, його рух нази
вають прямолінійним, а коли описує криву лінію — криво-
лінійним (мал. 9.5).
А Б
Мал. 9.5. Криволінійний (а) та прямолінійний (б) рух
Наведіть приклади прямолінійного та криволінійного руху
з власних спостережень. Який рух у вашому житті трапляється
частіше?
3. Основні характеристики механічного руху
Якою є траєкторія під час руху із дому до школи (мал. 9.6)?
Школа
Будинок
Мал. 9.6. Траєкторія руху
Якщо ви виміряєте відстань, яку долаєте від свого будин
ку до школи, дістанете довжину траєкторії. Цю відстань
називають шляхом.
Шлях — це фізична величина, яка дорівнює довжині
траєкторії руху. Шлях позначають буквою l, вимірюють
його у метрах (м) або кілометрах (км).

54
Пішохід, велосипедист і водій автівки подолають однако
вий шлях за різний час (позначають t), адже вони рухаються
з різною швидкістю. Швидкість — ще одна величина, яка
характеризує механічний рух.
Якщо визначати механічний рух за швидкістю, можна
виділити рівномірний та нерівномірний рух. Під час рівно
мірного руху тіло за довільні однакові проміжки часу до
лає однакові відстані. У житті такий рух буває дуже рідко.
Частіше ми зустрічаємося з нерівномірним рухом, напри
клад, автомобіль розганяється після зупинки або, навпаки,
гальмує перед зупинкою.
За умови рівномірного та прямолінійного руху швид-
кість — це фізична величина, яка дорівнює відношенню
шляху, який долає тіло, до часу, протягом якого воно подо
лало цей шлях. Швидкість позначають v. Обчислюють її за
формулою v =
l
t
. Поширені одиниці вимірювання швидко
сті — метр за секунду (м/с) і кілометр за годину (км/год).
Механічний рух — це зміна положення будь-якого фізичного
тіла у просторі відносно інших тіл за певний проміжок часу.
Уявна лінія, яку описує тіло під час свого руху, — траєкто
рія.
Шлях — це фізична величина, яка дорівнює довжині траєкторії.
Швидкість — це фізична величина, яка дорівнює відношенню шляху,
який долає тіло, до часу, протягом якого цей шлях тіло подолало.
1. Який рух називають механічним рухом?
2. Яке тіло називають тілом відліку. На що впливає вибір тіла від-
ліку?
3. Назвіть основні характеристики механічного руху та їхні одиниці ви-
мірювання.
4. Назвіть види механічного руху.

55
1. Припустимо, що за одну годину різні тварини долають різну
відстань: сокіл — 300 км, гепард — 100 км, черепаха — 1 км,
равлик — 5 м.
• Обчисліть швидкість сокола, гепарда, черепахи, равлика.
2. Скориставшись додатковою літературою або мережею Інтернет,
опишіть особливості руху цих тварин.
Практичне завдання «Вимірювання відстані,
часу, швидкості руху тіла» виконайте
за посиланням https://bit.ly/3uqpTyL8 або QR-кодом.
§ 10. Поняття сили. Сила тертя і рух тіл
1. Що таке сила?
Скоріше за все, ви неодноразово брали участь у змаган
нях, де треба було перетягувати канат. Ви помічали, що
обидві команди докладають чимало зусиль, але канат не
рухається (мал. 10.1).
• Коли почнеться рух?
• У який бік діти почнуть рухатися?
• Що буде, якщо одна з команд відпустить канат?
Мал. 10.1. Перетягування канату

56
Під час перетягування канату взаємодіють дві команди
з канатом. Як тільки одна команда потягне сильніше, канат
почне рухатися в її бік. Говорять, що одна з команд приклала
більшу силу. Мірою впливу одного тіла на інше є фізична
величина, яку називають сила. Силу позначають буквою F,
вимірюють у ньютонах (скорочене позначення — Н). Оди
ниця вимірювання сили — 1 ньютон — походить від пріз
вища англійського фізика Ісаака Ньютона. Щоб визначити
силу дії одного тіла на інше, використовують спеціальний
вимірювальний прилад — динамометр (мал. 10.2). Ручний
динамометр, наприклад, допомагає визначити силу, з якою
рука стискає вимірювальний механізм (мал. 10.3).
Мал. 10.2. Динамометр
лабораторний
Мал. 10.3. Ручний
динамометр «силомір»
Якщо одна команда відпустить канат, інша команда
впаде на землю, тому що Земля притягує до себе всі тіла.
Сила, з якою Земля притягує до себе тіла, називається си-
лою тяжіння. У природі будь-яка дія є взаємною. Усі тіла
також притягують до себе Землю. Наприклад, притягання
Місяця спричиняє на Землі припливи та відливи. Завдяки
притяганню Сонце втримує планети на їхніх орбітах.
2. Що таке сила тертя, коли вона виникає?
Пограємо в більярд? Ви б’єте по кулі, змушуючи її ко
титися по столу. Спочатку вона рухається доволі швидко,
потім сповільнюється і врешті-решт зупиняється. Чому так
сталося?

57
У процесі руху одного тіла по поверхні іншого виникає
тертя (мал. 10.4). А силу, яка виникає під час руху і пере
шкоджає йому, називають силою тертя.
Мал. 10.4. Приклади тертя
Вона завжди спрямована проти руху тіла. Якби не було
сили тертя, рух тіл тривав би безкінечно.
Уявіть, що ви везете когось на санчатах у лісі чи парку
і на вашому шляху трапляється ділянка, на якій із землі
стирчить коріння дерев.
Як зміниться швидкість руху?
Швидкість руху зменшиться. Причиною цього буде
те, що сила тертя зросте внаслідок нерівності поверхні.
Отже, сила тертя тим більша, чим більше нерівностей у ви
гляді заглибин і виступів є на поверхні тіл, що взаємодіють.
Наприклад, щоб зменшити сковзання спортивного взуття,
бутси футболістів (мал. 10.5) та бігунів мають шиповану
підош
ву. Зимові шини машин також шиповані, мають
об’ємний малюнок — протектор (мал. 10.6).
Мал. 10.5. Футбольна
бутса
Мал. 10.6. Шипована
шина автомобіля

58
Якщо ж необхідно зменшити силу тертя, використовують
мастила, або поверхні тіл ретельно шліфують і полірують.
Наприклад, змащують лижі, щоб краще ковзали по снігу.
Для кращої взаємодії змащують і запчастини деталей ма
шин. Це дозволяє запобігти пошкодженню, зношуванню
цих деталей під дією сили тертя.
Залежно від моменту появи між двома дотичними тілами
сили тертя, розрізняють силу тертя ковзання. Вона виникає
під час руху тіл. Якщо спробувати зрушити одне тіло від
носно іншого, виникає сила тертя спокою.
Практичне завдання «Способи зменшення
та збільшення тертя» виконайте
за посиланням https://bit.ly/3uSlgOv10 або QR-кодом.
3. Тертя в природі, техніці та повсякденному житті
Завдяки силі тертя ми можемо утримуватися на своїх
місцях, переміщатися по землі, рухатися транспортом або
рухати предмети. Наприклад, широко використовуються
транспортери з гумовою стрічкою, яка весь час рухаєть
ся (мал. 10.7). Якщо на транспортер покласти вантаж або
речі, то внаслідок сили тертя їх можна перемістити на де
яку відстань чи підняти на певну висоту. Щоб утримати
річ на транспортері, треба збільшити силу тертя. Для цього
поверхню транспортерів роблять шорсткою або виробляють
зі спеціальних матеріалів.
Водночас у багатьох випадках тертя треба суттєво змен
шити (наведіть самостійно приклади).
Мал. 10.7. Використання тертя в техніці

59
У житті багатьох рослин тертя відіграє позитивну роль.
Наприклад, ліани, хміль, горох, боби й інші виткі росли
ни завдяки тертю можуть чіплятися за опори, що знахо
дяться поблизу, утримуються на них і тягнуться до світла
(мал. 10.8). Між опорою і стеблом виникає досить велике
тертя, тому що стебла багаторазово обвивають опори і дуже
щільно прилягають до них.
Мал. 10.8. Сила тертя у природі
Насіння череди для переміщення на великі відстані
також використовує силу тертя (мал. 10.9). Плоди цієї рос
лини мають щетинки, якими чіпляються до одягу людей та
хутра тварин.
Б В
А
Мал. 10.9. Використання сили тертя рослинами: а — череда,
б — насіння череди, в — переміщення насіння
Тварини теж використовують силу тертя у своїх цілях.
За допомогою інтернет-ресурсів або іншої додаткової літе-
ратури, підготуйте повідомлення про використання сили тертя
тваринами.

60
Мірою впливу одного тіла на інше є фізична величина, яку на-
зивають сила.
Сила, з якою Земля притягує до себе тіла, називається силою тя-
жіння.
Тертя — один із видів взаємодії тіл. Воно виникає під час дотику двох
тіл.
1. Що таке сила? Які види сил ви знаєте?
2. Наведіть приклади дії сили тяжіння.
3. Як можна зменшити силу тертя?
4. Як можна збільшити силу тертя?
5. Наведіть приклади, коли тертя корисне, шкідливе.
1. З якою метою гімнасти перед виступом натирають долоні рук
спеціальною речовиною — тальком?
2. Навіщо взимку тротуари посипають піском?
3. Поясніть прислів’я та приказки:
• Не змастиш — не поїдеш.
• Коси, коса, поки роса, роса впала — робота пропала.
• Стоїть на слизькій дорозі.
§ 11. Поняття енергії. Ознайомлення з простими
механізмами
Дайте мені точку опори, і я переверну Землю.
Архімед, давньогрецький математик,
фізик, інженер, винахідник та астроном
Що таке сила? Які види сил існують?
1. Що таке енергія?
Що ми побачимо, якщо з певним зусиллям, або як ще
говорять, енергійно вдарити долонею по воді? У всі боки
розлетяться бризки води. Поява бризок означає, що наша

61
долоня виконала роботу. Енергія — це фізична величина,
яка характеризує здатність тіл живої і неживої природи ви
конувати роботу (мал. 11.1). Коли
тіло змінює своє положення під
дією сили, говорять, що здійсню
ється механічна робота. Чим біль
шу роботу може виконати тіло, тим
більшу енергію воно має.
Для всіх процесів у приро
ді потрібна енергія. Харчові про
дукти — картопля, хліб, м’я
со
тощо — це джерело енергії для на
шого організму. Майже всю використовувану на Землі енер
гію ми отримуємо від Сонця.
2. Види простих механізмів
Одні з найсильніших істот на Землі — мурахи. Деякі
види мурах здатні підняти вантаж, маса якого перевищує
їхню власну масу в 50 разів! Людина ж, не маючи такої
сили придумала для цього безліч корисних механізмів.
Як підняти камінь, який неможливо відірвати від землі
голіруч? Давні люди використовували звичайну дерев’яну
палицю з точкою опори. Такий простий механізм називають
важелем (мал. 11.2).
Мал. 11.2. Важіль
Мал. 11.1. Передача енергії
воді

62
Ще одним «важільним» механізмом давнини був жу
равель — пристрій для піднімання віра з водою з крини
ці (мал. 11.3 а). Саме він став прабатьком сучасних підйомних
кранів.
А Б
Мал. 11.3. Прості механізми: а — важіль, б — коловорот
Якщо ви уважно розглянете ще один «важільний» ме
ханізм — ножиці, то відразу зрозумієте, що гвинтик, який
з’єднує дві металеві пластини, і є точкою опори. Саме за
вдяки принципу важеля ножиці розрізають не тільки папір
і тканину, але й метал.
Різновидом важеля є коловорот (мал. 11.3 б). Коловорот
як частину криниці можна побачити в будь-якому селі. За
допомогою коловорота навіть дитина може витягти з крини
ці відро води.
Коловорот, важіль — це приклади простих механізмів,
пристроїв, які дозволяють виконувати роботу за умови до
кладання до тіла порівняно невеликої сили.
Похила площина (мал. 11.4) полегшує
підйом вантажів. Хоча рухатися по ній
доводиться довше, але зусиль треба за
трачати набагато менше, ніж піднімаючи
вантаж вертикально вгору. Властивості
похилої площини використані, напри
клад, у ескалаторах, пандусах, звичайних
сходах і конвеєрах (мал. 11.5).
Мал. 11.4. Похила
площина

63
А Б
Мал. 11.5. Використання
похилої площини: А — пандус,
Б — ескалатор
Користуючись пандусом, людина з обмеженими фізични
ми можливостями без сторонньої допомоги може потрапити
до будь-якої будівлі.
Клин — це різновид похилої площини (мал. 11.6 а). Він
використовується для розщеплення твердих тіл. Найужива
ніший вид клину — це різні варіанти ножів: бритви, мечі,
коси, серпи тощо.
Гвинт, як і гвинтова драбина, — також похила пло
щина. Гвинти використовуються для скріплення деталей
(мал. 11.6 б).
клин
А Б
Мал. 11.6. Приклади простих механізмів: а — клин, б — гвинти
3. Використання простих механізмів у побуті
Плоскогубці, кліщі, ножиці, коромисло з відрами, щип
ці, журавель для підняття води з колодязя, важелі терезів,
гойдалки дерев’яні, викрутка — це лише мала частина ін
струментів і пристроїв, які використовують важіль.
Якщо назви деяких простих механізмів незнайомі вам, об-
говоріть це з однокласниками або знайдіть їхнє пояснення, ско-

64
риставшись інтернет-ресурсами або іншою додатковою літературою.
Результати своїх пошуків продемонструйте друзям.
Приклад важеля у повсякденному житті — звичайні
сінькі двері. Спробуйте відчинити двері, штовхаючи їх біля
кріплення петель. Двері будуть піддаватися дуже важко.
Але чим далі від дверних петель розташовуватиметься точка
докладання зусилля, тим легше вам буде відчинити двері.
Де ще в побуті використовують прості механізми?
Механічна робота виконується, коли тіло рухається під дією до-
кладеної до нього сили.
Енергія — це фізична величина, яка характеризує здатність тіла
здійснювати роботу.
Простими механізмами є важіль, коловорот, похила площина,
клин і гвинт.
1. Що таке енергія?
2. Які пристрої називають простими механізмами?
3. Наведіть приклади простих механізмів.
1. Чому дверну ручку кріплять не до середини дверей, а біля краю,
подалі від петель?
2. Чому так важко розламати невеликі шматки сірника, ніж цілий?
3. Створіть інфографіку «Прості механізми навколо нас».
Конструкції, створені на основі простих механізмів
Виконуючи це завдання, ви дізнаєтесь, на основі яких простих
механізмів були створені знаряддя праці та кухонне начиння.
1. Опишіть таке кухонне начиння, як ніж, м’ясорубка, ложка. На основі
яких простих механізмів вони створені?
2. Опишіть такі знаряддя праці, як молоток і сокира. На основі яких про-
стих механізмів вони створені?

65
§ 12. Теплові явища. Світлові явища. Світло і зір
• З чим пов’язані теплові явища?
• Наведіть приклади теплових явищ.
1. Що відбувається з тілами під час охолодження і нагрівання?
У звичайному житті людство постійно стає свідком те
плових явищ, що відбуваються в природі. Наприклад, випа
дання снігу, дощу, утворення роси (мал. 12.1). Вам відомо,
що теплові явища пов’язані з нагріванням та охолодженням
тіл. Під час нагрівання температура тіла підвищується, під
час охолодження — знижується.
Мал. 12.1. Теплові явища
Що відбувається з тілами під час охолодження і нагрівання?
Із попередніх параграфів ви довідалися, що атоми та
молекули перебувають у безперервному безладному (хаотич
ному) русі. Цей безладний рух молекул і атомів називають
тепловим рухом.
Якщо тіло отримує тепло (енергію) ззовні, його частинки
рухаються швидше, його температура зростає.
Тепловий рух зумовлюється внутрішніми властивостями
тіла.
Чому коли взимку людина в окулярах заходить у приміщення,
скло в її окулярах «пітніє»?

66
Зазвичай, тверді тіла, рідини й гази під час нагрівання
розширюються, а під час охолодження — стискаються. Роз
гляньте дослід, який зображено на малюнку 12.2, та дайте
відповіді на запитання:
• У чому причина збільшення об’єму тіл під час нагрі
вання?
• Чи змінюється кількість частинок (молекул, атомів)
речовини зі зростанням температури?
Мал. 12.2. Розширення тіл під час нагрівання
З підвищенням температури зростає швидкість руху
частинок речовини, в результаті чого збільшується середня
відстань між частинками і, відповідно, збільшується об’єм
тіла. І навпаки, зі зниженням температури тіла рух частинок
стає повільнішим, міжмолекулярні проміжки зменшуються,
і зменшується об’єм тіла. Тверді тіла та рідини розширю
ються набагато менше, ніж гази. Теплове розширення тіла
залежить від речовини, з якої тіло виготовлене.
Теплове розширення слід обов’язково брати до уваги під
час будівництва мостів і ліній електропередач, прокладання
труб опалення, укладання залізничних рейок, виготовлення
залізобетонних конструкцій. Наприклад, бетон і залізо май
же однаково розширюються під час нагрівання. Тому їх так
широко використовують у будівництві. Якби бетон і залізо
розширювалися по-різному, це призвело б до руйнувань
будинків.

67
2. Теплові процеси у природі та повсякденному житті
Перенесення енергії від більш нагрітих ділянок тіла до
менш нагрітих у результаті теплового руху та взаємодії час
тинок називають теплопровідністю. Найбільша теплопро
відність у металів, менша — у рідин, незначна — у газів.
Речовини з низькою теплопровідністю використовують там,
де необхідно оберігати тіло від охолодження чи перегріван
ня. Наприклад, будинки споруджують не з металу, а із це
гли, бетону, дерева. Теплопровідність веде до вирівнювання
температури тіла.
Люди використовують різні речовини, знаючи їх здат
ність проводити тепло. Наприклад, для утеплення будинків
використовують пінопласт, мінеральну вату, ековату, спре
совану тирсу (мал. 12.3). Укривають рослини в саду на зиму
опалим листям або тирсою, щоб не замерзли.
А Б В Г
Мал. 12.3. Матеріали, які використовують для утеплення : А — мінераль-
на вата, Б — пінопласт, В — ековата, Г — спресована тирса
Де швидко треба передати тепло від одного тіла до іншо
го — застосовують метали, наприклад, у батареях опалення,
праскці, обігрівачі.
3. Світлові явища, джерела та приймачі світла
Вам відомо, що зміни, пов’язані зі сприйняттям і поши
ренням світла, називають світловими явищами. До світлових
явищ належать: випромінювання світла, поширення світла,
його відбивання й поглинання, заломлення світла, розклад
білого світла на кольори веселки.

68
Усі тіла здатні випромінювати енергію. Чим вища тем
пература тіла, тим більше енергії воно випромінює. Най
більше енергії Земля отримує від Сонця. Енергію від Сонця
ми бачимо у вигляді сонячних променів.
Але, випромінюючи енегрію, не всі тіла є джерелами
світла. Джерелами світла називають тіла, які здатні ви
промінювати світло. Залежно від походження розрізняють
природні та штучні джерела світла. Наприклад, природни
ми джерелами світла є Сонце, зорі, деякі види комах (А),
риб (Б) і медуз (В) (мал. 12.4).
А Б В
Мал. 12.4. Природні джерела світла: А — комаха , Б — риба, В – медуза
Ще в давнину люди почали створювати штучні джерела
світла (мал. 12.5). Спочатку це були вогнище (А) та каганець,
пізніше з’явилися свічки (В), оливні та гасові лампи (Б).
А Б В
Мал. 12.5. Штучні джерела світла: А — вогнище, Б — гасова лампа,
В — свічка
Назвіть сучасні штучні джерела світла.

69
Приймачі світла — це пристрої, які змінюють свої
властивості через дію світла та за допомогою яких можна
виявити світло. Наприклад, очі тварин, сонячні батареї,
фотоапарати, тепловізори. Приймачем світла є вся жива
природа. Зелене листя рослин пристосоване до вбирання со
нячного світла, більшість рослин повертають своє листя до
світла (мал. 12.6).
Мал. 12.6. Приймачі світла
Наш організм отримує інформацію від наших приймачів
світла — очей, реагує на зміни в навколишньому середови
щі. Коли ви виходите з темної кімнати на яскраво освіт
лену ділянку, то звичайно примружуєтесь. Наше око має
здатність пристосовуватися до різної освітленості предметів.
Око здорової людини однаково гарно бачить як далеко, так
і близько.
4. Особливості поширення світла
Чи побачимо ми джерело світла, якщо між оком і маленьким
джерелом світла помістити непрозорий предмет?
Якщо між оком і маленьким джерелом світла, напри
клад свічкою, помістити непрозорий предмет, то свічку
ми не побачимо. Пояснюється це тим, що зазвичай світло
в середовищі поширюється прямолінійно. Про прямолінійне
поширення світла відомо з давніх часів. Ще 300 років до
нашої ери про це писав давньогрецький математик Евклід.

70
Що будемо спостерігати, якщо між джерелом світла і, напри-
клад стіною, помістити непрозоре тіло?
На стіні побачимо ділянку, куди світло не потрапить, цю
ділянку називають тінь (мал. 12.7).
Джерело
напівтінь
напівтінь
тінь
1
2
2
1
1'
2'
Мал. 12.7. Схема утворення тіні та напівтіні
Тінь утворюється тому, що світло, рухаючись прямо
лінійно, не може проникнути через непрозорий предмет.
Навколо тіні з’являється ділянка, куди частково потрапляє
світло, її називають напівтінь. Прямолінійність світла по
яснює явища Сонячного та Місячного затемнень. Більш
детально про ці явища ви дізнаєтесь у наступному розділі.
Дивовижне світлове явище можна спостерігати після
дощу, коли проглядає сонце — це ве
селка (мал. 12.8). Світлові промені,
проходячи крізь крапельки води, роз
кладаються на сім кольорових проме
нів.
Щоб побачити веселку, треба бути
між сонцем і дощем.
Спробуйте згадати або знайдіть у мережі «Інтернет» віршик,
який підказує, у якому порядку розташовуються кольори у веселці.
Мал. 12.8. Світлове
явище — веселка

71
Поява спектра кольорів пояснюється тим, що пучок біло
го світла являє собою сукупність світлових пучків різних
кольорів, які поширюються в середовищі з різною швид
кістю.
Чому кожен предмет має свій колір?
Біла поверхня промені всіх кольорів відбиває одна
ково. Тому альбомний аркуш, освітлений джерелом білого
світла, здається нам білим. Зелена трава, освітлена тим
самим джерелом, відбиває переважно промені зеленого
кольору, а решту поглинає. Червоні пелюстки тюльпанів
відбивають в основному промені червоного кольору, жовті
пелюстки соняшників — жовтого. А от чорна шерсть кота
поглинає промені всіх кольорів.
Атоми та молекули перебувають у безперервному безладному
(хаотичному) русі. Чим швидше рухаються частинки, тим вища
температура тіла.
Джерелами світла називають тіла, які здатні випромінювати світло.
Приймачі світла — це пристрої, які змінюють свої властивості через
дію світла та за допомогою яких можна виявити світло.
Світло поширюється в прозорому середовищі прямолінійно.
1. Поясніть, чому рух молекул та атомів називають тепловим.
2. Як змінюються агрегатні стани речовини? Під впливом яких
чинників?
3. Як світло поширюється у прозорому середовищі?
4. За яких умов можна побачити веселку?
1. Чому сковороду роблять з металу, а ручку до неї — з деревини
або пластмаси?

72
2. Чому посудини із соком, лимонадом, мінеральною водою та іншими
рідинами наповнюють не вщерть (до верху)?
3. Чому, якщо повітряну кульку винести з кімнати на мороз, то вона
зменшиться в об’ємі?
Практичне завдання: «Дослідження умов зміни
агрегатних станів» виконайте
за посиланням https://bit.ly/3Lj8uhz11 або QR-кодом.
§ 13. Звукові явища. Звук, голос, слух
1. Що таке звук?
Світ навколо пронизують різноманітні коливання. Але,
на відміну від хвилі, що пробігла по воді, їх не так просто
побачити. Міст, що тремтить під колесами автівок, дошки
підлоги, що прогинаються під важкими кроками. Гілка
дерева, збурена пташкою, що спурхнула, чашка і поверхня
столу які вібрують в результаті контакту одна з одною... Дій
сно, наш світ — справжнє море коливань! Приклади такого
явища, як коливання, можна розглянути на малюнку 13.1.
Мал. 13.1. Коливання
Коливання — рух, який повторюється в часі.
Вимовляючи слова, людина залишається нерухомою —
не починає гойдатися з одного боку в інший. Чому ж наш
голос належить до коливань?
Звук людського голосу породжується коливанням голо
сових зв’язок, а не всього тіла людини.

73
Тісно контактуючи з фізичними тілами, повітря не за
лишається осторонь і теж бере участь у коливаннях. Коли
вається струна гітари — коливається
і повітря. Утворене збурення хвилею
передається в повітрі, досягає наших
вух — і ми чуємо відповідний йому
звук. Звук — хвилеподібне поширен
ня коливань у газах, рідинах і твер
дих тілах.
Звукова хвиля у рідинах та газах
є поздовжньою: кожна частинка середовища коливається
вздовж лінії поширення звуку. Коливання передається від
частинки до частинки речовини (мал. 13.2).
2. Джерело та приймачі звуку
Звук у середовищі створюється тілом, яке коливається.
Тіло, що своїми коливаннями створює звук, є джерелом
звуку.
Джерела звуку поділяються на природні (мал. 13.3) та
штучні (мал. 13.4).
Мал. 13.3. Природні джерела звуку
Мал. 13.4. Штучні джерела звуку
Мал. 13.2. Поширення
звукової хвилі

74
Наведіть ще приклади природних і штучних джерел звуку.
Джерелом звуку людини є голосові зв’язки. Прикла
діть руки до горла, коли ви говорите, і відчуєте вібрацію.
У дітей голосові зв’язки коливаються з більшою кількістю
коливань у секунду, ніж у дорослих, тому дитячі голоси
вищі.
Найважливішим для нас приймачем звуку є, звичайно,
вухо. Вухо є природним приймачем звуку, однак створені
й штучні приймачі звуку. Завдяки ним ми користуємося
радіо, телефоном, мікрофоном. За їх допомогою людина
з вадами слуху може чути.
Джерело звуку має робити не менше 20 коливань за се
кунду, щоб ми його почули. Це дуже низький звук. Крила
бджіл роблять 200 коливань за секунду, тому ми чуємо ви
сокий звук. Дуже високі звуки (понад 20 000 коливань за
секунду) ми не чуємо.
2. Чи однакова швидкість поширення звуку в різних
середовищах?
Що необхідно для поширення звуку?
Для поширення звуку необхідне середовище. По
ширення звукових хвиль у різних середовищах відбува
ється з різною швидкістю.
Учення про звук називається акусти-
ка. Іноді так називають і умови поши
рення звуку в приміщенні. Наприклад,
говорять: «У цьому приміщенні гар
на акустика». Багато концертних залів
славляться своєю акустикою. Вражає
своєю акустикою Софія Київська — ви
значна па
м’ятка історії та архітектури
України (мал. 13.5).
Мал. 13.5.
Софія Київська

75
Чому швидкість поширення звуку неоднакова в різних сере
довищах?
За допомогою дослідів було встановлено, що в пові
трі швидкість звуку є найменшою і становить приблизно
331 м/с. У воді цей показник становить приблизно 1403 м/с.
У твердих тілах швидкість звуку ще більша, ніж у ріди
нах, зокрема у сталі — 5100 м/с. Крім того, швидкість
поширення звуку в середовищі залежить від температури
середовища.
Погано проводять звук такі матеріали, як повсть, скло
вата, пористі панелі, пресований корок тощо. Ці матеріали
використовують для звукоізоляції, тобто для захисту при
міщень від сторонніх звуків (мал. 13.6).
А Б В
Мал. 13.6. Звукоізоля-
ційні матеріали: а —
повсть, б — скловата,
в — пресований корок
Чи поширюється звук у космосі?
У космосі звичного для землян повітря немає, там
панує вакуум — простір, вільний від будь-якої речови
ни. Тому в ньому людина не почує жодних звуків. Подорожі
в космосі супроводжуються повною тишею. Отже, випливає
простий висновок — описані фантастами космічні битви
відбуваються наче в німому кіно. Але, подивившись фільм
«Зоряні війни», можна почути і ревіння ракетних двигунів,
і гуркіт, що є помилковим з точки зору фізики.
3. Що таке луна?
Звуку властиве явище відбивання. Саме відбиванням
звуку можна пояснити відлуння (луну). Луна — це звук,
відбитий від віддаленої перешкоди (мал. 13.7). Можливо,

76
вам доводилося бути в горах. Якщо там голосно кричати,
можна у відповідь почути закінчення слів (луну). У горах
по-особливому звучить національний український музичний
інструмент — трембіта. Він є найдовшим музичним інстру
ментом у світі, його довжина від 3 до 8 метрів. І навіть
увійшов до Книги рекордів Гіннеса (мал. 13.8).
Мал. 13.7. Утворення луни Мал. 13.8. Явище луни в горах
Знайдіть в інтернеті опис трембіти. Чим пояснюється її особли-
ве звучання?
На властивості звуку відбиватися від поверхонь засно
вана дія рупора. Їм користуються на мітингах, змаганнях,
для посилення потужності звуку та поширення на великі
відстані.
4. Якими бувають звуки?
Звуки бувають голосними та тихими. Гучність, зумовлена
розмахом коливань джерела звуку, вимірюється в децибе
лах (дБ). Одиниця гучності названа на честь американського
винахідника телефону (1876 рік винаходу) Александра Гре
ма Белла.
Найслабший звук, який ми чуємо, — 10 дБ (з таким зву
ком падає з дерева листя). Якщо ви розмовляєте пошепки,
то це 30 дБ, якщо кричите — 70 дБ, гуркіт грому — 100 дБ.
Шуми понад 130 дБ спричиняють хворобливі відчуття у ву
хах і запаморочення, тому що звуки у вухах перетворюють

77
ся в нервові імпульси та через слуховий нерв передаються
в мозок. Ось чому від прослуховування голосної музики,
фільма чи мультфільма може виникнути головний біль.
Практичне завдання: «Дослідження звукових
явищ» виконайте за посиланням
https://bit.ly/3gBhekU12 або QR-кодом.
Звук — це коливання, які поширюються в газах, твердих тілах,
рідинах.
Тіло, що своїми коливаннями створює звук, є джерелом звуку.
Луна — це звук, відбитий від віддаленої перешкоди.
Звук характеризують за гучністю та висотою. Гучність, обумовлена
розмахом коливань джерела звуку, вимірюється в децибелах (дБ).
1. Що таке звук?
2. Назвіть природні та штучні джерела звуку.
3. Чи завжди ми можемо чути звук?
4. Поясніть утворення відлуння (луни)?
5. Наведіть приклади звуків з повсякденного життя, які мають велику
гучність, малу гучність.
Складіть рекомендації щодо зменшення гучності шуму, який
виникає навколо вас упродовж (зважайте на ті чинники, які ви
можете змінити).
Завдання «Вимірювання рівня шуму» виконайте за
посиланням https://bit.ly/3ozLhOg12 або QR-кодом.

78
Узагальнення та систематизація матеріалу
з теми «досліджуємо тіла. Речовини. Явища»
Маса
Форма
Об’єм
Лінійні розміри
Фізичні
характеристики
тіл
Біологічні Хімічні
Явища
природи
Механічні
Світлові Електромагнітні Звукові
Теплові
Фізичні
За траєкторією За швидкістю
Види
механічного руху
Криволінійний Рівномірний
Прямолінійний Нерівномірний
Важіль Похила площина
Прості
механизми
Коловорот Гвинт
Блок
Клин
рухомий
Нерухомий
Самоконтроль знань з теми «Досліджуємо тіла.
Речовини. Явища» пройдіть за посиланням або за
QR-кодом.

80
§ 14. Будова земної кулі та методи її вивчення
З давніх-давен людство прагнуло дізнатися про внутріш-
ню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах
бога вогню Гефеста, якого давні римляни називали Вулка-
ном. Науковці Середньовіччя висловлювали припущення,
що надра Землі заповнені водою або вогнем.
Для чого людству потрібно було знати, як улаштована Земля?
1. Яку внутрішню будову має Земля?
Наша планета складається з трьох основних шарів —
ядра, мантії і земної кори (мал. 14.1).
У центральній частині планети розташоване ядро, радіус
якого становить близько 3500 км. На думку науковців, ядро
складається з двох частин: зовнішньої — ймовірно, рідкої,
і внутрішньої — твердої.
За розрахунками вчених, температура на поверхні вну-
трішньої частини ядра коливається в межах 5500–6500 °C.
Про склад ядра відомо мало. Вважають, що воно складаєть-
ся з різних металів і сполук металічних елементів, зокрема
сполук заліза та нікелю.
Внутрішнє ядро
Земна кора
Земна кора
Мантія
Мантія
Зовнішнє ядро
Мал. 14.1. Внутрішня будова Землі
Зовні ядро оточене мантією, товщина якої становить
приблизно 2900 км. Її температура перебуває в межах від
1000 до 2500 °С.

81
Мантію покриває земна кора — зовнішня міцна оболон-
ка. Порівняно з ядром і мантією вона дуже тонка. Під ма-
териками земна кора набагато товща і становить 30–70 км,
під океанами — значно тонша — 5–10 км. Ми живемо на
поверхні земної кори.
Найкраще вивчений верхній шар земної кори на сухо-
долі. Земна кора складається з мінералів і гірських порід.
Інколи гірські породи виходять на земну поверхню. Цей
процес називають відслоненням. Верхній шар земної кори
видно у відслоненнях на схилах гір, крутих берегах річок
(мал. 14.2).
Мал. 14.2. Відслонення гірських порід
2. За допомогою яких методів вивчають будову Землі?
Вивченням будови та розвитку Землі
як планети займаються науковці-геологи.
Щоб дізнатися більше про надра, вони
бурять свердловини, збираючи зразки
гірських порід (мал. 14.3). Однак поки що
не існує такого бура, який би дав змогу
зануритися в Землю достатньо глибоко.
Надглибинними вважають свердлови-
ни, які сягають 6 км. А найглибші з них
подолали позначку у 12 км! Проте навіть
такі значення є невеликими для нашої
планети.
Мал. 15.3. Буріння
свердловин

82
Дізнайтеся з інтернет-джерел про найглибшу свердловину на
нашій планеті. З якою метою її було створено?
Сучасні уявлення про внутрішню будову Землі склалися
в результаті вивчення землетрусів. Під час землетрусу ко-
ливання швидко поширюються в різні боки від осередку по-
штовхів і за півгодини здатні пройти всю планету наскрізь.
З’ясувалося, що крізь тверду речовину коливання про-
ходять дуже швидко, а в розрідженому середовищі значно
уповільнюються. Так дізналися, що всередині планета має
шарувату будову.
3. Що являють собою зовнішні оболонки Землі?
Наша планета має унікальні особливості: її поверхню
оперізують декілька оболонок, які взаємодіють між со-
бою, — тверда, повітряна та водна.
Гідросфера, або водна оболонка Землі, — це її моря
й океани, снігові покриви, льодовики, ріки, озера та під-
земні води.
Повітряна оболонка Землі, її атмосфера, є однією з най-
головніших умов життя.
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі. Її утворю-
ють вся земна кора та верхня частина мантії (мал. 14.4).
БІОСФЕРА
Г
ІДРОСФЕРА
ЛІТОСФЕРА
АТМОСФЕРА
ВЕРХНЯ ЧАСТИНА МАНТІЇ
ЗЕМНА КОРА
Мал. 14.4. Зовнішні оболонки Землі

83
Всі ці оболонки пов’язані одна з одною, і в складі кожної
з них наявні частини інших. На поверхні і в глибинах літос-
фери знаходяться води гідросфери.
У гідросфері розчиняються окремі речовини літосфери,
вуглекислий газ і кисень атмосфери. Водяна пара гідросфе-
ри, пилові частинки літосфери розміщені в нижній частині
атмосфери.
• У внутрішній будові Землі розрізняють ядро, мантію, земну
кору.
• Зовнішніми оболонками нашої планети є атмосфера, гідросфера,
літосфера.
• Основними методами дослідження надр Землі є надглибинне
свердлування і вивчення швидкості поширення коливань під час
землетрусів.
1. Яку внутрішню будову має земна куля?
2. Схарактеризуйте внутрішні оболонки Землі.
3. Як науковці вивчають внутрішню будову Землі?
4. У чому полягають труднощі при вивченні внутрішньої будови нашої
планети?
Створіть інфографіку на тему «Будова земної кулі».
§ 15. Гідросфера, її склад і зміни. Стани та розподіл
води на Землі
Вода — безцінний дарунок природи. Їй присвячено чи-
мало творів мистецтва. Дуже поетичний вислів про воду
належить Антуану де Сент-Екзюпері:
«Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе
не можна описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що
ти є. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти саме

84
життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не можна пояснити
нашими почуттями.
З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже про-
стилися... Ти найбільше багатство на світі».
Як ви вважаєте, чому вода — найбільше багатство на нашій
планеті?
Ви вже знаєте, що водну оболонку нашої планети на-
звано гідросферою.
Що входить до складу гідросфери?
1. Який склад має гідросфера?
Гідросфера — це сукупність усіх вод земної кулі — оке-
ани та моря, річки й озера, болота і водосховища, сніги та
льодовики, підземні води й багаторічна мерзлота, а також
вода, що перебуває в атмосфері у вигляді пари та хмар
(мал. 15.1). Водою покрито близько 3/4 поверхні Землі.
А Б В
Мал. 15.1. Складові гідросфери: а — моря, б — озера, в — річки
Основна частина води на земній кулі (96,4 %) припадає
на моря й океани. На суші найбільшу кількість води містять
льодовики і постійні сніги — близько 1,86 %. Близько 1,7 %
від загального обсягу гідросфери припадає на підземні води
і приблизно 0,02 % — на води суші (ріки, озера, болота,
штучні водойми).
Деяка кількість води знаходиться в живих організмах і
в атмосфері.

85
У загальній кількості води на Землі прісна вода стано-
вить лише 2,64 %. Нестача прісної води може стати однією
з найгостріших проблем людства в найближчі десятиліття.
2. Які властивості має вода?
Які ще властивості має вода? Що таке розчинні й нерозчинні
речовини?
Вам уже відомо, що на нашій планеті в природних умовах
вода може існувати в трьох агрегатних станах, на відміну
від інших речовин, які перебувають або в твердому (мінера-
ли, метали), або в газоподібному (кисень, вуглекислий газ)
стані. Вода легко може переходити з одного стану в інший.
Що таке випаровування та конденсація?
У природі в газоподібний стан вода може переходи-
ти не лише з рідкого, але й із твердого стану — зі снігу і
льоду. Наприклад, якщо взимку вивісити випрану білизну
на мороз, вона замерзне, але невдовзі стане сухою.
За якої температури вода переходить з рідкого у твердий і
газоподібний стани? А з твердого й газоподібного — у рідкий?
Розгляньте малюнок 15.3 і встановіть, яку властивість води
демонструє дослід.
Мал. 15.3. Демонстрація
однієї з властивостей води

86
Вода, як і решта речовин на Землі, при нагріванні роз-
ширюється, а при охолодженні стискається, але лише до
температури +4 °С, при подальшому охолодженні вона по-
чинає розширюватися. Тому, перетворюючись на лід, вода
збільшується в об’ємі більш як на третину.
Завдяки якій властивості води мешканцям річки чи озера не
загрожує перегрів улітку й переохолодження взимку?
Вода погано проводить тепло, вона має здатність повіль-
но нагріватися і повільно охолоджуватися. Тобто вода має
низьку теплопровідність. Перевірити це можна за допомо-
гою досліду (мал. 15.4).
Покладемо на дно пробірки з холодною водою шматочок
льоду, а щоб лід не спливав, притиснемо його важком. На-
гріватимемо за допомогою спиртівки верхній шар води. Че-
рез певний час вода поблизу поверхні закипить, а лід унизу
пробірки ще не розтане.
Мал. 15.4. Дослід, що демонструє низьку теплопровідність води
Отже, тепло від гарячої води дуже повільно передається
до холодної на дні пробірки. Вода довго нагрівається і довго
охолоджується.
Тому поблизу великих водойм менш відчутні коливання
температури повітря.
3. Як відбувається колообіг води в природі?
• Як ви вважаєте, чому не вичерпується вода на суходолі?
• Звідки береться вода?

87
На ці питання намагалися відповісти і землероби, і ман-
дрівники, і науковці. Ще більше питань і проблем настає
тоді, коли вода кудись зникає і її не вистачає. А відповідь
криється в такому явищі природи, як колообіг води.
Колообіг води — безперервний замкнений процес пере-
міщення води на земній кулі.
Розгляньте запропоновану схему (мал. 15.5) і пригадайте, як
відбувається колообіг води в природі. Дайте відповіді на запитання:
1. Які процеси відбуваються під час колообігу води?
2. Яке значення має це явище в природі?
Мал. 15.5. Колообіг води в природі
Завдяки колообігу речовин не вичерпується вода на су-
ходолі, підтримується існування різноманітних організмів
поза океанами та морями, а також відбувається перерозпо-
діл тепла й вологи на планеті.
• Складовими гідросфери є усі води земної кулі — океани
та моря, річки й озера, болота і водосховища, сніги та льо-
довики, підземні води й багаторічна мерзлота, а також вода, що
перебуває в атмосфері у вигляді пари та хмар.

88
• У загальному обсязі гідросфери прісні води становлять лише
2,64 %. Решта — солоні води.
• У природі постійно відбувається колообіг води — безперервний
замкнений процес переміщення води на земній кулі.
1. Що таке гідросфера? Назвіть її складники.
2. Чим представлена вода в атмосфері? Яке значення води, що
міститься в атмосфері?
3. Що таке колообіг води? Яке його значення?
4. Як ви вважаєте, чи відбувається колообіг води взимку? Відповідь об-
ґрунтуйте.
1. Як ви знаєте, вода є обов’язковим компонентом усіх організмів.
В організмі людини в середньому міститься 65 % води. Розра-
хуйте масу води у вашому організмі.
2. Що може статися з діжкою, ущерть наповненою водою і щільно за-
критою, якщо її залишити на морозі?
3. Що сталося б на Землі, якби вода перестала випаровуватись?
§ 16. Про водні об’єкти нашої планети, України і своєї
місцевості
Яке то диво-дивне влітку річка.
Краса безмежна, в вербах береги.
Прозора й тепла, лагідна водичка
І стільки в цьому радості й снаги.
«Річка» Надія Красоткіна
Подивіться на фізичну карту України — численні великі
та малі річки, озера, водосховища, лимани, канали вкрива-
ють її територію. Україна може похвалитися великим різно-
маніттям водойм: від гірських річок Карпат до лиманів на
узбережжі Азовського моря (мал. 16.1).
Скупчення природних вод на поверхні землі, а також
у верхньому шарі земної кори називають водними об’єктами.

89
А Б
Мал. 16.1. Водойми України: А — Гірська річка Карпат —
Білий Черемош; Б — Утлюцький лиман Азовського моря
Вам уже відомо, що всі океани та моря на нашій планеті
з’єднані між собою. Разом вони утворюють єдиний водний
простір — Світовий океан, який вкриває 71
% поверхні
земної кулі.
Світовий океан — неперервний: з будь-якої його точки
можна дістатися в будь-яку іншу, не перетинаючи суходіл.
Єдиний Світовий океан поділяють на великі частини —
окремі океани.
Скільки океанів на нашій планеті? Назвіть їх.
1. Які моря є на території України?
Частину океану, яка заходить у сушу, називають морем.
Усього у Світовому океані налічується 63 моря. Моря
різняться властивостями та складом води (солоністю, прозо-
рістю, температурою).
Які моря омивають Україну? Де вони розташовані?
На півдні Україну омиває Чорне море (мал. 16.2б).
Воно глибоке й тепле. Середня глибина Чорного моря — 1300
м, найбільша — 2245 м. Біля берегів України Чорне море
має відносно невеликі глибини і тому добре прогрівається.
Розгляньте фізичну карту України (на передньому форзаці) та
встановіть, які річки України впадають у Чорне море.

90
На південному сході береги України омиває Азовське
море (мал. 16.2а). За розмірами воно менше від Чорного,
дуже мілке (найбільша його глибина — 14 м). Через не-
великі розміри та мілководність маса води в морі швидше
нагрівається й охолоджується. Керченською протокою Азов-
ське море з’єднане з Чорним морем.
встановіть, які річки України впадають в Азовське море.
А Б
Мал. 16.2. Азовське (а) та Чорне (б) море
2. Які річки є на території України?
У житті людей річки відіграють величезну роль, адже
здавна людина використовує річкову воду для своїх потреб.
Загалом в Україні налічується близько 70 тисяч річок, за-
гальна довжина яких становить 248 тис. км.
Що таке річка? Які річки протікають у вашій місцевості?
Річка — це природний водний потік, який має
власне сформоване річище і тече під дією сили тяжіння;
живиться поверхневими та підземними водами, а також
атмосферними опадами. Найдовшою річкою світу є Ніл
(6671 км), а Європи — Волга (3530 км).
«Реве та стогне Дніпр широкий...» — саме ці рядки
класика української літератури Тараса Шевченка відразу
спадають на думку, коли чуєш про Дніпро. Ця річка стала

91
своєрідним символом України, природним багатством та іс-
торичною пам’яткою.
Дніпро — найдовша річка України: загальна довжина її
становить 2201 км, а в межах нашої країни — 981 км. Гео-
графічно розділивши сучасну Україну майже навпіл, Дніпро
водночас є об’єднувальною ланкою між двома берегами.
Кожна річка має притоки — річки, що впадають у неї.
І де б річка не починалася, завдяки притокам вона стає
ширшою і повноводнішою.
Як визначають правий і лівий берег річки?
визначте праві та ліві притоки Дніпра.
Приваблює своєю красою і річка Південний Буг. Друга за
довжиною в межах України річка після Дніпра і найдовша
з тих, що течуть винятково теренами України — довжина
її 806 км.
встановіть найбільшу річку Східної України.
3. Які озера є на території України?
Окрім річок, в Україні є багато озер: їх налічується
близько 20 тисяч. Більшість із них — невеликі.
Озеро — це природне заглиблення на поверхні землі, за-
повнене водою.
• Які озера є у вашій місцевості?
У нашій багатій на природні пам’ятки країні є декілька
прекрасних озер, які за своєю красою і незвичайністю здатні
вступити в рівне суперництво з іншими озерами світу.
На північному заході України, на Волині, розташовані
Шацькі озера (понад 30 озер) (мал. 16.3 а). Світязь — найбіль-

92
ше озеро у групі Шацьких озер, найглибше озеро природного
походження в Україні (мал. 16.3 б). Його площа — понад
24 км2
, а глибина — 58,4 м. Вода тут надзвичайно прозора
та м’яка. У сонячну погоду дно видно на кількаметровій
глибині. Про озеро Світязь українська поетеса Ліна Костенко
написала вірш «Я хочу на озеро Світязь...»:
Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничих лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
Воно мені світить і світить,
таке воно в світі одне.
— Я Світязь, я Світязь, я Світязь!
Невже ти не чуєш мене?!
А Б
Мал. 16.3. Озера України: а — Шацькі озера; б — озеро Світязь
А найбільшим озером Українських
Карпат є Синевир (мал. 16.4). Розташова-
не в Міжгірському районі Закарпатської
області, в гірському масиві Внутріш-
ні Ґорґани. Воно має середню площу
4–5 гектарів, його середня глибина ста-
новить 8–10 м, максимальна — 22–24 м.
Синевир знаходиться високо в горах,
і його води настільки глибокі, що озеро не прогрівається
навіть улітку.
Посередині озера є острівець, який нагадує зіницю ока.
Тому в народі Синевир називають «морським оком».
Чи існують на нашій планеті солоні водойми, крім морів
і океанів? У західній частині Криму є чимало солоних озер —
Мал. 16.4. Озеро
Синевир

93
Донузлав, Сасик, Саки, Кизил-Яр. Солоність води в них по-
декуди сягає 200 г солі на 1 л води. Ці озера мають чорний
і в’язкий мул із чудовими лікувальними властивостями.
4. Що таке підземні води?
Крім поверхневих вод, є ще й підземні води, які скла-
дають близько 1,7 % всієї води на Землі. Ці води бувають
солоні та прісні, холодні, теплі та гарячі. Нерідко вони
насичені корисними для здоров’я людини речовинами,
тому є лікувальними (мінеральна вода Трускавецька, Мир-
городська) (мал. 16.5 а). У деяких місцях, найчастіше по
берегах річок, у ярах, підземні води виходять на поверхню,
утворюючи джерела (мал. 16.5 б).
• Як ви вважаєте, за рахунок чого поповнюються запаси під-
земних вод?
А Б
Мал. 17.5. Підземні води: а — мінеральна вода;
б — джерело-гейзер у с. Внучкове на Закарпатті
5. Що таке штучні водойми?
На нашій планеті є багато територій, які потерпають від
нестачі вологи. Тому люди створюють там штучні водойми.
Які водойми належать до штучних?
Канали — це штучні річки, які створюють для пе-
рекидання води з річки в район її споживання або в іншу
річку.

94
На річках часто споруджують водосховища — великі
штучні водойми, створені для нагромадження води і по-
дальшого її використання. За своїми розмірами водосховища
подекуди нагадують великі озера або навіть моря. Великі во-
досховища є на Сіверському Дінці (Печенізьке водосховище),
Південному Бузі (Ладижинське), але найбільші — на Дніпрі.
Знайдіть на фізичній карті України водосховища, споруджені на
Дніпрі.
Надто схожі на озера ставки, яких на території України
налічується майже 29 тис. Ставок — це невелика штучна
водойма (завдовжки до 1,5 км). Раніше, якщо поряд із селом
не протікала річка або не було озера, обов’язково створюва-
ли ставок.
Як людина використовує ставки?
Водні об’єкти — це скупчення природних вод на поверхні Землі,
а також у верхньому шарі земної кори.
До водних об’єктів належать океани, моря, річки, озера, лимани,
ставки, канали водосховища, а також підземні води.
1. Що таке водні об’єкти? Назвіть їх.
2. Які солоні водойми існують в Україні? Схарактеризуйте їх.
3. Які прісні водні об’єкти є в Україні? Схарактеризуйте їх.
4. Як людина використовує воду зі штучних водойм?
1. Поясніть прислів’я та приказки:
• Хоч море велике, та вода не годиться.
• Всі ріки до моря йдуть.
• З малих крапель твориться море.
2. Складіть інфографіку на тему «Водойми нашої місцевості».

95
§ 17. Атмосфера, її склад і зміни. Властивості повітря.
Горіння — хімічне явище
ЇЇ порівнюють з міцним «щитом», який захищає Землю
від метеоритів, адже більшість їх згоряє у її щільних шарах.
Вона затримує тепло, відіграючи роль утеплювача Землі.
Без неї не було б ні вітру, ні звуків, ні опадів. Вона забез-
печує життя всього живого на нашій планеті. Ви, мабуть,
здогадались, що йдеться про повітряну оболонку Землі.
1. Який склад має атмосфера?
Атмосфера — зовнішня повітряна оболонка Землі, яка
є сумішшю певної кількості газів і водяної пари. Вона
утримується силою тяжіння Землі й обертається разом із
нею. Нижня межа атмосфери збігається з поверхнею Землі,
оскільки повітря проникає в найдрібніші пори ґрунту й роз-
чинене навіть у воді. Верхня межа поступово переходить
у космічний простір.
За різними даними, вона розташована на висоті від 2000
км до 3000 км.
Розгляньте діаграму (мал. 17.1) і встановіть, які гази
входять до складу повітря і в якому співвідношенні.
Азот
Кисень
Вуглекислий газ
Інші гази
21%
78%
0,03%
0,97%
Мал. 17.1. Склад повітря
Крім азоту, кисню й вуглекислого газу, в повітрі є водяна
пара, пил, сажа, мікроорганізми, пилок рослин тощо.

96
Кожний з газів виконує свою роль. Кисень забезпечує
дихання та горіння. Атоми азоту входить до складу біл-
ків — речовин, з яких складається все живе. Вуглекислий
газ необхідний рослинам для фотосинтезу, під час якого зе-
лені рослини засвоюють вуглекислий газ і воду, а виділяють
кисень.
Якщо вміст кисню й азоту в повітрі залишається майже
незмінним упродовж мільйонів років, то кількість вуглекис-
лого газу змінюється.
Що є причиною зміни кількості вуглекислого газу в повітрі?
Нині загальний вміст вуглекислого газу в пові-
трі збільшується внаслідок потужних викидів шкідливих
речовин промисловими підприємствами, зменшення площ
лісових масивів.
2. Які властивості має повітря?
Які властивості має повітря?
Ви вже знаєте, що повітря безбарвне, прозоре, не
має смаку та запаху. З’ясуймо, що відбувається з пові-
трям при нагріванні й охолодженні
(мал. 17.2).
Для цього проведемо дослід:
опустимо колбу у воду та нагріємо її
теплом своїх рук. Через деякий час
побачимо, що з отвору колби у воду
виходять бульбашки повітря. Якщо
накрити колбу змоченою в холодній
воді серветкою, то вода зі склянки
трішки підніматиметься вгору.
Поясніть, чому це відбувається.
Мал. 18.2. Властивості
повітря

97
Отже, цей дослід демонструє, що при нагріванні повітря
розширюється, а при охолодженні стискається.
Щоб дізнатися більше про властивості повітря, проведе-
мо ще один дослід: дві порожні колби закріпимо на трубці
штатива і врівноважимо їх (мал. 17.3).
Мал. 17.3.
Властивості повітря
Коли ми нагріємо одну з колб, вона підніметься вище за
другу, тому що гаряче повітря легше від холодного й під-
німається вгору.
Якщо над колбою з гарячим повітрям закріпити смужки
тонкого легкого паперу, буде видно, як вони тремтять і під-
німаються вгору, показуючи рух нагрітого повітря.
Отже, тепле повітря легше, ніж холодне. Воно підніма-
ється вгору, а холодне опускається вниз.
Знання цієї властивості повітря
людина використала для створення
літального апарату — повітряної кулі
(мал. 17.4). Велика сфера, наповнена
підігрітим повітрям, підноситься ви-
соко в небо, піднімаючи разом кількох
осіб.
Що роблять повітроплавці для того, щоб опустити кулю вниз?
Повітря має ще одну цікаву властивість, дуже важ-
ливу для людей, тварин, рослин. Взимку, під час сильних
Мал. 17.4. Повітряні кул

98
морозів, ви неодноразово бачили, як птахи настовбурчують
пір’я, а коти розпушують хутро (мал. 17.5).
Чому в такий спосіб тварини легше переносять холод?
Коли тварини на-
стовбурчують пір’я або
розпушують хутро, шар
по
вітря між частинами їх
покриву збільшується і вна-
слідок поганої теплопровід-
ності перешкоджає втраті
тепла тіла тварини. Інколи
повітряну оболонку порівнюють з ковдрою, яка втримує
тепло на нашій планеті, інакше воно б випромінювалося
в космічний простір.
Як ви вважаєте, чи можна стиснути повітря?
Якщо у вас вдома знайдеться шприц без голки, за-
тисніть його кінчик пальцем і спробуйте поршнем стиснути
повітря в шприці (мал. 17.6).
Спочатку поршень натужно опускатиметься, а далі зо-
всім зупиниться. Палець, який закриває отвір, відчуватиме
сильний тиск. Відпустіть поршень — і об’єм повітря від-
новиться. Отже, повітря пружне.
Мал. 17.6. Властивості повітря: пружність
Мал. 17.5. Пристосування тварин
до сильних холодів

99
Усі ці властивості повітря людина навчилася викорис-
товувати в повсякденному житті. Згадаймо пружні шини
автомобіля й велосипеда, насоси та багато інших винаходів
людства.
3. Що таке горіння?
Навколо нас часто відбуваються явища, за яких одні
речовини перетворюються на інші. Напевне всі знають, що
згодом цвях іржавіє, а тваринний жир (вершкове масло)
гіркне.
Що спільного в цих прикладах? А те, що вони належать
до хімічних явищ.
Хімічним явищем є і горіння. Проведемо дослід
(мал. 17.7). Запалимо дві свічки, одну з яких накриємо
скляною посудиною. Через певний час відкрита свічка все
ще горітиме, а накрита — згасне.
Чому, на вашу думку, друга свічка згасла?
Процес горіння відбувається за наявності повітря.
Який газ, що входить до складу повітря, підтримує горіння?
Мал. 17.7. Горіння — хімічне явище
Горіння — це взаємодія речовин із киснем, що супрово-
джується виділенням тепла та світла.
Отже, однією з умов горіння є вільний доступ кисню.

100
Що є другою умовою горіння?
Для того щоб виникло горіння, потрібно, щоб горю-
ча речовина була нагріта до температури займання. Тому
сірником можна підпалити аркуш паперу, а дерев’яну коло-
ду — неможливо.
Кожна людина має знати умови виникнення і припинен-
ня горіння.
Подумайте і назвіть умови, за яких припиняється горіння.
Умови припинення горіння:
1. Перекрити доступ кисню.
2. Охолодити речовину, що горить, до температури, нижчої
від температури займання.
• Наша планета оточена повітряною оболонкою, яку назива-
ють атмосферою. Вона чинить тиск на поверхню Землі.
• Повітря — суміш газів, до складу якої входять кисень, азот, вугле-
кислий газ та інші гази.
• Повітря прозоре, не має кольору, запаху, смаку і є поганим провід-
ником тепла. Також воно рухається, розширюється при нагріванні
та стискається при охолодженні.
1. Що таке атмосфера?
2. Який газовий склад має атмосферне повітря?
3. Назвіть властивості повітря.
4. Яке значення для живих організмів має низька теплопровідність пові-
тря?
5. Що таке горіння? Чому горіння є хімічним явищем?
1. Чому у вікнах школи і вдома ставлять подвійні або потрійні
рами?

101
2. Узимку деякі трав’янисті рослини, такі як полуниця, озима пшениця,
не відмирають і залишаються зеленими. Але не гинуть вони тільки
тоді, коли вкриті товстим, пухким шаром снігу. Чому?
3. Чому в морозну погоду люди вдягають шуби й теплі пальта?
4. Запропонуйте дослід, який підтверджує, що повітря легше за воду.
§ 18. Погода і спостереження за нею
То дощ із хмар і вітер свище,
Аж гне додолу ясени.
То знову враз — казкова тиша…
Така погода восени…
Надія Красоткіна
1. Що таке погода і як здійснюють спостереження за нею?
Слово «погода» ми вживаємо дуже часто. А чи можемо
правильно пояснити, що воно означає?
Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певному
місці і в певний момент.
Систематичне спостереження за погодою проводять на
метеорологічних станціях.
Метеостанція — це установа, де в певній послідовності
проводять регулярні метеорологічні спостереження, потрібні
як для передбачення погоди, так і для вивчення глобальних
змін в атмосфері Землі.
Зміни стану повітря вивчають за допомогою метеоро-
логічних приладів (мал. 18.1). Результати спостережень,
отримані на метеостанціях, доповнюються даними з метео-
рологічних супутників Землі.
А Б В Г
Мал. 19.1. Метеорологічні
прилади: а — термометр;
б — барометр; в — опадо-
мір; г — флюгер

102
У наш час за погодою стежать метеорологічні служби різ-
них країн. Вони складають як короткотривалі прогнози —
на найближчі дні, так і довготривалі — на місяць або сезон.
Основною властивістю погоди є мінливість. Погода змі-
нюється постійно, навіть протягом одного дня. Кожен з вас
може пригадати літні дні, коли вранці було сонячно і жарко,
вдень пройшла злива, а надвечір знову стало спекотно.
Для вивчення погоди треба спостерігати за всіма її склад-
никами.
Назвіть шість основних складників погоди, що її характери
зують.
2. Які складники визначають погоду?
Погоду характеризують температура повітря, вологість
повітря, хмарність, напрямок і швидкість вітру, опади й ат-
мосферний тиск.
Розгляньмо основні характеристики погоди.
Температура повітря
Атмосферне повітря пропускає сонячні промені до земної
поверхні, проте саме не нагрівається. Нагрівається Сонцем
земна поверхня, а від неї — повітря.
Метеорологічні станції регулярно визна-
чають температуру повітря за допомогою
термометра, встановленого в тіні (у метео-
рологічній будці) (мал. 18.2).
Чому термометр встановлюють у тіні, а не
в сонячному місці?
Термометр має бути в затінку, куди
протягом дня не проникають прямі со-
нячні промені, інакше його скляна трубка
нагріватиметься й показники температури будуть неточні.
Мал. 18.2.
Метеорологічна
будка

103
Вологість повітря
Вологість повітря — кількість водяної пари, яка містить-
ся в повітрі. Вологість повітря залежить від його темпера-
тури. Із підвищенням температури повітря здатне ввібрати
більше водяної пари.
Хмарність
Ступінь покриття неба хмарами називають хмарністю.
Її визначають «на око». Якщо хмарами закрите все небо,
хмарність становить 10 балів, якщо півнеба — 5 балів, коли
небо ясне — 0 балів.
Як утворюються хмари?
Утворення хмар в атмосфері є частиною колообігу
води в природі (мал. 18.3). Вам уже відомо, що повітря міс-
тить водяну пару і завжди вологе. Нагріваючись від земної
поверхні, воно підіймається вгору й поступово охолоджуєть-
ся. На певній висоті в атмосфері відбувається перетворення
водяної пари на найдрібніші краплинки води або криста-
лики льоду. Якщо діаметр краплинок менший за 0,05 мм,
вони настільки легкі, що не падають на землю, а зависають
у повітрі, утворюючи хмари.
9 км
Вода Вода Вода Вода
Тепле повітря
Напрямок вітру Кристалики льоду
6 км
3 км
0
Мал. 18.3. Схема утворення хмар

104
Подивіться через вікно на небо та встановіть ступінь хмарності
за 10-бальною шкалою.
Атмосферні опади
Хмарна погода буває досить часто, але не завжди при
цьому випадає дощ чи сніг. Якщо в хмарах дрібні краплин-
ки води зливаються в більші й настільки важчають, що вже
не можуть триматися в повітрі, тоді вони падають на землю
у вигляді дощу.
Коли температура повітря опускається нижче від 0 °С,
вода у хмарах замерзає й утворюються сніжинки.
Отже, атмосферні опади — це вода у твердому або рідко-
му стані, що випадає з хмар або повітря на земну поверхню.
На метеостанціях кількість опадів вимірюють за допо-
могою опадоміра (мал. 18.1 в).
Атмосферний тиск
Атмосферний тиск — це тиск, з яким атмосфера Землі
діє на земну поверхню і всі тіла, що на ній розташовані.
Атмосферний тиск залежить від температури повітря, тому
постійно змінюється.
У теплі й спекотні дні атмосферний тиск зменшується,
адже нагріте повітря стає легшим і менше тисне на земну
поверхню. Зі зниженням температури повітря стискається,
тобто стає важчим, тому і тиск зростає.
Вимірюють атмосферний тиск за допомогою барометра
(мал. 18.1 б). Одиницею вимірювання є міліметр ртутного
стовпчика (записують так: мм рт. ст.).
Вітер
Одним із показників погоди є вітер. Вітер — це рух пові-
тря відносно земної поверхні.
Чому деколи погода безвітряна, а деколи вітер настільки по-
тужний, що вириває з корінням дерева і зносить дахи з будинків?

105
Вітер утворюється внаслідок нерівномірного розподілу
атмосферного тиску над земною поверхнею: з областей висо-
кого тиску повітря переміщується в області низького тиску.
Чим більша різниця тиску, тим сильніший вітер (мал. 18.4).
Тепла поверхня Холодна поверхня
ВІТЕР
Холодне
повітря
Тепле
повітря
Н В
Мал. 18.4. Схема утворення вітру: Н — низький тиск; В — високий тиск
Напрямок вітру визначається за допомогою флюгера
(мал. 18.1 г).
Моделювання рухів повітря
Виконуючи це завдання, ви навчитеся моделювати природні процеси.
1. Об’єднайтеся в групи по 3–4 учні. Змоделюйте й опишіть досліди, які
підтверджують, що повітря рухається.
2. Презентуйте результати роботи своєї групи іншим групам.
3. Як визначали погоду в давнину?
Сучасним людям дізнатися прогноз погоди нескладно.
В цьому допомагають радіо і телебачення, Всемережжя (Ін-
тернет), щоденні газети. У минулому в людей не було таких
можливостей.
Як наші предки передбачали погоду?
У народі робили «прогнози», спостерігаючи за не-
бесними світилами, атмосферними явищами, за рослинами
і поведінкою тварин.

106
Зокрема, знали: якщо зранку випала роса — це до пого-
жої днини; якщо на небі з’явилася веселка — дощу не буде;
якщо дим із димарів здіймається стовпом — чекай на добру
погоду, а взимку таке — на сильний мороз.
Використовуючи інтернет-джерела, знайдіть народні прикмети
передбачення погоди за рослинами та поведінкою тварин.
Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певному місці
і в певний момент.
Погода характеризується температурою повітря, вологістю повітря,
хмарністю, напрямком і швидкістю вітру, опадами й атмосферним тис-
ком.
1. Що таке погода? Назвіть основні складники погоди.
2. З якою метою складають прогнози погоди?
3. Якими приладами користуються для передбачення погоди?
4. Яку інформацію можна отримати з прогнозу погоди?
1. Температура повітря в полі — 26 °С, а в сосновому лісі побли-
зу — 18 °С. То звідки, по-вашому, дме вітер? Обґрунтуйте свою
відповідь.
2. Поясніть народні прикмети, за якими передбачають погоду:
• Бджоли скупчилися біля вулика — скоро буде гроза.
• Дощові черв’яки повилазили на поверхню землі — до дощу.
• Павук сидить у центрі павутини — до сонячного дня.
Практичне завдання «Дослідження зміни темпера-
тури повітря впродовж доби» виконайте за посиланням
або QR-кодом.

107
Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння
з прогнозом в інтернет-джерелах, повідомленнях ЗМІ
Виконуючи це завдання, ви навчитеся прогнозувати погоду за на-
родними прикметами.
1. Скориставшись різними джерелами інформації, знайдіть народні
прикмети погоди і спрогнозуйте погоду на завтра.
2. Порівняйте ваш прогноз із прогнозом синоптиків. Чи збігаються
вони?
3. Наступного дня перевірте, чи справдився ваш метеопрогноз за на-
родними прикметами.
§ 19. Літосфера. Земна поверхня: склад, будова, зміни
Згадаймо: літосфера — це зовнішня тверда оболонка
Землі, що включає всю земну кору й верхню частину мантії
(мал. 19.1).
Верхня частина мантії
Земна кора
Літосфера
Мал. 19.1. Будова літосфери
Товщина літосфери становить 50–200 км. На поверхні
літосфери формується рельєф, відбуваються процеси руйну-
вання і нагромадження гірських порід і мінералів, утворю-
ється ґрунт.
Земна кора складається з мінералів і гірських порід,
яких у природі існує кілька тисяч видів.
1. Чим відрізняються мінерали від гірських порід?
Мінерали — це однорідні тіла, які складаються з одні-
єї речовини. Мінерали в земній корі трапляються в трьох

108
агрегатних станах: твердому (кам’яна сіль, кварц, золото),
рідкому (вода) й газоподібному (вуглекислий газ).
У чистому вигляді мінерали трапляються рідко, здебіль-
шого вони поєднуються і утворюють гірські породи. Гірські
породи — це сполучення кількох мінералів або велике скуп-
чення одного мінералу в земній корі.
Однією з найпоширеніших гірських порід земної кори
є граніт (мал. 19.2 а). Це строкатий камінь сірого, темно-
червоного або рожевого кольору. Навіть неозброєним оком
видно, що складається граніт з різновеликих частинок,
схожих на зернинки. Це мінерали кварц, слюда і польовий
шпат (мал. 19.2 б, в, г).
А Б В Г
Мал. 19.2. Гірська порода граніт (а) та мінерали, що його утворюють:
б — кварц; в — слюда; г — польовий шпат
Крім граніту, до гірських порід належать базальт, пісок,
глина, вапняк, мармур (мал. 19.3). Крейда, якою ви корис-
туєтеся в школі, це також гірська порода.
А Б В
Мал. 19.3. Гірські породи: а — базальт; б — вапняк; в — мармур

109
• Чому, на вашу думку, ці породи названо гірськими?
• Гори та рівнини утворено тими самими гірськими породами
чи різними?
І гори, і рівнини утворено однаковими гірськими поро-
дами, але на рівнинах вони «сховані» під шаром ґрунту.
В горах зазвичай ґрунту мало, тому гірські породи виходять
на поверхню, де їх добре видно.
З попередніх класів вам відомо, що мінерали та гірські
породи, які людина використовує для своїх потреб, назива-
ють корисними копалинами.
Які корисні копалини добувають на території України?
Наша країна досить багата на корисні копалини.
На її території є родовища залізних і марганцевих руд,
кам’яного та бурого вугілля, природного газу, кам’яної солі
і навіть коштовного каміння.
Виконайте практичне завдання «Ознайом-
лення з гірськими породами, корисними копалинами
за колекціями» за посиланням або QR-кодом.
2. Чи руйнуються гірські породи?
Незважаючи на свою природну міцність, тверді гірські
породи поступово руйнуються. Процес руйнування і подріб-
нення твердих гірських порід називають вивітрюванням.
У чому причини вивітрювання твердих гірських порід?
Одна з причин руйнування твердих порід — добові
коливання температури повітря. Вдень гірські породи нагрі-
ваються і розширюються, а вночі – охолоджуються і стис-
каються. Згодом тверді породи розтріскуються і поступово
руйнуються.

110
Вивітрювання гірських порід відбувається також під
впливом води, що потрапляє в їхні тріщини. Замерзнувши
взимку, вона розширюється і збільшує тріщини (мал. 19.4).
Посилює руйнування гірських порід і жива природа. Так,
коріння рослин, заглиблюючись у гірські породи, теж збіль-
шують тріщини (мал. 19.5).
Мал. 19.4. Руйнування гірських порід під дією води
Мал. 19.5. Руйнування гірських порід корінням рослин
Міцність у різних порід неоднакова, тому одні руйнують-
ся швидше, інші — повільніше.
Літосфера — тверда оболонка Землі, до складу якої входять
земна кора та верхній шар мантії. Вона пролягає до глибини
150–200 км.
Верхня частина літосфери — земна кора, що складається з мінералів
і гірських порід.
Мінерали — однорідні тіла, які складаються з однієї речовини. З мі-
нералів утворюються гірські породи.
Вивітрювання — процес руйнування і подрібнення твердих гірських
порід.

111
1. Що таке літосфера? Яка її будова?
2. З чого складається земна кора?
3. Чим мінерали відрізняються від гірських порід?
4. Наведіть приклади гірських порід і мінералів.
5. Що таке вивітрювання? Назвіть чинники, що сприяють вивітрюванню.
З додаткових джерел інформації дізнайтеся, які мінерали та гір-
ські породи трапляються у вашій місцевості. Як їх використовують?
§ 20. Форми рельєфу та чинники його формування
Відомо, що літосфера утворює рельєф земної поверхні.
Рельєф — це сукупність усіх нерівностей земної поверхні,
що чергуються між собою.
Найбільші форми рельєфу Землі — западини океанів
і морів, заповнені водою, і материки — великі ділянки сухо-
долу (мал. 20.1). На суходолі основними формами рельєфу
є рівнини та гори.
Мал. 20.1. Найбільші форми рельєфу Землі
1. Які форми рельєфу називають рівнинами?
Рівнини — це великі, відносно рівні ділянки земної по-
верхні з незначним коливанням висот. Залежно від висоти

112
над рівнем моря рівнини поділяють на низовини, височини
та плоскогір’я.
Розгляньте малюнок 20.2 і встановіть висоту над рівнем моря
цих форм рельєфу.
Яким кольором їх позначено на картах?
Мал. 20.2. Відмінність рівнин за висотою
Низовини мають висоту над рівнем моря, що не переви-
щує 200 м, височини — від 200 м до 500 м, а плоскогір’я
досягають 500 м і більше. На картах рівнини позначено від-
повідно зеленим, жовтим і світло-коричневим кольорами.
Знайдіть на фізичній карті України височини та низовини, що
простягаються в межах території України.
У межах території України простягаються Придніпров-
ська, Подільська, Волинська й Приазовська височини та
Поліська, Придніпровська, Причорноморська й Закарпат-
ська низовини.
Найбільшою на Землі рівниною є Амазонська низовина
в Південній Америці, площа якої становить понад 5 млн км2
.
Розгляньте рівнини (мал. 20.3) і визначте, чим вони різняться
між собою.

113
Мал. 20.3. Рівнини
За зовнішнім виглядом рівнини бувають плоскі — з рів-
ною поверхнею, без помітних підйомів і спусків (Причор-
номорська низовина), і горбисті — на яких підвищення
чергуються зі зниженнями (Придніпровська низовина).
2. Які форми рельєфу називають горами?
Гори — це великі ділянки земної поверхні, високо підняті
над рівнем моря, які характеризуються різким коливанням
висот.
Які гори є на території України?
За висотою над рівнем моря гори бувають низькі,
середні й високі.
Розгляньте малюнок 20.4 і встановіть, які гори вважають низь-
кими, середніми та високими. Якими кольорами їх позначено на
карті?
Мал. 20.4. Відмінність гір за висотою

114
Низькими вважають гори, висота яких не перевищує
1000 м. На фізичній карті їх позначено світло-коричневим
кольором. Висота середніх гір — 1000–2000 м над рівнем
моря, а високих — понад 2000 м.
На фізичній карті середні гори забарвлені коричневим
кольором, а високі — темно-коричневим. Чим вищі гори,
тим темніше забарвлення. Найвищі вершини позначено
крапками і вказано їх висоту у метрах.
Розгляньте фізичну карту України і встановіть, до якої групи за
висотою над рівнем моря належать Українські Карпати та Кримські
гори.
Найвищою вершиною Українських Карпат є гора Говерла
(2061 м), а Кримських гір — гора Роман-Кош, із абсолютною
(максимальною) позначкою висоти — 1545 м.
Найвищою гірською системою планети є Гімалаї на пів-
дні Азії. Висота її 12 вершин становить понад 8000 м, серед
них і найвища точка на Землі — гора Джомолунгма, або
Еверест. Її висота сягає 8848 м.
Розгляньте фізичну карту світу й визначте, яка форма рельє-
фу — рівнини чи гори — переважає на Землі.
Гори займають близько 40 % суходолу нашої планети,
а рівнини — близько 60 %. Територія України має переваж-
но рівнинну поверхню: 70 % її займають низовини, 25 % —
височини, і лише 5 % площі країни зайнято горами.
Чому земна поверхня нерівна?
Під впливом процесів, що відбуваються глибоко
в надрах Землі, тверда земна кора рухається. У тих
місцях, де відбуваються сильні стиснення і підняття її,
утворюються гори, де менші підняття — височини, а там, де

115
відбуваються розсування й опускання земної кори, утворю-
ються низовини, западини морів. Гори утворюються також
унаслідок виверження вулканів. Розтікаючись, вулканічна
лава формує підняття у вигляді куполів або конусів.
Отже, основні форми рельєфу утворюються переважно
під дією внутрішніх чинників — рухів земної кори.
3. Які форми рельєфу називають дрібними?
На північному сході України розташована Придніпров-
ська низовина, на території якої є горби, яри та балки. Ці
форми рельєфу називають дрібними.
Горб — це невелике підвищення над земною поверхнею,
висота якого не перевищує 200 м (мал. 20.5 а). Скористав-
шись малюнком 20.5 б, пригадаймо частини горба.
Підніжжям горба називають місце, де починається під-
йом (1), а вершиною — його найвищу точку (4). Частина
горба між підніжжям і вершиною — це його схил. Схили
горбів бувають положисті (3) і круті (2).
Мал. 20.5. Дрібні форми рельєфу: а — горб; б — частини горба
Крім горбів на рівнинах трапляються яри та балки.
Яр — це заглибина на земній поверхні з вузьким дном
і крутими схилами (мал. 20.6а).
Під дією яких чинників утворюються яри?
Під час танення снігу або сильних дощів численні
струмки зливаються в бурхливі потоки, які течуть у низькі
місця, розмиваючи землю й утворюючи вимоїни. Не скріпле-

116
на корінням рослин вимоїна легко розмивається водою, по-
глиблюється і розширюється — так утворюється яр. Згодом
схили яру вкриваються рослинністю, і він перетворюється
на балку (мал. 20.6 б). Балка — це заглибина з положисти-
ми схилами, вкритими рослинністю.
Мал. 20.6. Дрібні форми рельєфу: а — яр; б — балка
Отже, дрібні форми рельєфу утворюються переважно під
впливом зовнішніх чинників, що діють на земну поверхню.
Рельєф — це сукупність усіх нерівностей земної поверхні, що
чергуються між собою. Основні форми рельєфу суходолу: рівнини
і гори.
• Рівнини — це великі, відносно рівні ділянки земної поверхні з не-
значними коливаннями висот.
• Гори — це великі ділянки земної поверхні, високо підняті над
рівнем моря, які характеризуються різким коливанням висот.
1. Що таке рельєф? Назвіть найбільші форми рельєфу Землі.
2. Що називають горами? Як розрізняють гори за висотою? На-
ведіть приклади.
3. Що таке рівнини? Яку поверхню можуть мати рівнини?
4. Чим різняться низовини, височини й плоскогір’я?
5. Які форми рельєфу найпоширеніші в Україні?
6. Назвіть чинники, які впливають на формування рельєфу.
За допомогою фізичної карти України встановіть, у межах якої
основної форми рельєфу розташована ваша область. Опишіть її
поверхню.

117
§ 21. Способи зображення земної поверхні. Материки
на глобусі і карті
Які ви знаєте способи зображення земної поверхні?
Зображення земної поверхні може бути у вигляді
глобуса, плану місцевості, географічної карти, аерофотоз-
німка або космічного знімка. Усі види зображень виконують
у певному масштабі.
1. Що таке масштаб?
Людина не може зобразити великі об’єкти земної по-
верхні в натуральну величину. Для цього вона зменшує
зображення в декілька разів.
Масштаб — число, що показує, у скільки разів зменшено
зображення об’єкта щодо його реальних розмірів.
Зазвичай масштаб підписується знизу планів або карт
(мал. 21.1).
Мал. 21.1. Підписування масштабу на карті
У наведеному плані зображення зменшено в 100 000 ра-
зів щодо його реальних розмірів на поверхні Землі. За цього
масштабу 1 сантиметру на плані буде відповідати 1 кілометр
у реальності.
Масштаби бувають числові (наприклад: 1 : 100 000),
іменовані (в 1 см 1 км) та лінійні (графік внизу карти у ви-

118
гляді лінії, поділеної на сантиметри, на якому відзначено
іменований масштаб) (мал. 21.2).
Мал. 21.2. Види масштабу
Використовуючи масштаб фізичної карти України, визначте
відстань: а) від Харкова до Києва, б) від Києва до Львова.
Чи можна визначити відстань між цими містами на глобусі?
2. Чому глобус вважають моделлю земної кулі?
Ви знаєте, що глобус — модель Землі (від латинської
globus «куля»). Він якнайточніше, без спотворення, зобра-
жує земну поверхню.
На глобусі зображені материки, океани, острови, моря
та ін. Вони мають ті ж обриси і так само розміщені, як
і на самій Землі, тільки зменшені в декілька мільйонів разів
(мал. 21.3).
Масштаб звичайного шкільного глобуса — 1 : 50 000 000
(в 1 см 500 км).
Мал. 21.4. Лінії на глобусі
Мал. 21.3. Глобус — модель
земної кулі

119
У чому, на ваш погляд, переваги й недоліки глобуса у зобра-
женні земної поверхні?
Глобус закріплений на осі, але наша планета обертається
навколо уявної осі (мал. 21.4). Зверніть увагу, точка, де вісь
виходить з глобуса зверху, називається Північним полюсом,
а нижня точка — Південним полюсом Землі.
На поверхні глобуса можна побачити багато тонких лі-
ній. Одні проходять зверху донизу від Північного полюса до
Південного і називаються меридіанами. На глобусі і картах
вони вказують напрямок «північ — південь». Інші лінії,
перпендикулярні меридіанам, як би оперізують земну кулю.
Це паралелі.
На картах і глобусі за ними визначають напрямок «за-
хід — схід». Паралелі не однакові між собою за довжиною.
Найдовша паралель — екватор, найкоротші розташовані
поблизу полюсів. Екватор ділить земну кулю на Північну
і Південну півкулі.
Якщо подивитися на глобус зверху, ми побачимо Північ-
ну півкулю і Північний полюс, а знизу — Південний полюс
і Південну півкулю.
На глобусі можна побачити, що більшу частину земної
поверхні займають океани. Як вам відомо, виділяють чо-
тири океани: Тихий, Індійський, Атлантичний, Північний
Льодовитий.
Величезні ділянки суші, які з усіх боків омиваються
водами океанів, називають материками, або континентами.
Скільки усього материків на Землі? Назвіть їх.
Материків на земній кулі шість: Євразія, Північна
Америка, Південна Америка, Африка, Антарктида, Австра-
лія. Материк або частину материка разом із прилеглими ост-

120
ровами називають частиною світу. Нині розрізняють шість
частин світу: Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія,
Антарктида.
Як видно, на одному континенті Євразія розташовані дві
частини світу — Європа й Азія.
3. Як зображується земна поверхня на площині?
На звичайному глобусі, на жаль, всі зображення дуже
дрібні, а з величезною кулею незручно працювати. Тому на-
багато частіше користуються географічними картами.
Що таке географічна карта?
Географічна карта — це зменшене й узагальнене
зображення земної поверхні на площині, складене за до-
помогою умовних знаків. На відміну від глобуса, моделі
Землі, географічна карта — це плоске зображення земної
поверхні. Через те, що сферичну поверхню Землі перенесено
на площину, виникають деякі спотворення.
Географічні карти бувають абсолютно різні. Серед них
розрізняють фізичні, політичні, карти корисних копалин,
ґрунтів, кліматичні карти та ін. (мал. 21.5).
Мал. 21.5. Карта ґрунтів України

121
Карти зображують різні території. Є карти районів, міст,
областей, держав, материків, океанів, карти півкуль і світо-
ві карти.
Для того щоб вміти читати карту і знаходити на ній
інформацію, треба знати умовні позначення. Умовні по-
значення на карті такі самі, як і на глобусі. Їх називають
легендою і зазвичай розміщують унизу карти. Розгляньте
фізичну карту України й карту півкуль. Знайдіть умовні
позначення й ознайомтеся з ними.
Виконайте практичне завдання «Знаходження на
карті і глобусі екватора, полюсів, півкуль, материків,
океанів» за посиланням або QR-кодом.
Ще одним способом зображення земної поверхні на
площині є план місцевості. План — це зменшене, деталі-
зоване зображення невеликої ділянки земної поверхні, ви-
конане у великому масштабі за допомогою умовних знаків
(мал. 21.7). На планах зображують невеликі за розмірами
території, а тому плани будують без урахування форми зем-
ної поверхні.
Мал. 21.7. План місцевості
Одним зі способів зображення місцевості є аерофотознім-
ки і космічні знімки. Якщо виконувати зйомку з літака,

122
то можна отримати зображення всіх нерівностей земної
поверхні. Таке зображення отримало назву аерофотозйомка
(мал. 21.8).
Мал. 21.8. Аерофотознімок
місцевості
Мал. 21.9. Космічна зйомка
Землі
За допомогою супутників з космосу роблять космічні
знімки (мал. 21.9). У цих знімках все залежить від висоти,
на якій перебуває супутник — чим вище, тим менш деталь-
ним буде зображення. Космічні знімки дають зображення
великих скупчень хмар, циклонів і антициклонів, за ними
можна визначити масштаби повеней і лісових пожеж.
На основі космічних знімків за допомогою спеціальних
комп’ютерних програм створюються різні електронні карти,
якими ми користуємося на екранах своїх мобільних при-
строїв.
Отже, завдяки зйомкам з космосу і з повітря з’являється
можливість детального вивчення будь-яких об’єктів, до-
ступність яких раніше була під питанням.
Зображення земної поверхні може бути у вигляді глобуса, пла-
ну місцевості, географічної карти, аерофотознімка або космічного
знімка.
Усі види зображень виконують у певному масштабі.

123
1. Які ви знаєте способи зображення земної поверхні?
2. Що таке глобус? Назвіть відомі уявні лінії, які є на глобусі та
карті.
3. Що називають картою? У чому переваги та недоліки карти порівняно
з глобусом?
4. Чим ви користуватиметеся під час походу — картою чи планом місце-
вості? Відповідь обґрунтуйте.
1. Оберіть материк. Знайдіть найбільші на ньому річку, озеро,
гори та запишіть їх назви у зошиті.
2. Яке твердження є правильним для всіх видів зображень земної по-
верхні?
А об’єкти виглядають так, як і на місцевості
Б відображено зменшені розміри об’єктів
В зображено всі об’єкти, видимі зверху
Г охоплюють невеликі ділянки земної поверхні
§ 22. Орієнтування на місцевості
Україна — прекрасний край з мальовничою природою.
Хто не мріє побувати у загадкових горах, пройти зарослими
лісовими стежинами під час туристичного походу? Але ту-
ман, злива, ураганний вітер і сніг можуть раптово наздогна-
ти непідготовлених мандрівників. І тоді від того, наскільки
мандрівники вміють поводитись у критичній ситуації та
орієнтуватися на місцевості, часто залежить їхнє життя.
1. Які існують способи орієнтування на місцевості?
Орієнтуватися означає визначати своє положення на міс-
цевості щодо сторін горизонту та навколишніх предметів.
Для орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати
сторони горизонту. Ви вже знаєте, що горизонт — частина
земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній від-
критій місцевості.

124
З попередніх класів вам відо-
мо, що основних сторін горизонту
чотири: північ (Пн.), південь (Пд.),
захід (Зх.), схід (Сх.). Крім них,
є проміжні сторони горизонту. Між
північчю і сходом — північний схід
(Пн. Сх.); між півднем і заходом —
південний захід (Пд. Зх.) та ін.
(мал. 22.1). Сторони горизонту ще
називають сторонами світу.
Які способи орієнтування на міс-
цевості ви знаєте?
Так, на місцевості можна орієнтуватися в різний спосіб:
за місцевими ознаками, Сонцем, зорями та компасом. Для
всіх способів спільним є те, що спочатку визначають, де
знаходиться північ.
2. Як орієнтуватися за Сонцем?
Визначити на місцевості сторони горизонту можна за
небесними тілами. У сонячний день легко орієнтуватися за
Сонцем.
У будь-яку пору року в полудень Сонце завжди знахо-
диться на півдні, а тіні, що падають у цей час від предметів,
показують на північ (мал. 22.2 а).
Отже, коли о дванадцятій годині дня ти станеш облич-
чям у напрямку своєї тіні і розведеш руки в боки, то перед
тобою буде північ, позаду — південь, права рука вкаже на
схід, а ліва — на захід.
3. Як орієнтуватися за зорями?
Уночі, в безхмарну погоду найпростіше визначити на-
прямок на північ за Полярною зорею.
Мал. 22.1. Сторони
горизонту

125
Для того щоб виявити в нічному небі Полярну зорю, спо-
чатку на зоряному небі потрібно знайти величезний добре
помітний «ківш» Великого Возу (Великої Ведмедиці), який
складається з семи яскравих зір (мал. 22.2 б). Потім необ-
хідно подумки провести пряму лінію, що проходить через
дві крайні зорі «ковша» та продовжити її на п’ять умовних
відрізків, які дорівнюють відстані між цими двома зорями.
В кінці цієї прямої розташована Полярна зоря, яка, своєю
чергою, є найяскравішою зорею у сузір’ї Малого Возу (Малої
Ведмедиці).
Якщо стати обличчям до Полярної зорі, попереду буде
північ, праворуч — схід, зліва — захід, позаду — південь.
А Б
Мал. 22.2. Визначення сторін горизонту за Сонцем (а) та Полярною
зорею (б)
4. Як орієнтуватися за місцевими знаками?
Коли світить сонце, видно зорі, завжди можна зорієнту-
ватися. Але що робити, якщо погода похмура і заважають
щільні низькі хмари? Тоді необхідно орієнтуватися за міс-
цевими ознаками.
Які ви знаєте місцеві ознаки, що допомагають орієнтуватися на
місцевості?

126
Розгляньте малюнок 22.3 і встановіть, як можна визначити
сторони горизонту за гілками поодиноких дерев, мурашником,
ступенем дозрівання ягід і снігом навесні.
Мал. 22.3. Визначення сторін горизонту за місцевими ознаками
Чи можна на місцевості орієнтуватися за однією ознакою? Від-
повідь обґрунтуйте.
Визначення сторін горизонту за різними ознаками місце-
вих предметів менш надійні, ніж за Сонцем і зорями, тому
користуються ними лише за відсутності компаса, у районах
магнітних аномалій, за умов обмеженої видимості.
5. Як орієнтуватися за допомогою компаса?
Найточніше визначити сторони горизонту нам допоможе
давній винахід людства — компас. Пригадайте його будову
за допомогою мал. 22.4.
Щоб правильно визначити сторони горизонту, потрібно
вміти користуватися компасом.
Північний кінець стрілки
Південний кінець стрілки
Циферблат
Важіль
Корпус
Мал. 22.4. Будова компаса

127
Компас кладуть на горизонтальну поверхню (або долоню)
і відтягують важіль, щоб звільнити стрілку. Коли стрілка
перестане рухатися і заспокоїться, необхідно обережно по-
вернути компас так, щоб північний кінець стрілки опинився
навпроти літер Пн., а південний — навпроти літер Пд. Тоді
літери Зх. будуть вказувати на захід, а літери Сх. — на схід.
Щоб не заблукати в незнайомій місцевості під час про-
гулянки в лісі, потрібно з’ясувати за компасом, у якому
напрямку ви вирушаєте. Лише в такому разі ви зможете
встановити, у якому напрямку потрібно повертатися. Якщо,
наприклад, ви вирушили на північний захід, то повертатися
слід на південний схід.
Чому не варто користуватися компасом поблизу залізничних
колій, ліній електропередач?
Існує іще один сучасний спосіб орієнтування на місце-
вості за допомогою супутникової системи глобального по-
зиціонування GPS.
Дізнайтеся за допомогою інтернет-джерел, як працює супут-
никова система GPS? У чому її переваги та недоліки порівняно
з компасом?
Орієнтування — це визначення положення об’єктів відносно
сторін горизонту. Основних сторін горизонту чотири — північ, пів-
день, захід, схід.
На місцевості можна орієнтуватися в різний спосіб: за місцевими
ознаками, Сонцем, зорями та за допомогою компаса. Найточніше визна-
чити сторони горизонту допоможе компас.
1. Назвіть основні та проміжні сторони горизонту.
2. Які вам відомі способи орієнтування на місцевості?

128
3. Які місцеві ознаки можуть допомогти у визначенні напрямку?
4. Який спосіб визначення сторін горизонту, на вашу думку, найбільш
надійний?
1. У якому напрямку рухалися туристи, якщо Полярну зорю вони
бачили ліворуч від себе?
2. Як, знаючи одну сторону горизонту, можна визначити всі інші?
3. Деякі природодослідники стверджують, що зорієнтуватися на місце-
вості допомагають квіти соняшника. А як вважаєте ви? Підтвердіть
або спростуйте цей спосіб орієнтування за місцевими ознаками.
Практичне завдання «Орієнтування на місцевос-
ті» виконайте за посиланням або QR-кодом.
§ 23. Безпечні і небезпечні природні явища
в гідросфері, атмосфері, літосфері.
Поведінка людини в умовах природних загроз
Явища природи дивовижні та різноманітні. Вони можуть
бути звичайними і відносно безпечними для людини (дощ
і сніг, припливи та відливи, туман і теплий лагідний вітер).
Або, навпаки, бути руйнівними та небезпечними.
1. Які природні явища називають небезпечними?
Небезпечні природні явища — це стихійні події природ-
ного походження, які можуть викликати негативні наслідки
як для життєдіяльності людей, так і природного середовища.
Небезпечні природні явища переростають у стихійні лиха
тоді, коли руйнуються будинки і гинуть люди.
Які небезпечні природні явища бувають в Україні?
За місцем виникнення небезпечні природні явища
поділяють на літосферні (землетруси, зсуви, селі), гідро-

129
сферні (повені, шторми) й атмосферні (сильні вітри, смерчі,
зливи, грози, блискавки).
2. Які небезпечні природні явища трапляються в атмосфері?
В Україні серед небезпечних явищ найбільш частими
є зливи. Зливи — це короткочасні інтенсивні дощі, під час
яких інколи випадає місячна норма опадів для певної міс-
цевості.
Якої шкоди завдають зливи?
Дуже часто під час злив може відбуватися гроза,
град і сильний вітер. Під час грози всередині хмар або між
хмарами і земною поверхнею виникають електричні розря-
ди — блискавки, що супроводжуються громом (мал. 23.1).
Ці електричні розряди становлять найбільшу небезпеку під
час грози, адже в разі їх попадання в будівлю може ви-
никнути пожежа. Якщо блискавка вдарить у людину, це
призведе до тяжких каліцтв або навіть до смерті.
Мал. 23.1. Блискавка
Щоб убезпечити себе від небажаних наслідків під час
грози, необхідно запам’ятати та в подальшому дотримува-
тися певних правил безпечної поведінки.
Ви добре знаєте, що під час наближення грози краще
залишитись вдома й утриматися від поїздок у ліс, поле або
до водоймища.

130
Розгляньте інфографіку «Як поводитися вдома під час грози»
(мал. 23.2) і поясніть необхідність дотримуватися кожного з цих
правил.
Мал. 23.2. Інфографіка «Як поводити себе під час грози»
• Уявіть, що автором цієї інфографіки є ваш друг / ваша подруга.
Які ще правила безпечної поведінки під час грози ви б порадили
додати до неї?
А що робити, коли гроза застала вас поза будинком, на відкритій
місцевості?
Розгляньте інфографіку «Як поводитися на відкритій місцевості
під час грози» (мал. 23.3) і поясніть необхідність дотримуватися
кожного з цих правил.
Мал. 23.3. Інфографіка «Як поводитися на відкритій місцевості під час
грози»

131
Якщо все ж таки під час грози ви опинилися на від-
критому просторі, не лягайте на землю, підставляючи
електричному струму все своє тіло, а присядьте навпочіпки
у виямці чи низині, обхопивши ноги руками та пригнувши
голову. Земля у заглибленні має бути сухою, адже волога
земля — сильніший провідник електрики.
Запам’ятайте правила безпечної поведінки під час гро-
зи — колись вони можуть врятувати життя вам і тим, хто
буде поряд із вами.
Дуже часто зливи супроводжуються сильними вітрами.
Сильні вітри, що дмуть із швидкістю понад 10 м/с, спо-
стерігаються як під час гроз, так і в безхмарну погоду. Такі
вітри пошкоджують будівлі, ламають дерева, валять опори
ліній зв’язку.
• Як необхідно поводитися під час сильного вітру?
Виконайте практичне завдання «Моделювання поведінки під
час сильного вітру»
Виконуючи це завдання, ви навчитеся уникати небезпеки під час
сильного вітру.
Завдання. Змоделюйте власну поведінку та запропонуйте послідов-
ність ваших дій під час сильного вітру:
1. Якщо ви перебуваєте вдома.
2. Якщо ви перебуваєте за межами будинку.
Іноді під час грози виникає смерч —
сильний вихор під грозовою хмарою, який
мчить зі швидкістю понад 100 м/с і за-
вдає величезної шкоди на своєму шляху
(мал. 23.4).
На території України смерчі бувають
улітку в дуже прогрітих повітряних масах. Мал. 23.4. Смерч

132
Останніми роками в нашій країні почастішали посухи та
спека.
Посуха — брак опадів за довготривалої спеки і зниженої
вологості повітря, внаслідок чого зникають запаси вологи
в ґрунті. Найчастіше вони трапляються на півдні та сході
України.
Які наслідки мають посухи?
Спека — це бездощовий період з високими середньо-
добовими температурами повітря. Під час спеки температура
повітря тривалий час становить до +30 °С і вище. Спекотна
погода спричиняє самозаймання і горіння торфовищ, лісів,
сухої рослинності в степу, тобто є причиною пожежі.
Лісові пожежі можуть стати великою катастрофою. Ма-
леньке неконтрольоване багаття може перерости в справжнє
лихо. В результаті такого горіння заподіюється велика шко-
да природному середовищу, знищуються дерева, тварини
і птахи.
Що робити в разі природної пожежі?
практичне завдання
Моделювання поведінки в ситуаціях виникнення пожежі
Виконуючи це завдання, ви навчитеся уникати небезпеки в разі ви-
никнення пожежі.
Завдання. Змоделюйте власну поведінку (послідовність дій) під час:
1. Виникнення лісової пожежі.
2. Займання сухої рослинності.
У всіх випадках, якщо ви в змозі,
викличте пожежну службу
телефон — 101

133
3. Які небезпечні природні явища трапляються в літосфері?
Серед усіх стихійних лих перше місце у світі за заподі-
яною економічною шкодою і кількістю загиблих займають
землетруси.
Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної
поверхні, що виникають у результаті раптових зсувів і роз-
ривів у земній корі або верхній частині мантії і передаються
на великі відстані у вигляді пружних коливань (сейсмічних
хвиль).
Область землі, з якої виходять хвилі землетрусу, назива-
ють осередком землетрусу (гіпоцентром), а розташовану на
поверхні землі ділянку — епіцентром землетрусу (мал. 23.5).
Щорічно вчені фіксують близько одного мільйона коливань,
100 тисяч із яких відчуваються людьми та 1000 завдають
значних збитків (мал. 23.6).
Які негативні наслідки мають землетруси?
Мал. 23.5. Схема осередку землетрусу 23.6. Наслідки
землетрусу
Дізнайтеся з інтернет-джерел, чи трапляються зем-
летруси на території України.
До небезпечних природних явищ, які відбуваються в лі-
тосфері, також належать селі.

134
Сель — це раптово сформований, внаслідок різкого під-
йому води в руслах гірських річок, грязьовий потік із суміші
води, піску, глини й уламків гірських порід (мал. 23.7). Селі
руйнують будівлі, дороги, лінії електропередач, призводять
до загибелі людей і тварин. Вони трапляються в гірських
районах багатьох країн. В Україні селеві потоки виникають
у Карпатах і Криму.
Мал. 23.7. Селі Мал. 23.8. Зсув гірських порід
Ще одним небезпечним природним явищем літосфери
є зсуви (мал. 23.8). Зсуви — це сковзкі зміщення мас гір-
ських порід униз по схилу, які виникають через ослаблення
міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання
опадами та підземними водами.
Поміркуйте! Які наслідки можуть мати зсуви?
4. Які небезпечні природні явища трапляються в гідросфері?
До небезпечних гідросферних явищ, що трапляються
в Україні, належать повені. Повінь — значне затоплення
водою місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері
або морі, яке може бути викликане різними причинами.
Повінь відбувається через різке збільшення кількості
води в річці внаслідок інтенсивного танення снігу або льодо-
виків у горах, а також випадання дощу за тривалий період.
QR-код

135
Розгляньте малюнок 23.9 і встановіть, до яких наслідків
можуть призвести повені.
Мал. 23.9. Повінь у західних областях України (2020 рік)
Виконайте практичне завдання «Моделювання поведінки
під час повені»
Виконуючи це завдання, ви навчитеся уникати небезпеки
в разі виникнення повені.
Завдання. Змоделюйте власну поведінку та запропонуйте
послідовність ваших дій під час повені.
Як бачите, у світі існує величезна кількість явищ, які
оточують нас з вами. Тож запам’ятаймо їх і будемо над-
звичайно обережні в разі їх виникнення.
Небезпечні природні явища — це стихійні події природного
походження, які можуть викликати негативні наслідки, як для жит-
тєдіяльності людей, так і природного середовища.
Найчастіше на території України трапляються такі небезпечні природ-
ні явища, як зливи, сильні вітри, спека, посухи; рідше — селі, землетруси,
смерчі.
1. Що називають небезпечними природними явищами?
2. Які природні явища в Україні належать до небезпечних?
3. Якої шкоди можуть завдати грози та зливи?
4. Які наслідки мають спека та посуха?

136
1. Чому під час грози не можна розкривати парасольку та корис-
туватися мобільним телефоном?
2. Яких правил безпечної поведінки необхідно дотримуватися під час
сильного вітру?
3. Уявіть, що ви разом з друзями вирішили відпочити в лісі. Яких правил
необхідно дотримуватися, щоб ваша необережність не спричинила
лісову пожежу?
§ 24. Розвиток уявлень людини про Землю, Сонце,
Місяць. Місце Землі в Сонячній системі
...Щодень я дізнавався щось про його планету,
про те, як він покинув її і як мандрував по світах. Він роз-
повідав про це поступово, і то принагідно...
Ось так поступово, як автор «Маленького принца»,
людство намагалось дізнатися про будову Всесвіту, скласти
уявлення про Землю, Сонце, Місяць.
Як уявляли нашу планету давні слов’яни?
1. Зміна уявлень людини про Землю, Сонце, Місяць
Різні народи по-різному уявляли світ, який їх оточував.
Наприклад, в уявленні давніх греків плоский диск Землі був
оточений величезним морем, із-за якого в золотій колісниці
щоранку піднімався бог Сонця і рухався небом. Увечері на
небо виходили зорі та розміщувалися на ньому (мал. 24.1).

137
Мал. 24.1. Всесвіт в уявленні давніх греків
Перші припущення про кулястість Землі зробив давньо-
грецький вчений Піфагор у VІ ст. до н.е. Досвідчені море-
плавці звернули увагу на те, що при наближенні корабля
до спостерігача спочатку видні вітрила й тільки потім весь
корабель, що свідчило про випуклість планети (мал. 24.2).
Мал. 24.2. Докази кулястості Землі
Пізніше, давньогрецький вчений Аристотель ще понад
2 тисячі років тому, спостерігаючи за затемненнями Міся-
ця, звернув увагу на те, що тінь від Землі, яка падає на
повний Місяць, завжди округла. Така тінь може бути лише
від кулі, а отже, Земля — куля.
Також Аристотель вважав, що планети, Сонце, зорі пере-
бувають у постійному русі.
Давньогрецький астроном Клавдій Птолемей створив
модель будови Всесвіту. За його вченням, усі небесні тіла
рухаються навколо нерухомої Землі. Тривалий час люди
справді вважали, що центром Всесвіту є Земля, навколо
якої обертаються Сонце, зорі та планети (мал 24.3).

138
Мал. 24.3. Будова Всесвіту К.Птоломея Мал.24.4 Будова
Всесвіту М.Коперника
Проте ще в давні часи не всі давньогрецькі філософи
розділяли такі погляди. Видатний астроном Аристарх Само-
ський (IV–ІІІ ст. до н. е.) висловлював думку про те, що не
Сонце разом з планетами рухається навколо Землі, а Земля
і всі планети обертаються навколо Сонця. Лише набагато
пізніше, в епоху Середньовіччя, цю систему довів польський
вчений Микола Коперник. (мал. 24.4)
І лише з початком польотів у космос людство вже змогло
говорити про справжню форму Землі, яка дістала назву гео-
їд (куля, сплюснута з полюсів). Такої форми Земля набула
внаслідок руху навколо своєї осі (мал. 24.5) .
Мал. 24.5. Геоїдна форма Землі

139
2. Місце Землі в Сонячній системі
Земля́ - третя від Сонця планета Сонячної системи,
єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства ( мал
24.6).
Мал. 24.6. Місце Землі в Сонячній системі
За розмірами вона відносно невелика, її радіус при-
близно 6371 км. Маса становить близько 6 тисяч трильйо-
нів тонн. Середня відстань від Землі до Сонця становить
150 000 000 км. Це число називають астрономічною одини-
цею. Воно спрощує розрахунки великих відстаней.
Земля виникла разом з іншими небесними тілами Соняч-
ної системи близько 5 мільярдів років тому.
Роль Землі в Сонячній системі унікальна: це єдина пла-
нета, на якій є умови для життя.
Які умови для життя є на нашій планеті?
У давнину люди уявляли Землю плоскою і нерухомою, центром
Всесвіту. Вперше ідею про кулястість Землі висловив давньогрець-
кий математик Піфагор, а докази на її підтвердження навів Аристотель.

140
Учений Аристарх Самоський першим здогадався, що Земля і всі планети
рухаються навколо Сонця.
1. Який давньогрецький філософ перший висунув здогадку, що
Земля має форму кулі?
2. Які докази кулястості Землі наводили стародавні вчені?
3. Яку форму має планета Земля за міркуванням сучасних науковців?
4. Які характеристики має планета Земля?
Проводячи це дослідження, ви зможете спостерігати один із
доказів того, що Земля має кулясту форму.
Цей доказ імітує поступове «занурення» кораблів за обрій у відкри-
тому океані.
1. Візьміть м’яч довільного розміру (він буде моделлю Землі).
2. Зробіть із паперу маленький кораблик і пересувайте його по поверхні
м’яча. Він буде підійматись по кулі й поступово з’являтися над гори-
зонтом — імітувати рух корабля в океані.
3. Зробіть фото або відеозвіт своєї роботи.
§ 25. Рухи Землі та їхні наслідки
1. Обертання Землі навколо осі
Чому ми не відчуваємо руху Землі?
Під час подорожі, наприклад поїздом, нам здається,
що перед вікном вагону пробігають дерева, станції, будин-
ки, але насправді рухаємося ми, а не зовнішні об’єкти. Це
тому, що ми рухаємося разом із поїздом. Так само людина
не відчуває руху Землі, бо рухається разом з нею, як і все,
що розташоване на земній поверхні (моря, океани, ліси,
гори й усі предмети). Обертається навіть повітря, яке оточує
Землю.

141
Як називають проміжок часу, за який Земля обертається на-
вколо своєї осі?
Обертання навколо своєї осі відбувається із заходу на
схід (проти годинникової стрілки). Повний оберт навколо
своєї осі наша планета здійснює за 23 год 56 хв 4 с. Цей від-
різок часу має назву доба. Обертаючись, Земля освітлюється
Сонцем то з одного боку, то з іншого — так настають то
день, то ніч (мал 25.1). З їх чергуванням пов’язаний до-
бовий ритм — зміна природних явищ і процесів.
Мал. 25.1. Зміна дня та ночі
2. Рух Землі навколо Сонця
Траєкторію руху небесних тіл навколо Сонця називають
орбітою. Траєкторія руху Землі навколо Сонця нагадує ви-
тягнуте коло. Швидкість руху Землі навколо Сонця стано-
вить майже 107 218 км/год. Час, за який наша планета
робить один повний оберт навколо Сонця, називають роком.
Земний рік триває приблизно 365 діб та 6 годин. Проте під-
рахувати роки з такою кількістю неповних діб незручно.
Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб.
А із «зайвих» годин, хвилин і секунд «складають» ще одну

142
добу, яку додають до лютого раз на 4 роки. Такий рік на-
зивають високосним. У ньому 366 діб.
Про яку особливість земної осі хотіла сказати Аліса? І які на-
слідки має ця особливість?
3. Пори року
• Що таке вісь Землі, та через які точки вона проходить?
Завдяки тому, що вісь не вертикальна, а нахилена
під певним кутом (мал.25.2) і Земля обертається навколо
неї і навколо Сонця, на планеті виникає регулярна зміна пір
року: зима, весна, літо, осінь.
Мал. 25.2 Кут нахилу земної осі
Протягом року бувають дні, коли одна з півкуль, обер-
нувшись до Сонця, освітлюється найбільше, а інша — най-
менше, і потім навпаки. Це дні сонцестояння. Виділяють
дні літнього й зимового сонцестояння. У залежності від року
вони припадають на такі числа: зимового — 21 або 22 груд-
ня, а літнього — 20 або21 червня у Північній півкулі. Через
три місяці від кожного з цих днів Земля так розташується
відносно Сонця, що його промені однаково освітлюватимуть
як Північну, так і Південну півкулі. На всій планеті, окрім

143
полюсів, день дорівнюватиме ночі. Цей день — 22 або 23
вересня — назвали днем осіннього рівнодення, а 20 берез-
ня — днем весняного рівнодення.
4. Як змінюється висота Сонця над горизонтом протягом
року?
Сонячний годинник...
Він не зупиняється,
А його пружина ніколи не ламається,
Бо її заводить сонячне проміння,
Стрілка циферблата бігає за тінню.
О. Коваль
Поясніть останні рядки вірша «Сонячний годин-
ник». Коли тінь найдовша?
Довжина тіні залежить від висоти Сонця над гори-
зонтом. У той час, коли Сонце знаходиться найвище над
земною поверхнею, — тінь найменша. Чим нижче Сонце
над горизонтом, тим довша тінь.
На малюнку 25.4 видно, що однакова кількість соняч-
ного світла й тепла припадає на різні за розміром ділянки.
Чим вище Сонце над горизонтом, тим меншу ділянку воно
освітлює та прогріває, і навпаки.
Мал. 25.4. Залежність освітлення й нагрівання поверхні від кута падіння
сонячних променів

144
Поміркуйте!
Яка ділянка прогріється краще?
Краще прогріється менша ділянка тому, що на неї со-
нячні промені приносять таку ж кількість тепла і світла, як
і на велику.
Таким чином, чим вище Сонце над горизонтом, тим краще
прогрівається земна поверхня — настає літо. Коли ж Сон-
це низько над горизонтом, земна поверхня прогрівається
гірше. Промені ніби ковзають по поверхні, не встигаючи
віддати тепло, тому прогрівають поверхню гірше. Настає
зима (Мал. 25.5.)
Мал. 25.5. Зміна кута падіння сонячних променів за порами року
Наслідком обертання Землі навколо своєї осі є зміна
дня і ночі. Повний оберт навколо своєї осі Земля здій-
снює за 23 год 56 хв 4 с. Цей відрізок часу має назву доба.
Унаслідок нахилу земної осі під час руху Землі навколо
Сонця відбувається зміна пір року. Чим більший кут падін-

145
ня сонячних променів на земну поверхню, тим більше вона
освітлюється й нагрівається.
1. Які рухи здійснює наша планета?
2. Якими є наслідки руху Землі навколо своєї осі?
3. Якими є наслідки нахилу земної осі?
4. Чим відрізняються дні сонцестояння від днів рівнодення?
5. Чому влітку земна поверхня прогрівається краще, ніж узимку?
Практичне завдання «Моделювання рухів Землі, Сонця,
Місяця» виконайте за посиланням або QR-кодом.
§ 26. Сонце і Місяць. Вплив Сонця і Місяця на Землю
Гарно і при місяці, коли сонця не-
має, — кажуть добрі люди.
Правда, кажуть і таке:
«Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче, все одно він світить
а не гріє, тільки в Бога дурно хліб їсть».
То хто ж правий: чи є користь від Місяця, чи він
«тільки дурно в Бога хліб їсть»?
Чи світив би Місяць, якщо б не було Сонця?
QR-код

146
1. Характеристика Місяця
Часто, виходячи ввечері на вулицю, ви бачите на небі
привабливе яскраве коло, або півкола, або лише тоненький
серпик... Зрозуміло, що кожен із вас добре знає, що це Мі-
сяць. Згадаймо, що ми знаємо про цей космічний об’єкт.
Місяць — це єдиний природний супутник Землі.
Місяць являє собою величезну кулю, яка обертається на-
вколо нашої планети на відстані, яка дорівнює приблизно 60
радіусів Землі (384 тис. км). Радіус Місяця лише у 3,7 рази
менший від радіуса Землі (мал. 26.1), а от маса менша за
масу Землі у 81 раз.
Мал. 26.1. Порівняння розмірів Землі та Місяця
Одночасно з обертанням навколо Землі Місяць обертаєть-
ся й навколо своєї осі, саме тому, як і на Землі, на Місяці
є день і ніч. Якщо рахувати земними добами, то одна мі-
сячна доба триває 29,5 земних діб (місяць). Зазначимо, що
Місяць робить один оберт навколо своєї осі за той самий час,
що й один оберт навколо Землі.
Оскільки період обертання Місяця навколо своєї осі й пе-
ріод обертання навколо Землі збігаються, то до Землі він
завжди повернутий тільки одним боком, тому інший бік ми
спостерігати не можемо (мал. 26.2).

147
Мал. 26.2. Вигляд Місяця з Землі
Через те, що день і ніч на Місяці тривають близько
15 земних діб, удень його поверхня нагрівається до 130 °С,
а вночі охолоджується до –170 °С.
• У чому, на вашу думку, ще одна причина (окрім дуже дов-
гої ночі) такого сильного охолодження поверхні Місяця?
2. Фази Місяця
Сам Місяць не випромінює світла, але сонячні промені
відбиваються від його поверхні — тож Місяць світить від-
битим світлом Сонця. Одна сторона Місяця постійно освіт-
лена Сонцем, а друга перебуває в темряві. Ми бачимо лише
освітлену сторону, тобто ту, яка в даний момент відбиває
сонячні промені. Оскільки Місяць обертається навколо Зем-
лі, то в різні дні він звідси має різний вигляд: від вузенької
«скибочки» до повного диску.
Видимі із Землі форми Місяця називають фазами Місяця.
У фазі нового Місяця його зовсім не видно. Протягом
цього часу Місяць повернутий до Землі своєю неосвітленою
частиною (Сонце і Місяць розташовані по один бік від Землі)
(див. мал. 26.3). Освітлену вузеньку частину з правого боку
місячного диска називають молодиком. Поступово Місяць
«росте» (частина видимої з Землі освітленої поверхні збіль-
шується), й у фазі першої чверті ми бачимо половину диска

148
Місяця. Коли наш супутник опиняється на протилежному
боці від Сонця, увесь його бік, який видно із Землі, повніс-
тю освітлюється. Тоді Місяць має вигляд диска — це фаза
повного Місяця (повня). Потім освітлена частина Місяця по-
чинає зменшуватися, спостерігається фаза останньої чверті,
нарешті він знову повертається до Землі своєю неосвітленою
частиною (фаза нового Місяця), далі все повторюється.
Мал. 26.3. Фази Місяця
3. Місячне й сонячне затемнення
Сонячні та місячні затемнення — це явища, які також,
як і місячні фази, обумовлені рухом Місяця навколо Землі.
Коли, рухаючись навколо Землі, Місяць опиняється між
Сонцем і Землею, він може повністю або частково затулити
світило — на Землю впаде тінь від Місяця. Місяць майже
в 400 разів ближчий до Землі, ніж Сонце, водночас Сонце
також у 400 разів більше за нього. Тому видимі розміри
Сонця й Місяця майже однакові і Місяць може закрити со-
бою Сонце (мал. 26.5).

149
Мал. 26.5. Сонячне затемнення
До цікавих явищ належить і місячне затемнення. Воно
відбувається тоді, коли Сонце, Земля й Місяць опиняють-
ся на одній прямій і Місяць потрапляє в тінь Землі (мал.
26.6.). Затемнення може бути повним або частковим. У разі
часткового затемнення тінь Землі падає не на всю поверхню
Місяця, а лише на його частину.
Мал. 26.6. Місячне затемнення
4. Вплив Місяця на Землю
Періодичні коливання рівня води на узбережжі океану
називають припливами та відливами. (мал. 26.7) Вони ви-
никають під дією сили тяжіння Місяця й Сонця. Ці явища
являють собою підйом і зниження води в морі двічі на добу.
Під час припливу вода находить на берег, затоплюючи час-

150
тину суходолу. Під час відливу вона, навпаки, відступає
далеко назад, частково оголюючи дно.
Припливи та відливи, викликані Місяцем, значно від-
чутніші за сонячні. Це пояснюється різними відстанями до
цих небесних тіл від Землі. Найбільша різниця між при-
пливом і відливом води виникає тоді, коли Сонце, Місяць
і Земля опиняються на одній лінії. Це відбувається кожні
два тижні. Високі припливи спостерігаються у вузьких за-
токах і протоках. Так, найбільшу висоту (до 18 м) мають
припливи в затоці Фанді на східному узбережжі Північної
Америки.
Мал. 26.7. Припливи та відливи
5. Дослідження Місяця
Коли ви дивитесь на Місяць, то вашу увагу передусім
привертають темні та світлі плями на його поверхні. Це
величезні рівнини, оточені пагорбами. Їх назвали «морями»
(море Дощів, море Хмар, море Вологості тощо), бо астро-
номи, які давали ці назви, не мали уявлення про фізичні
умови на Місяці. Зараз достеменно відомо, що на Місяці
майже немає атмосфери.
Під час спостереження в телескоп виявилось, що на світ-
лих ділянках поверхні Місяця дуже багато кратерів. Кра-
тери (мал. 26.8) являють собою чашоподібне заглиблення,
оточене круглим гірським хребтом.

151
Мал. 26.8. Величезний стародавній місячний кратер Клавій,
розташований на видимому боці Місяця
Розміри кратерів — від кількох метрів до 250 км. Біль-
шість кратерів на поверхні Місяця мають метеоритне по-
ходження. Космічне каміння весь час бомбардує поверхню
Місяця, змінюючи її рельєф.
На зворотному боці Місяця більше материків — нерівних
гористих районів. Більшість гірських хребтів на Місяці ма-
ють земні назви: Карпати, Альпи, Піренеї тощо.
Як науковці дізналися, який вигляд має зворотний бік Місяця,
адже побачити його неможливо навіть у потужний телескоп?
Уперше отримати знімки зворотного боку Місяця вда-
лося радянському апарату «Луна-3», якого було запущено
1959 року. Апарат обігнув Місяць і, пролетівши на відстані
6200 км від його поверхні, зробив знімки, які передав на
Землю. А вже через 10 років після цього на Землю були
доставлені зразки місячного ґрунту американськими астро-
навтами корабля «Аполлон-11».
Місяць — природний супутник Землі, має кулясту форму.

152
Коли Сонце, Земля і Місяць опиняються на одній прямій і Місяць
потрапляє в зону тіні Землі, ми спостерігаємо місячне затемнення.
Коли Місяць, рухаючись навколо Землі, опиняється між Сонцем
і Землею і його тінь падає на Землю, ми спостерігаємо сонячне затем-
нення.
Місяць — єдине небесне тіло, крім Землі, на якому побували люди.
20 липня 1969 року на Місяць здійснив посадку американський корабель
«Аполлон-11».
1. Чому ми бачимо тільки один бік Місяця?
2. Чому на Місяць не можна висадитися без скафандру?
3. Як відбуваються сонячні та місячні затемнення?
4. Охарактеризуйте фази Місяця.
5. Чим Місяць подібний до Землі? Чим вони різняться між собою?
1. Які фази Місяця зображено на фото (мал. 26.9)?
Мал. 26.9. Положення Місяця
2. Найкращі легкоатлети-стрибуни долають висоту дещо більшу за
2 метри. Як відомо, Місяць притягує будь-яке тіло, розташоване на
його поверхні, в шість разів слабше. То як високо такий спортсмен
стрибнув би на Місяці?
Практичне завдання «Моделювання рухів Землі, Сонця,
Місяця» виконайте за посиланням або QR-кодом.
§ 27. Сонце та його характеристики. Сонце і здоров’я
людини

153
• Яке значення має Сонце для тварин і рослин на Землі?
1. Характеристики Сонця
Ясної ночі ви побачите безліч яскравих зір, які мерех-
тять на небі. А чи можна побачити зорі в ясний літній день,
хоча б одну з них? Принаймні одну зорю ви обов’язково
побачите. Здогадалися яку? Звісно, це Сонце — найближча
до Землі зоря.
Як ви добре знаєте, зорі — це величезні палаючі кулі,
розташовані дуже далеко від Землі, саме тому ми бачимо їх
як точки. А Сонце перебуває досить близько від Землі, на
відстані лише 150 мільйонів кілометрів, і на небі воно за
розмірами схоже на Місяць у повні. Але насправді діаметр
Сонця в 400 разів більший від діаметра Місяця і в 109 разів
більший від діаметра Землі.
Сонце — центр Сонячної системи (мал. 27.1). Якщо під-
рахувати загальну масу всіх космічних об’єктів, що входять
до її складу й обертаються навколо Сонця (планет та їхніх
супутників, астероїдів, комет, малих планет тощо), то ви-
явиться, що ця маса майже у 770 разів менша від маси
Сонця.
Мал.27.1. Розміри Сонця у порівнянні з розмірами планет

154
Сонце не є твердим тілом, а складається з речовин у газо-
подібному стані. За хімічним складом 70 % маси Сонця —
це водень, понад 29 % — гелій і менше 1 % — інші хімічні
елементи. За підрахунками науковців, вік Сонця становить
близько 5 мільярдів років.
Як і планети, Сонце обертається навколо своєї осі, при
цьому точки на екваторі Сонця обертаються швидше, ніж
на полюсі. Точки на екваторі здійснюють один оберт за
25,34 земних діб, а на полюсі — за 38 земних діб.
• Чому кожна точка Землі робіть один оберт за однаковий
час, а точки Сонця — за різний?
• Чи з однаковою швидкістю обертаються точки на поверхні Землі?
Якщо ні, то де швидше?
Середня температура видимої поверхні Сонця становить
приблизно 6000 °С, а ближче до центра сягає 15 мільйонів
градусів Цельсія.
Мал. 27.2. Поверхня Сонця
2. Вплив Сонця на Землю
У різні пори року ми отримуємо від Сонця різну кіль-
кість світла й тепла. На прикладі рослин своєї місцевості
ви можете спостерігати, як живі організми реагують на
це. Влітку, коли сонячного світла й тепла багато, рослини

155
активно ростуть, збільшується їхня маса. Взимку сонячного
світла й тепла не вистачає для цього. Тому в більшості рослин
восени опадає листя. Навесні молоді листки розпускаються
знову і починають активно виробляти на світлі органічні
речовини. У такий спосіб світло й тепло Сонця продовжує
служити живій природі.
3. Вплив Сонця на здоров’я людини
• Як впливає сонячне світло на здоров’я людини?
• Як уберегтися від негативного впливу сонячного світла?
Вплив Сонця на організм людини помічено ще в давни-
ну. Доведено, що сонячне світло здатне вбивати збудників
багатьох захворювань, у тому числі таких серйозних, як
туберкульоз. Крім того, під впливом ультрафіолетових про-
менів в організмі людини виробляється вітамін D, який
підвищує імунітет людини, сприяє нормальному росту та
розвитку кісток.
Але надмірне перебування під сонячними променями
може призвести до сумних наслідків. Вам знайомі такі від-
чуття: через день після відпочинку на пляжі шкіра починає
червоніти, виникає печіння. Це вірні ознаки сонячного опі-
ку! Надмірне перебування на сонці сушить шкіру, призво-
дить до її передчасного старіння, може призвести до тяжких
хвороб шкіри та викликати сонячний удар.
4. Вплив сонячної активності на здоров’я людини
Чи мають процеси, які відбуваються на Сонці, вплив на здоров’я
людини?
Сонячна активність — це сукупність явищ, які відбува-
ються на Сонці. Одне з цих явищ — потік випромінюваних
Сонцем енергетичних частинок, так званий «сонячний ві-
тер» (мал.27.3.). Сонячний вітер впливає на магнітосферу

156
Землі, викликаючи магнітні бурі, які впливають на само-
почуття деяких людей.
Під час магнітних бур погіршується стан хворих, часто
спостерігається підвищення артеріального тиску. Досліджен-
ня показали, що в дні, коли підвищується сонячна актив-
ність, збільшується кількість серцевих нападів, нещасних
випадків і травматизму на транспорті, в людей з’являється
загальмованість, повільність, погіршується кмітливість.
Мал. 27.3. Сонячний вітер впливає на магнітосферу Землі
Сонце — найближча до Землі зоря. Його вік становить близько
5 мільярдів років.
Середня температура видимої поверхні Сонця — приблизно 6000 °С.
1. Охарактеризуйте Сонце як найближчу до нас зорю.
2. Як сонячне світло й тепло впливають на Землю?
3. Охарактеризуйте позитивний і негативний вплив сонячного світла
й тепла на організм людини?
4. Назвіть правила безпечного перебування на Сонці.
Узагальнення з теми
«Дізнаємося про Землю і Всесвіт»

157
Внутрішні оболонки Землі
Ядро Радіус ядра становить близько 3500 км. Воно складається
з двох частин: зовнішньої — рідкої, і внутрішньої — твер-
дої. Температура ядра — близько 5000 °C
Мантія Товщина мантії становить приблизно 2900 км. Її темпера-
тура перебуває в межах від 1000 до 25 000 °С
Кора Зовнішня міцна оболонка. Під материками земна кора
товща і становить 30–70 км, під океанами — значно тон-
ша — 5–10 км
Зовнішні оболонки Землі
Атмосфера
(повітряна оболон-
ка Землі)
Гідросфера
(водна оболонка
Землі)
Літосфера
(тверда оболонка Землі)
Повітря — суміш
газів, до складу
якої входять кисень
(21 %), азот (78 %),
вуглекислий газ
(0,03 %) та інші
гази. Також у пові-
трі є водяна пара,
пил, сажа, мікро-
організми, пилок
рослин тощо
Це сукупність усіх
вод земної кулі —
океани і моря, річки
й озера, болота та
водосховища, сніги
і льодовики, підземні
води та багаторічна
мерзлота, а також
вода, що перебуває
в атмосфері у вигляді
пари та хмар. Водою
покрито близько 3/4
поверхні Землі
Літосфера включає всю
земну кору і верхню части-
ну мантії Землі. Її товщина
становить від 50 до 200
км. На поверхні літосфери
формується рельєф, від-
буваються процеси руй-
нування і нагромадження
гірських порід і мінералів,
утворюється ґрунт
Основні форми рельєфу суходолу
Рівнини Гори

158
Низовини
(не перевищують 2200
м над рівнем моря)
Низькі (висота не
перевищує 1000 м)
Височини
(від 200 м до 500 м над
рівнем моря)
Середні (висота від
1000 м до 2000 м)
Плоскогір’я
(500 м і більше над
рівнем моря)
Високі (вище за
2000 м)
Самоконтроль знань із теми «Дізнаємося про Землю
і Всесвіт» пройдіть за посиланням або за QR-кодом
QR-код

160
§ 28. Тіла живої природи, їхні властивості
Лев перевів втомлений погляд на Алісу
і запитав, позіхаючи за кожним словом:
«Ти хто: тварина, рослина чи мінерал?»
Л. Керролл, «Аліса в Задзеркаллі»
Що таке «тіло»? Чим відрізняються тіла: природні та рукотворні,
живої і неживої природи?
Коралові рифи — одне з найчарівніших на планеті
об’єктів. Корали нагадують ма
ленькі квітучі дерева яскравих
кольорів, прикріплені до скель
на дні моря. Протягом століть
їх природа була предметом супе
речок натуралістів.
https://infokava.com›31532-korally-medlennaya-zhiz...
А ви як вважаєте: корали — живі тіла чи мінерали?
Світ природи — це дивовижний калейдоскоп різних
форм — від мікроскопічних черепашок до велетенських
ссавців, від граціозних метеликів до незграбних крокодилів.
Життя демонструє нам фантастичний карнавал різноманіт
тя і неповторності!
1. Що таке «організми»?
Пройдіться вулицями міста чи села, луговими та лісови
ми стежками, берегом ставка, озера або річки. Ви побачите
клени й дуби, кущі бузку та калини, мальви, волошки, лісові
суниці й підберезники... Почуєте спів птахів, замилуєтеся
красою жуків і метеликів...
Усі незчисленні рослини й тварини, гриби та бактерії,
що живуть на Землі, як і ми самі, є тілами живої природи,
інакше — організмами.

161
В організмів є певні властивості, які докорінно відрізня
ють їх від неживих тіл.
2. Які особливості живих організмів?
Передусім, це розмноження — здатність відтворювати
собі подібних. Життя організмів порівняно недовге. Проте
завдяки розмноженню їхні види не перериваються. Однак
потомство не є точною копією батьків — воно набуває дея
ких нових ознак, які сприяють подальшому розвитку. Про
довження життя в потомстві — це і є найголовніший закон
природи, єдиний для всього живого на Землі.
Порівняйте за малюнками батьків і їхнє потомство. Від
разу ж помітна різниця в розмірах: молоде потомство за
вжди меншого розміру (мал. 28.1).
Мал. 28.1. Дорослі організми та їхнє молоде потомство
Всім організмам властива ще одна ознака — здатність
до росту.
Ріст — це поступове збільшення розмірів, маси й об’єму
живих організмів.
Швидкість росту неоднакова в різних організмів. Бамбук,
наприклад, може вирости на
метр за добу, а тису для цьо
го треба 40 років (мал. 28.2).
Одні організми (риби, че
репахи, багаторічні рослини)
ростуть упродовж життя,
а в інших організмів (кома
хи, птахи, людина) період росту обмежений і припиняється
після досягнення певного віку. Ми часто чуємо: ріст і роз
А Б
Мал. 28.2. а — бамбук,
б — тис ягідний

162
виток організмів. Це не одне й те ж. Ріст — це збільшення
розмірів і маси.
Ви напевно бачили гусеницю в саду або парку і насо
лоджувалися видом метеликів, котрі літають на вулиці. Чи
бачили ви коли-небудь процес, як гусениця перетворюється
на метелика? Це справжнє диво!
Такі поступові зміни називають розвитком (мал. 28.3).
А Б В
Мал. 28.3. Розвиток організмів: а — розвиток метелика,
б — розвиток жаби, в — розвиток гороху
Розвиток — це зміни в будові організму та його частин у
процесі перетворення на дорослу особину.
Для того щоб рости та розвиватися, організму необхідне
живлення.
Живлення — це процес надходження в організм пожив
них речовин і їх засвоєння.
Джерелом поживних речовин є їжа, яку різні організ
ми добувають по-різному. Однак в організмі речовини не
залишаються незмінними. Вони взаємодіють з іншими
речовинами — з’єднуються з ними або розпадаються, від
бувається процес травлення. А неперетравлені рештки їжі
виділяються назовні.
Щоб отримувати з їжі енергію, необхідно дихати. Біль
шість організмів дихають киснем, який міститься у повітрі.
Утворена при цьому енергія витрачається на ріст, розвиток
та рух організму. Здатність до руху — це теж важлива

163
ознака живих організмів. Типи рухів у живій природі бува
ють дуже різноманітними.
Торкнувшись чогось гарячого, ми відсмикуємо руку;
птахи вранці прокидаються і починають співати; звір тікає,
відчувши небезпеку... Спостережливі люди помічають, що
на світанку листки багатьох рослин підіймаються назустріч
сонячним променям, а надвечір знову опускаються. Деякі
квіти розкриваються в певні години доби (мал. 28.4 б).
Б
А
Мал. 28.4. Реакції рослин: а — мімоза сором’язлива, б — тюльпан
Організми здатні реагувати на вплив довкілля. Ця влас
тивість організмів називається подразливістю.
Подразливість — це здатність живого організму реагува
ти на зміни умов навколишнього середовища.
Наприклад, мімоза сором’язлива, реагуючи на дотик,
складає й опускає листки (мал. 28.4.
а). Подразливість
дає змогу організмам пристосовуватися до мінливих умов
життя.
Властивостями живих організмів є здатність розмножуватися,
рости, рухатися, живитися, дихати та розвиватися.
1. Що таке «організм»?
2. Чому розмноження вважають найважливішою ознакою орга-
нізмів?
3. Чим ріст відрізняється від розвитку?
4. Як пов’язані між собою живлення і дихання?
5. Яке значення для організмів має подразливість?

164
1. Ми часто кажемо: «Хмари ростуть, машини рухаються».
Чи достатньо цього для визнання їх живими тілами? Якщо ні,
то чому?
2. Так хто вони, корали: живі тіла чи мінерали? Доведіть свою думку.
3.
Перегляньте відео «Як ростуть рослини» за по-
силанням
https://www.youtube.com/watch?v=kR6DqaaDs9U або
QR-кодом.
Які властивості живих організмів Ви побачили?
Як вони пов’язані між собою і чим відрізняються?
Якщо ви маєте домашню тварину, проведіть спостереження за
нею. Якщо у вас немає домашнього улюбленця, приєднайтеся до
онокласника / однокласниці і разом прогведіть спостереження.
Поспостерігайте, як вона рухається, живиться, реагує на різні по-
дразники.
Зафіксуйте свої спостереження у вигляді відео- або фотозйомки.
Результати представте у класі.
§ 29. Поняття клітини. Одноклітинні та багатоклітинні
організми
«Клітина — структура надзвичайно товариська.
На цій дивовижній здатності клітин тримається живе тіло...»
Які ознаки властиві живим організмам?
Жива природа складається з організмів. А з чого складаються
самі організми?
Усі без винятку живі організми складаються з клітин.
Без клітини, поза клітиною і з руйнуванням клітини життя
неможливе. Клітина — це елементарна (найменша) одиниця

165
живого організму. Саме на рівні клітини проявляються всі
ознаки живого.
Мал. 29.1. Різноманітність клітин
https://www.youtube.com/watch?v=0Ntvafjt3bA
1. Що являє собою клітина?
Розміри більшості клітин коливаються від 1 до 100 мікро
метрів. До винаходу мікроскопів їх вивчення було немож
ливе.
Клітини — це складові всіх багатоклітинних організмів.
Розгляньте будову рослинної, тваринної і грибної клітин
(мал. 29. 2). Зверніть увагу: вони мають подібні компонен
ти — клітинну мембрану, цитоплазму і ядро (мал. 29.2).
Мал. 29.2. Будова рослинної (а), тваринної (б) і грибної (в) клітин
Кожна клітина вкрита мембраною, яку можна роздиви
тися тільки в електронний мікроскоп. Рослинні та грибні
клітини додатково мають міцну оболонку, яка надає їм
форму та захищає від пошкоджень. Через мембрану та обо
лонку клітина отримує і виділяє різні речовини.
Найважливішою частиною клітини є ядро. Воно відпо
відає за спадкові властивості організму, адже саме в ядрі
міститься головна молекула всіх живих істот — ДНК.

166
Внутрішній вміст клітини називається цитоплазмою. У ній
розташовані численні структури, що забезпечують життє
діяльність клітини. У клітині постійно відбувається розпад
одних речовин і утворення нових, потрібних клітині. Ці пе
ретворення відбуваються дуже швидко. Вони забезпечують
основні життєві процеси організму: ріст, розвиток, розмно
ження.
Уважно розгляньте зображення різних організмів (мал. 29.3)
і дайте відповіді на запитання.
Мал. 29.3. Приклади
клітинних організмів
1. З якої найменшої кількості клітин може складатися організм?
2. На які групи можна поділити організми залежно від кількості клітин у
їхньому тілі?
2. Хто такі одноклітинні організми?
Організми, тіло яких складається з однієї клітини, на
зивають одноклітинними. Бактерії — майже всі є одноклі
тинними організмами (мал. 29.4). Серед рослин, тварин та
грибів також трапляються одноклітинні.
А Б В Г
Мал. 29.4. Одноклітинні організми: а — хламідомонада, б — амеба,
в — інфузорія-туфелька, г — бактерія
Кожна з цих клітин виконує всі основні функції організ
му — живлення, дихання, розмноження, подразливість. Од
ноклітинні значно відрізняються за розмірами. Найбільші з

167
них сягають 1–2 мм, а найменші не перевищують 1/100 мм.
Тому їх ще називають мікроорганізмами.
3. Хто такі багатоклітинні організми?
Значно більше організмів складається з безлічі різнома
нітних клітин. Такі організми називають багатоклітинними.
Клітини багатоклітинних організмів дуже різноманітні за
величиною, формою, особливостями будови та функцій. До
цієї групи організмів відносяться рослини, тварини, біль
шість грибів.
Клітини багатоклітинного організму не здатні існувати
самостійно, вони пов’язані з іншими клітинами в організ
мі. У тілі багатоклітинного організму клітини утворюють
органи. У рослин, наприклад, органи — це корінь, стебло,
листок тощо. У тварин — серце, легені, шлунок тощо.
Клітинна будова — ознака живої природи.
Всі організми складаються з клітин. Залежно від кількості клітин
у їхньому складі організми поділяються на одноклітинні та багатоклітинні.
1. Чому клітину вважають елементарною одиницею живого?
2. Що є головними компонентами клітини?
3. Яке значення має ядро клітини?
Розгляньте запропоновані зображення інфузорії-туфельки,
внутрішньої будови листка рослини та шкіри людини під мікроско-
пом. Дайте відповіді на запитання (мал. 29.5).
А Б В
Мал. 29.5. а — інфузорія-туфелька, б — листок рослини,
в — шкіра людини

168
1. Чому клітини багатоклітинних організмів, на відміну від одноклітинних
організмів, не здатні існувати самостійно?
2. Чому більшість організмів на Землі — багатоклітинні?
3. За допомогою різних матеріалів (паперу, пластиліну, інших підручних
матеріалів) створіть модель будови клітини.
Створіть робочу групу з однокласниками. Використовуючи
джерела Інтернету та довідкову літературу, підготуйте, за вашим
вибором, повідомлення про одноклітинні організми. Інформацію про-
ілюструйте малюнками або фотографіями. Представте груповий проєкт
у класі.
§ 30. Багатоклітинні організми: тварини, рослини,
гриби
Жив собі Маленький принц. Він мешкав на планеті, яка
була трохи більша за нього самого, і йому дуже не виста-
чало друга...
— Куди ви порадите мені вирушити? — запитав він гео-
графа.
— Відвідай планету Земля, — відповів географ. — У неї
непогана репутація...
Це була слушна порада. Адже саме на Землі Маленький
принц знайшов друга. Ним став Лис, а з ним і автор каз
ки — французький льотчик Антуан де Сент-Екзюпері.
Якби Маленький принц залишився на Землі, можливо,
він би потоваришував і з іншими істотами, тому що наша
планета дуже на них багата.
З представниками яких головних груп організмів міг би подру-
житися Маленький принц?
Які спільні ознаки мають рослини, тварини, гриби?

169
1. Хто такі рослини?
Чи можемо ми уявити природу без рослин? Розмаїття
форм і барв просто вражає!
Світ рослин оточує людину. Він надзвичайно різнома
нітний, цей зелений світ: від одноклітинних водоростей до
гігантських секвой; від недовговічних рослин, що живуть
усього декілька тижнів, до рослин-довгожителів, яким ти
сячі років!
Рослини всюди, куди не кинь оком (мал. 30.1).
А Б
Д
В
Е
Г
Є
Мал. 30.1. Рослини: а — зелена водорість, б — мох, в — плаун,
г — хвощ, д — папороть, е — сосна, є — ромашка
За тривалістю життя рослин рослини поділяють на: одно-
річні, дворічні та багаторічні.
Однорічні — ті, що протягом одного сезону ростуть і да
ють насіння. Огірки, томати, кавуни належать до однорічних
рослин. Дворічні (капуста, морква, буряк, петрушка) дають
насіння на другий рік життя, а в перший рік утворюють
тільки качан, коренеплід. Багаторічні рослини — дерева,
чагарники, багаторічні трави — ростуть багато років, тому
так і називаються.
Неоціненне значення рослин у природі. Вони є їжею для
тварин і людини. Саме вони створюють умови життя для себе
й інших мешканців планети. Рослини нас не тільки годують,
це — хліб, крупи, овочі, фрукти, різноманітні прянощі, але

170
й одягають і взувають. Вони втішають нас у тяжкі хвилини,
дарують радість і натхнення для творчості. А ще — рослини
наші рятівники: очищують повітря від шкідливих домішок
і бактерій, лікують нас. І, нарешті, пам’ятаймо: кисень
утворюється тільки зеленими рослинами. Тому можна без
перебільшення сказати, що завдяки рослинам існує весь
тваринний світ, у тому числі й ми, люди, — адже без кисню,
необхідного для дихання, життя було б неможливе.
Використовуючи джерела Інтернету, знайдіть інформацію про
особливості мохів, плаунів, хвощів і папоротей (на вибір). Сформу-
люйте знайдену інформацію у вигляді декількох речень.
2. Хто такі тварини?
Серед величезного різноманіття живих істот перше місце
за кількістю видів посідають тварини. Немає такого куточка
на Землі, хоч трохи придатного для життя, де не було б тва
рин. Тварини різняться за розмірами, зовнішнім виглядом,
способом життя, поведінкою.
Залежно від характеру їжі тварини поділяються на рос
линоїдних, хижих (м’ясоїдних) і всеїдних. Є серед них і такі,
що поселяються на тілах або всередині інших організмів
і харчуються ними. Це — тварини-паразити. Залежно від
здатності підтримувати температуру власного тіла розріз
няють холоднокровних тварин — температура їхнього тіла
залежить від навколишнього середовища, і теплокровних, у
яких температура тіла постійна.
Важко перебільшити значення тварин у житті природи
та людини. Вони є обов’язковою умовою життя будь-якого
природного угруповання: лісу, річки, моря, болота, степу
тощо. Між рослинами і тваринами в природі існує безліч
зв’язків, які роблять живу природу неймовірно різноманіт
ною і стійкою. А якої тільки користі не отримує людина

171
від тварин! Це м’ясо, молоко, яйця, одяг, тканини, цінні
лікарські речовини тощо.
Звичайно, серед тварин є і такі, що можуть нашкодити
людині: зменшити врожаї, викликати хвороби. Людина,
намагається врегульовувати співіснування зі шкідливими
тваринами й жити з природою в гармонії.
3. Які відмінності рослин і тварин?
Найголовніша відмінність між рослинами та твари
нами — це їхній спосіб живлення. Рослини засвоюють
вуглекислий газ і воду за допомогою сонячного світла та
хлорофілу — речовини зеленого кольору.
Рослини самостійно створюють органічні речовини, яки
ми і живляться. Тварини живляться іншими організмами,
тобто споживають вже готові органічні речовини.
Більшість тварин здатні активно рухатися. Але є серед
них і такі, що ведуть прикріплений спосіб життя, напри
клад корали. У рослин — усе навпаки. Більшість із них
веде прикріплений спосіб життя. Рухатися можуть окремі
частини рослини: листки, стебла, квітки.
4. Хто такі гриби?
Гриби — дивовижні створіння. У них є риси і рослин,
і тварин. Подібно до рослин вони прикріплені, ростуть
усе своє життя. Водночас живляться вони, як і тварини,
готовими поживними речовинами, але вбирають їх усією
поверхнею тіла.
Клітини грибів утворюють довгі нитки, які, переплітаю
чись, утворюють грибницю. Що робить їх зовсім несхожими
ні на рослин, ні на тварин. Гриби дуже різноманітні. До
них належать не тільки відомі нам опеньки, маслюки та
боровики. Трутовики на деревах і цвіль на продуктах — це
також гриби.

172
Багатоклітинні живі організми на Землі представлені рослина-
ми, тваринами та грибами.
1. Які особливості мають рослини?
2. Чим тварини відрізняються від рослин? Що в них спільного?
3. Які ознаки притаманні грибам?
1. Чи може рослина бути комахоїдною? Виявляється, є у природі
й таке диво! Їх називають рослинами-хижаками. Росички, які
живуть на болотах, ловлять мух (мал. 30.4). Їхні листки вкриті волос-
ками, які виділяють краплини, дуже схожі на нектар. Це приваблює
комаху, росички обгортають здобич листками, після чого перетрав-
люють жертву і всмоктують поживні речовини. Ця рослина у свій час
настільки вразила Ч. Дарвіна, що він написав: «Часом мені здається,
що росичка — це замаскована тварина». Що мав на увазі Ч. Дарвін?
Спробуйте пояснити це явище.
Мал. 30.2. Росичка
2. Знайдіть інформацію про іншизх рослин-хижаків, яких можна купити
в квітковому магазині або зустріти в тропічному лісі. Підготовлену
інформацію представте у вигляді інфографіки.
3. Накресліть у зошитах таблицю та заповніть її:
Спільні риси грибів
і рослин
Риси, властиві ви-
ключно для грибів
Спільні риси грибів
і тварин

162
§ 31. Поживні речовини, вода, повітря, світло, тепло в житті організмів
Великий диригент всього живого — Сонце.
Володар життя: змах променів доверху —
і все прокинулось, промені донизу —
і все знову спить. Ритми життя, мелодія дня і
ночі. Сонце керує величезним ведмедем і
маленькою білкою. Рибою, жабою, ящіркою.
Стеблом, листком і квіткою. І нами...
М. Сладков, письменник
Поміркуйте
 Чому Сонце називають головним диригентом життя?
 Як розуміти останні слова оповідання?
 Пофантазуйте: що станеться із Землею та її мешканцями, якщо Сонце згасне?
Першими під удар потраплять рослини. Всі дрібні рослини загинуть протягом декількох
тижнів. Великі дерева зможуть проіснувати довше — декілька років. Поступово вимруть дикі
тварини, тому що зруйнуються харчові ланцюги. Одночасно Земля почне швидко охолоджуватися,
як це зазвичай відбувається з півкулею, на якій панує ніч.
Серед численних умов життя світло є одним з основних, адже без нього неможливе,
насамперед, життя зелених рослин.
1. Яку роль відграє світло в житті організмів?
Пригадайте!
Яке значення має світло у живленні рослин?
За допомогою світла рослини утворюють поживні речовини та кисень, яким дихає
більшість організмів. Не існує жодної рослини із зеленими листками, яка б не любила світло.
Проте деякі рослини можуть обійтися невеликою кількістю світла. Наприклад, папороті треба
менше світла, ніж кульбабі. За потребою у світлі рослини поділяються на світлолюбні, тіньолюбні
і тіньовитривалі.
Використовуючи джерела інтернету, дізнайтесь, чим відрізняються за потребою у кількості
світла перелічені вище категорії рослин.
Світло має велике значення і для тварин. Саме воно визначає життєдіяльність тварин
протягом року й доби. Щодо цього тварини поділяються на «денних» і «нічних». Світло допомагає
тваринам орієнтуватися в просторі і на незнайомих територіях. Саме промені сонячного світла
сприяли розвитку зору в багатьох організмів.
Різні види тварин потребують різної кількості сонячного світла. Наприклад, змії, черепахи
та ящірки виходять протягом дня, щоб підвищити температуру тіла й стати більш активними.
Водночас такі тварини, як кажани, уникають прямих променів і ховаються в тіні. Кроти та сліпаки
взагалі живуть під землею.
2. Як організми добувають поживні речовини?
Поживні речовини, утворені рослинами, потім передаються тваринам, які ними
харчуються. Всі ми, від малої гусениці до слона і людини, тільки споживаємо органічні речовини:
вуглеводи, білки, жири.

163
Багато тварин отримує поживні речовини з рослин. Більші тварини їдять дрібніших. Деякі
організми (зокрема гриби) отримують їжу у вигляді органічних речовин (колись живих
організмів). Коли організми гинуть і починають перегнивати, поживні речовини, що містяться в
них, потрапляють у ґрунт, а коріння рослин їх поглинає.
3. Яке значення повітря в житті організмів?
Ви вже знаєте, що Земля оточена повітрям, сумішшю надзвичайно важливих газів, таких як
кисень, вуглекислий газ і азот. Повітря необхідне для всіх живих істот, оскільки поглинаючи
повітря, більшість живих організмів використовує кисень для дихання.
Для рослин повітря є не тільки середовищем життя та джерелом кисню, але й постачає
рослинам вуглекислий газ, необхідний для живлення. Водні організми використовують розчинені
у воді кисень (для дихання) і вуглекислий газ для фотосинтезу (водорості). Для живих організмів,
які живуть у ґрунті повітря також має важливе значення, даючи змогу виживати і нормально
існувати цим організмам під землею. Переміщення повітря (вітер) допомагає в запиленні деяких
рослин, розповсюдженні плодів і насіння.
4. Яку роль відіграє тепло в житті організмів?
Згадайте великого диригента всього живого з його чарівними диригентськими паличками
— променями. Що, крім світла, несуть сонячні промені на Землю?
Яка сила пробуджує навесні все живе та викликає щедре буяння природи? Передусім це
весняне тепло, яке має величезне значення для життя на Землі. Найбільш прийнятною для рослин
є температура +15...30 °С. Від температури залежить живлення рослин та ріст. Температура
впливає на рослини протягом всього їхнього життя, але на різних етапах їм потрібні різні
температурні умови.
Тепло має величезне значення і в житті тварин. У більшості тварин температура тіла
залежить від температури довкілля. Холод знижує їхню життєдіяльність, а тепло підвищує.
Основною формою захисту від низьких температур є сплячка. Так, зимують комахи, риби. Іноді
раків і комах знаходять вмерзлими у льоді!
За потребою в теплі розрізняють теплолюбні та холодостійкі організми.
5. Яке значення води в житті організмів?
Жодне живе створіння не може жити без того, щоб не поповнювати запас води в організмі
щодня. Рослини вбирають воду корінням, тварини п’ють і отримують воду з їжею. Для всіх них
вода означає життя. Але найбільше значення має вода для рослин.
Для суходільних рослин важливу роль відіграє вологість ґрунту. Водні тварини все своє
життя або його частину проводять у воді, як, наприклад, раки, риби. Крім тварин, які живуть у
воді або біля неї, є тварини, які живуть у сухих умовах, наприклад, у пустелях або в степу. Вони
добре переносять відсутність вологи. До них відносяться верблюди, скорпіони, страуси, змії тощо.
Запам’ятайте!
Організми не можуть існувати без поживних речовин, світла, тепла, повітря, води.
Джерелом життя на Землі є Сонце, яке забезпечує утворення поживних речовин і кисню для
дихання, є джерелом тепла.
1. Яку роль відіграє світло в житті рослин і тварин?
2. Який газ у повітрі є найважливішим для живих організмів? Опишіть його
значення.
3. Як розуміти вираз «Вода — це і є життя»?
1. Накресліть у зошиті таблицю «Значення умов життя для організмів» та
заповніть її:

164
Умови життя Значення в житті організмів
Рослини Тварини
Світло
Поживні речовини
Повітря
Тепло
Вода
2. Чому Сонце — це «великий диригент всього живого»? Обґрунтуйте свою думку.
3. Намалюйте «великого диригента всього живого» з його «чарівними диригентськими
паличками». Назвіть якості цього «диригента». Підпишіть їх на променях — «диригентських
паличках». Як ви думаєте, хто в «оркестрі» диригента — Сонця найкращий «музикант»? Чому?
Проведіть експеримент «Вплив світла, температури і вологості на проростання
цибулини» за посиланням або QR-кодом.
§ 32. Процеси життєдіяльності тварин і рослин: живлення, дихання, виділення
 Яке значення для живих організмів має живлення і дихання?
 Які вам відомі варіанти живлення організмів?
— А що це за звуки, он там? — запитала Аліса, кивнувши
на досить затишні зарості якоїсь симпатичної рослинності на краю саду.
— А, це дива, — байдуже пояснив Чеширський Кіт.
— І... і що ж вони там роблять? — поцікавилася дівчинка…
— Як і належить, — Кіт позіхнув. — Трапляються...
Які дива дійсно відкрилися б людині, коли б вона змогла розгледіти процеси, які
складають основу життя?
1. Для чого організми живляться?
Ви вже знаєте, що живлення — це процес находження і засвоєння організмами речовин і
енергії. Поживні речовини (білки, жири, вуглеводи), потрапляючи до організму, перетворюються
на інші, простіші речовини. У результаті таких перетворень (хімічних реакцій) виділяється
енергія. Цю енергію організм використовує для процесів життєдіяльності, тобто таких, що
забезпечують життя. Це рух, ріст, розвиток, розмноження. Отже, їжа є основним джерелом енергії,
без якої згасають всі життєві процеси організмів.
2. Які типи живлення є в природі?
За типами живлення всі організми поділяють на автотрофів і гетеротрофів.
Автотрофи — це організми, які самостійно утворюють складні органічні речовини:
вуглеводи, білки, жири. До автотрофів належать усі зелені рослини.
Головний спосіб автотрофного живлення — фотосинтез, тобто утворення поживних
речовин за допомогою світла.
Гетеротрофи — це організми, які споживають з їжею готові поживні речовини.
Гетеротрофами є тварини, гриби і ми, люди.
QR
-
код

165
Що вам відомо про особливості живлення рослин?
3. Як живляться рослини?
Рослини живуть переважно за рахунок живлення повітряного — фотосинтезу.
Для повітряного живлення використовується вуглекислий газ із повітря Незамінний
компонент у цій природній лабораторії — сонячне світло. Сонячні промені в листках рослин
пробуджують надзвичайні хімічні реакції. Як же це відбувається?
У листках рослин є дивовижна речовина зеленого кольору — хлорофіл, молекули якого
знаходяться в хлоропластах клітин (мал. 32.1 б). Хлорофіл вловлює сонячну енергію, яка сприяє
взаємодії вуглекислого газу і води з утворенням органічних речовин. При цьому рослини
виділяють в атмосферу кисень! Тож можна сказати, що кожний зелений листок рослини — це
маленька фабрика або хімічна лабораторія, яка виготовляє поживні речовини та виділяє такий
необхідний для тварин і людей кисень (мал. 32.1 а).
А Б
Мал. 32.1.Схема фотосинтезу (А) та клітини листка з хлоропластами під мікроскопом (Б)
І все ж без речовин, що поступають через корені, рослини не змогли би жити. Коренями
вони поглинають з ґрунту воду та мінеральні солі, що поповнюють необхідний запас речовин,
здійснюючи ґрунтове, або мінеральне, живлення.
Якщо бракуватиме хоча б одного з необхідних хімічних елементів, рослина загине. А якщо буде їх
нестача — захворіє (мал. 32.2).
А Б В Г
Мал. 32.2. Ознаки нестачі хімічних елементів у рослин: А — нестача Нітрогену, Б —
нестача Магнію, В — нестача Фосфору, Г — нестача Бору
4. Як живляться тварини?
Більшість тварин живиться рослинами чи їхніми частинами. Таких тварин називають
рослиноїдними. До них належить багато видів комах, риб, птахів, ссавців (мал. 32.3).
а б в г
Мал. 32.3. Рослиноїдні тварини: а — лимонниця, б — лебідь, в — бобер, г — козуля

166
Рослиноїдні комахи, наприклад, не залишають поза увагою жодної частини рослини,
живлячись соком, нектаром та іншими рідкими виділеннями бруньки, квітки, листка, стебла,
кореня, плоду та насіння. Засвоюючи рослинну їжу, рослиноїдні організми одержують необхідні
органічні речовини. В організмі тварин у процесі травлення ці речовини розкладаються до
простіших, з яких утворюються необхідні даному організму білки, вуглеводи та жири.
Чимало тварин живиться іншими тваринами, наприклад, хижаки. Хижаки є серед усіх груп
тварин: комах, павуків, риб, плазунів, птахів, ссавців та ін. (мал. 32.4).
а б в г
Мал. 32.4. Хижаки:а — жук сонечко, б — судак, в — ластівка, г — кріт
Як відомо, серед тварин є всеїдні види та паразити. Ви вже знаєте, що для отримання
енергії з їжі для життєвих процесів необхідне дихання.
5. Як організми дихають?
Все живе дихає. Якщо припиняється дихання, припиняється і життя. Організм може
існувати якийсь час без їжі і навіть без води, але без дихання загине майже миттєво. І це не дивно:
життя — це безперервний обмін речовин і вимагає постійних енергетичних витрат. Для більшості
організмів для дихання потрібен кисень, який надходить із повітря, за допомогою якого з
поживних речовин їжі вивільняється енергія, необхідна для життєдіяльності. Водночас
утворюється надлишок вуглекислого газу. Він виводиться з організму назовні. Тому завдяки
диханню кисень із повітрям постійно надходить в організми, а вуглекислий газ видаляється з
нього в атмосферу. Тобто між живим організмом і повітрям атмосфери відбувається газообмін.
Використовуючи джерела інтернету, дізнайтесь, які організми не використовують кисень
для дихання. З чим це пов’язано? Якщо вас зацікавило це питання, опрацюйте цю інформацію
вдома більш детально за допомогою інших довідкових джерел і підготуйте повідомлення.
У рослин немає спеціальних органів дихання. Кисень з повітря потрапляє до їхнього тіла
через листок, корінь та стебло. Найбільше кисню потрапляє в рослину через листки. На нижньому
боці листка є величезна кількість продихів.
Кожен продих — це мікроскопічний отвір між двома клітинами, формою
подібних до квасолин (мал. 32.5). Змінюючи свою форму, вони можуть
збільшувати або зменшувати отвір. Саме через продихи в листок
надходить кисень, видаляється вуглекислий газ, і випаровується вода.
Мал. 32.5. Продихи
У тварин є спеціальні органи дихання. У жаб, ящірок, змій, птахів, ссавців — це легені
(мал. 32.6а), у риб, раків — зябра (мал. 32.6б), у комах — трахеї (мал. 32.6в).
У цих органах і відбувається безперервний газообмін кисню і вуглекислого газу.
А є і такі, які поглинають кисень із води або вологого ґрунту всією поверхнею тіла. Це
деякі черви, медузи (мал. 32.6г).

167
а б в г
Мал. 32.6. Органи дихання тварин
Живлення — це надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для
забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тіла. Все живе на Землі зобов’язане своїм
існуванням фотосинтезу. Дихання забезпечує організми енергією. Процеси живлення і дихання
супроводжуються виділенням певних речовин.
1. Чим відрізняється живлення рослин і тварин?
2. Чому фотосинтез вважається головним способом отримання поживних речовин на
Землі?
3. Які речовини беруть участь у диханні організмів?
Розгляньте зображених представників живої природи на малюнку 32.7. Дайте відповіді на
запитання.
а б в г
Мал. 32.7. а — зебра, б — лисиця, в — щука, г — подорожник
1. Хто із зображених представників живої природи відрізняється за способом
живлення?
2. На які дві групи можна розділити за характером живлення об’єкти а, б і в?
3. Що є спільного в живленні цих об’єктів?
Проведіть експеримент «Доказ дихання органів рослин» за посиланням або QR-кодом.
§ 33. Опора та рух у тварин і рослин
Все кудись рухається і в щось перетворюється...
Щоранку в Африці прокидається газель. Вона повинна бігти швидше
за лева, інакше загине. Щоранку в Африці прокидається і лев. Він повинен бігти
швидше за газель, інакше помре з голоду. Неважливо, хто ти — газель чи лев. Коли
сходить сонце, треба бігти...
Т. Фрідман, американський журналіст
QR-
код

168
— Як ви розумієте ці вислови?
 Яке значення для організмів має рух?
 Які види руху тварин і рослин вам відомі?
Жива природа наповнена рухами. Рухається цитоплазма в усіх живих клітинах,
переміщуються рідини всередині організмів, повертаються квітки або листки рослин. Рухаються,
змінюють своє місце в просторі й тварини.
Рух — це здатність змінювати положення організму або його частин у просторі.
1. Як відбувається рух у тварин?
Для більшості тварин характерний активний рух, у якому беруть участь спеціальні органи.
Завдяки активному переміщенню з місця на місце відбувається швидка зміна умов життя, швидше
відшукується їжа. Тваринам, здатним до швидкого пересування, легше захищатися від
несприятливих умов існування, від різних ворогів. Крім того, завдяки переміщенню проходить
розселення виду, освоєння нових територій.
Звісно, залежно від умов середовища та способу життя у тварин з’явилися певні способи
пересування: ходіння, біг, стрибання, плавання, повзання, лазіння, літання. Особливо різноманітно
пересуваються наземні чотириногі тварини. У них навіть є різні види ходи: дуже повільний,
швидкий, стрибок, галоп тощо. Окрім того, деякі з них, за браком кінцівок, можуть лазити по
деревах або повзати (мал. 33.1).
А Б В Г
Мал. 33.1. Тварини з різними способами пересування: А — гепард, Б — кенгуру, В —
страус, Г — гадюка
Найповільніший тип ходи — крок. Так рухаються, наприклад, черепахи. Невипадково
повільність їхнього пересування увійшла в приказку «Повільний як черепаха». За годину черепахи
проходять приблизно 400 м. Чемпіоном за швидкістю пересування є гепард, який пробігає до 120
км за годину.
Здатність пересуватися в повітрі притаманна багатьом тваринам, навіть типовим водяним
мешканцям. Гарними «літунами» є деякі кальмари, летючі риби . Планеруючі польоти можуть
робити земноводні (веслоногі жаби), з-поміж плазунів найкращим планеристом вважається
летючий дракон, а з-поміж ссавців — білка-летяга. Але справжній політ — це активний рух за
допомогою крил. Першими в такий спосіб стали пересуватися комахи. Вони мають крила і сильно
розвинені м’язи. Серед комах рекордсменом швидкості є австралійська бабка: за секунду вона
пролітає 30 м; бджола може летіти зі швидкістю 60 км на годину, а ґедзь долає за годину 50–55 км
(мал. 33.2).
А Б

169
Мал. 33.2. Комахи: А — бабка, Б — бджола, В — ґедзь
Найкращі в світі літуни — це птахи. Вся їхня будова, життєдіяльність, поведінка
підпорядковані польоту. Найшвидше літає голкохвостий стриж (160 км/год). Соколи в момент
атаки можуть пікірувати на свою здобич зі швидкістю 300 км/год. З-поміж ссавців до справжнього
і тривалого польоту пристосовані тільки кажани (мал. 33.3).
А Б В
Мал. 33.3. Політ птахів і кажана: А — голкохвостий стриж, Б — сокіл, В — кажан
Плавання — найдавніший тип пересування живих організмів, але властивий він не тільки
водним тваринам, які постійно живуть у воді, а й багатьом наземним. Чемпіонами з плавання
вважаються стародавні мешканці морів — кальмари. Вони можуть розвивати величезну швидкість
— до 200 км/год. Звичайно, найкраще пристосовані до плавання риби. Непогані плавці є серед
птахів, ссавців і навіть серед комах (мал. 33.4).
Мал. 33.4. Плаваючі тварини :А — кальмар, Б — пінгвін, В — крижень, Г — жук-плавунець
Будь-який рух — це дуже складна узгоджена діяльність м’язів. Коли птах колібрі зависає в
повітрі біля квітки, його крила здійснюють 50–80 змахів за секунду. Вперше м’язи з’явилися у
червів. Їхні рухи доволі повільні. З розвитком м’язової системи удосконалювались рухи у тварин.
М’язи, які забезпечують рух, прикріплюються до скелета, якщо він є у тварини. У молюсків, раків,
павуків, комах скелет зовнішній — м’язи до нього прикріплюються зсередини. У риб,
земноводних, плазунів, птахів і ссавців скелет внутрішній, розташований всередині тіла тварини.
Цей скелет, в основному, утворений живою кістковою тканиною, що дає йому змогу рости без
перешкод. Це не обмежує рухів, робить їх різноманітнішими і зазвичай швидшими (мал. 33.5 д).
Скелет (якщо є) і м’язи складають опорно-рухову систему тварини.
А Б В Г
Мал. 33.5. Тварини з різною опорно-руховою системою: а — дощовий черв’як, б —
виноградний слимак, в — річковий рак, г— жаба
Практичне завдання «Дослідження будови та способу переміщення тварини
(за вибором вчителя/учнів)» виконайте за посиланням або QR-кодом.
QR-
код

170
2. Як відбуваються рухи в рослин?
Коли ми говоримо про рух у живій природі, то уявляємо вражаючі рухи дельфінів у воді,
гепардів по суходолу чи соколів у повітрі. Проте рухатися здатні не тільки тварини, а й рослини. У
рослин дуже повільно рухаються органи
Які органи мають рослини?
У багатьох рослин добре помітний повільний рух листків назустріч сонячним променям.
Вранці вони злегка піднімаються, а ввечері опускаються. Ще помітніший напрямок рухів листків
до світла в кімнатних рослин на вікні.
Прикладом руху рослин є соняшники, які повертають «голову» за сонцем, або кульбаби,
які на ніч або в похмуру погоду закривають квітку, а вранці розкривають (мал. 33.6 А, Б).
А Б В Г
Мал.33.6. Приклади рухів рослин: А — соняшник, Б — кульбаба, В — виноград, Г — хміль
Якщо набратися терпіння, можна помітити, як, торкнувшись опори, почне згинатися вусик
винограду, закручуючись навколо неї. Виткі рослини теж можуть здійснювати рухи. Хміль,
наприклад, обвиває всі перешкоди на своєму шляху.
Всі ми бачили, як піднімається, зростає вгору стебло. А якщо проросток покласти
горизонтально, то невдовзі можна побачити вигин не тільки стебла, а й кореня. Він зігнеться
донизу, стебло ж, навпаки, зігнеться вгору (мал. 33.6 Г). Рослина відчуває вплив світла, води,
поживних речовин — і спрямовує свій ріст у той бік, де є цей необхідний їй чинник. І в
протилежний бік від того, що їй шкодить.
Відомі також швидкі рухи рослин. Наприклад, у мімози при струсі листки наближаються
один до одного. У комахоїдної рослини Венериної мухоловки рухаються дволопатеві пластинки
листків, коли комаха їх торкається. Росичка це робить дещо інакше. А рослина огірок-пирскач, або
«скажений огірок», що зростає в Середземномор’ї та в Криму, має чудовий спосіб
розповсюдження насіння: дозрілі плоди викидають струмінь рідини разом із насінням (мал. 33.7).
А Б В Г
Мал. 33.7. Швидкі рухи у деяких видів рослин: А — мімоза, Б — Венерина мухоловка, В
— росичка, Г — скажений огірок
3. Що являє собою опорна система рослин?
Часто можна бачити, як рослини розгойдуються від сильних поривів вітру. Однак не
ламаються, виявляючи чудеса гнучкості та міцності. Це відбувається завдяки тому, що виявляють
свої властивості механічні тканини, які формують опорну систему рослин.

171
Механічні тканини надають рослині міцності. Саме завдяки їхній наявності рослина може
витримувати сильні пориви вітру і не ламатися під вагою плодів. Клітини механічних тканин
мають вигляд волокон із товстими клітинними стінками. Вони знаходяться в стеблах, листках і
плодах (мал. 33.8).
А Б
Мал.33.8. Опорна система рослин: А — волокна в стеблах рослин, Б — механічна
тканина в кісточці абрикоса та горіха
Використовуючи інтернет-джерела, здійсніть пошукову роботу з тем «Опорно-рухова
система тварин» або «Опорна система рослин». Підготуйте повідомлення з цих тем. За бажанням
подайте інформацію у вигляді презентації, плаката, опорної схеми, газети тощо).
Рух — це один із проявів життєдіяльності організмів, який дає їм змогу активно
взаємодіяти з середовищем. Головним видом руху тваринних організмів є м’язовий рух. У рослин
рухаються окремі органи або їхні частини.
Опорні системи організмів захищають їх від пошкоджень, підтримують форму тіла, є
опорою для внутрішніх органів; у тваринному організмі до них можуть кріпитися м’язи.
1. Назвіть основні способи пересування тварин. Чим вони відрізняються?
2. Які способи пересування тварин можуть використовуватися тільки у водному
середовищі, а які — у різних?
3. Чим рухи рослин відрізняються від рухів тварин? Як можна пояснити ці
відмінності?
1. Як можна пояснити те, що велика кількість тварин, які живуть на дні або поблизу
дна водойми, мають сплощену форму тіла?
2. Розв’яжіть задачу. Установіть чемпіона з плавання серед названих прісноводних
риб, якщо відомо, що карась плаває зі швидкістю 13 км/год, марена — на 6 км/год швидше, щука
— на 11 км/год повільніше, ніж карась і марена разом, а форель — на 11 км/год швидше, ніж
щука.
Практичне завдання «Спостереження рухів рослин (на вибір)» виконайте за
посиланням або QR-кодом.
§ 34. Зв’язки між органами в організмі рослини, тварини
QR
-
код

172
Щоб подружитися з метеликом, потрібно спочатку самій / самому перетворитися на
об’єкт природи. Виключити з себе людину, зачаїтися всередині — і уявити себе деревом, травою
або квіткою.
Х. Муракамі, японський исьменник і перекладач
 Що таке «організм»? Які властивості мають живі організми?
 Які групи багатоклітинних організмів вам відомі?
Трохи підрахунків... На земній кулі живе майже 500 тисяч видів рослин, половина з них
квітне. Якби кожній квітковій рослині відвести хоча б по одній сторінці, то таку книгу в жоден
будинок не помістити. Для них спеціально довелось би будувати башту до 15 метрів заввишки. А
щоб отимати інформацію про кожну рослину, треба читати цю книгу, підставляючи до неї
драбину і витрачаючи багато часу...
Але можна полегшити собі задачу. Головне — знайти те спільне, що об’єднує рослини.
Зовні мак, арахіс, конвалія — різні, але скільки цікавого і навіть дивовижного можуть
розповісти вони про себе, якщо придивитися до них уважніше (мал. 34.1).
а б в
Мал. 34.1. Квіткові рослини: а — мак, б — арахіс, в — конвалія
Виконайте завдання
1. Уважно розгляньте зображення запропонованих рослин.
2. Визначте головні частини квіткових рослин.
Для того, щоб говорити про взаємозв’язок між органами, треба визначитися з тим, що таке
органи взагалі.
Органи — це частини організму, які мають певну будову і виконують певні функції.
Практичне завдання «Дослідження будови рослини (за вибором учителя/учнів)»
виконайте за посиланням або QR-кодом.
Яке значення в житті рослини мають листки та корені?
1. Які зв’язки існують між органами в організмі рослини?
У рослини всі органи активно працюють, виконуючи кожний свої обов’язки (функції). У
живленні рослин найважливішу роль відіграють, як ви вже знаєте, листки та корені.
Найважливіша функція кореневої системи — закріпити рослину в ґрунті для поглинання й
передачі надземній частині води і мінеральних солей. В однорічного саджанця яблуні, наприклад,
коренів налічується понад 45 тисяч. А чотиримісячна рослина жита має 11,5 мільйона коренів.
Завдяки корінню рослини тісно поєднується з ґрунтом, пронизують його. У кореневому живленні
рослин клітинам із виростами — кореневим волоскам — належить головна роль. Через них
відбувається надходження води і мінеральних солей для всієї рослини.
QR-
код

173
Але корені виконують також багато інших, необхідних для всієї рослини функцій:
наприклад, вони можуть запасати поживні речовини (мал. 34.2 г).
а б в г
Мал. 34.2. Коренева система рослин та її складники: А — коренева система дерева, Б
— кореневі волоски, В — кореневі волоски під мікроскопом, Г — коренеплід буряка
Основна функція зелених листків — фотосинтез. Як відомо, у процесі фотосинтезу в
листках утворюються органічні поживні речовини. Від листків органічні речовини, переважно
цукор, переміщуються в корені, зростаючу частину стебла, до квіток, плодів і насіння.
Стебло об’єднує всі частини рослини, в ньому містяться основні провідні шляхи рослини.
Стебло також слугує опорою для листків, квіток і плодів. Останні ж є органами насінного
розмноження, які забезпечують подальший розвиток та існування видів рослин. У всіх рослин між
органами спостерігається певний взаємозв’язок, який забезпечує всі процеси життєдіяльності.
Уявіть, що один із органів рослини, наприклад, корінь, захворіє. Це одразу позначиться на
всій рослині. По стеблу перестануть переміщуватися вода та мінеральні речовини. Без води, яку
поглинають корені, в листках не зможуть утворюватися органічні речовини.
Як тільки перестане випаровуватися вода, листки, а потім і вся рослина перегріється під
променями сонця і зів’яне. Отже, порушення будови і життєдіяльності одного органу позначається
на інших і на всій рослині.
2. Які зв’язки існують між органами в організмі тварини?
Ви вже знаєте, що більшість тварин — це багатоклітинні організми. З подібних за будовою
і функціями клітин утворюються тканини, із тканин — органи. У більшості тварин із груп органів,
які виконують одну або декілька подібних функцій, утворюються системи органів (мал. 34.3).
а б в г
Мал. 34.3. Ускладнення будови організму : А — нервова клітина, Б — нервова
тканина, В — головний мозок, Г — нервова система
Уявіть, що ви зменшилися настільки, що можете подорожувати всередині організму
тварини. Ця подорож, звичайно, була б дуже захопливою, але непростою. Справа в тому, що
більшість тварин мають складну будову, яка об’єднує декілька систем органів.
Потрапивши до організму через ротову порожнину, ми б опинились у травній системі, у
якій відбувається перетравлення їжі та всмоктування поживних речовин. Поживні речовини
потрапляють у більшості тварин у кров, яка рухається в кровоносній системі. Рух крові
необхідний для того, щоб транспортувати поживні речовини до клітин, а шкідливі речовини — від
клітин. А ще, як ви вже знаєте, кров транспортує кисень, необхідний для здійснення певних
хімічних перетворень, щоб отримати енергію для життя організму. І допомагає їй у цьому
дихальна система, яка ще й виводить із організму вуглекислий газ. Пригадайте, що дрібні тварини
поглинають кисень усією поверхнею тіла, великі — мають органи дихальної системи: зябра, легені
тощо.

174
А як же виводяться з організму тварини шкідливі речовини? Неперетравлені залишки їжі
виводяться через травну систему; вуглекислий газ і деякі інші гази можуть виділятися через
дихальну систему. Однак більшість відходів (надлишок води, шкідливі речовини тощо) — через
видільну систему (мал. 34.4).
А Б
В Г
Мал. 34.4. Системи органів тварин: А — загальний план будови травної системи хребетних
тварин, Б — схема кровоносної системи риб, В — легені людини, Г — видільна система людини
Будь-які рухи органів і всього тіла тварин відбуваються внаслідок скорочення м’язів.
М’язам потрібна опора: скелет, черепашки, пружні покриви, внутрішні органи. М’язи та їхня
опора в тілі тварин утворюють опорно-рухову систему.
Щоб знаходити їжу або відчувати загрозу, потрібні органи чуття. Це органи дотику, зору,
нюху, слуху тощо. Щоб діяти відповідно до обставин, необхідно реагувати на їхні сигнали й
узгоджувати з ними роботу інших органів. Це функція нервової системи.
Разом із нервовою працює ендокринна система, яка керує більш тривалими реакціями
організму. До її складу входять органи, які виділяють всередину організму речовини, що
впливають на роботу різних органів. А захист організму від чужорідних впливів (наприклад,
інфекційних хвороб) забезпечує імунна (захисна) система.
Найважливішою особливістю всіх живих істот є їхня здатність до розмноження, яку
забезпечує статева система.
Використовуючи інтернет-джерела й іншу довідкову літературу, підготуйте доповідь про
системи органів тварин. Для цього оберіть певну систему органів. Дізнайтесь, чим вона
представлена у різних груп тварин. Проаналізуйте отриману інформацію. Оберіть цікаву форму
представлення зібраної вами інформації і презентуйте її в класі. Проявіть творчість!
Як ви вже зрозуміли, різні тварини відрізняються за будовою, тобто розташуванням їхніх
органів у організмі та зв’язками між цими органами. Органи та системи органів тварин також
пов’язані між собою. Наприклад, до складу опорно-рухової системи входять скелет і м’язи. Окремі
кістки та м’язи не можуть виконувати всі функції системи. Для того щоб вони могли злагоджено
працювати, кістки та м’язи мають бути певним чином пов’язані в єдине ціле.
Порушення роботи нервової або ендокринної систем у тварин призводить до збою в роботі
майже всіх систем органів — і цілісність, злагодженість роботи всього організму порушується.
Багатоклітинні організми рослин і тварин складаються з органів, які виконують певні
функції. Пов’язані за своїми функціями органи в більшості тварин утворюють системи органів.
Рослина і тварина є цілісним організмом, всі частини якого взаємопов’язані і забезпечують
їхнє життя: живлення, дихання, ріст, розвиток, розмноження.
1. Чому гине зірвана квітка або зламана гілка?

175
2. Відомо, що системи органів різних тварин відрізняються за будовою. Як ви
думаєте, чим це можна пояснити?
1. Вчені підрахували, що для дозрівання одного яблука необхідна діяльність
приблизно 70 листків. Як ви розумієте цю залежність?
2. На прикладі будь-якої кімнатної рослини або будь-якої домашньої тварини
доведіть, що вони є цілісними організмами.
3. За допомогою різних матеріалів (паперу, пластиліну, конструктора LEGO, різних
підручних матеріалів) створіть модель «Загальна будова квіткової рослини» або «Зв’язки між
органами в організмі рослини (тварини)». Це можуть бути малюнки, аплікації, об’ємні фігури,
конструкції тощо. Все залежить від вашої фантазії, винахідливості та натхнення!
https://www.youtube.com/watch?v=2bkLN83-wo4
2. За бажанням перегляньте відео «Суперчуття»
§ 35. Життя грибів. Їстівні й отруйні гриби
Природа мудра. Все створила мовчки.
Росинку поту втерла на брові.
На буреломах сходять мухоморчики —
Театр ляльковий просто на траві.
Л. Костенко, українська поетеса
 Чим гриби подібні до рослин?
 Які ознаки грибів наближують їх до тварин?
 Чому гриби утворюють окрему групу організмів?
Найбільший живий організм на Землі — це не синій кит, що виростає до 30 метрів
завдовжки. І не гігантська секвоя понад 100 метрів заввишки. Це гриб, підземна грибниця якого
займає 965 гектарів. Про що йдеться?
Якщо гриб не одноклітинний, то зазвичай він утворює
мережу дрібних ниток — грибницю, яка насправді і є його тілом
(мал. 35.1). За допомогою грибниці гриб отримує поживні
речовини та воду. Куб ґрунту зі стороною 4 сантиметри може
містити до двох кілометрів грибниці, площа контактної поверхні
якої становить 600 квадратних сантиметрів, тобто приблизно
дорівнює аркушу паперу формату А4. Зростає така мережа з
карколомною швидкістю.
Мал. 35.1. Грибниця
1. Чим гриби відрізняються від рослин і тварин?
Коли в XVII столітті науковці вперше поклали під мікроскоп зрізи грибниці та тканини
зелених рослин, вони побачили відмінності в їхній будові. Потім з’ясувалося: у рослин стінки
клітин складаються з целюлози, а в грибів — із хітину, тобто з того ж матеріалу, що й панцирі

176
павуків, раків, комах. Однак у грибів немає і органів, типових для рослин і тварин. Більшість
рослин містять зелений пігмент хлорофіл, за допомогою якого вони засвоюють енергію сонячного
світла. Гриби на це не здатні. Тому, подібно до тварин, вони харчуються готовими органічними
речовинами.
2. Які групи грибів трапляються в природі?
На нашій планеті існує величезна кількість різноманітних грибів.
Причина цього криється в будові їхніх організмів — дуже простій порівняно зі складною
будовою органів рослин і тварин. Вони скрізь навколо нас: у ґрунті, в повітрі, на нашому тілі…
Деякі гриби, тіло яких має ніжку та шапинку, належать до шапинкових грибів. Те, що
називають грибом, насправді є плодовим тілом — видимою
частиною організму.
Шапинковий гриб складається з грибниці, яка розвивається в
ґрунті, і плодового тіла, що складається з ніжки і шапинки (мал. 35.2).
Плодове тіло виростає на грибниці та з неї складається. Грибниця
розвивається в ґрунті, лісовій підстилці, в деревині, на корі дерев...
Отже, надземна частина гриба — лише мала частка організму, яка
слугує виключно для розмноження. Основна частина його
знаходиться в ґрунті. Мал. 35.2
До шапинкових грибів належать білі гриби (боровики), опеньки, сироїжки, мухомори,
печериці, маслюки тощо (мал. 35.3). Вони ростуть у лісах, на луках, болотах.
а б в г
Мал. 35.3. Шапинкові гриби: А — білий гриб, Б — опеньки, В — сироїжки, Г — печериці
Деякі лісові гриби тісно пов’язані з певними деревами і ростуть серед їхніх коренів.
У рослини при цьому покращується здатність поглинати з ґрунту воду та солі, а гриб
отримує від неї продукти фотосинтезу. Певні види грибів утворюють союз із певними породами
дерев, зокрема, підосичники ростуть біля осик, підберезник — під березами, маслюки — під
соснами, білі гриби найчастіше — під соснами, ялинами, дубами. Інші гриби можуть рости тільки
в гниючій лісовій підстилці.
Збираючи гриби, слід бути вкрай обережними. Не можна чіпати руками незнайомі гриби.
Деякими можна отруїтися, просто доторкнувшись після цього руками до рота. Зібрані гриби краще
складати до кошика, а не до пластикового пакета, де вони можуть швидко зіпсуватися і стати
небезпечними для здоров’я. Найотруйнішим на Землі грибом є бліда поганка, яку індіанці
Північної Америки назвали «чашою смерті»: її отрута сильніша від отрути таких отруйних змій як
гюрза й кобра (мал. 35.4).

177
А Б В Г
Мал. 35.4. Отруйні гриби: А — бліда поганка, Б — мухомор червоний, В — чортів гриб, Г
— опеньки несправжні
Однак шапинкових грибів, порівняно з іншими групами грибів, набагато менше. До грибів
належать також цвілі та дріжджі. Є в природі і гриби-паразити.
Цвілеві гриби поселяються на рослинних рештках, на хлібі, овочах та інших харчувих
продуктах. Але деякі з них використовують у виготовленні цінних ліків — антибіотиків, а також
особливих сортів сиру.
Дріжджі — одноклітинні гриби. У природі вони трапляються в різних виділеннях рослин,
наприклад у нектарі квіток. Ці гриби використовують для виготовлення різних вин.
Широко відомі пекарські дріжджі, які додають у тісто. У природі їх немає (мал. 35.5 в).
А Б В
Мал.35.5. Цвілі та дріжджі: А — біла цвіль, Б — синьо-зелена цвіль, В — пекарські дріжджі
Чимало грибів живе на інших організмах. Тому їх називають грибами-паразитами. Такі
гриби можуть заполонити здорове дерево та жити за його рахунок або ж поселятися на
ослаблених, хворих деревах, прискорюючи їхню загибель.
Відомими грибами-паразитами є трутовики. Квітки злакових рослин уражують сажкові
гриби. Під час дозрівання спор сажки колоски вівса або пшениці виглядають немов обгорілі
(звідси й назва). На злакових рослинах паразитують і ріжки, які проростають у колосках пшениці
або жита, і замість зерен утворюється їхня грибниця (мал. 35.6).
Деякі гриби поселяються на тілі тварин або людини, викликаючи грибкові захворювання.
А Б В Г
Мал.35.6. Гриби-паразити: А — трутовик, Б — ріжки, В — сажкові гриби, Г —
картопляний гриб
Гриби — це своєрідна велика група живих організмів. Вони мають ознаки, які
наближують їх, з одного боку, до рослин, а з іншого — до тварин. Тіло грибів складається з
грибниці, яка має клітинну будову.
Залежно від особливостей будови та способу живлення гриби поділяють на шапинкові,
цвілеві, гриби-паразити.
1. Які особливості будови та життєдіяльності грибів?
2. Чому життя багатьох шапинкових грибів пов’язано з деревами?
3. Чому в народі кажуть «Росте як гриб»?
4. Яка роль грибів у природі та в житті людини?
5. Прочитайте загадку:

178
І статечний, ніби пан.
Хто не вміє їх шукати,
Тим адресу враз я дам:
Ми і в лісі, й на галяві,
Корінь білий, верх смаглявий.
Яка біологічна помилка є в загадці?
1. Софійка дізналася, подивившись передачу, що деякі ліки можна отримувати з
цвілевих грибів і що дріжджі — це теж цвілеві гриби. Якщо це гриби, значить вони ростуть у лісі.
Софійка вирішила їх знайти у лісі, але так і не знайшла.
Допоможіть Софійці у розв’язанні проблеми. Поясніть, де має Софія шукати ці гриби.
2. Як ви розумієте слова Е. Гайя про гриби: «Вони можуть бути хорошими і
поганими одночасно. Один і той же гриб може розглядатися як шкідливий, але він же може
мати і великий потенціал і пропонувати багато рішень».
Використовуючи інтернет-джерела, спробуйте пояснити такі факти: «Гриби не раз
втручалися в історію людства. У середні віки люди, які скуштували хліба з уражених ріжків
злаків, билися в «злих корчах». У XIX столітті картопляний гриб змусив два мільйони ірландців
покинути країну, а іржасті гриби знищили плантації кави на Цейлоні — і перетворили англійців на
завзятих чаювальників».
Виконайте завдання «Вирощування білої цвілі» та «Вирощування синьо-зеленої
цвілі» за посиланням або QR-кодом.
§ 36. Середовище існування організмів — джерело життєво необхідних ресурсів.
Чинники середовища: нерівномірність поширення на планеті і вплив на організми
Чуєш, як сніг стукає по склу? І так тихо. Все навколо ніби спить: і дерева і поля, —щільно
закутані білим покривалом. І так до весни. Як тільки сніг розтане, побіжать струмочки, вони
одягнуться у все зелене, ніби мереживне,і танцюватимуть, коли подує вітер. Ах, як це красиво!
Прочитайте наведені описи природи.
...Крізь тонкі, високі стебла трави проглядали голубі, сині й лілові волошки; біла кашка
своїми шапками рябіла на поверхні; занесений бозна-звідки колос пшениці наливався в гущавині...
... І свіжий вітерець ледь повівав по верхівках трави і ледь доторкався до щік... Строкаті ховрахи
виповзали з своїх нір, ставали на задні лапки й оголошували степ свистом. Тріщання коників
ставало чутніше... (М. Гоголь)
Про що цей опис?
Живі організми поширені на планеті Земля невипадково. Кожний вид прив’язаний до
певної території, яка щонайліпше відповідає його життєвим потребам... У природі все пов’язано з
усім. Міцно пов’язані між собою організми одного виду та різних видів, що живуть в одній річці, в
лісі, на луці. Впливає на організми й навколишнє середовище — вода, повітря, гірські породи...
QR-
код

179
 Що необхідно організмам для життя?
 Як одним терміном назвати сукупність потреб організму?
1. Що таке «середовище існування організмів»?
Здавна відомо, що умови життя у різних організмів різні, навіть якщо вони знаходяться
поряд. Кожен живий організм потребує простору, який забезпечує безпеку й основні потреби,
необхідні для виживання.
Сукупність умов, у яких живуть організми, що впливають на їхню життєдіяльність,
називають середовищем існування, або середовищем життя.
Отже, все, що оточує організм і впливає на нього, є його середовищем існування. Одні
види ведуть наземний спосіб життя, інші заселили водні простори, треті мешкають у ґрунті. А є і
такі, що живуть не в одному, а в двох середовищах життя.
Розгляньте малюнок 36.1 і схарактеризуйте середовище існування зображених видів.
А Б В Г
Мал. 36.1. Середовище існування живих організмів: А — короп, Б — носоріг, В — кріт, Г
— жаба
У будь-якому середовищі життя організми займають місця найбільш сприятливі для
їхнього існування. Річкові раки, наприклад, трапляються на дні озер і річок; камбали — на
морському дні, а оселедці — у товщі морської води. Одні водорості живуть у прісних водоймах, а
інші — в морях і океанах, ще й на різній глибині. Певну ділянку середовища життя, на якій живуть
певні організми, називають місцем існування цих організмів.
2. Що таке «чинники середовища»?
Кожне із середовищ існування організмів відрізняється умовами життя. Умови
середовища, які впливають на організми, називають чинниками середовища.
Прочитайте казку Е. Шима «Маленьким холодно» і дайте відповіді на запитання.
Зустрічаєш у лісі, у траві, ялинку-малятко. У неї пожовтіли верхівка та верхні гілки.
— Ялинка, чи була тут пожежа?
— Ні.
— А що трапилося?
— Мене зимовим морозом обпалило.
— Тебе? Ялину?!
— Мене.
— Так ти ж північне дерево. Стійке! Витривале! Невже ти морозу боїшся?
— Поки маленька, боюся.
1. Який висновок можна зробити з казки?
2. Що або хто може захистити маленьку ялинку від холоду?
3. На які три групи можна поділити чинники середовища?
Всі чинники середовища поділяються на чинники неживої природи, чинники живої природи
і вплив людини на природу.
3. Як організми пов’язані з неживою природою?

180
Для життя організмів важливі умови неживої природи: світло, вода, тепло, ґрунт,
повітря тощо. Усі ми добре знаємо, як змінюється зовнішній вигляд організмів під впливом цих
умов. Якщо вони несприятливі, це може призвести навіть до загибелі організмів.
На які групи поділяються рослини за відношенням до світла?
1. Розгляньте запропоновані зображення рослин. Визначте, які з них належать до
світлолюбних, а які — до тіньолюбних (мал. 36.2).
А Б В
Г
Мал. 36.2. Світлолюбні та тіньолюбні рослини: А — соняшник, Б — сосна,
В — квасениця, Г — папороті та мохи
2. Розгляньте запропоновані зображення рослин. Визначте, які з них належать до
вологолюбних, а які — до посухостійких(мал. 36.3).
А Б В Г
Мал. 36.3. Вологолюбні та посухостійкі рослини: А — латаття, Б — ряска, В — кактус, г — ковила
Умови неживої природи, які впливають на організми, інакше називають чинниками
неживої природи.
4. Що таке «чинники живої природи»?
Виконайте завдання. Прочитайте легенду і дайте відповіді на запитання.
У давні часи жила добра королева вужів Егле. Були в неї одна дочка і два сини. Бог війни
забажав одружити свого сина з дочкою королеви. Та не схотіла королева віддавати свою дочку в
рід, який полюбляв війни й розруху. Розгнівалися на неї боги і перетворили її на ялину, дочку — на
осику, а синів — на дуб і ясен. З того часу і ростуть ці дерева поряд, не розлучаючись.
1. Задумайтеся над останньою фразою тексту. Чому деякі дерева живуть поряд?
2. Чому всі рослини у лісі створюють чітко окреслені поверхи? Яке це має значення?
Подумайте, чи так все добре між рослинами, як здається на перший погляд?
Чи спостерігали ви, як букет із різних квітів швидко в’яне, якщо залишити ці квіти в одній
вазі? А поодинці вони стоять набагато довше. Спостережливій людині відомо, що не ладнають
нарциси з конваліями, бузок з фіалкою. Але фіалки полюбляють виноград і жито.
А які зв’язки можуть існувати між тваринами?

181
Розгляньте запропоновані зображення різних типів зв’язків між тваринами.
Поясніть їх (мал. 36.4).
А Б В Г
Мал. 36.4. Різні типи зв’язків між тваринами: А — ластівка з пташенятами, Б — рак-
самітник і актинія, В — жук сонечко і попелиця
Відомо, що у птахів і звірів народжується невелика кількість нащадків. Турбота про
потомство: забезпечення їжею та охорона допомагає їм вижити й продовжити свій рід.
Рак-самітник знаходить отруйну актинію і селить її на черепашці слимака, у якій живе, як
у хатинці. Їжа, яку здобуває рак, стає здобиччю і для актинії. А ось жук сонечко, такий малий і
смирний, насправді — хижак і ненажера. Пожива багатьох сонечок — попелиці. За день він з’їдає
сотню, а то й більше попелиць.
Отже, між тваринами, як і між рослинами, існують певні зв’язки, які можуть бути
позитивними або негативними. Ці зв’язки можна поділити на: а) харчові; б) житлові; в)
поширювальні (мал. 36.5).
 Яке значення в житті тварин мають рослини?
 А яка роль тварин у житті рослин?
Ви, мабуть, бачили, як біля квітучих рослин гудуть бджоли, джмелі й інші комахи. Чому в
багатьох рослин такі яскраві й пахучі квітки? А все для того, щоб приваблювати комах та інших
тварин. Зрозуміло, для чого потрібні комахам квіти: вони живляться нектаром. А навіщо це
рослинам? Перелітають комахи з квітки на квітку, живляться і, не підозрюючи, чіпляють і
переносять пилок.
А чому плоди бувають яскраві та соковиті? Бачать птахи такі плоди і підлітають, щоб їх
з’їсти. Насіння цих плодів, не перетравившись у шлунках птахів, може опинитися на великій
відстані від рослини. В інших рослин плоди непомітні, але можуть зачепитися за шерсть звірів або
пір’я птахів, а потім відпасти в іншому місці. До того ж у більшості тварин помешкання пов’язані
з рослинами: розташовані на рослинах або побудовані з рослин.
Звичайно, існує також безліч зв’язків між рослинами, тваринами і грибами, а також
мікроорганізмами. Взаємодії між організмами різних видів та між організмами всередині виду
називають умовами (чинниками ) живої природи.
5. Як людина впливає на природу?
Людина тісно пов’язана з природою. Ми, люди, подібно до рослин, риб, птахів, комах та
інших істот, входимо до єдиної екологічної системи нашої планети.
Багато років тому кількість людей на нашій планеті була набагато меншою, ніж тепер.
Природа майже не відчувала на собі діяльність людини. Але минули тисячоліття...
Людина перетворилася на могутню силу, яка впливає на природу, але, на жаль, не завжди
їй і собі на користь. Останнім часом значно ускладнилися взаємини людини з природою. Людина
здобула можливість впливати на хід природних процесів, але інколи це спричинює забрудння і
руйнування довкілля. Втручання людини у природні процеси посилюється і може спричинити
зміни підземних вод, ґрунтів, знищення тварин, рослин тощо.

182
«Як найтяжчий докір і звинувачення людині планета виставляє для всіх країн
найскладніші екологічні проблеми. До нас волають гинучі ліси, забруднені моря, нам болять
зникаючі рідкісні види флори і фауни», — писав О. Гончар.
Як ніколи ми повинні дослухатися до цих слів, бо кожен із нас — частина природи. Ми всі
залежимо від середовища, яке нас оточує. А середовище залежить від нас.
Умови життя організмів поділяються на умови неживої природи, умови живої природи і
вплив людини. Інакше вони називаються чинниками середовища.
1. Які умови неживої природи мають для життя організмів найбільше значення?
2. Які типи взаємин існують між організмами?
3. Як живлення тварин-хижаків залежить від рослин?
4. Як самі живі організми змінюють довкілля?
5. Наведіть приклади позитивного і негативного впливу людини на живу природу:
1. «...Серед старих дерев лісова молодь — пухнасті сосни і берізки.
На пагорбках квітне суниця, під кущем — духмяна конвалія. В різних умовах і рослини
різні...». Як можна пояснити це явище?
2. Накресліть у зошитах таблицю та заповніть її:
Тварини Середовище життя Місце існування
Креветка
Оселедець
Камбала
Мідія
Медуза
— Який висновок можна зробити?
1 Проведіть спостереження за умовами життя місцевого виду рослин або тварин (на
вибір).
2. Змоделюйте зв’язки обраного виду із середовищем існування у зручній для вас
формі (динамічної схеми, аплікації, плаката тощо).
Використовуючи інтернет-джерела й інші довідкові джерела інформації, опишіть умови
життя обраного виду.
§ 37. Основні середовища життя: наземно-повітряне, водне, ґрунтове
... У ставку тіснилося тепер безліч тварин і птахів, які
випадково потрапили туди. Тут були: Качка, птах Додо,
папуга Лорі, Орлятко та багато інших звірів і птахів.
І Аліса разом з усіма попливла до берега.
Чи могло таке бути насправді? Доведіть свою думку.
 Що таке «середовище існування організмів»?
 Які умови життя діють в кожному середовищі існування?
 Які середовища життя вам відомі?

183
Розрізняють наземно-повітряне, водне та ґрунтове середовища життя.
Організми постійно взаємодіють із навколишнім середовищем і пристосовуються до нього.
1. Як пристосовані організми до життя в наземно-повітряному середовищі?
Наземно-повітряне середовище найскладніше за своїми умовами, тому і світ його
мешканців найрізноманітніший.
Особливостями наземно-повітряного середовища є велика кількість повітря і світла. Але в
багатьох місцях відбувається сильне коливання температури і вологості залежно від пори року та
доби. Через таке розмаїття умов організми наземно-повітряного середовища відрізняються
безліччю різних форм.
Одні організми не витримують холоду і живуть тільки в теплих широтах, інші —
пристосовані до сезонних коливань температури. Рослини по-різному пристосовуються до
несприятливих температурних умов. Це можуть бути листопад, волоски, блискучі поверхні, біла
кора стовбура тощо. У тварин — пір’я, шерсть, шар жиру під шкірою, сплячка тощо.
Розгляньте запропоновані зображення рослин і тварин (мал. 37.1). Використовуючи
Інтернет-джерела і свої власні міркування поясніть, яким чином рослини і тварини можуть
витримувати високі та низькі температури.
А Б В Г
Мал. 37.1. Пристосування рослин і тварин до температурних умов: а — листопад,
б — опушеність листків, в — горностай, г — ховрах
У наземно-повітряному середовищі досить часто виникає нестача вологи. З цієї причини у
наземних організмів є механізми, що допомагають їм з постачанням водою. У рослин розвивається
коренева система; водонепроникний шар на поверхні стебел і листків; зменшується площа листків,
потовщується покрив, часто листки видозмінюються на голки, лусочки тощо. Деякі багаторічні
рослини накопичують вологу в листках або стеблах і потім її економно витрачають (є кактуси,
здатні запасати до 3 т води).
Тварини можуть впадати в літню сплячку (гризуни,черепахи), накопичувати жир перед
настанням посушливого періоду.
Розгляньте запропоновані зображення рослин і тварин (мал. 37.2). Використовуючи
Інтернет-джерела і свої власні міркування встановіть в кожному випадку пристосування цих
організмів до нестачі води.
А Б В Г

184
Мал. 37.2. Пристосування організмів до нестачі води: а — корені дуба, б — кактус, в —
скорпіон, г — верблюд.
2. Як пристосовані організми до життя у водному середовищі?
Водне середовище існування за своїми умовами значно відрізняється від наземно-
повітряного. Вода має високу густину, менший уміст кисню, значні перепади тиску. Крім того,
різні типи водойм відрізняються за вмістом солей, швидкістю течій тощо.
У водних просторах мешкає величезне різноманіття живих організмів. Тут живуть риби,
земноводні, великі ссавці, комахи, молюски, черви. З води вони добувають все необхідне, що
потрібно для життєдіяльності, а саме їжу, воду і кисень.
Тварини, життя яких пов’язане з водним середовищем (мал. 37.3), чудово до нього
пристосовані. Вони мають обтічну форму тіла, плавці, ласти, особливі плавальні перетинки тощо.
Їхнє тіло вкрите гладенькою шкірою, слизом, може мати луски. Дихають вони всією
поверхнею тіла або мають спеціальні органи дихання, наприклад, зябра (акула, річковий
рак). Деякі тварини дихають за допомогою легень (черепаха, дельфін).
А Б В Г
Мал. 37.3. Мешканці водного середовища: а — акула, б — черепаха, в — рак річковий,
г — дельфін
Чудовим прикладом мешканців водного середовища є медузи. Їхнє вміння триматися в
товстому шарі води обумовлено незвичайною формою тіла, яке нагадує парасольку.
До речі, медузи, а також головоногі молюски (восьминогі, кальмари), переміщуються за
принципом реактивного руху за рахунок енергії струменя води, який вони викидають (мал. 37.4).
Тільки у водному середовищі зустрічаються нерухомі тварини, що ведуть прикріплений спосіб
життя: коралові поліпи, морські лілії та інші.
А Б В
Мал. 37.4. Мешканці водного середовища: а — корали, б — восьминіг, в — медуза аурелія
У водоймах освітленість швидко знижується зі збільшенням глибини. Оскільки вода
поглинає промені світла, то навіть організми з добре розвиненими органами зору (головоногі
молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Тому для спілкування, орієнтації
в просторі вони використовують звукові, електричні, хімічні способи передачі й отримання
інформації.

185
До водних рослин належать водорості та вищі рослини: водяний горіх, сальвінія, глечики
жовті, латаття біле тощо (мал. 37.5).
А Б В Г
Мал. 37.5. Водні рослини: А — горіх водяний, Б — сальвінія, В — глечики жовті, Г —латаття біле
Пристосування цих рослин: велика поверхня листків; слиз, який вкриває всю рослину;
гнучкість; наявність повітря всередині рослини; слабкі корені або їх відсутність тощо.
3. Як пристосовані організми до життя у ґрунтовому середовищі?
Ґрунт — це верхній родючий шар твердої оболонки Землі, результат взаємодії організмів
рослин, тварин, грибів, бактерій і неживої природи. Вологість грунту завжди вища
ніж у повітрі, тому організмам легше переживати періоди посухи в ґрунті. Світла тут майже немає.
Населений ґрунт здебільшого бактеріями, тваринами та грибами. Частина організмів перебуває в
ґрунті все життя, решта — періодично.
Тварини мають певні пристосування до життя в ґрунті, насамперед до пересування в
ньому. Одні тварини активно прокладають ходи за допомогою скорочень мускулатури тіла
(дощові черв’яки), інші — за допомогою риючих кінцівок (вовчок, кріт). Пристосуванням до
низького вмісту в ґрунті кисню є здатність поглинати його крізь тонкі покриви (дощові черви
тощо). Щільність і важкість ґрунту призвели до розвитку сильних м’язів і кісток у тварин;
короткої шерсті, стійкої до стирання. Вушні раковини невеликі або зовсім відсутні; очей немає або
вони істотно зменшені тощо (мал. 37.6).
А Б В Г
Мал. 37.6. Тварини, що мешкають у ґрунті: А — сліпак, Б — кріт, В — вовчок, Г —
дощовий черв’як
Всі організми, які мешкають на Землі, населяють наземно-повітряне, водне або ґрунтове
середовище. Організми пристосовані до свого середовища життя. Це набуває вияву в їхній будові,
життєдіяльності, поведінці.
1. Визначте середовище життя за описом: брак сонячного світла, поширюється в
межах літосфери; низький вміст кисню.
2. Визначте середовище життя за описом: велика кількість сонячного світла; часта
нестача води; поширюється в межах атмосфери і літосфери; високий вміст кисню.
3. Визначте середовище життя за описом: поширюється в межах гідросфери; часта
нестача світла; низький вміст кисню.
Застосуйте свої знання!

186
1. Розгляньте наведених тварин. Установіть, чим відрізняється кожна з них за
певними ознаками: а) за наявністю жалких клітин; б) за способом життя; в) за способом руху; г) за
типом покриву. Що об’єднує цих тварин?
А Б В Г
Мал. 37.7. А — медуза, Б — карась, В — тюлень, Г — кальмар
2. Чи може кульбаба рости у водоймі, а латаття — на суходолі? Поясніть свою думку.
Проведіть спостереження за способом життя річкового рака (якщо є можливість) за
посиланням або QR-кодом.
§ 38. Пристосування організмів до умов існування в різних куточках планети
Щоб вижити, треба швидко змінюватися.
Керролл, «Аліса в Країні Чудес
Що таке «пристосованість» організмів?
Ви, мабуть, звертали увагу, що коники та жаби мають зеленуватий колір тіла, а багато
лісових мешканців за забарвленням подібні до дерев і ґрунту. Риби мають обтічну форму тіла, яке
вкрите лускою, а між пальцями задніх ніг жаби є перетинки. Чапля має довгі ноги, дзьоб і шию, в
дятла міцний дзьоб, а в орла — гачкоподібні кігті тощо. Як ви думаєте, чому?
1. Які види пристосувального забарвлення відомі в природі?
Розгляньте запропоновані зображення. Поясніть, що спільного є в забарвленні цих тварин.
В чому полягає пристосувальне значення такого забарвлення (мал. 38.1).
А Б В Г
Мал. 38.1. Захисне забарвлення живих організмів: А — заєць білий, Б — куріпка, В —
коник, Г — лев
Птахи, які живуть у наших лісах, мають темно-сіре, непоказне оперення. Тварини, які
живуть у пустелі, мають брудно-жовтий колір, їх важко помітити на тлі піску. Мешканці полярних
районів — полярні сови, зайці, песці — мають біле забарвлення. Таке забарвлення називається
захисним.
Тварини можуть маскуватися не тільки за допомогою забарвлення. Нерідко форма їхнього
тіла теж допомагає їм «злитися» з пейзажем. Так, дивовижна подібність з гілочками
спостерігається у паличників, а в орхідейного богомола тіло повністю нагадує екзотичну квітку.
QR-
код

187
Тіло комахи листовидки має форму листка дерева, а морського коника не так вже легко угледіти
серед коралів тощо (мал. 38.2). Як ви думаєте, чому?
А Б В Г
Мал. 38.2. Маскування живих організмів: А — паличник, Б — богомол орхідейний,
В — листовидка, Г — морський коник
Розгляньте запропоновані зображення. Поясніть, чим від попередніх прикладів
відрізняється забарвлення цих тварин (мал. 38.3).
А Б В Г
Мал. 38.3. Попереджувальне забарвлення живих організмів: А — жук сонечко, Б — клоп
солдатик, В — дереволаз плямистий, Г — бджола медоносна
Як бачите, є такі тварини, які, навпаки, привертають до себе увагу яскравим забарвленням.
Якщо ми уважно прослідкуємо, хто саме його має, то переконаємося, що ці тварини озброєні
потужними засобами самозахисту: шипами, жалкими клітинами, дуже часто вони отруйні. Таке
забарвлення називається попереджувальним.
Про людину, яка заради своєї вигоди змінює думку, презирливо говорять: хамелеон! І все
через те, що ця ящірка вміє змінювати своє забарвлення: в траві вона зелена, на піску стає жовтою,
а на стовбурі дерева — коричневою (38.4 А). Маскуватися, змінюючи своє забарвлення, вміють і
раки, і комахи, і риби, наприклад камбала (мал. 38.4 Б).
А Б
Мал. 38.4. Маскувальне забарвлення: а — хамелеон, б — камбала
Крім різноманітного забарвлення, яке так чи інакше допомагає організмам виживати, в
їхній будові є справжня «зброя», яка теж має захисне значення.
2. Які захисні особливості будови можуть мати тварини та рослини?
По-перше, захищатися тваринам допомагають міцні покриви, навіть панцирі. До того ж
вони можуть мати шипи, голки, як, наприклад, їжак (мал. 38.5).

188
А Б В Г
Мал. 38.5. Захисна «зброя» тварин: А — краб, Б — броненосець, В — черепаха, Г — їжак
Рослини захищають колючками свої соковиті листя, квіти та пагони. Наприклад,
татарник, осот, шипшина, малина, ожина тощо. А гледичія виставляє цілий арсенал справжніх
мечів і кинджалів (мал. 38.6).
А Б В Г
Мал.38.6. Захисна «зброя» рослин: А — татарник, Б — осот, В — шипшина, Г — гледичія
3. Які пристосування зустрічаються у світі рослин?
У світі рослин є чимало пристосувань до умов середовища. Для квіткових рослин дуже
важливо, щоб насіння опинилося якнайдалі від материнської рослини — це сприяє їхньому
розповсюдженню. Якщо плоди та насіння рослини розповсюджуються вітром, то вони легкі,
мають вирости-крилатки, або парашутики, завдяки яким вітер розносить їх на великі відстані.
Багато рослин має смачні привабливі плоди. Насіння цих плодів розповсюджуються через травний
тракт тварин, які споживають ці плоди тощо.
Розгляньте запропоновані зображення плодів. Визначте спосіб їхнього розповсюдження
(мал. 38.7).
А Б В Г
Мал. 38.7. Способи розповсюдження плодів: А — кульбаба, Б — горобина, В — клен, Г —
кокосова пальма
Але квіткові рослини можуть утворювати плоди й насіння тільки за умови, якщо у квітках
відбудеться запилення. Хто тільки не допомагає рослинам здійснити цей процес! Це і вітер, і
комахи, і птахи, і звірі, і вода. Але найчастіше — комахи та вітер.
Розгляньте запропоновані зображення квіток різних рослин. Дайте відповіді на запитання
(мал. 38.8).

189
А Б В Г
Мал. 38.8. Комахозапильні та вітрозапильні рослини: А — соняшник, Б — кукурудза, В —
шипшина, Г — вільха
Яким чином запилюється кожна з цих рослин? Як ви це визначили?
Звичайно, цими прикладами не вичерпується перелік пристосувань організмів у природі.
Все, що нас оточує в живій природі: організми та їхні складники, явища, — є результатом
пристосованості.
Пристосування — це зміни в будові або діяльності живого організму, які забезпечують їм
можливість життя в певних умовах.
А чи завжди пристосування корисні для організму?
Відомо, що навіть такий надійний захист, як голки у їжака, не рятують його від лисиці, яка
скочує його у найближчий струмок. М’язи їжака розслаблюються, і він стає легкою здобиччю для
хижачки. Отруйних для багатьох тварин зміїв поїдають мангустами.
Таким чином, пристосування організмів до певних умов, які існували тривалий час, дійсно
допомагають вижити. Але середовище весь час змінюється, і старі пристосування можуть вже не
врятувати.
Завдяки здатності організмів змінюватися з’являються нові пристосування.
Практичне завдання «Виявлення рис пристосованості рослин/тварин до умов
існування» виконайте за посиланням або QR-кодом.
Пристосування живих організмів підвищують здатність організмів до виживання. Будь-які
пристосування корисні тільки за певних умов.
1. Що таке пристосування і яке вони мають значення?
2. Які є види забарвлення у тварин?
3. Чи завжди пристосування корисні для окремого організму? Наведіть приклади.
1. Поясніть, чому в синиць, сов, берегової ластівки яйця білі, в жайворонка польового
— сіруваті, в дрозда співочого — яскраво-голубі з чорними цяточками, а в зозулі — надзвичайно
різноманітні за забарвленням.
2. Сосни, які ростуть у лісі, поступово втрачають нижні гілки, а у ялини вони
зберігаються до глибокої старості. Поясніть це явище.
1. Здійсніть прогулянку в природу на своєрідне фотополювання.
2. Знайдіть і сфотографуйте цікаві, на ваш погляд, пристосування рослин і тварин.
3. Складіть фоторепортаж своїх спостережень.
QR-код

190
§ 39. Рослини, тварини і гриби рідного краю. Українські народні традиції
шанобливого ставлення до живої природи
Мій рідний край, до тебе повертаюсь,
У спогадах своїх через роки,
Я не забула, як птахи співають,
Плакучі верби віти гнуть в ставки…
Ю. Хандожинська, поетеса
«...Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? Міряли ви її безмірні
шляхи зелених та рівних степів, де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і
впоперек...», — запитує нас український письменник П. Мирний у творі «Серед степів».
А й справді? Чи було таке у вашому житті?
Сьогодні ми з вами вирушаємо у подорож по рідному краю.
«З гори так далеко видко. І темно-зелена долина, огорнена горами, і гори, покриті лісом, і
луки, порізані синьою річкою...», — пише далі П. Мирний. І в цих словах — вся неосяжність нашої
природи та різноманітність видів рослин, тварин і грибів, які її населяють.
Звичайно, кожен з вас може знайти у своєму рідному краї види, які властиві саме цьому
куточку країни. Але більшість видів рослин і тварин зустрічається повсюдно.
Стародавні українці свято вірили в те, що земля жива, вона дихає, родить, втомлюється,
іноді хворіє. Із покоління в покоління передавалося поважливе ставлення до рослинних і
тваринних символів України.
«Без верби і калини нема України», — так кажуть у народі. Верба — одне з
найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Древні
слов’яни вважали вербу священним деревом. Верба — символ родинного вогнища. Коли копали
криницю, то кидали ком вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову
дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна (мал. 39.1).
А Б В
Мал. 39.1. Дерева-символи України: А — верба, Б — дуб, В — вишня
символом сили, могутності, довголіття є дуб. матері своїм синам на сорочці вишивали
листя дуба, щоб дитина була сильною, міцною. символом матері, рідної землі, завжди була вишня.
В українському віночку повинно бути 12 квіток: мальва, калина, безсмертник, деревій,
незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль (мал. 39.2).
А Б В
Мал. 39.2. Квіти українського віночка: А — калина, Б — мальва, В — чорнобривці

191
Наші пращури вважали, що кожна з квіток у вінку — оберіг. Грона калини — символ
дівочої краси. Мальва — символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати.
Чорнобривці символізують довголіття тощо.
Використовуючи інтернет-джерела, дізнайтесь, що символізують інші квітки віночка.
На території нашої країни поширено близько 25 тис. видів рослин. Є на території України
гори, ліси й степи, а також озера і болота Полісся. А ще треба додати рослинність прісних і
солоних водойм і полонин.
Тваринний світ України нараховує майже 45 тисяч видів тварин.
Для лісів найбільш типові такі види ссавців (звірів), як лось, козуля, свиня дика, олень
благородний, білка, куниця лісова, борсук, трапляються бурий ведмідь, рись, заєць-біляк. Досить
багато є лисиць і вовків (мал. 39.3).
А Б В Г
Мал. 39.3. Типові види лісових звірів України: А — лось, Б — куниця, В — борсук, Г —
рись
3 птахів — тетерук, рябчик, глухар, дятел, шпак, синиця, дика качка, кулик, журавель
сірий, дикий голуб та інші (мал. 39.4).
А Б В Г
Мал.39.4. Птахи України: А — тетерук, Б — синиця, В — глухар, Г — шпак
З плазунів поширені гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка прудка, болотяна черепаха.
Із земноводних — тритони, ропухи, жаби тощо.
У степовій зоні найбільш типовими є ховрах сірий, тушканчик великий, полівки сіра та
степова, хом’ячок сірий, сліпак, тхір степовий, куниця кам’яна. Поширені бабак, лисиця корсак,
тхір-перев’язка, їжак вухатий та ін. (мал. 39.5).
А Б В Г
Мал.39.5. Тваринний світ степів України: А — ховрах, Б — тхір, В — бабак, Г — лисиця
корсак
З птахів — жайворонок, перепілка, вівсянка, сіра куріпка тощо (мал. 39.6).

192
А Б В Г
Мал.39.6. Птахи України: А — жайворонок, Б — перепілка, В — вівсянка, Г — куріпка
І безліч комах: метеликів, жуків, коників, комарів, ос, бджіл, бабок, мух та ін. (мал.39.7).
А Б В Г
Мал.39.7. Комахи України: А — коник, Б — бабка, В — жук носоріг, Г — кропив’янка
Багато в Україні також символів тварин. У княжі часи улюбленою твариною був бик або
тур, у козацькі часи — кінь. Улюбленим птахом є лелека. Його назвали на честь божества добра і
кохання — Леля. Говорили колись: «Скільки Лель живе у душі доброї людини, стільки лелека
мостить гніздо на подвір’ї добрих людей». Символом матері була ластівка, а журавель уособлював
безсмертя рідної України (мал. 39.8).
А Б В
Мал. 39.8. Птахи-символи України: А — журавель, Б — лелека, В — ластівка
Практичне завдання «Визначення назв найбільш поширених у своїй місцевості
рослин/тварин» (за допомогою атласів-визначників тощо) виконайте за посиланням або QR-
кодом.
Видовий склад живої природи України дуже різноманітний.
Є види рослин, тварин і грибів, які зустрічаються по всій території країни.
QR-код

193
Є види, які розповсюджені в певних місцевостях. Пізнати красу природи рідного краю
допомагають не тільки походи й екскурсії, але й народна творчість і народні традиції.
1. У народі кажуть: «Без верби і калини нема України». Як ви розумієте ці слова?
2. Які рослини ми можемо вважати символами України і чому?
3. Які види рослин, тварин і грибів є найбільш характерними для вашої місцевості?
1. Прочитайте опис природи з відомого вже вам твору П. Мирного: «...цьомка та
прицмокує в чорнобилі кропив'янка, щось белькоче чижик з високого в'яза, віщує літа сива зозуля,
жовтобрюха іволга перегукується з одудом, а з кущів ліщини йде-несеться важке горличчине
туркотання...». Про які рослини та яких тварин йдеться?
Якщо деякі назви рослин і тварин вам невідомі, зверніться до інтернет-джерел.
2. Творче завдання. Створіть міні-книжку про рослини, тварини і гриби рідного краю.
Досліди «Дерева мого лісу» та «Пошуки птахів» виконайте за посиланням або QR-кодом.
Якщо деякі види рослин і птахів вам невідомі, для визначення їхніх назв зверніться до
інтернет-джерел.
§ 40. Отруйні рослини, тварини і гриби України
— Ні, —сказала собі Аліса, — спочатку я гляну, чи нема тут де напису «Отрута.
Вона ніколи не забувала, що коли напитися з пляшечки з позначкою «Отрута», то з цього
майже напевно нічого доброго не вийде, рано чи пізно.
 Де в живій природі нас може підстерігати небезпека отруїтися?
 Які об’єкти живої природи можуть бути отруйними?
Дійсно, іноді навіть похід у звичайний та знайомий з дитинства парк чи ліс може
закінчитися отруєнням через необережне поводження з рослинами, тваринами, грибами. Тому
потрібно завжди бути напоготові і з особливою увагою ставитися навіть до звичайних для нас
представників живої природи. Спробуємо розібратися в цьому питанні, і застережливість Аліси не
буде для нас зайвою.
1. Які рослини України можуть бути отруйними?
Говорячи про отруйні рослини, уявляються дикі джунглі та тропічні чагарники, чи не так?
Насправді не завжди небезпека підстерігає лише у важкодоступних людині місцях, де ростуть
небачені рослини. Навіть у звичайному куточку природи можна знайти рослини, які можуть
становити небезпеку. Звичайно ж, не варто боятися цих рослин, а треба їх знати та ставитися до
них з обережністю. Кожна людина повинна вміти відрізняти отруйні рослини, щоб невідома трава
чи яскраві плоди не стали причиною непоправної біди.
Познайомимося з деякими з них (мал. 40.1).
А Б В Г
QR-
код

194
Мал. 40.1. Отруйні рослини України: А — рицина, Б— дурман, В — вовчі ягоди, Г —
амброзія
Рицина. Ймовірно, найнебезпечніша рослина взагалі. Містить надзвичайно отруйні
речовини. Особливо отруйне насіння.
Дурман звичайний. Особливо отруйне насіння дурману. Отруєння можна виявити за
такими ознаками: розширені зіниці, прискорене серцебиття, блювота, головний біль.
Вовчі ягоди. Зазвичай рослини з неїстівними плодами в народі називають «вовчими». Але
назва «вовчі ягоди» є науковою. Особливо небезпечні в них червоні плоди. Навіть кілька плодів
становлять смертельну небезпеку для життя людини. Іноді навіть доторк до частин рослини може
викликати подразнення та появу висипань. Особливо небезпечний вид вовчих ягід — вовче лико.
Амброзія. Рослина виробляє отруйний пилок. У період цвітіння рослини кількох пилинок
достатньо, щоб у людини з’явилося запалення очей, утруднене дихання.
Використовуючи інтернет-джерела, дізнайтесь про такі отруйні рослини, як: блекота
чорна, беладонна, чистотіл, борщівник тощо.
2. Які тварини України можуть бути отруйними?
Гадюки — єдині отруйні змії в Україні. У нас зустрічається п’ять різновидів гадюки
звичайної. Тому, залежно від місцевості, гадюка може мати різне забарвлення — чорна, плямиста
пісочного кольору, коричнева. Гадюка степова зустрічається на території центральних, східних і
південних областей України (мал. 40.2).
А Б В
Мал. 40.2. Отруйні види плазунів і земноводних України: А — гадюка звичайна, Б —
гадюка степова, В — саламандра плямиста
Саламандра плямиста (саламандра вогняна). Цю отруйну земноводну тварину в Україні
можна зустріти в листяних лісах Волині, у хвойних лісах Карпат. Небезпечним є дотик до будь-
якої частини тіла, оскільки вся шкіра саламандри вкрита отруйними залозами.
Усім відомо, що серед павуків є отруйні види. Це — тарантул, каракурт, аргіопа та ін. (мал.
40.3).
а б в г
Мал. 40.3. Отруйні види павуків:а — тарантул, б — каракурт, в —аргіопа, г — кліщ
Використовуючи інтернет-джерела, дізнайтесь про особливості будови та поведінки,
ознаки отруєння і небезпеку цих отруйних павуків.
З настанням тепла прокидаються кліщі. Кліщі — тварини хоча й невеликі, але
применшувати їхню загрозу не варто. Під час укусу існує небезпека заразитися енцефалітом або

195
хворобою Лайма. Перший може призвести до паралічу, друга загрожує важкими розладами
опорно-рухового апарату та серцево-судинної системи.
Не варто недооцінювати небезпеку комах. Умовно отруйними для нас є бджоли, оси,
джмелі. І, якщо один-два жала оси зазвичай небезпеки не несуть (окрім випадків алергії), то
декілька комах запросто можуть убити дорослу людину. Та найнебезпечніші з них — це шершні.
Це найбільші за розміром оси в Європі. Вважається, що одночасні 3–4 укуси шершнів можуть
вбити коня (мал. 40.4).
а б в г
Мал.40.4. Отруйні тварини:а — оса, б — шершень, в — сколопендра, г — скат-хвостокол
Нарешті, треба згадати сколопендру. Вона вражає людину отруйними залозами, котрі
розміщені на лапках. У результаті шкіра отримує дуже болючий опік, через кілька годин місце
опіку розпухає, температура підвищується до 39 градусів. Здоровому організму така зустріч
коштуватиме кількох днів лихоманки, а от діти можуть її не пережити. Тому звернутися до лікаря
треба обов’язково.
Якщо ви будете відпочивати на узбережжі Чорного моря, будьте обережні, бо на його дні
мешкає риба скат-хвостокол, який полюбляє зариватися в пісок. Уражає отруйними шипами, які
знаходяться в зоні хвоста. Смертельними для людини можуть бути уколи, зроблені в зону голови
та грудної клітки.
3. Які гриби України можуть бути отруйними?
Ви вже знаєте, що деякі гриби можуть бути отруйними. Людство за час свого існування
заплатило сотнями тисяч життів, доки з’ясувало, які гриби їстівні, а які — отруйні. Однак,
незважаючи на це, знаходяться люди, які бажають провести експерименти на собі, збирають і
вживають гриби, які погано знають. Адже отруйні гриби можуть бути дуже схожими на їстівні.
Які отруйні гриби вам відомі? Яких правил треба дотримуватися, щоб уникнути отруєння
грибами ?
Практичні завдання «Ознайомлення з небезпечними тваринами, отруйними
рослинами та грибами своєї місцевості» та «Правила поведінки і перша допомога при
контакті з отруйними рослинами, укусах отруйних тварин» виконайте за посиланням або
QR-кодом.
Отруйними можуть бути рослини, тварини, гриби, які містять небезпечні для людини
речовини. Щоб запобігти отруєнню рослинами та грибами, треба вміти відрізняти отруйні рослини
та гриби від неотруйних.
У природі слід бути обережними, щоб уникнути укусів отруйних тварин.
1. Які організми називаються отруйними?
2. Чим небезпечні отруйні рослини і тварини?
3. Визначте «зайвий» гриб в кожному рядку.
А маслюк, лисичка, мухомор;
QR-
код

196
Б чортів гриб, опеньок, боровик;
В печериця, бліда поганка, підберезовик;
5. Чи можна отруїтися їстівними грибами? Поясніть свою відповідь.
Є серед хвойних дерев найдовговічніше у світі - тис ягідний (мал. 40.6). Це надзвичайно
отруйна рослина. З цією особливістю пов’язана його наукова назва — таксикус, що означає
отруйний. Від цього слова походить і назва всіх отруйних рослин, їх називають токсичними.
Тисові ліси, на жаль, вирубували, щоб виготовляти луки, гарматні ядра, кораблі та навіть
цвяхи.
Мал. 40.6. Тис ягідний
1. Поясніть, чому тис ягідний також називають негний-деревом, червоним деревом,
королівським деревом, зеленицею?
2. Прочитайте речення. Вставте потрібні за змістом слова з дужок.
«Тис ягідний — ... рослина». (Квітуча, хвойна, отруйна, токсична, вічнозелена, листяна).
3. Творче завдання. За допомогою Інтернет-джерел складіть рейтинг 10 отруйних
рослин, тварин, грибів (на вибір) вашої місцевості.
Узагальнення з теми «Вивчаємо живу природу землі»
СХЕМА «Організм — цілісна система, яка взаємодіє з середовищем існування»
ОРГАНІЗМ
ДІАГРАМА «Спільні та відмінні особливості рослин, грибів і тварин»

197
СХЕМА «Взаємозв’язок організму і середовища існування»
Чиниики Вплив людини Чинники
неживої живої
природи природи
Пристосування Пристосування
Самоконтроль знань з теми «Вивчаємо живу природу Землі» пройдіть за посиланням
або за QR-кодом
ТЕМА 5. ПІЗНАЄМО ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ У ЙОГО СЕРЕДОВИЩІ
ІСНУВАННЯ
Підтема: З чого складається організм людини та від чого залежить його
життєдіяльність
§ 41. Організм людини як тіло живої природи. Клітина — найменша частинка
організму людини. Частини тіла, органи та їхні функції
Людина може жити близько 100 років. Ми самі своєю
нестриманістю, безладністю, своїм безжалісним ставленням до власного
організму значно вкорочуємо своє життя.
І. П. Павлов, лауреат Нобелівської премії
1. Чому організм людини є тілом живої природи?
Мал. 41.1. Тіла живої природи (організми)
QR-
код

198
 Які тіла належать до тіл живої природи?
 Як називаються тіла живої природи?
 Які ознаки властиві організмам?
Чому на малюнку 41.1 діти зображені поряд з рослинами, тваринами, грибами?
Вода, кисень повітря, їжа, комфортна температура середовища, безпека — природні
потреби організмів (тіл живої природи): рослин, тварин, грибів, бактерій, які існують на планеті
Земля. Часто ці потреби називають життєво необхідними, базовими. Усі ці базові потреби
необхідні й людині. Організм людини, як і інші організми (тіла живої природи), живиться і дихає,
розвивається і росте, реагує на зміни навколишнього середовища, відтворює нащадків тощо. Отже,
організм людини є тілом живої природи.
Однак, на відміну від інших організмів, людині властива свідомість, вона думає (мислить),
працює, відповідає за свої вчинки, змінює свою поведінку тощо. Людина своїми діями може
активно впливати на природу. Все це відрізняє людину від інших організмів.
2. Що є найменшою частинкою організму людини?
Найменшою (елементарною) частинкою організму людини є клітина. У цій
мікроскопічних розмірів частинці відбуваються такі ж процеси життєдіяльності, які властиві
всьому організму (мал. 41.2).
Мал. 41.2. Процеси життєдіяльності, які відбуваються в живих клітинах
Які основні компоненти клітин рослин, тварин, грибів вам уже відомі?
Розгляньте малюнок 41.3. Визначте основні компоненти клітини організму людини.
Мал. 41.3. Клітина організму людини
Виявляється, у клітині організму людини, як і в клітинах рослин, тварин і грибів, можна
виділити три основні компоненти: клітинну мембрану, цитоплазму та ядро.
Зверніть увагу, що на малюнку в цитоплазмі є багато різних структур (органел). Ці
структури, наче органи, забезпечують життєдіяльність клітини.

199
Цитоплазма у живій клітині весь час рухається. Рух цитоплазми забезпечує зв’язок цих
структур (органел) між собою, а також переміщення речовин всередині клітини. Вам уже відомо,
що рух – одна з ознак живого.
Який загальний висновок ви можете зробити про будову клітин рослин, тварин, грибів і людини?
Клітини рослин, тварин, грибів і людини мають єдиний план будови, а саме: клітинну
мембрану, цитоплазму і ядро.
Мал. 41.4. Різноманітність клітин (за формою)
Хоча всі клітини мають однаковий план будови, форма, розмір, тривалість життя їх
різноманітні (мал. 41.4). Ці особливості клітин залежать від функції, яку вони виконують.
Наприклад, клітини, які мають відростки (3), можуть проводити збудження.
Отже, клітина — це основна структурна (будівельна) одиниця організму людини,
«цеглинка», з якої побудований її організм.
3. Якими частинами тіла, органами і системами органів утворений організм
людини?
Які частини тіла вам відомі? Перелічіть їх, скориставшись малюнком 41.5.
Що таке орган?
Ви пам’ятаєте, що орган — це частина тіла, яка займає певне місце в організмі, має певну
форму, будову та виконує одну або декілька функцій.
Органи утворені різними типами клітин. Приклади органів: рука, серце, печінка, нирки
тощо. Деякі органи парні: дві руки, дві нирки. Частина з перелічених органів розташована в
порожнинах тіла, тому їх називають внутрішніми органами (мал. 41.5).
Мал. 41.5. Основні частини та порожнини тіла людини
Так, у грудній порожнині розміщені серце, легені, у черевній — шлунок, печінка,
кишківник. Грудна порожнина відмежована від черевної спеціальною м’язовою перетинкою, яка
називається діафрагмою. Головний мозок розташований у порожнині черепа. Всі ці органи
називаються внутрішніми. Внутрішню будову організму людини можна розглянути на малюнку
41.6.

200
Мал. 41.6. Внутрішня будова організму людини
Для виконання в організмі спільної роботи (функцій) органи об’єднуються в системи
органів. Наприклад, серце, кров і кровоносні судини утворюють кровоносну систему.
Роботою всіх органів та організму в цілому керує мозок. Ви пишете, читаєте, розв’язуєте
приклад або задачу, спостерігаєте, уявляєте свій похід до зоопарку і вам здається, що все це
відбувається мимовільно. Насправді це не так. Вашими думками, рухами, почуттями керує мозок
— один із найважливіших органів тіла. Це головний командний пункт організму. Він надійно
захищений кістками черепа.
Ознайомлення з внутрішньою будовою організму людини
За плакатами, предметними моделями, віртуальними колекціями ви навчитеся розрізняти
порожнини тіла, розпізнавати за зовнішнім виглядом внутрішні органи, визначати, в якій
порожнині тіла вони розміщені.
1. Розгляньте предметну модель внутрішньої будови організму людини. Виявіть
діафрагму. Визначте, які порожнини тіла вона розмежовує.
2. Розгляньте запропоновані на моделях, плакатах, віртуальних колекціях внутрішні
органи. Визначте їх назву, форму.
3. Визначте, які із запропонованих органів розміщені в грудній порожнині.
4. Визначте, які із запропонованих органів розміщені в черевній порожнині.
5. Визначте, в якій порожнині тіла розміщений головний мозок.
6. Обміркуйте можливість застосування отриманих знань на практиці.
Органи в організмі працюють ізольовано чи узгоджено?
Отже, ваш організм, утворений молекулами, клітинами, органами, системами органів,
функціонує як єдине ціле (мал. 41.7).
Мал. 41.7. Інфографіка травної системи

201
Порушення будови чи функції будь-якої з перелічених ланок призводить до порушення
функціонування усього організму.
• Організм людини, як і організми інших живих організмів, є тілом, частиною живої природи.
Найменшою частинкою організму людини, як і інших організмів, є клітина, у якій відбуваються
всі процеси життєдіяльності, характерні для живого.
• Клітини бувають різної форми, розмірів, але мають єдиний план будови.
• Життєдіяльність організму людини забезпечують органи.
• Органи об’єднуються в системи органів, які у здоровому організмі працюють узгоджено,
чим забезпечують єдність всього організму.
1. Які процеси життєдіяльності властиві клітинам організму людини?
2. Які з перелічених органів належать до внутрішніх органів: печінка, нирки, ніс, нога,
мозок?
3. Підтвердіть прикладами або спростуйте твердження: «Організм людини є тілом
живої природи».
У надрах ядра прихована найбільша у світі дорогоцінність — ДНК. У зрілих червоних
клітинах крові (еритроцитах) людини відсутнє ядро. Висловіть припущення, чи можуть такі
клітини довго функціонувати. Обґрунтуйте своє припущення.
Клітини однакових розмірів і форми утворюють в організмі один тип клітин.
Використовуючи інтернет-джерела, дізнайтеся про те, скільки типів клітин виявлено в організмі
людини?
§ 42. Їжа і харчування
Більшість хвороб походить від того, що ми вводимо всередину
себе. Скажи мені, що ти їсиш, і я скажу, на що ти хворієш.
Гіппократ, давньогрецький цілитель, лікар, філософ
1. Що таке їжа і поживні речовини? Одним із важливих для людини ресурсів
(базових потреб), які забезпечують життєдіяльність організму, є їжа. Їжа — це сукупність
харчових продуктів, придатних для безпосереднього споживання. Харчові продукти містять
поживні речовини, основними з яких є білки, жири, вуглеводи. Також до складу їжі обов’язково
повинні входити мінеральні солі, вітаміни і вода (мал. 42.1).

202
Мал. 42.1. Склад їжі
Ці речовини входять до складу клітин нашого організму. Харчові продукти бувають
рослинного та тваринного походження.
Визначте, які із зображених на мал. 42.1 продуктів належать до продуктів рослинного, а які
– до тваринного походження. У харчових подуктах перелічені вище поживні речовини містяться в
різних кількостях.
Білки необхідні для відновлення майже всіх клітин організму. Вони мають бути у
харчовому раціоні кожен день, оскільки про запас не відкладаються. Нестача білків призводить до
затримки росту, розвитку, швидкого старіння. Продукти, багаті на рослинні білки: бобові (квасоля,
горох), зелені овочі, горіхи, кунжут, соєве молоко тощо. Продукти, багаті на тваринні білки: сир,
риба, морепродукти, м’ясо тощо.
Вуглеводи — основне джерело енергії для організму. Продукти, багаті на вуглеводи:
цукор (чистий вуглевод — без домішок), фрукти, крупи, хлібо-булочні вироби, солодощі,
картопля, кукурудза тощо.
Жири — джерело енергії для організму, захист від переохолодження. Продукти, багаті на
жири: жирне м’ясо та м’ясні продукти (бекон, свинина, сало), олії, молочні продукти тощо.
Білки, жири та вуглеводи у харчовому раціоні повинні бути у певному співвідношенні.
Вітаміни — це органічні речовини, що необхідні людині в дуже маленьких кількостях, але
без них організм нормально функціонувати не може.
2. Що таке харчування?
Харчування — це складний процес, що включає надходження до організму поживних
речовин → травлення цих речовин → всмоктування у кров та транспортування їх до кожної
клітини нашого організму. Завдяки живленню організми отримують різноманітні хімічні
речовини, які використовуються для росту, життєдіяльності та відтворення.
3. Яке харчування вважається здоровим (раціональним)?
Розгляньте малюнок 42.2. Визначте (умовно), на скільки частин поділено тарілку. Які
харчові продукти переважають на тарілці?
Мал. 42.2. Тарілка здорового харчування
Половина тарілки має бути заповнена овочами або салатами холодного приготування,
чверть — риба або м’ясо і чверть — рис, картопля, гречка, макарони тощо.
За нормами до раціону підлітка мають бути включені такі продукти: овочі, фрукти, крупи
та молоко — кожен день; риба — 1–2 рази на тиждень; червоне м’ясо (яловичина) — 1 раз на
тиждень; сир, біле м’ясо (куряче, індиче) — 2–3 рази на тиждень; яйця — 2–3 рази на тиждень;
бобові — 1–2 рази на тиждень; олії, на яких готують їжу: маслинова, льняна, кукурудзяна. Окрім
того, щоденно вашому організмові потрібно близько 2 літрів (8–9 склянок) води. Денну норму
води можна отримати не тільки споживаючи чисту питну воду, але й з харчових продуктів. Навіть
сухі продукти (крупа, мука) містять трохи води. Вода очищує організм від отруйних речовин,

203
виводячи їх з організму. Кількість води, рекомендованої для споживання, залежить від багатьох
чинників — вашої фізичної активності, температури повітря тощо. Головний орієнтир — почуття
спраги.
Порада
 Обмежуйте споживання солодкої газованої води; майонезу, кетчупів та іншіх
соусів промислового виробництва; соків у пакетах; фастфудів, чіпсів, попкорну,
сухариків, солоних горішків; гострих страв; сирокопчених ковбас; грибів,
продуктів, у яких є харчові домішки (барвники, консерванти тощо); солодощів
тощо.
 Обмежуйте споживання продуктів і страв з великим вмістом вуглеводів, які дуже
легко засвоюються: цукерки, шоколад, вафлі, печиво, коржики, булочки, кекси;
ковбасні вироби; м’ясні і рибні консерви; консервовані овочі; соління.
Здорове (раціональне) харчування — це таке харчування, за якого якість і кількість
поживних речовин, вітамінів і мінералів відповідають потребам організму.
4. Як скласти власне меню на один день?
Виконайте завдання.
Аналіз свого звичного раціону
Зробивши аналіз і оцінивши свій звичний раціон, ви зможете визначити, чи правильно ви
харчуєтесь.
1. Запишіть харчові продукти, які ви споживали вчора.
2. Визначте, які з перелічених вами продуктів сприяють збереженню вашого здоров’я.
3. Визначте, від яких продуктів вам краще було б відмовитися.
4. Оцініть свій звичний раціон та обміркуйте можливість внесення в нього певних
корективів (якщо в цьому є потреба).
А тепер спробуйте скласти меню на один день.
Складання власного меню на день
Складаючи меню на день, ви набудете практичних навичок стосовно правильного вибору
продуктів харчування та їхнього співвідношення у харчовому раціоні.
1. Складіть режим свого харчування на день. Режим харчування — запорука
успішного навчання.
2. Назвіть продукти з великим вмістом білків рослинного походження.
3. Назвіть продукти з великим вмістом білків тваринного походження.
4. Назвіть продукти з великим вмістом вуглеводів
5. Назвіть продукти з великим вмістом жирів рослинного походження.
6. Назвіть продукти з великим вмістом жирів тваринного походження.
7. На тарілках здорового харчування розмістіть (уявно) пропоновані вами харчуві
продукти (відповідно до режиму вашого харчування).
Презентуйте результати своєї роботи у зручній для вас формі (у вигляді опису,
фотоматеріалів тощо).
Порада
Дуже важливо дотримуватись режиму харчування — споживання їжі в один і той самий
час кожен день. Наприклад,
7.30–8.00 — сніданок;
10.30–11.00 — 2-й сніданок;
12.00–13.00 — обід;
15.30–16.00 — полуденок;
18.00–19.00 — вечеря.

204
5. Яких основних правил гігієни харчування необхідно дотримуватися?
Правила ці прості:
— мийте руки перед їжею;
— ретельно пережовуйте їжу у спокійній атмосфері;
— споживайте термічно оброблену їжу. Термічна обробка вбиває хвороботворні бактерії;
–– намагайтеся дотримуватися режиму харчування.
Для повноцінного засвоєння поживних речовин необхідно, щоб їжа мала привабливий
вигляд, приємний запах і смак. За стіл слід сідати тільки у хорошому настрої та під час
споживання їжі не відволікатися на сторонні ігри, розмови, читання, телевізійні передачі,
комп’ютер, телефон За таких умов їжа краще засвоюється.
Великий вплив на характер харчування мають національні традиції.
• Природною (базовою) потребою організму людини є їжа.
• Основні поживні речовини їжі: білки, жири, вуглеводи, вітаміни.
• Поживні речовини — будівельний матеріал для утворення нових клітин, які замінюють
втрачені. Крім того, поживні речовини забезпечують наш організм енергією.
• Завдяки харчуванню організм отримує різноманітні хімічні речовини, які використовує для
росту, житєдіяльності та відтворення.
1. Які органічні речовини організм отримує з їжею?
2. Які неорганічні речовини організм отримує з їжею?
3. Які продукти тваринного походження багаті на білки?
4. Продукти якого походження багаті на вуглеводи?
5. Як ви розумієте вислів Г. Рамзі (британський шеф-кухар): «Знати про їжу
ми повинні не менше, ніж про математику чи свою рідну мову».
Висловіть припущення, чи мають споживати в однаковій кількості білки, жири і вуглеводи
люди різного віку, різних професій. Чому ви так думаєте?
1. Якими стравами славиться традиційна кухня українців?
2. Які страви готують українці на свята?
3. Які традиційні страви готують у вашій місцевості?
§ 43. Травлення
Важко навіть уявити, що трапиться, якщо молоко чи курячий бульйон ми введемо прямо в
кров. Звичайно, це може призвести до смерті людини.
Що ж відбуваєтиься з їжею після того, як вона потрапила до організму людини через рот?
Звісно, перед тим як всмоктатися у кров, їжа має пройти процес травлення.
1. Що таке травлення?
Травлення передбачає механічне подрібнення їжі, рух харчової грудки по травній трубці
та хімічне розщеплення великих молекул поживних речовин на менші молекули, які у змозі
всмоктатися в кров. Для цього природа створила систему органів травлення. До складу цієї
системи входять: травна трубка (травний тракт) і травні залози, які виробляють травні соки. Одні з
цих залоз розміщені у внутрішньому шарі травної трубки (слизовій оболонці), інші – за межами
травної трубки: три пари слинних залоз і дві великі залози — печінка та підшлункова залоза.
Речовини, які утворилися в процесі травлення, кров розносить у всьому організмі до кожної його

205
клітини. У кожній клітині з цих речовин утворюються речовини, які характерні для кожного з нас.
Не підлягають травленню тільки вода, вітаміни, мінеральні солі. Травний тракт побудований так,
що їжа по ньому може рухатися тільки в одному напрямку (від рота до відхідника), тому людина
може продовжувати харчуватися в той час, коли їжа, з’їдена раніше, ще перетравлюється.
Мал. 43.1. Відділи травної трубки
2. Які процеси відбуваються в різних відділах травної трубки?
Давайте прослідкуємо, що відбувається з їжею, що потрапила у ваш рот, наприклад, канапе
на шпажці.
Мал. 43.2. Фруктове канапе Мал. 43.3. Канапе з шинкою
Ротова порожнина. Це початковий відділ травної трубки. Канапе тут подрібнюється за
допомогою зубів і змочується слиною, яка виробляється слинними залозами. Слина містить
травний сік. Цей травний сік починає розщеплювати вуглеводи (їх зазвичай у їжі найбільше).
Відкусивши харчову грудку, не поспішайте проковтнути її, а спокійно пережуйте. Добре
пережована їжа краще змочується слиною. Ви ніколи не замислювалися, чому ранки в порожнині
рота швидко загоюються? Виявляється, у слині, крім травних соків, є особливий білок лізоцим.
Цей білок пригнічує або вбиває багато хвороботворних бактерій. За добу у дорослої людини
виділяється 3 склянки слини. Смак їжі визначають чутливі клітини (рецептори), які містяться на
язиці.
Стравохід має вигляд трубки довжиною 25–30 см (у дорослої людини). Він спрямовує
харчову грудку з ротової порожнини до шлунка. Шлях цей канапе долає за декілька секунд.
Шлунок — це резервуар їжі (мал. 43.4).
Мал. 43.4. Розріз шлунку людини

206
Якщо людина голодна, обсяг шлунка дорівнює близько 500 мл. Після споживання їжі шлунок
може збільшитися у 4–5 разів. У шлунку харчову грудку просякає шлунковий сік, який
виробляють шлункові залози і перетвоює її на харчову кашку. Шлунковий сік розщеплює харчову
кашку на простіші речовини. Кислота, яка міститься в шлунковому соку, знезаражує харчову
кашку. Залежно від того, яке канапе ви з’їли, час затримки харчової кашки в шлунку буде різний.
Якщо фруктове канапе — 30–40 хвилин, якщо канапе з шинкою — 3–4 години (мал. 43.3).
Кишківник (8–9 м у дорослої людини) поділяється на тонкий і товстий кишківник (мал.
43.5).
Мал. 43.5. Кишківник
Тонкий кишківник. Його довжина у дорослої людини — близько 7 метрів. Цей шлях
харчова кашка долає за 4–7 годин (залежно від того, яке канапе ви з’їли: фруктове канапе чи з
шинкою). У тонкий кишківник відкриваються протоки двох великих залоз: печінки та
підшлункової залози. Травні соки виробляють кишкові залози та підшлункова залоза. Печінка
виробляє жовч (близько 1 л за добу), яка травних соків не містить, але полегшує травлення жирів.
У тонкому кишківнику завершується процес травлення. Тут білки, жири та вуглеводи остаточно
розщеплюються на дрібніші молекули, які можуть всмоктатися у кров. Неперетравлені рештки, які
не потрібні організму, потрапляють у товстий кишківник.
Товстий кишківник. Довжина його у дорослої людини дорівнює близько 2 метрів.
Неперетравлені рештки тут затримуються найдовше (12–18 годин), хоча травних соків товстий
кишківник не виробляє. Тут всмоктується в кров вода і мінеральні солі. У товстому кишківнику
живе багато корисних бактерій, які сприяють нормальній роботі травного тракту.
Випорожнення товстої кишки має відбуватися кожен день, бо шкідливі речовини, що
містяться в неперетравлених рештках, можуть спричинити самоотруєння організму.
Моделювання зв’язків між органами травлення
Моделюючи зв’язки між органами травлення, ви навчитеся визначати послідовність етапів
процесу травлення.
1. Визначте за плакатами, предметними моделями, віртуальними колекціями
запропоновані вам органи травлення.
2. Визначте, який із запропонованих органів травлення розміщений за ротовою
порожниною.
3. Визначте, який орган травлення розміщений між стравоходом і кишківником.
4. Визначте послідовність відділів кишківника.
6. Презентуйте результати роботи у вигляді моделі-схеми.
3. Які існують захворювання травної системи? Уся злагоджена робота нашого
організму залежить від роботи органів травлення. Адже всі інші системи органів не зможуть
виконувати життєво важливі функції, якщо не будуть отримувати потрібних їм поживних речовин.

207
Карієс — процес руйнування зуба. Ознака псування зуба — поява жовтої або білої плями на
зубі. Зуб починає боліти після споживання солодкого, кислого або при чищенні зубною щіткою.
Біль — сигнал, про небезпеку: хвороботворні бактерії почали руйнацію зуба! Солодощі,
перетворюються на молочну кислоту, яка створює сприятливі умови для розмноження таких
бактерій. Негайно потрібно звернутися до стоматолога. Та краще не допускати цього запального
процесу.
Порада
 Ретельно доглядайте за станом ротової порожнини.
 Не розгризайте горіхи, кісточки плодів.
 Не зловживайте солодощами.
 Не споживайте зразу після гарячої їжі холодну і навпаки.
 Надзвичайно шкідливо на зуби впливає куріння: гарячий тютюновий дим
спричиняє утворення тріщин у зубі.
Не забувайте! Два рази на рік необхідно відвідувати стоматолога.
Дизентерія — інфекційне захворювання товстого кишківника, спричинене дизентерійною
бактерією. Ознаки (симптоми) захворювання — значне підвищення температури тіла, болі в
животі, частота випорожнень збільшується до 10–25 разів на добу.
Необхідно негайно звернутися до лікаря!
Вірусний гепатит (хвороба Боткіна) — тяжке запалення, переважно печінки. З’являються
нудота, блювання, підвищується температура тіла. Через декілька днів шкіра починає жовтіти
(спостерігається жовтяниця). Це дуже небезпечна хвороба. Вона призводить до загибелі клітин
печінки і порушення всіх її функцій. Люди, які перехворіли на вірусний гепатит, усе життя
повинні дотримуватися дієти. Їхню кров не можна переливати іншим людям, оскільки вірус
залишається в організмі назавжди.
Холера — особливо небезпечна хвороба, яка може призвести до смерті. Її збудник —
холерна бактерія, яка добре почуває себе у брудній воді. Якщо не лікувати цю хворобу, смертність
може становити 80 %.
Харчові отруєння виникають при споживанні несвіжих харчових продуктів; отруйних
рослин і грибів тощо.
4. Як можна попередити захворювання травної системи?
Безпечна їжа — це їжа, яка не містить отруйних речовин, фізичних забруднювачів
(наприклад, пилу), а також мікроорганізмів (бактерій, яєць глистів, вірусів тощо), що призводять
до виникнення різних захворювань органів травлення.
Тому кожен з нас, щоб зберегти своє здоров’я, має дотримуватись певних гігієнічних норм.
Норми ці дуже прості
• Споживайте тільки свіжі продукти, у яких ще не збіг термін придатності. На
зіпсованих продуктах вже можуть розвиватися дріжджі і цвілеві (плісняві) гриби.
• Мийте руки перед споживанням їжі, після відвідання туалету, прогулянки,
повернення зі школи. Систематично стрижіть нігті, під ними найчастіше затримуються яйця
глистів.
• Споживайте тільки миті овочі та фрукти.
• Тримайте їжу закритою, щоб на неї не сідали мухи, таргани — переносники
збудників захворювань.
• Не пийте воду з неперевіреного джерела.
• Чиста ротова порожнина — основа здоров’я: чистіть зуби двічі на день. Після
кожного прийому їжі ополіскуйте ротову порожнину теплою водою.
Якщо все ж з’явився біль у животі, нудота чи блювання, розлад випорожнення,
обов’язково зверніться до лікаря.

208
Самолікування шкодить здоров’ю!
Прийом ліків — тільки під контролем лікаря!
• Система органів травлення (травна система) утворена травною трубкою і печінкою, та
підшлунковою залозою, які розміщені за межами травної трубки.
• У всіх відділах травної трубки, крім товстого кишківника, травні соки розщеплюють
складні органічні речовини на простіші, які можуть всмоктуватися в кров і засвоюватися
організмом.
• Дотримання простих правил особистої і побутової гігієни убезпечить вас від багатьох
кишкових захворювань.
1. Яка основна функція органів травлення?
2. Назвіть відділи травної системи, в яких перетравлюються поживні речовини їжі:
шлунок, тонкий кишківник, печінка, товстий кишківник, ротова порожнина, стравохід,
підшлункова залоза.
3. Що може бути причиною захворювань органів травлення?
1. Через 40 днів після купання в ставку у людини виникла жовтяниця. Яке це може бути
захворювання? Чим воно було спричинене?
2. Висловіть припущення щодо позитивних і негативних наслідків кулінарної обробки
їжі.
Використовуючи інтернет-джерела знайдіть інформацію та підготуйте повідомлення про
значення у травленні клітковини, якою утворені клітинні стінки рослин.
§ 44. Повітря і дихання. Захист органів дихання від небезпечних впливів довкілля.
Турбота про чисте повітря
Ще одним (крім їжі) важливим для людини (базовим) ресурсом, який забезпечує
життєдіяльність організму, є повітря. Ви вже знаєте, що повітря є середовищем, у якому
проходить все наше життя.
 Що таке повітря? Що таке дихання?
 Які гази беруть участь у процесі дихання?
 Яке значення має дихання для живих організмів?
Дихання — це процес надходження до організму кисню, використання його клітинами та
виведення з організму вуглекислого газу, який утворюється в клітинах. Організм не здатний
накопичувати кисень, тому нам потрібно дихати і вдень, і вночі. Ми навіть не помічаємо, коли
робимо дихальні рухи: вдих — видих (мал. 44.1).
Мал. 44.1. Дихальні рухи: вдих (1) — видих (2)

209
Здорова доросла людина у стані спокою здійснює за хвилину в середньому 16–20
дихальних рухів, новонароджений –– 40–45. Частота дихальних рухів з віком поступово
зменшується.
Для чого клітинам нашого тіла потрібний кисень? Кисень — найнеобхідніший для людини
газ. У клітинах нашого організму за наявності кисню постійно розщеплюються складні органічні
речовини на простіші. У результаті такого розщеплення утворюються кінцеві продукти обміну
(наприклад, вуглекислий газ), та виділяється енергія. Ви думаєте, пишете, читаєте, ходите, бігаєте,
виконуєте якусь фізичну роботу — в усіх випадках потрібна енергія. Для того щоб кисень, який
міститься у повітрі, потрапив до нашого організму, природа створила систему органів дихання
(дихальну систему).
2. Як побудована дихальна система людини?
До складу дихальної системи людини входять дихальні (повітроносні) шляхи та легені.
Уважно розгляньте малюнок 44.2. Прослідкуйте за напрямком руху повітря під час вдиху,
починаючи з носової порожники. Перелічіть складові повітроносних шляхів. Звірте свою
відповідь з текстом підручника.
Мал. 44.2. Органи дихання Мал. 44.3. Будова легень
Коли ви робите вдих, повітря потрапляє в носову порожнину, потім у гортань, трахею,
бронхи. Ці органи зсередини вкриті слизовою оболонкою, яка виділяє слиз. Слиз затримує
часточки пилу та знезаражує різні мікроорганізми. Крім того, пройшовши ці шляхи, повітря ще й
зігрівається. Отже, у цих органах повітря зволожується, зігрівається, очищується та
знезаражується. Нарешті, повітря потрапляє в легені (мал. 44.3). У легенях бронхи багаторазово
галузяться, і кожна гілочка (бронхіола) закінчується легеневим міхурцем (альвеолою). Легеневі
міхурці густо оплетені кровоносними судинами (капілярами). Легені в організмі надійно захищені
грудною кліткою.
Моделювання зв’язків між органами дихання
Моделюючи зв’язки між органами дихання, ви навчитеся визначати послідовність етапів
процесу дихання.
1. Визначте за плакатами, предметними моделями, віртуальними колекціями
запропоновані вам органи дихання.
2. Визначте, який із запропонованих органів дихання розміщений за носовою порожниною.
3. Визначте, який із запропонованих органів дихання розміщений між трахеєю і легенями.
4. Визначте, у якому органі дихання відбувається газообмін.
6. Презентуйте результати роботи у вигляді моделі-схеми.
3. Як відбувається обмін газів в організмі людини?

210
Розгляньте малюнок 44.4 («Газообмін в організмі людини») і спробуйте ого описати.
Зверніть увагу на еритроцити (червоні кров’яні клітини). Саме вони переносять кисень від легень
до клітин тіла і вуглекислий газ від клітин тіла до легень.
Мал. 44.4. Газообмін в організмі людини
Отже, в організмі людини газообмін відбувається два рази. Перший раз в легенях — між
вдихуваним повітрям і кров’ю, другий раз — між кров’ю і клітинами тіла.
4. Які бувають захворювання органів дихання?
Захворювання органів дихання можуть спричинятися вірусами, бактеріями й алергенами.
У повітрі часто містяться маленькі краплинки вологи та частинки пилу, на яких є збудники різних
хвороб: бактерії, віруси тощо. Якщо ми вдихаємо таке повітря, збудники хвороб можуть
спричинити захворювання дихальних шляхів або легень.
COVID-19 — вірусне захворювання, яке спричиняє вірус, що оселяється на слизових
оболонках носової та ротової порожнин, очей. Цей вірус уперше був розпізнаний під час
розслідування спалаху невідомої хвороби в м. Ухань (Китай) у грудні 2019 року. Основні прояви:
гарячка, кашель, ускладнене дихання (задишка). У багатьох хворих цей вірус спричиняє запалення
легень.
Розгляньте малюнок 44.5. Перелічіть способи захисту від зараження COVID-19. Звірте
свою відповідь з текстом підручника.
а б в г д
Мал. 44.5. Способи захисту від зараження COVID-19:
А Часто мийте руки з милом чи обробляйте дезінфікуючими засобами.
Б Дотримуйтеся у людних місцях дистанції (1,5–2 м).
В Ведіть рухливий спосіб життя на свіжому повітрі.
Г У громадському транспорті або в магазинах носіть маску. Маска в таких місцях —
це не тільки правило, а ще й знак поваги до інших людей.
Д У разі підвищення температури, появи сухого кашлю та ускладненого дихання
самоізолюйтеся. Вам необхідна консультація лікаря.
Уникайте місць великого скупчення людей. Там набагато вища ймовірність опинитися в
тісному контакті з людиною, інфікованою COVID-19. Кашляйте і чхайте в одноразову серветку,
яку потім одразу викидайте або, якщо її немає, — у згин ліктя.

211
Грип — дуже поширене захворювання, спричинене вірусами. Воно небезпечне своїми
ускладненнями: порушенням діяльності серцево-судинної, нервової систем, нирок тощо.
Запалення легень (або пневмонія). Може виникнути як самостійне захворювання
унаслідок переохолодження організму або розвиватися як ускладнення після багатьох хвороб.
Збудниками пневмонії є певні бактерії або віруси, що потрапляють до легень з повітроносних
шляхів або заносяться плином крові.
Туберкульоз — поширене небезпечне захворювання, що найчастіше вражає легені.
Збудник туберкульозу — бактерія.
Багато людей схильні до алергічних захворювань. Ці захворювання перебігають без участі
мікроорганізмів. Вони спричиняються алергенами. Алергенами можуть бути шерсть або пір’я
домашніх тварин, сухий корм для акваріумних риб, пил різного походження, препарати побутової
хімії (наприклад, пральні порошки), різні косметичні засоби, деякі харчові продукти (шоколад,
цитрусові, полуниці, курячі яйця, молоко), харчові консерви, пилок багатьох рослин, тополиний
пух, деякі ліки. Ознаки алергії: чхання, свербіж шкіри, сльозотеча, почервоніння, закладення носа
та кашель.
5. Як можна попередити захворювання органів дихальної системи?
• Систематично провітрюйте приміщення, де ви живете, навчаєтесь чи відпочиваєте;
частіше бувайте у саду, парку, біля води.
• Робіть дихальну гімнастику: дихання через ніс, без шумового супроводу.
• Ведіть здоровий спосіб життя: будьте фізично активними, організуйте правильний
режим навчання та відпочинку, правильно харчуйтеся, загартовуйтеся.
Рекомендації в період епідемії (масового поширення інфекційної хвороби).
• Уникайте місць масового скупчення людей.
• Уникайте контакту з хворими.
• Дотримуйтесь правил особистої гігієни.
• Підвищуйте стійкість організму до інфекційних захворювань шляхом
загартовування, вітамінного харчування.
• Користуйтесь засобами захисту органів дихання.
Вибір матеріалу для виготовлення засобів захисту органів дихання
Проводячи це дослідження, ви зможете вияснити, яким вимогам має відповідати матеріал
для виготовлення засобів захисту органів дихання.
1. Приготуйте дві латки тканини: натуральної (ситець, бязь) і синтетичної (лавсан,
капрон).
2. Дослідіть, чи пропускає повітря натуральна тканина? Чи легко вам, прикривши нею
носа, дихати?
3. Дослідіть, чи пропускає повітря синтетична тканина? Чи легко вам, прикривши нею
носа, дихати?
4. Дослідіть, чи пропускає воду натуральна тканина? Ваша тканина зразу ж стала
вологою чи залишилася сухою?
5. Дослідіть, чи пропускає воду синтетична тканина? Ваша тканина зразу ж стала
вологою чи залишилася сухою?
У висновку дайте відповідь на запитання: «Яким вимогам має відповідати матеріал для
виготовлення засобів захисту органів дихання?».
• Дихальна система забезпечує проведення повітря та бере участь у газообміні в організмі.
• Дихальна система утворена повітроносними шляхами (носова порожнина, гортань,
трахея, бронхи) та легенями.

212
• До захворювань дихальної системи належать: нежить (або риніт), запалення легень
(або пневмонія), туберкульоз тощо.
• Повноцінне харчування, загартовування організму, заняття фізкультурою і спортом
запобігають виникненню багатьох захворювань дихальної системи.
1. Визначте послідовність різних відділів повітроносних шляхів: бронхи, носова
порожнина, гортань, трахея.
2. Чому необхідно часто провітрювати приміщення, в якому перебуваєте?
3. Які вам відомі захворювання органів дихання?
4. Яких правил необхідно дотримуватися, щоб уберегтися від захворювань органів
дихання?
1. Чому на морозі з рота йде пара?
2. За 1 хвилину у стані спокою людина робить близько 13–15 дихальних рухів: 2
секунди — вдих, 3 секунди — видих. На уроках фізичного виховання (під час фізичних
навантажень) число дихальних рухів збільшується. Яка, на вашу думку, причина такого
явища?
Підготуйте повідомлення про те, чому краще дихати через ніс, а не через рот.
Проведіть самоспостереження «Дослідження впливу вуглекислого газу на частоту дихання».
Свідомо затримайте дихання на 3–4 секунди. А тепер починайте дихати. Ви помітили, що ваші
дихальні рухи (вдих-видих) стали частішими (або глибшими)?
Як ви думаєте, чому? Якщо важко відповісти на запитання, скористайтеся довідковою
літературою.
§ 45. Серце і кровообіг. Тренування серця
…Паць зауважив, що навіть якщо в нього маленьке серце, у ньому може
вміститися багато вдячності…
А. Мілн, «Вінні Пух і всі, всі, всі»
Уважно прислухайтеся до себе. Що б ви не робили: читали, писали,
малювали чи виконували фізичну роботу, завжди роздається приглушений
ритмічний стук — це б’ється ваше серце. Кращі людські якості — милосердя і сердечність —
людство пов’язало з серцем. Яке воно, ваше серце?
Самоспостереження. Поставте ліву руку на стіл і стисніть долоню в кулак. Таку форму і
розміри має ваше серце. Чому не у всіх вас кулак однакового розміру? Про це ви дізнаєтеся,
опанувавши цей параграф.
1. Яку роботу в організмі виконує серце?
Слово «серце» походить від слова «середина». Серце розміщене в грудній клітці
посередині між правою і лівою легенями і лише трохи зміщене у лівий бік (мал. 45.1).
Мал. 45.1. Положення серця у
грудній порожнині

213
Маса серця дорослої людини — 250–350 г. У стані спокою серце скорочується 65–75 разів
за хвилину, перекачуючи близько 5 л крові. За життя людини серце працює ритмічно, виконуючи
титанічну роботу. Стінки серця утворені сильними м’язами, які здатні до скорочення.
Скорочуючись, серце працює, як насос, який забезпечує рух крові по кровоносних судинах. Ці
судини, що розгалужені по всьому тілу, могли б оперезати Землю 2,5 раза.
Цей невтомний насос не знає ні дня, ні ночі, ні вихідних, ні святкових днів, не має навіть
канікул. Серце весь час працює, адже необхідно забезпечити кров’ю майже всі 75 трильйонів
клітин організму. Кров приносить цим клітинам кисень і поживні речовини, а забирає вуглекислий
газ та інші шкідливі речовини. Клітини організму, особливо нервові, навіть декілька хвилин не
можуть обійтися без кисню і поживних речовин, які постачає їм кров. Сам серцевий м’яз, як і інші
органи, потребує багато кисню і поживних речовин, тому має власні кровоносні судини, які рясно
забезпечують його кров’ю.
2. Як відбувається кровообіг в організмі людини?
Кровообіг — це неперервний рух крові по кровоносних судинах у чітко визначеному
напрямку. Кровоносні судини — це трубки, по яких тече кров. В організмі людини кров тече по
замкненому колу, тобто кровоносні судини ніде не перериваються і кров не витікає у простір між
внутрішніми органами. Залежно від того, яку функцію виконують судини, їх поділяють на артерії,
вени та капіляри.
Артерії — це судини, по яких кров рухається від серця до різних органів. Зазвичай така
кров насичена киснем і поживними речовинами та називається артеріальною. Хоча є винятки,
іноді по артеріях тече венозна кров.
Вени — це судини, по яких кров рухається до серця. Зазвичай така кров насичена
вуглекислим газом та іншими речовинами, які підлягають виведенню з організму, та називається
венозною. Хоча з цього правила також є винятки. По венах іноді тече артеріальна кров.
Капіляри — мікроскопічні судини, стінки яких утворені одним шаром клітин. Через такі
стінки й відбувається обмін речовинами між кров’ю і клітинами.
4. Як можна тренувати серце?
Якщо скласти довжину всіх капілярів організму дорослої людини, то отримаємо 100 тисяч
кілометрів. Як підтримати здоровою таку величезну систему? Як допомогти серцю витримати
щоденні навантаження, щоб воно працювало упродовж усього життя «без відмови»?
Ознайомтесь з правилами здорового серця (мал. 45.2). На основі уже отриманих вами знань
обґрунтуйте ці правила.
Правильне харчування Фізкультура
кожен день
Контроль маси тіла НІ! Шкідливим
звичкам
Відсутність
стресу
Мал. 45.2. Правила здорового серця
Зверніть особливу увагу на все те, що ви їсте, оскільки їжа впливає на стан вашого серця і
судин (мал. 45.3).

214
Хурма Горіхи Часник Томати Риба жирних сортів
(2 порції на тиждень)
Мал. 45.3. Продукти, які оздоровлюють серце
Порада
Утримуйтеся від споживання жирних м’ясних продуктів, рафінованих рослинних олій,
солодких газованих напоїв і підсолювання їжі.
Фізичні навантаження. Найкорисніше тренування серця — енергійна хода. Вона
омолоджує судини, прискорює кровообіг, допомагає серцевому м’язу працювати повноцінно.
Більшість довгожителів щоденно ходять пішки, а багато з них долають великі відстані. Десять
тисяч кроків — це той мінімум, який має здолати доросла людина за день. Під час фізичного
навантаження серце перекачує в середньому за хвилину у 3–5 разів крові більше, ніж у спокої і,
таким чином, тренується. Чим більше людина рухається, займається спортом, тим більше клітини
отримують кисню і поживних речовин, тим краще розвивається і підтримується організм.
Від правильної роботи серця і всієї кровоносної системи залежить стан всіх органів
організму, а отже, тривалість і якість життя людини.
Ведіть активний спосіб життя, відмовляйтеся від шкідливих звичок! Серце у вас
одне, а вам з ним ще жити й жити!
• Серце, кров і кровоносні судини утворюють систему органів кровоообігу.
• Серце — м’язовий орган, основна функція якого — перекачування крові по
кровоносних судинах.
• Кровообіг – це циркуляція крові по кровоносних судинах. Завдяки кровообігу
клітини тіла отримують кисень, поживні речовини тощо і виводять вуглекислий газ та інші
продукти обміну.
• Рух крові по судинах є необхідною умовою для підтримання життєдіяльності
організму.
• Залежно від напрямку руху крові кровоносні судини поділяють на артерії і вени.
Найтонші кровоносні судини –– капіляри. Через їх стінки і відбувається обмін речовин між кров’ю
і клітинами тіла.
1. Яку функцію в організмі виконує серце?
2. Кровоносні судини, стінки яких утворені одним шаром клітин, це: а) вени; б)
капіляри; в) артерії.
3. Як здійснюється пристосування роботи серця до потреб організму? Підтвердіть
свою думку прикладами.
4. Пригадайте прислів’я, висловлювання про серце. Яким може бути серце? Гаряче
серце і холодне, безкорисливе і жадібне, розумне і безглузде, чуйне і зле, добре і жорстоке,
сміливе, горде, кам’яне, щедре, відкрите і черстве, глухе, чорне серце і золоте, поранене, розбите.
Задумайтеся, а яке воно, ваше серце?
Висловіть припущення, чому шкідливо туго затягувати ремінь чи пояс на одязі, носити тісне
взуття?

215
Дізнайтесь із додаткових джерел інформації, чим серце тренованої людини різниться від серця
нетренованої.
§ 46. Опірність організму хворобам
1. Що таке інфекційні захворювання та хто може бути їх
збудниками?
Щоденно нас оточують мільйони хвороботворних мікроорганізмів (мал.
46.1). Вони тільки те й роблять, що шукають шпаринки, через які можна
потрапити до нашого організму.
— Я шукаю ранки і подряпини на твоєму тілі, яким ти не
приділяєш увагу.
— Я шукаю тих, хто не миє руки, овочі або фрукти, хто п’є воду з неперевіреного джерела.
— Я шукаю тих, у кого в помешканні багато пилу.
Мал. 46.1. Хвороботворні мікроорганізми
Через шкіру, ротову та носову порожнину, наче через відкриті ворота, хвороботворні
організми потрапляють до нашого організму. Проте, якщо збудників захворювання потрапляє
небагато, ви не хворієте. Організм сам успішно захищає себе — чинить опір збудникам. А якщо
ми ще й допомагаємо йому в цьому, то виграємо бій.
Інфекція — це проникнення в організм хвороботворних мікроорганізмів. Група
захворювань, які спричиняються хвороботворними мікроорганізмами, що потрапили до організму,
називаються інфекційними. Типовими ознаками інфекційного захворювання є: озноб, гарячка
(підвищення температури тіла). При цьому виникає головний біль, біль у м’язах і суглобах,
нездужання, слабкість, порушення сну, погіршення апетиту тощо. Щоб виникло інфекційне
захворювання, збудники цього захворювання мають потрапити до організму. Місце проникнення
збудників до організму людини називають вхідними воротами інфекції. Вхідними воротами
переважно є ушкоджена шкіра, носова порожнина, ротова порожнина. Кожний вид збудника має
свої ворота». Наприклад, збудник холери проникає в організм через рот і не може проникнути
через шкіру. Вхідні ворота для COVID-19 — носова порожнина, ротова порожнина.
2. Як організм захищається від інфекцій?
Наш організм має декілька ліній захисту (опору) від проникнення збудників.
А. Перша лінія захисту — це щит, що не дозволяє збудникам захворювань проникнути
всередину тіла через вхідні ворота інфекції (мал. 46.2).

216
а б в
Мал. 46.2. Перша лінія захисту: а — здорова шкіра, б —дихальні шляхи, в — шлунково-
кишковий канал, до якого потраплють брудні харчові продукти
1. Здорова шкіра — головна броня тіла, фізичний бар’єр.
2. Дихальні шляхи. Дихайте завжди через ніс! Слиз, який виробляє слизова оболонка
дихальних шляхів, містить речовини, які вбивають мікроорганізми або перешкоджають їх
розмноженню.
3. Шлунково-кишковий канал (тракт). Слина та шлунковий сік також містять речовини, які
вбивають мікроорганізми або перешкоджають їх розмноженню.
Отже, перша лінія захисту певною мірою чинить опір збудникам захворювань, але не
гарантує безпеки. Що відбудеться, якщо збудники захворювань все ж таки подолають першу лінію
захисту? Організм активізує наступну лінію захисту.
Б. Друга лінія захисту — кров (мал. 46.3).
Мал. 46.3. Роль крові у захисті організму від збудників захворювань
Лейкоцити — білі клітини крові, які здатні знешкоджувати хвороботворні мікроорганізми.
Ці клітини переміщуються по кров’яному руслу, знаходять і знищують (поглинають) збудників
захворювань. Клітини, що здатні поглинати сторонні частки, були відкриті І. І. Мечниковим —
видатним українським ученим, Нобелівським лауреатом (1908 р.), який багато років працював в
Одесі.
Деякі клітини атакують будь-якого збудника, інші навчені розпізнавати і запам’ятовувати
лише певний вид збудника. Мікроорганізми, що потрапили до організму, спочатку скупчуються в
одному місці, вражаючи орган або його частину. Виникає запалення.
Запалення — це місцева захисна реакція організму, яка сигналізує про небезпеку, що нам
загрожує. Організм намагається не допустити поширення мікроорганізмів, а відразу їх
знезаразити. Тому у цю ділянку з кров’ю прибувають лейкоцити і починають знищувати
мікроорганізми. При цьому гинуть і самі. Суміш із загиблих лейкоцитів і мікроорганізмів є всім
відомий гній.
Антитіла — специфічні білки крові, які здатні знешкоджувати збудників захворювань і
їхні отрути. Один вид антитіл може розпізнавати один вид збудника, іноді два. Деякі антитіла
можуть розпізнавати більше видів збудників.
3. Що таке імунітет?
Захворювання виникає тоді, коли мікроорганізми подолають всі лінії опору організму.
Лінії опору тим сильніші, чим кращий імунітет у людини.
Імунітет — це сукупність усіх захисних механізмів, що допомагають організму людини
боротися з бактеріями, вірусами, отрутами тощо.

217
Розгляньте малюнок 46.4 та визначте чинники, які підсилюють, а які –– послаблюють
імунітет. Намагайтеся користуватися цими знаннями у повсякденному житті.
Здоровий спосіб життя
Мал. 46.4. Чинники, які підсилюють або послаблюють імунітет
Не забувайте! Щоб попередити інфекційні захворювання, необхідно: ретельно мити руки,
мити овочі та фрукти під проточною водою, термічно обробляти їжу, щоденно здійснювати вологе
прибирання і провітрювання приміщення тощо.
• У захисті організму від бактерій, вірусів, грибків, різних сторонніх часток велике
значення мають захисні (опірні) бар’єри організму.
• Перша лінія захисту (опору) — це шкіра, дихальні шляхи, шлунково-кишковий
тракт.
• Друга лінія захисту — кров. Кров містить лейкоцити (білі кров’яні тільця), які
поглинають мікроорганізми, та захисні білки — антитіла, які знешкоджують збудників
захворювань і їхні отрути.
• Сукупність усіх цих захисних механізмів називають імунітетом. Імунітет можна не
тільки підтримувіати, а й зміцнювати. Його зміцненню сприяє здоровий спосіб життя.
1. Які захворювання називають інфекційними? Що для них характерне?
2. Що таке «ворота інфекції»?
3. Чим утворена перша лінія захисту від проникнення хвороботворних мікроорганізмів?
4. Поясніть, чому кров може виконувати захисну функцію?
Оцініть стан свого імунітету (залежно від того, як часто ви хворієте на інфекційні
захворювання). Як ви зміцнюєте свій імунітет або плануєте це робити?
§ 47. Функції шкіри. Гігієна шкіри та одягу
Шкіра — це орган, за станом якого можна визначити
здоров’я і навіть життєву історію людини.
В. Вінтерніц, австрійський лікар

218
Шкіра –– зовнішеій покрив тіла, найбільший орган нашого організму (1–2 м2
). Шкіра
пов’язана з внутрішніми органами, тому її зовнішній вигляд значною мірою залежить від того, що
відбувається всередині нашого організму: чим ми харчуємося, що у нас з психічним станом тощо.
У різних людей шкіра має різний вигляд. Є люди, у яких шкіра темна, а є і такі, які мають дуже
світлу шкіру. Деякі люди мають проблеми від зайвої жирності шкіри, тоді як інші — від надмірної
сухості та її лущення.
1. Як будова шкіри відповідає її функціям?
Шкіра бере участь у всіх життєвих процесах організму та виконує багато функцій.
Розгляньте малюнок 47.1, на якому зображено будову шкіри. Зверніть увагу на певні шари
шкіри (їх три), у яких знаходяться особливі структури, що й допомагають їй виконувати численні
функції.
Мал. 47.1. Будова шкіри
Які функції, на ваш погляд, можуть виконувати зображені структури шкіри? Звірте свої
припущення з текстом підручника.
А. Захисна функція шкіри. Шкіра –– бар’єр між зовнішнім і внутрішнім середовищем.
Вона захищає організм від хвороботворних мікроорганізмів, від спеки і холоду, від різних
фізичних і хімічних ушкоджень. У поверхневому шарі шкіри є пігмент — барвник меланін, який
утворюється під дією сонячних променів. Від його кількості залежить колір шкіри. Якщо пігменту
мало — шкіра світла, якщо багато — темна. Поглинаючи ультрафіолетові сонячні промені,
меланін оберігає шкіру від опіків. Ніколи не засмагайте з 11 до 16 години! У цей проміжок часу
сонце найнебезпечніше, і ви ризикуєте отримати опік. Оптимальний період для засмаги — з 8 до
11 години і з 16 до 19 години — у ці проміжки часу сонячні промені невеликої інтенсивності.
Захисну функцію виконують і сальні залози, які містяться у шкірі. Вони виробляють
шкірне сало, яке змащує шкіру тонким шаром і робить її непроникною для води, м’якою і
пружною. Крім того, шкірне сало містить кислоти, які згубно діють на шкідливі мікроорганізми.
Б. Шкіра — один із органів чуття. У шкірі є дуже багато нервових закінчень і чутливих
клітин, завдяки яким ми відчуваємо тепло і холод, біль, дотик тощо. Наприклад, різні ділянки тіла
по-різному сприймають холод і тепло. Що у вас у сильний мороз замерзає найперше? Звичайно,
пальці рук і ніг, вуха, ніс. На цих ділянках шкіри найбільше нервових закінчень, які сприймають
холод.
В. Шкіра бере участь у регулюванні температури тіла. У вас нормальна температура
тіла. І в цьому велика заслуга шкіри. Потові залози виробляють і виділяють на поверхню шкіри
піт. За умов фізичного спокою, звичного для людини клімату за добу з потом виділяється 0,5–0,6 л
поту. Випаровуючись, піт поглинає зайве для вашого організму тепло. У дуже жарку погоду або

219
при значному фізичному навантаженні в людини може утворюватися 10–12 л поту. Це захисна
реакція організму, яка запобігає перегріву.
2. Як треба доглядати за шкірою і волоссям?
Чиста шкіра — головна умова її нормального стану. Тільки чиста шкіра може виконувати у
повному обсязі покладені на неї функції. Виділення потових і сальних залоз створюють умови,
коли до шкіри легко прилипає бруд, пил, мікроорганізми. Якщо не змивати ці виділення, то
порушуються захисні властивості шкіри і, відповідно, створюються умови для розмноження
хвороботворних мікроорганізмів. Які навіть при незначних ушкодженнях шкіри можуть
проникнути в середину організму сприяти запаленню.
Волосся є прикрасою людини, і тому воно має бути завжди чистим. Основний спосіб
догляду за волоссям — регулярне миття, залежно від того, якого воно типу: жирне, нормальне чи
сухе.
Неправильне харчування може стати причиною висипання на обличчі або передчасних
зморшок чи сухості шкіри. (мал. 47.2).
Мал. 47.2. Продукти, які шкодять шкірі
Запам’ятайте основні правила гігієни шкіри:
 шкіру рук і обличчя мийте щоденно вранці і ввечері водою кімнатної температури з
індивідуальними засобами гігієни;
 1–2 рази на тиждень мийтеся теплою водою у ванні або під душем. Губка та
рушник мають бути індивідуальними;
 не видавлюйте прищі, гнояки: це може спричинити поширення запалення;
 помітивши на шкірі висипання, негайно звертайтеся до медичного закладу.
Нігті та волосся — це похідні шкіри. Нігті на руках і ногах завжди мають бути акуратно
обрізані, тому що під ними накопичується велика кількість хвороботворних мікроорганізмів.
Мийте волосся тоді, коли воно починає забруднюватися (втрачає блиск). Вода повинна
бути теплою, але не гарячою. Гаряча вода підсилює роботу сальних залоз. Коротке волосся
починайте розчісувати з кореня, довге –– з кінчиків. Не варто користуватись феном, бо він
пересушує волосся, робить його ламким. Не припустимо користуватися чужим гребінцем!
3. Який одяг і взуття найкраще носити?
Одяг має бути зручним, легким, не обмежувати ваших рухів та не порушувати кровообіг і
дихання. Щільні синтетичні матеріали, які не пропускають повітря, годяться тільки для
вітрозахисних зовнішніх зимових курток. Їх одягають поверх теплого светра.
Найкращі одяг та взуття — з натуральних матеріалів: ситець, батист, шифон, вовна, шкіра
тощо. Сировину для їх виготовлення створила природа, тому вони безпечні (мал. 47.3).
Бавовна Льон Кокон шовкопряда Вівця
Мал. 47.3. Сировина для виготовлення натуральних тканин

220
Вимоги до одягу залежать від кліматичних умов, сезону і призначення одягу. Бруд і
неохайність в одязі — це неповага не тільки до себе, до свого здоров’я, а й до оточуючих вас
людей. Не припустимо носити чужий одяг та взуття!
• Шкіра — зовнішній покрив тіла людини, який є бар’єром між організмом і зовнішнім
середовищем. З цим пов’язана захисна функція шкіри.
• Шкіра — найбільший за площею орган чуття. У ній розміщені нервові закінчення і
чутливі клітини (рецептори), які сприймають дотик, тепло і холод, біль тощо.
• Шкіра бере участь у підтриманні сталої температури тіла тощо.
• Щоб шкіра повноцінно виконувала свої функції, необхідно дотримуватися певних вимог
до гігієни шкіри, одягу та взуття.
1. Чому зі шкіри необхідно видаляти залишки поту та шкірного сала?
2. Доопрацюйте таблицю.
Взаємозв’язок будови і функцій шкіри
Функції шкіри Структури шкіри, які забезпечують
виконання цих функцій
Захисна:
а) від ультрафіолетового опромінення;
б) від хвороботворних мікроорганізмів
Пігмент меланін
Орган чуття
Підтримання сталої температури тіла
3. Яке значення має підсилене потовиділення під час спеки або м’язового
навантаження?
4. Висловіть припущення, які системи органів беруть участь у забезпеченні функцій
шкіри?
1. П’ять віків тому, у 1496 році, міланський герцог Моро готувався до новорічного свята,
підготувати яке він доручив самому Леонардо да Вінчі. «Золотий вік» правління
герцога мав зображати оголений хлопчик — син бідного пекаря, найнятий за гроші.
Цього хлопчика з голови до ніг зафарбували золотою фарбою. Одразу після нічного
свята хлопчик тяжко захворів і, незважаючи на зусилля лікарів, через три дні помер.
Як ви думаєте, чому помер «золотий хлопчик»?
2 Татуювання — це процес введення фарби під шкіру за допомогою особливої голки.
Татуювання з медичної точки зору — це травмування шкірних покривів колючим предметом. На
прокол шкіри зразу ж реагує імунна система, сприймаючи прокол як рану, а краску — як стороннє
тіло, яке необхідно усунути. Якщо фарба нанесена на велику ділянку шкіри, то чи не нагадує це
вам долю «золотого хлопчика»?
§ 48. Опора і рух. Скелет, м’язи, постава. Розвиток і зміцнення опорно-рухової
системи
Життя потребує руху.
Арістотель, давньогрецький філософ
Чим утворена система опори та руху в людини?
Отже, основні компоненти системи опори та руху — скелет і скелетні м’язи (мал. 48.1).

221
Мал. 48.1. Складові системи опори та руху
1. Які основні функції системи опори та руху?
Скелет — це каркас (твердий остов тіла людини), який утворений кістками, хрящами та
зв’язками. Скелет визначає розміри, форму тіла, підтримує внутрішні органи та захищає їх від
пошкоджень. Наприклад, головний мозок захищає череп, спинний мозок — хребет, грудна клітка
— серце й легені.
Рух відбувається за рахунок м’язів, які прикріплені до кісток і здатні скорочуватися.
2. Якими кістками утворений скелет людини?
Кістка –– основний елемент скелета людини, живий орган, який росте і розвивається. В
організмі людини майже в усіх органах міститься Кальцій. Та найбільше його в кістках і зубах.
Разом з вітаміном D Кальцій відповідає за формування кісток. Щоб кістки були міцними, потрібно
споживати продукти, які містять багато Кальцію (мал. 48.2). Вітамін D виробляється в шкірі під
впливом сонячних променів. Основний будівельний матеріал для кісток –– білок. Якщо вживати
його у достатній кількості, то можна зменшити ризик переломів.
Мал. 48.2. Продукти, які містять багато кальцію
Типи кісток (мал. 48.3):
— довгі: плечова, стегнова, гомілка;
— плоскі: утворюють ребра, череп і таз;
— короткі: кістки кисті руки та ступні, хребці.
Мал. 48.3. Довгі, плоскі та короткі кістки скелета
3. Яку функцію виконують суглоби?
Суглоб (мал. 48.4) –– це рухоме з’єднання кісток. Кістки, що утворюють суглоб, покриті
суглобовим хрящем. Укріплюють кістки в суглобі й обмежують їхні рухи зв’язки.

222
Мал. 48.4. Будова колінного суглоба
Основна функція суглоба –– забезпечення рухів організму. Тому суглоби роміщуються у
скелеті там, де відбуваються різноманітні рухи: згинання і розгинання, обертання тощо.
Найрухливіший — плечовий суглоб. Суглоби кисті руки пристосовані до виконання тонких,
вправних, складних рухів.
Кістки скелета об’єднуються у відділи.
Відділи скелета
Скелет голови
(череп)
Скелет тулуба
(хребет і грудна клітка)
Скелет кінцівок
4. Яке значення скелетних м’язів людини?
До кісток прикріплюються м’язи. Їхня маса складає майже 40 % маси всього нашого тіла.
Більшість м’язів одним кінцем прикріплені до однієї кістки, іншим — до другої. Завдяки таким
м’язам відбуваються рухи в суглобах. Деякі м’язи, наприклад м’язи обличчя, одним кінцем
прикріплені до кісток черепа, іншим — до шкіри. Завдяки цим м’язам ми можемо змінювати вираз
обличчя.
Найбільшим м’язом організму людини є найширший м’яз спини, який займає всю нижню
частину спини. Найміцніший м’яз — жувальний, а найактивніші — очні м’язи (за 1 секунду очі
здатні моргнути 5 разів. Розрахуйте, скільки разів вони можуть моргнути за день?
Розгляньте малюнок 48.5. Визначте, у яких частинах тіла розміщені зазначені кістки та
м’язи.
а б в г
Мал. 48.5. Частини тіла, кістки та м’язи
Самоспостереження: знаходження великих кісток скелета та м’язів
Проводячи це самоспостереження, ви знайдете великі кістки та м’язи у своєму тілі.
1. Знайдіть у себе найдовшу кістку — стегнову. Вона складає близько 27 % від
загального зросту людини. Крім того, стегнова кістка вважається однією з найміцніших кісток
скелета.
2. Знайдіть у себе плечову кістку. Вона складає скелетну основу плеча.
3. Промацайте литковий м’яз (на обох ногах). Він бере участь у рухах суглобів
нижніх кінцівок (ніг).
4. Промацайте дельтоподібний м’яз (на обох плечах). Цей м’яз бере участь у рухах
верхніх кінцівок (рук).
5. Що таке постава?
Постава — це звичне положення тіла коли, людина стоїть, сидить або рухається (мал.
48.6).

223
Мал. 48.6. Правильна постава під час стояння, сидіння за партою (столом), ходіння
Людина з правильною поставою прямо тримає голову, спина у неї пряма, плечі — на
одному рівні та трохи відведені назад, живіт втягнений, а груди трохи висунуті вперед. Правильна
постава забезпечує нормальну роботу багатьох внутрішніх органів. При порушеній поставі
викривляється хребет, порушується кровообіг, стискаються внутрішні органи; виникає біль у
спині, з’являється втома, втрачається 1–3 см зросту, порушується хода.
6. Від чого залежить нормальний розвиток і зміцнення опорно-рухової системи?
Для зміцнення і нормального розвитку опорно-рухової системи необхідно постійно
тренувати своє тіло: грати в рухливі ігри на свіжому повітрі, плавати, ходити на лижах, займатися
гімнастикою. Тренування значно поліпшує постачання м’язів кров’ю, яка поставляє їм кисень і
поживні речовини. Завдяки тренуванням зміцнюється і серцевий м’яз, підвищується опірність
організму до інфекцій. Активно працюючі скелетні м’язи стимулюють ріст кісток, до яких вони
прикріплені.
Недарма давні греки казали: «Хочеш бути здоровим — бігай. Хочеш бути красивим —
бігай. Хочеш бути розумним — бігай». А ще дуже важливо правильно харчуватися (їжа має
містити достатню кількість вітамінів).
• Опорно-рухова система утворена скелетом (пасивна частина системи) і скелетними
м’язами (активна частина системи).
• Опорно-рухова система забезпечує пересування тіла у просторі, виконує опорну і захисну
функції.
• Скелет людини утворений кістками, хрящами та зв’язками.
• Розвиває і зміцнює опорно-рухову систему активний спосіб життя та правильне
(раціональне) харчування.
1. Чим утворена в організмі система опори та руху?
2. Які функції в організмі людини виконує скелет?
3. Які функції виконують м’язи?
4. Перелічіть ознаки правильної постави.
Поясніть, як ви плануєте зміцнювати або вже зміцнюєте свою опорно-рухову систему?
Проведіть самоспостереження за своєю поставою.
Підійдіть до стіни і станьте так, щоб п’яти, литки ніг, сідниці та спина (4 точки) щільно
прилягали до неї. За правильної постави глибина тих частин, які не торкаються стіни (вигини
хребта), має бути близько 4 см. Потім «відірвіться від стіни» і так пройдіть по кімнаті. Такою має
бути ваша хода завжди. Так ходять гімнасти! Якщо вам так ходити незвично, незручно, у вас
порушена постава. Щоб це виправити, займіться спортом.

224
§ 49. Навколишнє середовище — джерело життєво важливих для людини ресурсів.
Пристосування людини до навколишнього середовища (речовини, матеріали, вироби,
технології для комфортного життя людини)
Люди на Землі, а також жива і нежива природа, що їх оточує,
утворюють єдине ціле, що живе за спільними законами природи.
В. І. Вернадський, природознавець, організатор і перший
президент Української Академії наук
1. Що таке навколишнє середовище?
Навколишнє середовище — це все те, що нас оточує, ті місця, де ми живемо, вчимося,
відпочиваємо. Людину оточує як природне (мал. 49.1), так і штучне середовище (мал. 49.2).
Мал. 49.1. Природне середовище життя людиниМал. 49.2. Штучне середовище
життя людини
Природне середовище — це жива природа, клімат, атмосферне повітря, гідросфера,
ґрунтовий покрив, мінеральні ресурси й інші комплекси зовнішнього світу, що постійно
впливають на життя людей. Люди живуть у містах і селах, де їх оточують предмети побуту,
техніка. Вони користуються гаджетами, транспортом. Це штучне середовище. Його людина
створила навколо себе сама, щоб задовольнити свої життєві потреби, отже почуватися комфортно.
2. Які природні ресурси життєво важливі для людини?
Природні ресурси — це складові живої і неживої природи, які використовуються
людиною для задоволення її потреб: сонячне світло, вода, повітря, корисні копалини, рослини,
тварини і все решта, що не створене людиною, але без чого вона не може існувати.
Мал. 49.2. Природні ресурси
3. Які речовини та матеріали людина створює для комфортного існування?
Видобуваючи природні ресурси, людина переробляє їх та отримує багато речовин,
матеріалів, виробів, які роблять її життя зручнішим.

225
Наприклад, синтетичні волокна. Їх отримують шляхом хімічного синтезу (перетворення).
Сировиною для отримання синтетичних волокон слугують продукти переробки нафти,
природного газу або кам’яного вугілля. Це нейлон (він має високу міцність), капрон (легкий і
зносостійкий), акрил (схожий на вовну), лайкра (надає тканинам еластичності), поліестер (зберігає
форму та майже не мнеться) та багато інших.
Синтетичні тканини безпечні для нашого здоров’я? Як вони можуть вплинути на нашу
шкіру, органи дихання тощо?
По-перше, вони не вбирають вологу, яку випаровує наше тіло.
У результаті пори шкіри закупорюються, що може порушити дихання шкіри.
По-друге, синтетичні тканини можуть містити шкідливі хімічні речовини, які потрапляють
у наші дихальні шляхи та проникають в організм.
По-третє, деякі синтетичні тканини електризуються. Нас «б’є» струмом. Хіба це звичне
для організму явище?
Є люди, яким одяг із синтетичних тканин взагалі протипоказаний. Це ті люди, які
страждають на шкірні захворювання, алергію, астму. Найкращі тканини — з натуральних
бавовняних або льняних волокон і тонкого вовняного трикотажу. Як при купівлі одягу не
помилитися, а купити саме те, що не зашкодить нашому здоров’ю? Перш за все, відшукайте
етикетку, на якій має бути вказано, з якого матеріалу виготовлений одяг і як за ним доглядати.
Якщо етикетка відсутня, від купівлі такого одягу краще відмовитися.
Пластмаси також отримують шляхом хімічного синтезу, тому є синтетичним матеріалом.
На сьогодні пластмаси — один із найпоширеніших, порівняно дешевих і доступних матеріалів,
який використовує людина. Тверді й одночасно легкі пластмаси за необхідності можуть замінити
метал (наприклад, у виробництві автомобілів). Пластмаси широко застосовують в електротехніці.
У побуті широкого використання набув пластиковий посуд. А чи добре ви знаєте правила
користування цим посудом? Для виготовлення одноразового пластикового посуду найчастіше
використовують два види пластику — полістирол і поліпропілен (мал. 49.3).
Мал. 49.3. Маркування пластикового посуду
Їх легко можна розпізнати за зовнішнім виглядом.
Посуд з полістиролу (РS 6) легко мнеться, він крихкий, швидко ламається. Такий пластик
за нормальної температури практично нешкідливий. Однак при нагріванні він починає виділяти
токсичні речовини, які шкодять печінці та ниркам. Посуд, виготовлений з такого пластику,
придатний для холодних страв і закусок, а також для прохолодних напоїв.
Єдиний пластик, який підходить для гарячої їжі, це поліпропілен (РР 5). Посуд з
поліпропілену щільніший, міцніший, може витримувати підвищену температуру. Такий посуд
можна використовувати в мікрохвильовій печі, в нього можна наливати гарячі напої.

226
Найчастіше знак маркування наносять знизу посуду. Зазвичай на одноразовому посуді
міститься інформація про термін безпечного використання. Якщо така інформація відсутня, краще
від такого посуду відмовитися.
Ознайомтеся з абеткою спеціальних символів на пластиковому посуді (мал. 49.4).
Мал. 49.4. Абетка спеціальних символів на пластиковому посуді
А — у цій ємності можна зберігати харчові продукти. Якщо такий знак перекреслений, то
— не можна.
Б — цю ємність можна використовувати в мікрохвильовій печі.
В — цю ємність можна мити в посудомийній машині.
Г — у такому посуді можна заморожувати продукти.
Будь-який посуд, виготовлений із пластмаси, не можна довго зберігати. Через певний час
пластмаса починає розкладатися з виділенням шкідливих речовин. Якщо пластиковий посуд
змінив колір: кольоровий став тьмяним, білий — жовтуватим, він довго пролежав на складі. Такий
посуд краще не купувати.
Купуючи пластиковий посуд, обов’язково зверніть увагу на маркування та колір!
Безпечним посудом для приготування і зберігання їжі є новий (без пошкоджень)
емальований, чавунний (казан), посуд з нержавіючої сталі, скла, кераміки (бажано білої з
мінімумом рисунку).
Отже, оточені синтетичними тканинами та пластиком, ми можемо сказати, що живемо у
штучному синтетичному світі.
• Навколишнє середовище — це все те, з чим взаємодіє людина.
• Жива і нежива природа — це природне середовище життя людини.
• Штучне середовище життя людини — це штучний світ, створений людиною:
асфальт і бетон, помешкання, машини, пластмаси, синтетичні тканини тощо. Сучасну людину
оточує переважно це середовище, а не природне.
1. Чим відрізняється природне середовище від штучного?
2. З яких природних ресурсів людина отримує синтетичні матеріали?
3. У чому переваги природних матеріалів над синтетичними?
Виконайте завдання. «Дослідження за етикетками речовин і матеріалів щоденного
користування» (наприклад одягу) виконайте за посиланням або QR-кодом.
Підтема: Що таке здоров’я, як його зберігати і зміцнювати
§ 50. Здоров’я. Здоровий спосіб життя
Не сподівайтеся на медицину, вона непогано «лікує» багато хвороб,
але не може зробити людину здоровою. Лікарі лікують хвороби, а
здоров’я потрібно здобувати самому.
QR-код

227
М. Амосов, український кардіохірург, академік, літератор
1. Що таке здоров’я та які його чинники?
Здоров’я — це одна з найважливіших потреб людини, яка визначає її можливість
повноцінно навчатися і працювати та забезпечує всебічний розвиток особистості. Здоров’я — це
те, без чого людина не може почувати себе абсолютно щасливою. Сучасна модель краси —
здорова людина, яка обирає здоровий спосіб життя.
Здоров’я — це стан вашого організму, за якого всі органи здатні добре виконувати свої
життєві функції. «Здоров’я — це головний скарб життя. Зберегти здоров’я може тільки той, хто
багато знає», — казав Авіценна, перський філософ, лікар, астроном ХІ століття.
Основною ознакою того, що ваш організм здоровий, є його здатність швидко
пристосовуватися до впливів різноманітних чинників навколишнього середовища. Здоровий
організм може не тільки витримувати значні відхилення різноманітних чинників, фізичні та
психічні навантаження, а й нормально функціонувати в таких умовах. Отже, здоров’я – це
здатність організму перебувати у рівновазі з оточенням.
Проаналізуйте малюнок 50.1. Який висновок можна зробити з даних на малюнку та
вислова українського науковця? Від кого та від чого значною мірою залежить ваше здоров’я?
Мал. 50.1. Чинники, які впливають на здоров’я людини
«Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна
нічим» (М. Амосов).
2. Що таке здоровий спосіб життя?
Здоровий спосіб життя — це спосіб життя людини, направлений на попередження
(профілактику) захворювань та укріплення свого здоров’я. Ваше здоров’я значною мірою
залежить від того, чи дотримуєтесь ви здорового способу життя.
Які вони, правила здорового способу життя?
Будьте активними! Якщо ви не відвідуєте спортивну секцію, то робіть вранці зарядку,
плавайте, ходіть більше пішки, гуляйте в парках, лісах (мал. 50.2).
Мал. 50.2. Активний спосіб життя
Раціонально харчуйтеся! Більше споживайте фруктів і овочів («зелена» їжа), продуктів, що
містять корисні для організму речовини (мал. 50.3). Обмежуйте споживання солодощів, газованих
напоїв. Пийте більше води.

228
Мал. 50.3. «Зелена» їжа
Дотримуйтеся режиму дня!
Організм функціонує краще, коли є стабільний режим. Велике значення має здоровий сон.
Лягайте спати та прокидайтеся в один і той самий час, навіть у вихідні. У підлітків сон має
тривати не менше 9–10 годин. Лише за такий час організм повністю розслабляється й відновлює
свої сили. Харчуйтеся не менше чотирьох разів на день в один і той самий час. Режим дня
формується індивідуально для кожної людини.
Дотримуйтеся правил особистої гігієни!
Це догляд за шкірою, ротовою порожниною, нігтями, волоссям тощо. Кожен повинен мати
в особистому користуванні недоторканні для інших предмети: зубну щітку, рушник, мочалку,
нижню білизну.
Уміння відмовитися від шкідливих звичок!
Паління — шкідлива звичка, яка вкорочує життя людини в середньому на 5—10 років.
Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова частина тютюнового диму.
Крім того, до складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин, які можуть бути
причиною виникнення пухлин порожнини рота, гортані, бронхів і легень. Велику шкоду здоров’ю
людини завдає алкоголь. Він негативно впливає на всі системи органів, в першу чергу на нервову
систему, руйнує печінку. Наркотики — це речовини, які під час введення в організм людини
впливають на її психіку і поведінку, змінюють емоційний стан, волю, свідомість. Середня
тривалість життя людини, яка регулярно приймає наркотики, — близько 7 років. Токсичні
речовини (отрути) — це такі речовини, які проникають в організм і навіть у невеликих кількостях
призводять до порушення нормальної діяльності багатьох органів.
«Зрозуміло, ви ще здорові і рано морочити собі голову думками про майбутні хвороби. Але
час швидкоплинний. Не встигнете озирнутися, як можете втратити здоров’я. Бережіть його
змалку. Рух, «зелена» їжа, загартовування і необхідний час для сну — дійсно необхідні. Можете
мені повірити». (Слова великого українця, Миколи Амосова, які він адресував молодим людям).
• Здоров’я — це стан організму, за якого всі органи здатні добре виконувати свої
життєві функції.
• Здоровий спосіб життя — це дії самої людини, спрямовані на попередження
захворювань, зміцнення всіх систем організму та поліпшення загального самопочуття:
• Основні чинники, що визначають здоровий спосіб життя: раціональне харчування,
рухова активність, особиста гігієна, режим дня, відсутність шкідливих звичок.
1. Що таке здоров’я?
2. Як себе почуває здорова людина?
3. Яких правил здорового способу життя ви дотримуєтеся або повинні
дотримуватися?

229
Використовуючи інтернет-джерела дізнайтеся, яка людина отримала титул «Найстарша
жива людина на Землі». Який спосіб життя вона вела?
§ 51. Вода як чинник здоров’я. Безпечна поведінка на водоймах. Питна вода
У холодній воді — зцілення, попередження захворювань, вона укріплює
тіло та зберігає бадьорість духу.
К. Цельс, давньоримський вчений, лікар
1. Чому воду вважають основою життя?
Вода – основа життя на планеті Земля. Невипадково вчені у пошуках життя на інших
планетах Сонячної системи стільки зусиль спрямовують на виявлення хоча б слідів води.
Розгляньте малюнок 51.1. Дайте відповідь на запитання: «Чому воду вважають основою
життя?».
Мал. 51.1. Вміст води в різних органах організму
Вода — особлива речовина. Вона бере участь у всіх процесах, що відбуваються в нашому
організмі. Вода живить кожну клітину нашого організму, оновлює її, оздоровлює та омолоджує.
Крім того, вода необхідна для особистої гігієни, приготування їжі, підтримання чистоти в оселі,
громадських приміщеннях, лікувальних закладах, централізованого опалення, поливання зелених
насаджень тощо. Дуже багато води потребує промисловість.
2. Яке значення має питна вода для людини?
Вода, як повітря та їжа, є життєво необхідною (базовою) потребою людини.
Виконайте завдання. Розгляньте малюнок 51.2. Дайте відповідь на запитання: «Як
змінюється кількість води в організмі людей різного віку?».
Мал. 51.2. Вміст води в тілі людини різного віку
Безпечна і доступна питна вода — важливий чинник здоров’я людей. Вона не повинна
містити сторонніх домішок, отруйних речовин і хвороботворних мікроорганізмів. Символ життя
на планеті Земля — вода. Добова потреба дорослої людини у воді — 2,5 л, а під час фізичних
навантажень, тренувань (наприклад у спортсменів) — значно більше. Однак забруднена
хвороботворними мікроорганізмами вода іноді може слугувати чинником спалаху деяких

230
інфекцій: дизентерії, холери тощо. Крім того, у воді можуть бути розчинені отруйні речовини, які
потрапили зі стічними водами.
Порада
Ніколи не пийте воду з неперевіреного джерела.
3. Яке значення води у загартовуванні організму людини?
Загартовування — це поступове пристосування організму до несприятливих чинників
довкілля, в першу чергу холоду. Вода має механічний вплив на шкіру, здійснюючи подразнення
(своєрідний масаж), що покращує кровопостачання шкіри. Великий загартовувальний вплив має
купання у відкритих водоймах. У цьому випадку подразнення водою поєднується із дією повітря.
При купанні або під час плавання підсилено працюють м’язи. Отже, ви тренуєте ще й м’язи грудей
і спини.
Температура води має бути не нижче за 19…20 °С. Тривалість купання з перших днів
поступово збільшують від 2 до 15 хвилин. Пам’ятайте, що купатися слід тільки в спеціально
облаштованих місцях.
Крім купання, загартовуватися можна, обтираючись або обливаючись водою. У разі
припинення загартовувальних процедур ступінь загартовування слабшає, а через 1–1,5 місяці
загартовувальний ефект зовсім зникає. Щоб досягти результату від загартовування водою,
необхідно кожен день повторювати водні процедури, дози яких слід збільшувати через певний
проміжок часу.
Організм загартованої людини краще пристосовується до різних змін, що відбуваються в
природі. У загартованого організму підвищений імунітет — збільшена опірність організму до
несприятливої дії чинників навколишнього середовища. Користь загартовування — не в лікуванні,
а в попередженні (профілактиці) захворювань!
Діти можуть виконувати всі ці процедури тільки під наглядом дорослих!
Починати загартовуватися може тільки абсолютно здорова людина!
4. Яких правил безпечної поведінки на водоймах слід дотримуватися?
Відомо, що передбачити загрозу — це можливість уникнути її! Яких же правил безпечної
поведінки на водоймах слід дотримуватися в різні пори року?
Перехідний період (осінь — зима, зима — весна). З появою першого льодяного покриву
на водоймах забороняється піше пересування, катання на ковзанах і лижах. Тонкий лід неміцний і
не витримує маси людини. Ще швидше льодяний покрив руйнується весною — його підточує ще й
знизу швидка течія.
Зима. Найбезпечнішим вважається чистий прозорий лід, що має зеленуватий відтінок.
Товщина такого льоду має бути не менше 7 см. Білий або мутний лід неміцний. Кататися на
ковзанах можна тільки тоді, коли товщина льоду не менше 10 см, а при масовому катанні — не
менше 25 см. Небезпечно ходити й кататися по льоду вночі, а особливо в незнайомих місцях. Слід
уникати майданчиків, вкритих товстим шаром снігу — під снігом лід завжди тонший, ніж на
відкритих містинах. Не можна перевіряти міцність льоду ударом ноги. Це потрібно робити
палкою. Якщо лід почав тріщати або з’явилася вода, потрібно відійти від цього місця дуже
повільно й акуратно, не відриваючи ніг від льоду. Не виходьте на лід у місцях, де є
попереджувальні знаки!
Літо. Купатися можна тільки в дозволених для цього місцях! Під час купання поряд з вами
мають бути дорослі. Тримайтеся поблизу берега, щоб можна було у будь-яку хвилину торкнутися
ногами дна.

231
Добре, коли людина вміє плавати. Уміння плавати — важлива навичка на все життя.
• Питна вода — основа нашого життя. Вода — елемент довкілля, без якого життя
неможливе.
• Питна вода має бути безпечною для організму. Вона не повинна містити сторонніх
домішок, отруйних речовин і хвороботворних мікроорганізмів.
• Вода — один із чинників загартовування організму.
1. Чому воду називають основою життя нашого організму?
2. Яку питну воду називають безпечною?
3. Які водні процедури ви здійснюєте для загартовування свого організму?
За яких умов можна досягти ефекту від загартовування?
Використовуючи інтернет-джерела дізнайтеся, у яких регіонах Землі люди не мають
регулярного доступу до питної води.
§ 52. Особиста і побутова гігієна
У здоровому тілі здоровий дух.
Українське прислів’я
Ви коли-небудь спостерігали, як тварини піклуються про чистоту свого тіла? Як вони
купаються? Купатися тварини можуть заради очищення тіла від забруднення та паразитів,
охолодження у спеку або просто для задоволення. Навіть муха чистить свої лапки від бруду.
Щоправда, робить вона це не тому, що дуже охайна. Подушечки і щетинки її лапок виділяють
липку речовину, завдяки якій муха тримається на гладенькій поверхні. Забруднені лапки з цією
функцією не справляються — муха починає ковзати. Мавпи ж вишукують комах у шерсті один
одного. Отже, навіть тварини піклуються про чистоту свого тіла (мал. 52.1).
Мал. 52.1. Гігієнічні процедури у тварин
1. Що таке особиста гігієна та її предмети і засоби?
Чому ж і нам так важливо виконувати певні гігієнічні процедури? Безліч мікроорганізмів
постійно оточують організм людини. Серед них чимало і хвороботворних. Як уберегтися від їх
впливу, не захворіти, зберегти своє здоров’я?
Медична наука, яка вивчає вплив чинників довкілля на здоров’я людини, — це гігієна (з
грецької hygieinos — здоровий). Мета цієї науки — профілактика (попередження) захворювань.
Особиста гігієна — це рекомендації (правила) стосовно того, як доглядати за своєю шкірою,
зубами, як користуватися тими предметами, що оточують нас у побуті; як правильно харчуватися,
які фізичні навантаження корисні для організму тощо. Виконання цих рекомендацій сприятиме
збереженню і зміцненню здоров’я.

232
Предмети та засоби особистої гігієни – це все те, що дозволяє дотримуватися гігієнічних
правил: зубна щітка, мило, рушник, гребінець, губка, носовичок тощо (мал. 52.2). Цими
предметами і засобами ви не повинні ні з ким ділитися, вони індивідуальні (тільки ваші).
Мал. 52.2. Предмети та засоби особистої гігієни
2. Які складові особистої гігієни?
Що таке «ворота інфекції»?
Виконайте завдання. Ознайомтесь за допомогою малюнку 51.3 зі складовими особистої
гігієни. Перелічіть їх. З’ясуйте, через які «ворота інфекції» збудники захворювань можуть
проникнути до організму.
Мал. 52.3. Складові особистої гігієни
Виконайте завдання. Ознайомтесь з правилами особистої гігієни та обґрунтуйте їх.
Правила особистої гігієни
1. Починайте і закінчуйте день з чищення зубів і умивання.
2. Завжди мийте з милом руки перед споживанням їжі, після прогулянки та туалету.
3. Майте завжди чистий носовичок або одноразові паперові серветки.
4. У шкільній їдальні не пийте із чужої склянки, не користуйтеся чужими столовими
приладами.
5. Пийте воду з перевіреного джерела. Для пиття користуйтеся одноразовими
паперовими стаканчиками. Не залишайте використані стаканчики, викидайте їх у сміттєву урну.
6. Стрижіть нігті на руках і ногах щотижня.
7. Декілька разів на тиждень приймайте водні процедури з використанням намиленої
мочалки.
8. Слідкуйте за чистотою свого одягу та взуття.

233
9. Не ходіть в одному й тому самому взутті на вулиці, у школі та вдома. Вдома носіть
м’яке домашнє взуття, для спортивних занять — спортивне взуття.
10. Не діліться ні з ким предметами особистої гігієни.
3. Яких правил гігієни оселі необхідно дотримуватись?
Гігієна оселі — це якість повітря і певний температурний режим, якість освітлення і
гучність звуку тощо. Проте найбільше значення має якість повітря. Регулярне провітрювання
зменшує кількість вуглекислого газу в повітрі, а збільшує кількість кисню. Надлишок
вуглекислого газу спричиняє головний біль, важкість у голові, швидку втомлюваність, порушення
сну. Вологе прибирання зменшує кількість пилу, на якому осідають віруси та бактерії. Від того, як
проводиться вологе прибирання, залежить здоров’я усіх членів сім’ї. Щотижневе вологе
прибирання потрібно проводити з видаленням пилу, миттям підлоги і сантехніки.
Найкомфортніша температура у приміщенні – 20…24 °С. Температуру підтримують за допомогою
опалення і кондиціонерів.
Знати та щоденно дотримуватися правил особистої гігієни необхідно кожній людині.
Багато навичок прищеплюються важко та вимагають значних зусиль і терпіння, щоб вони стали
звичними. Але це життєва необхідність, яка в майбутньому послугує вам для збереження здоров’я.
• Складовими особистої гігієни є гігієна шкіри, ротової порожнини, харчування, води,
оселі, одягу та взуття.
• Для профілактики захворювань необхідно дотримуватися правил особистої гігієни.
1. Які захворювання допомагає попередити гігієна?
2. Яких гігієнічних правил потрібно дотримуватися, щоб попередити отруєння?
3. Чому людина, яка дотримується правил особистої гігієни, хворіє рідше тієї, яка
цього не робить?
Чому предмети особистої гігієни мають бути індивідуальними?
§ 53. Корисні і шкідливі звички
Звичка — це те, чого ти сам у себе вже не помічаєш.
А. Крісті, англійська письменниця
1. Що таке звичка?
Звичка — закріплений до автоматизму спосіб виконання дії чи поведінки, здійснення
якого за певних умов для людини стало потребою. Звичка може торкатися будь-чого. Це і харчові
звички, і звички, що стосуються спілкування між вами та дорослими, це і сімейні традиції тощо.
Коли ви робите щось регулярно тривалий час, у вас формується звичка. Неабияке значення при
цьому мають ваша настирливість і терпіння. Щоправда, є речі, до яких ви звикаєте швидко, але є і
такі, до яких звикати доводиться довго, а до деяких і дуже складно звикнути. У будь-якому
випадку звикаєте ви до чогось не відразу, а упродовж певного часу. Головне — робити невеликі
кроки, щоб міцно закріпити потрібні вам дії. Сформована звичка може зберігатися багато років.
Зрозуміло, що якщо звичка формувалася тривалий час, то вона не може змінитися за декілька днів
або тижнів.
За наслідками впливу на вашу поведінку та діяльність звички поділяють на корисні та
шкідливі.
2. Як можна виробити у себе корисні звички?

234
Корисні звички — це звички, які підвищують працездатність, сприяють фізичному
розвитку, подовжують активне довголіття (мал. 53.1).
Мал. 53.1. Приклади корисних звичок
Є звички, які дуже допомагають вам у житті. Наприклад, звичка переходити дорогу тільки
на зелене світло рятує ваше життя. Гігієнічні звички допомагають уберегтися від багатьох
інфекційних захворювань. Звичка стежити за поставою забезпечує нормальну діяльність усіх
внутрішніх органів.
Скільки потрібно часу, щоб виробити таку звичку? Найголовніше — це прийняти вольове
рішення: ви будете виробляти саме таку звичку.
Послідовність дій при виробленні звички.
1. Прийміть вольове рішення виробити, наприклад, харчову звичку: не споживати
їжу, яка шкодить вашому здоров’ю.
2. У робочому зошиті сторінку поділіть на дві графи.
Перша — «Нагадую собі», друга — «Роблю не думаючи».
3. Кожен день прибирайте зі столу продукти, які ви вважаєте шкідливими для
споживання, і дату позначайте на сторінці зошита у відповідній графі.
4. Як тільки дату ви запишете у графі «Роблю не думаючи», у вас виробилася звичка.
5. Підрахуйте кількість днів, які вам знадобилися для вироблення цієї звички.
Найкраща звичка — здоровий спосіб життя, який є комплексом корисних звичок.
3. Які звички вважаються шкідливими?
Шкідливі звички — це звички, які шкодять вашому здоров’ю, заважають досягати своєї
мети та повністю використати упродовж життя свої можливості. Приклади шкідливих звичок:
надмірне споживання солодощів, перекладання всіх важливих справ на останній момент або «на
завтра», постійні запізнення, звичка їсти перед телевізором, лінощі та пасивність, нераціональне
харчування тощо.
Та найбільшу шкоду здоров’ю завдають такі шкідливі звички, як паління, алкоголь,
наркотики. Ці звички вважаються проявом слабкості людини, яка не здатна керувати своєю
поведінкою. Така людина дозволяє цим звичкам руйнувати її здоров’я.
Позбавитися цих шкідливих звичок дуже важко, але можна!
Головне — усвідомити шкоду та прийняти вольове рішення — НІ цій звичці.
• Звичка — закріплений до автоматизму спосіб виконання дії чи поведінки,
здійснення якого за певних умов для людини стало потребою.
• Утворення звички вимагає багаторазового повторення окремих дій, а ще
настирливості та терпіння.
• За наявності корисних звичок ваша діяльність відбувається легше і швидше, без
зайвих витрат енергії.
• Звички бувають або корисними, або шкідливими. Різниця між ними в тому, що
корисними звичками керуємо ми, а шкідливі — керують нами.
1. Що таке звичка?
2. Як можна виробити у себе корисну звичку?
3. Які для вас характерні корисні звички?
4. Які сімейні традиції є у вашій сім’ї?

235
«Побороти дурні звички можна тільки сьогодні, а не завтра» говорив давньокитайський
філософ Конфуцій. Як ви можете тлумачити його вислів?
§ 54. Наслідки забруднення довкілля для здоров’я
Здоров’я – це капітал, первісно даний людині природою,
втративши який, важко повернути його назад.
М. де Монтень, французький філософ, письменник
Пригадайте! Що таке «чинники середовища»?
Які чинники середовища вам відомі?
Довкілля (навколишнє середовище) — це частина природи, що нас оточує і з якою ми
весь час взаємодіємо. Головні чинники довкілля: атмосферне повітря, вода, ґрунт.
Як чинники навколишнього середовище впливають на нас?
Розгляньте малюнок 54.1, що демонструє зміну природного складу атмосферного повітря
— одного з найбільш важливих чинників довкілля, які впливають на здоров’я.
А Б В
Мал. 54.1. Шкідливі чинники, що забруднюють атмосферне повітря: а — викиди продуктів
згоряння, б — пилова буря, в — смог у Києві (липень 2021 р.)
Чи впливає забруднення атмосферного повітря на стан вашого здоров’я? Які органи вашого
організму, в першу чергу, страждають від цього?
1. Який вплив на стан здоров’я людини справляє забруднене повітря?
Забруднене повітря подразнює переважно дихальні шляхи, спричиняючи запалення
слизової оболонки (риніт, трахеїт, бронхіт), алергічні захворювання (бронхіальну астму).
Найбільше шкідливих речовин (забруднювачів) потрапляє в наш організм через легені. Більшість
дослідників стверджують, що щоденно з 15 кг вдихуваного повітря до організму людини проникає
більше шкідливих речовин, ніж з водою, їжею, з немитих рук, через шкіру. До того ж це
найнебезпечніший шлях: шкідливі речовини з легень зразу потрапляють у кров, обминаючи такий
бар’єр, як печінку, яка знешкоджує більшість шкідливих речовин. Атмосферних забруднювачів
важко уникнути: вони впливають на наше здоров’я 24 години на добу, 365 днів на рік.
Понад 80 % свого часу ми проводимо у приміщенні, тому необхідно ретельно слідкувати за
чистотою повітря у своїй оселі, класі. Зелені рослини (мал. 54.2) рятують вас від пилу, на якому
осідають збудники туберкульозу, дифтерії, коклюшу, скарлатини, золотистого стафілококу тощо.

236
а б
Мал. 54.2. Кімнатні рослини: а — фікус; б — дифенбахія
Не забувайте регулярно прибирати пил у приміщенні, де ви живете, у класі — де
навчаєтесь. Практикуйте вологе прибирання та прибирання за допомогою пилососів. Прибирайте
пил звідусіль, де він тільки може осідати: з підлоги, стін, меблів, листків рослин тощо. Пил
проникає всюди, навіть через невидимі шпаринки, та там осідає. Допомагайте дорослим регулярно
витрушувати килими, пледи, ковдри, подушки тощо.
Розгляньте малюнок 54.3. Зверніть увагу на кількість бактерій-забруднювачів у повітрі
різних ділянок довкілля. Зробіть відповідний висновок.
Непровітрена кімната Вулиця міста
Гірське повітря Морське повітря
Мал. 54.3. Уміст мікроорганізмів у повітрі
Отже, забруднення повітря на сьогодні вважається найбільшою загрозою для здоров’я
людей. Воно призводить до виникнення низки захворювань — від астми до раку, захворювань
легень і серця або просто до погіршення самопочуття.
Велику шкоду здоров’ю завдає паління. Людина, яка палить, не тільки сама вдихає
шкідливі речовини, але й забруднює атмосферу, піддає загрозі інших людей.

237
2. Який вплив на стан здоров’я людини справляє забруднена вода?
Найбільш забрудненими є відкриті джерела води: річки, озера, ставки. Відомі випадки,
коли забруднені джерела води були причиною спалахів деяких епідемій кишкових захворювань.
Збудники яких кишкових інфекцій можуть передаватися через забруднену воду? У воді можуть
бути розчинені різні отруйні речовини. Як вони потрапляють у воду?
Основні забруднювачі води: підприємства харчової промисловості і сільське господарство.
Вода, забруднена органічними відходами, практично непридатна для пиття та інших потреб (мал.
54.4). У водопровідну воду забруднювачі потрапляють внаслідок поганого її очищування. Питна
вода має відповідати певним нормам якості. У разі невідповідності води нормам якості пити її не
можна. Кип’ятінням таку воду очистити неможливо. По-перше, деякі метали, наприклад залізо
(якщо вода іржава), не видаляються з води при кип’ятінні. По-друге, деякі бактерії витримують
високі температури. Надійний спосіб отримати чисту та корисну воду — фільтр для очищення
води.
Отже, забруднена вода загрожує нормальній роботі органів травлення, спричиняючи їх
захворювання.
Мал. 54.4. Брудна вода з крана
4. Який вплив на стан здоров’я людини справляють забруднені ґрунти?
Забруднення ґрунтів впливає на все навкруги. Їжа, яку ми їмо; вода, яку ми п’ємо; повітря,
яким ми дихаємо, — все це, а отже, і наше здоров’я залежить від здоров’я ґрунтів. Харчові
продукти можуть містити, наприклад, нітрати, радіонукліди тощо. Ці забруднювачі ґрунту
розчиняються у воді і всмоктуються коренями рослин. Якщо ми споживаємо різні частини таких
рослин, то ці шкідливі речовини опиняються в нашому організмі. Вони спричиняють харчові
отруєння (іноді дуже важкі), онкологічні захворювання. Причому страждає в першу чергу печінка,
оскільки вона знезаражує більшість отруйних речовин, які потрапляють до нашого організму.
Розгляньте малюнок 54.5. Обґрунтуйте зазначені нижче способи зменшення нітратів у продуктах
харчування.
Мал. 54.5. Способи зменшення нітратів у продуктах харчування

238
Ґрунт часто є джерелом інфекції. У ньому постійно мешкають збудники правця, газової
гангрени, грибкових захворювань, яйця глистів. Одне з найнебезпечніших захворювань людини —
правець (помирає 17–25 % захворівших). Збудник правця (мал. 54.6) — бактерія, яка живе у ґрунті.
Вона проникає крізь ранки, а також будь-які пошкодження шкіри. Ця бактерія виділяє отруйні
речовини (токсини), що вражають нервові клітини, які регулюють роботу м’язів. Правець дуже
важко піддається лікуванню. Основний спосіб попередження захворювання — профілактичне
щеплення (мал. 54.7).
Мал. 54.6. Збудник правця Мал. 54.7. Вакцинація
Не уникайте профілактичних щеплень!
Людина — частина природи і поза природою жити не може. Зв’язок між природою і
здоров’ям людини очевидний. Близькість або віддаленість від великих водойм, лісових масивів,
якість води, склад атмосферного повітря, стан ґрунтів — усі ці природні чинники впливають на
наше здоров’я.
• Основними чинниками довкілля є атмосферне повітря, вода, ґрунт.
• Наслідками забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту можуть бути різні
захворювання.
• Профілактичне щеплення — попередження багатьох надзвичайно небезпечних
захворювань.
1. Які чинники довкілля впливають на стан нашого здоров’я?
2. Які наслідки забруднення атмосферного повітря для здоров’я?
3. Які наслідки забруднення водойм для здоров’я?
4. Які наслідки забруднення ґрунтів для здоров’я?
5. Чому не слід відмовлятися від профілактичних щеплень?
Проведіть дослідження «Моя оселя» за посиланням або QR-кодом.
Узагальнення до теми: «Пізнаємо організм людини у його середовищі існування»
Організм людини є тілом живої природи. Природними (базовими) потребами організму
людини (як і багатьох інших організмів) є їжа, повітря, вода. Для того щоб реалізувати ці базові
потреби, природа створила відповідні системи органів.
QR-
код

239
У клітинах тіла із простіших речовин (принесених кров’ю) будуються складніші, характерні
для кожного організму речовини. Одні з цих речовин є будівельним матеріалом, інші —
взаємодіють з киснем, розщеплюються з виділенням енергії.
Завдяки взаємодії травної, дихальної і кровоносної систем організм людини функціонує і
гармонійно взаємодіє зі своїм середовищем існування.
Імунітет — це здатність організму захищати себе від сторонніх чинників: бактерій, вірусів,
отрут тощо.
Якщо людина сама слідкує за своїм здоров’ям, то важко знайти лікаря, який би знав більше
корисного для її здоров’я, ніж вона сама.
Сократ, один з найвідоміших філософів Стародавньої Греції
Здоров’я — це стан нормального, злагодженого функціонування всіх непошкоджених
органів і систем органів не тільки за звичайних умов життя, але й у разі їхніх змін, наприклад, під
час спортивних змагань, екзаменів, зміни кліматичних умов тощо. Здоровий організм в цілому, як
і кожний його орган, має певний резерв своїх можливостей.
Якщо ви хочете бути здоровими, необхідно вести здоровий спосіб життя та дбати про
чисте довкілля.

240
Головні підвалини здоров’я закладаються у дитячому та юнацькому віці. Тому ще з дитячих
років потрібно виробляти звички здорового способу життя та опановувати знання з гігієни.
Здоров’я є також результатом самодисципліни та самовиховання, певних норм поведінки, що
мають стати для вас звичними та буденними.
Самоконтроль знань з теми: «Пізнаємо організм людини у його середовищі
існування» пройдіть за посиланням або за QR-кодом
ТЕМА 6. ВЧИМОСЯ У ПРИРОДИ І ДБАЄМО ПРО ЇЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ
Підтема: Що людина створила за природними зразками
§ 55. Ставлення людини до природи. Використання природничо-наукових знань у
повсякденному житті, мистецтві, створенні нових матеріалів, техніки, технологій
Немає нічого більш винахідливого, ніж природа.
Марк Цицерон, давньоримський оратор, філософ
1. Як ставилися українці до природи?
Здавна українці вважалися добрими господарями. Нічого зайвого не брали у матінки-
природи. А якщо й повинні були брати щось для влаштування побуту, то використовували
ощадливо, не руйнуючи природи.
Шанобливо наші предки ставилися й до води. З давніх-давен українці з особливою
ретельністю охороняли й прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями.
А чи замислювались ви над тим, чому двері й стелі в українських хатах невисокі (мал.
55.1)? Це для того, щоб не марнувати тепло. У сінях з боку печі ставили димарі. Там селяни
просушували вологий одяг, а в холодну пору тримали ягнят, поросят.
Етичні норми нашого народу забороняли нищити, вбивати живі організми з примхи. У той
далекий час люди розуміли, наскільки вразливою є природа, та застерігали байдужих: «Будь
обережним, поряд з тобою інші істоти, дай їм жити...».
Мал. 55.1. Українська хата під очеретом
2. Які винаходи людям підказала природа?
Спостерігаючи за природою та досліджуючи її, люди створили винаходи, які їм підказала
природа. Ці винаходи покращили їх добробут і полегшили життя.
Таких прикладів безліч, усі неможливо перерахувати. Переглянемо лише окремі. Почнемо
з мешканця ґрунту — крота, який став природним зразком для створення екскаватора (мал. 55.2).
QR-
код

241
Мал. 55.2. Створення екскаватора за природними зразками
Порівняйте лапу крота та ківш екскаватора. Встановіть, що між ними спільного та чим
вони відрізняються?
Будова пера птаха наштовхнула людину на створення застібки-блискавки (мал. 55.3). Перо
складається з тисяч найтонших ворсинок, укріплених уздовж його стрижня. Кожна ворсинка
забезпечена мікроскопічними гачками. Вони зчіплюються таким чином, що створюють рівну
щільну поверхню пера.
Усередині змінного замка застібки-блискавки знаходяться клини, які або з’єднують, або
роз’єднують зубчики. Ці зубчики щільно та надійно чіпляються гачками один за одний.
Мал. 55.3. Створення застібки-блискавки за природними зразками
Спостереження за рибами дозволило вирішити багато технічних питань. Яких саме?
Форма риб допомогла створити обтічні підводні човни. Розташування пластинок на тілі
риби — лусок — дозволило покривати дахи черепицею за цим принципом. Міцно і зручно —
легко стікає вода, сповзає сніг (мал. 55.4).
Мал. 55.4. Створення дахів з черепиці за підказкою природи
Звичний нам поршневий шприц імітує кровосисні апарати комара та блохи, з укусом яких
знайома кожна людина (мал. 55.5).

242
Мал. 55.5. Створення шприца за природними зразками
У середині минулого століття звичайний реп’ях лопуха, який чіплявся за шерсть собаки,
надихнув швейцарського інженера Жоржа де Местраля на винахід «липучки» (мал. 55.6).
Мал. 55.6. Створення липучки за природними зразками
Практичне завдання «Ознайомлення з об’єктами, які людина створила за
природними зразками» виконайте за посиланням або QR-кодом.
3. Як природа надихає митців і літераторів на творчість?
Природа — це джерело натхнення для художників, письменників, поетів, музикантів.
Краса природи, її неповторність і мальовничість наштовхнула художників на створення картин, де
зображено природу.
Як називаються картини, на яких зображено природу?
Художники-пейзажисти змальовують на своїх картинах гори, ріки, море, ліс, луки тощо.
Серед українських художників і художниць є багато пейзажистів: Коцка Андрій, Яблонська
Тетяна, Рапопорт Борис. Відома українська художниця Катерина Білокур також відтворювала на
своїх полотнах чудові пейзажі рідного краю (мал. 55.7).
А Б
Мал. 55.7. Картини К. Білокур: А — «Пейзаж з вітряком», Б — «Багрянець осені»
Картини зміни пір року, шелест листя, пташині голоси, плескіт хвиль, дзюрчання
струмка, грозовий гуркіт — все це можна передати в музиці. Так до образів природи звертався
відомий італійський композитор А. Вівальді, який створив цикл концертів «Пори року».
QR-код

243
Використовуючи інтернет-джерела, встановіть, які українські композитори під час
створення своїх музичних творів зверталися до образів природи.
Видатні українські поети та поетеси не могли не звернути уваги на природу, вони
милувались нею, захоплювались, присвячували свої найкращі вірші. Тарас Шевченко, Іван
Франко, Леся Українка, Ліна Костенко написали багато чудових віршів про природу рідного краю.
Які вірші про природу українських поетів і поетес ви знаєте?
Багатьом, напевно, відомі слова О. Довженка: «Я завжди думав і думаю, що без гарячої
любові до природи людина не може бути митцем». Читаючи твори українських письменників і
письменниць, ви можете переконатися у справедливості цих Довженкових слів.
Спинюся я
і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй.
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
і пахне степом сизий деревій….
Ліна Костенко
• Однією з найхарактерніших рис українців було господарське ставлення до природи.
• Геніальні винаходи, великі відкриття були зроблені тільки завдяки спостереженню
за природою. Її творіння відрізняються максимальною ефективністю, бездоганною точністю і
економією ресурсів.
1. Як українці ставились до природи?
2. Наведіть приклади об’єктів, створених людиною за природними зразками. Яке
призначення цих об’єктів?
3. Наведіть приклади впливу природи на розвиток різних видів мистецтва.
1. Запропонуйте власні ідеї щодо застосування природних об’єктів для створення
нових конструкцій чи матеріалів.
2. У ґрунті живуть не тільки кроти. Пригадайте, які ще тварини мешкають у ґрунті і
вправно риють нори? Які у них є пристосування для цього? Як ви вважаєте, для створення яких
винаходів, що полегшать життя людей, вони можуть стати природними зразками?
Підтема: Як діяти задля збереження довкілля
§ 56. Людина — частинка природи. Вплив діяльності людини на довкілля
— Люди забули цю істину, — сказав Лис. — Але ти не повинен
забувати. Ти назавжди береш на себе відповідальність за того, кого
приручив...
А. Сент-Екзюпері, «Маленький принц»
1. Чому людина є частиною природи?
Людина — частина природи, яка живе серед природи й отримує
від неї все необхідне для свого життя. Протягом тисячоліть вона займала в природі певне місце і
повністю залежала від неї. З часом людина почала користуватися вогнем, створювати знаряддя
праці, займатися полюванням і господарською діяльністю.
На якомусь етапі людині навіть почало здаватися, що вона взагалі не залежить від природи,
від навколишнього середовища. Але чи так це насправді?

244
Для життя нам в першу чергу необхідні вода, їжа і повітря. Все це людина отримує завдяки
природі. З природних водойм вона отримує воду, рослини забезпечують киснем, тварини та
рослини є джерелом харчових продуктів.
Які ще докази свідчать, що людина є частиною природи?
Отже, природа є природним місцем існування людини і єдиним джерелом ресурсів, які
необхідні людині для задоволення своїх життєвих потреб.
2. Як людина впливає на природу?
У результаті людської діяльності навколишнє середовище все більше змінювалося, адже
основна мета людини — зробити своє життя максимально комфортним.
Як ви вважаєте, природа і людина — вороги чи друзі?
Відтоді, як людина змогла створювати примітивні знаряддя праці, почалася ера її впливу
на навколишнє середовище. Людина протягом довгого часу використовувала природу, не
замислюючись про наслідки. Їй здавалося, що природні багатства невичерпні. Людина безжально
вирубувала і сьогодні продовжує вирубувати ліси, видобувати велику кількість нафти, природного
газу й інших корисних копалин (мал. 56.1), надмірно використовувати прісну воду тощо.
Промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить
до зникнення рослин і тварин на великих площах (мал. 56.2).
Мал. 56.1. Видобування кам’яного вугілля Мал. 56.2. Осушення боліт
Всім відомо, що нерозумне використання природних ресурсів несе серйозну загрозу не
тільки навколишньому середовищу, але самій людині. Адже людина та природа тісно
взаємопов’язані між собою.
Останнім часом людина почала усвідомлювати свій негативний вплив на природу і стала їй
допомагати.
У чому полягає позитивний вплив сучасної людини на природу?
До позитивного впливу людини на природу відносять створення заповідників, заказників,
національних парків, де рослини і тварини живуть у природних умовах і знаходяться під
охороною (мал. 56.3, 56.4). Такі заходи дозволяють уберегти від повного зникнення рідкісні види.

245
Мал. 56.3. Заповідник «Асканія-Нова» Мал. 56.4. Національний природний парк
«Подільські Товтри»
Також люди створюють штучні водні канали і зрошувальні системи, які допомагають
підтримувати та збільшувати родючість ґрунту.
У великих масштабах проводяться і заходи з висадки різноманітних рослин.
Як ви вважаєте, чи достатньо людина робить для збереження природи?
3. Що таке Червона книга України?
Зберегти неповторність і красу природи можна, тільки постійно піклуючись про неї. Треба
пам’ятати, що будь-який живий організм неповторний і будь-яке життя цінне.
З метою охорони живих організмів у багатьох країнах законодавчо заборонено збирання
деяких видів рослин, полювання на рідкісні види птахів, звірів, вилов окремих видів риб,
метеликів і жуків.
Для інформування населення про рідкісні та зникаючі види рослин і тварин створені
Червоні книги. Існують Червоні книги різних країн, в тому числі і Червона книга України, яка
складається з двох томів: «Рослинний світ» і «Тваринний світ» (мал. 56.5).
Мал. 56.5. Червона книга України
Вони містять перелік видів живих організмів, які потребують повсякденної охорони. У
2009 р. вийшло 3-тє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин, 826
видів рослин і грибів.
Серед рослин у Червоній книзі України можна побачити лілію лісову, айстру альпійську,
зозульку травневу, тюльпан дібровний, першоцвіт дрібний, ковилу українську тощо (мал. 56.6).
Лілія лісова Айстра альпійська Зозулька травнева
Мал. 56.6. Рослини Червоної книги України
Серед тварин, які охороняються в Україні, — зубр, рись звичайна, гадюка Нікольського,
рак широкопалий, поліксена (мал. 56.7).

246
Зубр Рись Поліксена
Мал. 56.7. Тварини Червоної книги України
Збір рослин та їх насіння, вилов і відстріл тварин, занесених до Червоної книги,
заборонені.
Пам’ятайте, природа завжди потребує вашої допомоги!
Допомагаючи природі, ви насправді просто повертаєте борги, відшкодовуючи те, що взяли
ви або ваші попередники: насаджуйте дерева, вичищайте джерельця, підгодовуйте птахів тощо. А
відпочиваючи на природі, просто не забувайте прибирати за собою, так само, як ви прибираєте у
себе в кімнаті чи на подвір’ї.
• Людина — частина природи. Вона тісно пов’язана з природою і цілком залежить від неї.
• Людська діяльність носить як позитивний, так і негативний характер. У результаті
необдуманих дій людей виснажуються природні ресурси, забруднюється навколишнє середовище,
вимирають живі організми.
1. Які умови необхідні для нормального існування людини?
2. Які наслідки негативного впливу людини на природу?
3. Чому вимирають багато видів тварин і рослин?
4. Які шляхи збереження різноманіття живих організмів?
5. Заповніть таблицю: «Вплив людини на стан навколишнього середовища»:
Діяльність людини, яка погіршує стан
навколишнього середовища
Діяльність людини, яка покращує стан
навколишнього середовища
1. Використовуючи інтернет-джерела або додаткову літературу, встановіть:
• Які природоохоронні території створені у вашій області (районі)?
• Чи достатньо їх для збереження рослинного і тваринного світу вашої місцевості?
2. Складіть інфографіку «Мій власний внесок у збереження природи». Обговоріть з
однокласниками як можна втілити в життя ваші пропозиції на пришкільній території. Організуйте
однокласників і попрацюйте для цього на подвір’ї школи.
«Складання каталогу місцевих видів тварин і рослин, які знаходяться під загрозою
зникнення» виконайте за посиланням або QR-кодом.
QR-
код

247
§ 57. Поняття екології, екологічних проблем. Екозвички
— Є таке правило. Прибрався сам уранці — ретельно прибери і свою
планету.
А. Сент-Екзюпері, «Маленький принц»
Термін «екологія» останнім часом дуже часто зустрічається в засобах
масової інформації.
1. Що таке екологія?
Екологія — наука про взаємодії живих організмів між собою і з навколишнім
середовищем.
Екологія вивчає, як рослини і тварини, у тому числі й люди, живуть разом, впливають один
на одного і на навколишню природу.
Почнемо з вас. Подумайте, як ви пов’язані з навколишнім середовищем? Чим ви
харчуєтеся? Куди викидаєте відходи та сміття? Які рослини і тварини живуть поруч із вами? Як ви
впливаєте на навколишнє середовище, так і середовище впливає на вас, і на всі живі організми, які
живуть поруч.
2. Які екологічні проблеми існують у світі та в Україні?
На жаль, у ХХІ столітті однією з глобальних проблем людства визнали саме екологічну. Це
означає, що люди стали менш дбайливо ставитися до природи і нерозумно використовувати її
ресурси.
Екологічні проблеми — негативні наслідки, спричинені зміною природного середовища в
результаті діяльності людини.
Сучасне людство впритул зіткнулося з глобальними екологічними проблемами, які
загрожують його існуванню: забруднення атмосфери та водойм, виснаження і псування
ґрунтового покриву.
Ми вже маємо гіркий і болючий приклад недбалого ставлення до природи —
Чорнобильську трагедію. Сотні тисяч людських жертв, пів Європи забруднених земель, річок,
озер...
Розгляньте малюнок 57.1, на якому зображено екологічні проблеми довкілля. Які з цих
проблем характерні для вашої місцевості?

248
Мал. 57.1. Екологічні проблеми довкілля
Найбільшої шкоди довкіллю завдають транспорт, особливо автомобільний, промисловість
і теплові електростанції. Сучасний автомобіль викидає понад 200 хімічних речовин, більшість із
яких шкідливі. Серед них вуглекислий газ, чадний газ, сполуки свинцю тощо.
Поміркуйте! Якої шкоди довкіллю завдають примисловість та теплові електростанції?
Однією з найбільш серйозних екологічних проблем багатьох країн, в тому числі і України,
є проблема переробки різних відходів. На території нашої країни знаходиться величезна кількість
сміттєзвалищ. Дуже часто це сміття спалюють і під час його згорання утворюється багато
шкідливих речовин, які забруднюють середовище і є небезпечними для всього живого.
Ще однією з екологічних проблем є різке зменшення чисельності рослин і тварин.
Назвіть причини зменшення чисельності рослин і тварин.
Основною причиною, що призводить до скорочення чисельності, а нерідко і до вимирання
цілих груп окремих видів, є руйнування місць проживання тварин і зростання рослин (мал. 57.2).
А також свій негативний внесок додають браконьєрство та неконтрольоване вирубування лісів.
Мал. 57.2. Будівництво дороги в лісі
3. Які є шляхи вирішення екологічних проблем?
Екологічні проблеми, що пов’язані з виснаженням ресурсів і забрудненням навколишнього
середовища, потребують розв’язання. Врятувати природу може лише людина. Що потрібно для
цього?
Поміркуйте та запропонуйте шляхи вирішення екологічних проблем.
Для подолання екологічних проблем існує багато конкретних засобів, які підказують наука
і техніка:
1. Переробка сміття.
У багатьох країнах вже давно відмовились від спалювання та закопування сміття, а
побудували спеціальні заводи для його переробки і подальшого виготовлення будівельних і
пакувальних матеріалів. Крім того, це дозволить звільнити території від сміттєзвалищ.
2. Очищення стічних вод.
Використання сучасних очисних споруд дозволяє очищати воду до природного стану.

249
За допомогою інтернет-джерел знайдіть інформацію про використання сучасних очисних споруд
на території України та запропонуйте власну модель фільтра для очищення води.
3. Перехід до чистих джерел енергії.
Це означає: поступова відмова від двигунів і печей, що працюють на вугіллі та
нафтопродуктах. Виробництво електроенергії за допомогою сонячних і вітрових електростанцій
або гідроелектростанцій, яке не супроводжується викидами вуглекислого чи будь-якого іншого
шкідливого для природи й людини газу. Такі види електростанцій стають все більш популярними
в світі.
В Україні ми теж можемо їх побачити, але, на жаль, їх ще дуже мало (мал. 57.3, 57.4).
Мал. 57.3. Сонячна електростанція (м. Токмак, Запорізька область)
Мал. 57.4. Вітрова електростанція (с. Дмитрівка, Миколаївська область)
4. Поширення електромобілів.
Використання електромобілів зменшує негативний вплив на довкілля, особливо в місцях
щільного проживання населення.
Останнім часом охорона навколишнього середовища стала міжнародною справою. Адже
Земля — наш спільний дім, і зберігати в ньому порядок необхідно спільно.
4. Чим ми можемо допомогти планеті?
Турбота про навколишнє середовище насамперед починається з кожного з нас. Виробивши
в собі прості екозвички, ми вже можемо зробити свій внесок у сьогодення та майбутнє нашої
планети.
Почати допомагати своїй планеті не так важко, почніть з відмови від покупки
поліетиленових пакетів у крамниці. Поготів завжди можна знайти альтернативу, наприклад,
попросити на касі паперовий пакет, або використовувати багаторазові сумки, шопери, авоськи, які
знову входять у моду, або рюкзак, який до того ж набагато зручніший (мал. 57.5).

250
Паперові пакети Шопери Авоськи
Мал. 57.5. Заміна поліетиленовим пакетам
Це ж стосується і води в пластикових пляшках, адже ви вже знаєте, що для розкладання
пластику необхідно понад 500 років. Альтернативою є багаторазові або скляні пляшки.
Що допоможе планеті стати чистішою?
Сортуйте сміття — це справді допоможе планеті стати чистішою. Це проста екозвичка, яку
кожен з нас зможе запросто реалізовувати у себе вдома або в школі чи класі. Для цього потрібно
мати три контейнери: для пластику, для паперу та для скла (мал. 56.6). Таким чином ви
допоможете людям правильно утилізувати (переробити) кожен з цих відходів.
Мал. 57.6. Сортування сміття
Також дуже важливим є утилізація батарейок, оскільки в них містяться небезпечні
речовини. Не можна батарейки викидати у звичайні сміттєві контейнери, адже для них існують
спеціальні пункти приймання або коробки-бокси у великих магазинах. Просто поцікавтеся та
знайдіть їх у своєму місті або селі.
Ви є активними споживачами електроенергії, води та інших ресурсів і повинні заощадливо
до них ставитися.
Відповідальний споживач надає перевагу тій продукції, виготовлення та споживання якої
завдає мінімальної шкоди довкіллю, яка не шкодить його здоров’ю та здоров’ю членів його
родини. У споживанні продукції чи послуг людина повинна свідомо керуватися інформацією,
наданою в рекламі й особистими, розумними потребами.
Чи є ви й ваші близькі, друзі, знайомі відповідальними споживачами?
Практичне завдання «Розроблення пам’ятки «Відповідальний споживач»» виконайте
за посиланням або QR-кодом.
QR-код

251
Вчені стверджують, що для вироблення звички достатньо трьох тижнів, але ж якщо ваші
звички зможуть реально допомогти навколишньому середовищу, три тижні дійсно варті того.
• Екологія — це наука про взаємодії живих організмів між собою і з навколишнім
 Основними екологічними проблемами є забруднення води, повітря, ґрунту та
зменшення різноманітності організмів.
• Кожна людина, виробивши у себе прості екозвички, може зробити свій внесок у
збереження довкілля.
1. Що вивчає екологія?
2. Назвіть основні забруднювачі довкілля в Україні.
3. Які екологічні проблеми характерні для всієї території України?
4. Що таке екозвички? Яке вони мають значення у збереженні довкілля?
1. Запропонуйте шляхи вирішення екологічних проблем, які характерні для вашої місцевості.
Узагальніть їх в інфографіці й представте для обговорення в класі.
2. Розгляньте зображення та поясніть його (мал. 56.9):
Мал. 57.9. Взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем
Практичне завдання «Дослідження властивостей матеріалів, які використовує
людина, визначення їх безпеки / небезпеки для довкілля» виконайте за посиланням або QR-
кодом.
УЗАГАЛЬНЕННЯ. ВЧИМОСЯ У ПРИРОДИ І ДБАЄМО ПРО ЇЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ
Екологія — наука про взаємодії живих організмів між собою і з навколишнім
Екологічні проблеми — це негативні наслідки, спричинені зміною природного
середовища в результаті діяльності людини.
QR-
код

252
Екозвички
• Ходіть за покупками з власною торбинкою, відмовтеся від використання виробів з
поліетилену.
• Намагайтеся купувати менше запакованих продуктів.
• Надавайте перевагу багаторазовим пляшкам для води.
• Майте власну кружку для кави та чаю.
• Сортуйте сміття.
• Надавайте друге життя речам.
• Замініть лампи розжарювання енергозберігаючими.
• Скорочуйте використання побутової хімії та застосовуйте замість них засоби
натурального походження.
• Надавайте перевагу душу, а не ванні.
• Саджайте дерева.
Самоконтроль знань з теми «Вчимося у природи і дбаємо про її збереження» пройдіть
за посиланням або за QR-кодом.
Словник термінів
Автотрофи –– організми, які самостійно утворюють з неорганічних речовин органічні речовини,
необхідні для життя.
Атмосфера — зовнішня повітряна оболонка Землі, яка є сумішшю певної кількості газів та
водяної пари.
Атмосферний тиск — це тиск, з яким атмосфера Землі діє на земну поверхню і всі тіла, що на ній
існують.
Атоми — найдрібніші частинки, з яких складаються речовини.
Балка — це заглибина з положистими схилами, вкритими рослинністю.
Вивітрювання — це процес руйнування й подрібнення твердих гірських порід.
Вимірювання — метод дослідження природних об’єктів і явищ за допомогою вимірювальних
приладів.
Водосховища — великі штучні водойми, створені для нагромадження води і подальшого її
використання.
Гетеротрофи –– організми, які споживають з їжею готові поживні речовини.
Гігієна (від грецького hygieinos — здоровий) –– медична наука, яка вивчає вплив чинників
довкілля на здоров’я людини. Мета цієї науки — профілактика (попередження) захворювань.
Шляхи вирішення екологічних
проблем
Переробка сміття Очищення стічних
вод
Поширення
електромобілів
Перехід до чистих
джерел енергії
QR-
код

253
Гіпотеза — це припущення, що висувається для пояснення певного явища і потребує наукової
перевірки.
Горіння — це взаємодія речовин із киснем, що супроводжується виділенням тепла і світла.
Джерела світла — це тіла, які здатні випромінювати світло.
Дифузія — це проникнення молекул однієї речовини в проміжки між молекулами іншої речовини.
Дихання — це процес надходження до організму кисню, використання його клітинами та
виведення з організму вуглекислого газу, який утворюється в клітинах.
Довкілля (навколишнє середовище) — це частина природи, що нас оточує і з якою ми весь час
взаємодіємо. Головні чинники довкілля: атмосферне повітря, вода, ґрунт.
Екологічні проблеми — негативні наслідки, спричинені зміною природного середовища в
результаті діяльності людини.
Екологія — наука про взаємодії живих організмів між собою і з навколишнім середовищем.
Енергія — це фізична величина, яка показує, яку роботу може здійснити тіло.
Живлення –– надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення
енергетичних витрат, будови і відновлення тіла.
Звичка –– закріплений до автоматизму спосіб виконання дії чи поведінки, здійснення якого за
певних умов для людини стало потребою.
Звук — хвилеподібне поширення коливань у газах, рідинах і твердих тілах.
Здоров’я — це стан організму, за якого всі органи здатні добре виконувати свої життєві функції.
Їжа — це сукупність харчових продуктів, придатних для безпосереднього споживання.
Імунітет (від латинського immunitas – звільнення, позбавлення від чогось) — здатність організму
захищати себе в першу чергу від інфекційних захворювань.
Інфекція — це проникнення в організм хвороботворних мікроорганізмів.
Канали — це штучні річки, які створюють для перекидання води з річки в район її споживання
або в іншу річку.
Клітина — це основна структурна (будівельна) одиниця організму людини, «цеглинка», з якої
побудований її організм.
Кровообіг — це неперервний рух крові по кровоносних судинах у чітко визначеному напрямку.
Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що включає всю земну кору й верхню частину
мантії.
М’язи –– активна частина системи опори і руху. Злагодженою роботою м’язів керує нервова
система.
Механічний рух — це зміна положення тіла відносно інших тіл за певний проміжок часу.
Мінерали — це однорідні тіла, які складаються з однієї речовини.
Мінеральне живлення –– поглинання рослинами необхідних хімічних елементів.
Місце існування –– певна ділянка середовища життя, на якій живуть певні організми.
Моделювання — метод дослідження, за якого об’єкт досліджень (оригінал) замінюється іншим,
подібним до нього об’єктом (моделлю).
Молекули речовини — найменша частинка речовини, що здатна існувати самостійно, зберігаючи
основні хімічні властивості цієї речовини.
Одноклітинні організми –– організми, тіло яких складається з однієї клітини.
Орган — це частина тіла, яка займає певне місце в організмі, має певну форму, будову та виконує
одну або декілька функцій.
Організм –– будь-яке тіло природи, яке виявляє ознаки живого.
Подразливість –– здатність живого організму реагувати на зміни умов навколишнього
середовища.
Поживні речовини –– це органічні речовини (переважно білки, жири і вуглеводи), що
обов’язково мають входити до складу їжі з метою підтримання процесів життєдіяльності.

254
Приймачі світла — це пристрої, які змінюють свої властивості через дію світла та за допомогою
яких можна виявити світло.
Природні ресурси — це складові живої і неживої природи, які використовуються людиною для
задоволення її потреб: сонячне світло, вода, повітря, корисні копалини, рослини, тварини і все
решта, що не створене людиною, але без чого вона не може існувати.
Пристосування — зміни в будові або діяльності живих організмів, які забезпечують їм
можливість життя в певних умовах.
Раціональне (здорове харчування) — це таке харчування, за якого якість і кількість поживних
речовин, вітамінів та мінералів відповідають потребам організму.
Ріст –– поступове збільшення розмірів, маси, об’єму живих організмів.
Розвиток — зміни у будові організму та його частин в процесі перетворення його на дорослу
особину.
Розмноження —– здатність організмів відтворювати собі подібних.
Рух — це здатність змінювати положення організму або його частин в просторі.
Середовище існування (середовище життя) — сукупність умов, в яких живуть організми, що
впливають на їх життєдіяльність.
Сила — фізична величина, яка визначає міру впливу одного тіла на інше.
Сила тяжіння — сила, з якою Земля притягує до себе тіла.
Система органів — це об’єднання органів для виконання певних життєво важливих функцій.
Наприклад, травна система, дихальна система, кровоносна система тощо.
Скелет –– активна частина системи опори і руху. Це власне опора тіла і захист внутрішніх органів
від механічних впливів.
Сонячна активність — це сукупність явищ, які відбуваються на Сонці.
Телурій — прилад для демонстрації руху Землі, Сонця, Місяця.
Тертя — один з видів взаємодії тіл. Воно виникає при дотику двох тіл.
Топографічна карта — це основний графічний документ про місцевість, який містить точне,
детальне й наочне зображення рельєфу і предметів на місцевості.
Форма тіла — це контури, зовнішні межі фізичного тіла, які визначають його вигляд.
Фотосинтез — процес утворення органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням
енергії світла й за участю хлорофілу.
Харчування –– сукупність процесів, що передбачають надходження до організму поживних
речовин, їх травлення, всмоктування та засвоєння ним; складова обміну речовин.
Чинники середовища — умови середовища, які впливають на організми.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 3
ТЕМА 1. ВЧИМОСЯ ДОСЛІДЖУВАТИ ПРИРОДУ
§ 1. Природа: складники і методи дослідження. Шлях наукового пізнання природи 6
§ 2. Інструменти природодослідника. Правила безпеки життєдіяльності під час
досліджень природи 12
§ 3. Дослідники природи: видатні постаті, відкриття, винаходи. Джерела знань про
природу 19
Тема 2. ДОСЛІДЖУЄМО ТІЛА, РЕЧОВИНИ, ЯВИЩА
§ 4. Тіла природні й рукотворні, живої і неживої природи. Фізичні Характеристики тіла,
їх вимірювання 26
§ 5. Дослідження фізичних властивостей речовин. Твердий, рідкий і газоподібний стан
речовин 31

255
§ 6. Уявлення про будову речовини. Дифузія у природі, побуті, техніці 35
§ 7. Чисті речовини й суміші. Розділення й використання сумішей 40
§ 8. Різноманітність явищ: механічні, теплові, світлові, звукові 46
§ 9. Механічні явища. Рух. Види руху в природі й техніці. Шлях, час, швидкість руху
51
§ 10. Поняття сили. Сила тертя 55
§ 11. Поняття енергії. Ознайомлення з простими механізмами 60
§ 12. Теплові явища. Світлові явища. Світло і зір 65
§ 13. Звукові явища. Звук, голос, слух 73
ТЕМА 3. ДІЗНАЄМОСЯ ПРО ЗЕМЛЮ І ВСЕСВІТ
§ 14. Будова земної кулі і методи її вивчення 80
§ 15. Гідросфера, її склад і зміни. Стани та розподіл води на Землі 83
§ 16. Про водні об’єкти нашої планети, України і своєї місцевості 88
§ 17. Атмосфера, її склад і зміни. Властивості повітря. Горіння — хімічне явище 95
§18. Погода і спостереження за нею 101
§ 19. Літосфера. Земна поверхня: склад, будова, зміни 107
§ 20 Форми рельєфу і чинники його формування 111
§ 21. Способи зображення земної поверхні. Материки на глобусі і карті 112
§ 22 Орієнтування на місцевості 113
§ 23. Безпечні і небезпечні природні явища в гідросфері, атмосфері, літосфері. Поведінка
людини в умовах природних загроз
§ 24. Розвиток уявлень людини про Землю, Сонце, Місяць. Місце Землі в Сонячній
системі
§ 25. Рухи Землі та їхні наслідки
§ 26. Сонце і Місяць. Вплив Сонця і Місяця на Землю
§ 27. Сонце та його характеристики. Сонце і здоров’я людини
ТЕМА 4. ВИВЧАЄМО ЖИВУ ПРИРОДУ ЗЕМЛІ
Підтема: Хто належить до організмів та як їх вивчають
§ 28. Тіла живої природи, їхні властивості
§ 29. Поняття клітини. Одноклітинні та багатоклітинні організми тварини
§ 30. Багатоклітинні організми: тварини, рослини, гриби
Підтема: Що необхідно організмам для життя, як вони це отримують і
використовують
§ 31. Поживні речовини, вода, повітря, світло, тепло в житті організмів
§ 32. Процеси життєдіяльності тварин і рослин: живлення, дихання, виділення
§ 33. Опора і рух у тварин і рослин
§ 34. Зв’язки між органами в організмі рослини, тварини
§ 35. Життя грибів. Їстівні й отруйні гриби
Підтема: Як організми взаємодіють із середовищем існування
§ 36. Середовище існування організмів — джерело життєво необхідних ресурсів. Чинники
середовища: нерівномірність поширення на планеті і вплив на організми
§ 37. Основні середовища життя: наземно-повітряне, водне, ґрунтове
§ 38. Пристосування організмів до умов існування в різних куточках планети
§ 39. Рослини, тварини і гриби рідного краю. Українські народні традиції шанобливого
ставлення до живої природи
§ 40. Отруйні рослини, тварини і гриби України
ТЕМА 5. ПІЗНАЄМО ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ У ЙОГО СЕРЕДОВИЩІ
ІСНУВАННЯ
Підтема: З чого складається організм людини та від чого залежить його
життєдіяльність

256
§ 41. Організм людини як тіло живої природи. Клітина — найменша частинка організму
людини. Частини тіла, органи та їхні функції
§ 42. Їжа і харчування
§ 43. Травлення
§ 44. Повітря і дихання. Захист органів дихання від небезпечних впливів довкілля.
Турбота про чисте повітря
§ 45. Серце і кровообіг. Тренування серця
§ 46. Опірність організму хворобам
§ 47. Функції шкіри. Гігієна шкіри та одягу
§ 48. Опора і рух. Скелет, м’язи, постава. Розвиток і зміцнення опорно-рухової системи
§ 49. Навколишнє середовище — джерело життєво важливих для людини ресурсів.
Пристосування людини до навколишнього середовища (речовини, матеріали, вироби,
технології для комфортного життя людини)
Підтема: Що таке здоров’я, як його зберігати і зміцнювати
§ 50 Здоров’я. Здоровий спосіб життя
§ 51 Вода як чинник здоров’я. Безпечна поведінка на водоймах. Питна вода
§ 52. Особиста і побутова гігієна
§ 53. Корисні і шкідливі звички
§ 54. Наслідки забруднення довкілля для здоров’я
ТЕМА 6. ВЧИМОСЯ У ПРИРОДИ І ДБАЄМО ПРО ЇЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ
Підтема: Що людина створила за природними зразками
§ 55. Ставлення людини до природи. Використання природничо-наукових знань у
повсякденному житті, мистецтві, створенні нових матеріалів, техніки, технологій
Підтема: Як дeіяти задля збереження довкілля
§ 56. Людина — частинка природи. Вплив діяльності людини на довкілля
267
§ 57. Поняття екології, екологічних проблем. Екозвички
Словник термінів

5_pr_yk_2022.pdf

More Related Content

Similar to 5_pr_yk_2022.pdf (20)

More from LudaM3 (20)

Recently uploaded (17)

5_pr_yk_2022.pdf