2. Широта задумів та інтересів
♣ Глибокі проникнення в душу людини, осягнення соціальної природи суспільства.
Герой- людина , у якої прокинулося почуття особистої самосвідомості, часто переходить
до особистого бунту. Тому головною проблемою є вдосконалення не суспільства , а
людини. Письменник вважав , що людина обумовлюється не лише соціальним
середовищем, тому потрібно боротися зі злими силами, які глибоко сховані в ній.
Стрімкість розвитку дії, незвичність подій, композиційним центром виступає
якась катастрофічна подія , часто кримінальний злочин.
Сюжетна дія творів відбувається в надзвичайно короткий проміжок часу .
Характер дійових осіб подаються уже сформованими.
Головна увага автора зосереджена не на сталих явищах життя, а на нестійких,
важких для відтворення ,тому що вони тільки формуються в дійсності.
♣
♣
♣
♣
♣
3. Філософські погляди Достоєвського
• Прагнення світової гармонії,
заснованій на християнській
моралі
• Гуманізм і стійкість у
стражданнях можуть протистояти
бездушності та аморальності
суспільства
• «Краса --- врятує світ»
4. Огляд творчості:
Першим романом у творчості Достоєвського був
«Бідні люди»
«Злочин і кара»
«Ідіот»
«Брати Карамазове»
«Біси»
«Записки з мертвого дому»
5. БЛИСКУЧИЙ ДЕБЮТ
У “гоголівському світі” автор “Бідних людей”
зробив, за словами М.Бахтіна,
“коперниківський переворот”, обравши
предметом зображення “не дійсність героя, а
його самосвідомість як дійсність другого
порядку”. Епістолярна форма “Бідних людей”
підкреслювала значущість “нового слова”, яке
Дєвушкін каже особисто, дозволила
висвітлити зсередини процес становлення
особистості, ствердити гідність “Маленької
людини”.
“Бідні люди” (1846)
“Бідні люди” (1844-1846) – “перша спроба
соціального роману в нашій літературі”
.Книга написана у формі листування між
дрібним службовцем
Макаром Олексійовичем Дєвушкіним та
Варенькою Доброселовою.
Роман, слідом за гоголівською «Шинелю»,
визначив розвиток всієї російської
літератури.
6. БЛИСКУЧИЙ ДЕБЮТ
У “гоголівському світі” автор “Бідних людей”
зробив, за словами М.Бахтіна,
“коперниківський переворот”, обравши
предметом зображення “не дійсність героя, а
його самосвідомість як дійсність другого
порядку”. Епістолярна форма “Бідних людей”
підкреслювала значущість “нового слова”, яке
Дєвушкін каже особисто, дозволила
висвітлити зсередини процес становлення
особистості, ствердити гідність “Маленької
людини”.
“Бідні люди” (1846)
“Бідні люди” (1844-1846) – “перша спроба
соціального роману в нашій літературі”
.Книга написана у формі листування між
дрібним службовцем
Макаром Олексійовичем Дєвушкіним та
Варенькою Доброселовою.
Роман, слідом за гоголівською «Шинелю»,
визначив розвиток всієї російської
літератури.
7. “БРАТИ КАРАМАЗОВИ”
Головна думка роману Ф.Достоєвського “Брати Карамазови” –
пошуки позитивного суспільного ідеалу, мрії про любовне братство
людей, у якому “кожен перед всіма за всіх винен”.
“Не знають цього люди, а якби дізналися – зараз був би рай!”
8. “Брати Карамазови”(1879-1880) –
підсумок творчої діяльності
Ф.Достоєвського
Соціально-філософський роман-трагедія, основний
мотив – протест проти суспільної несправедливості
Тема роману – зіткнення духовного і матеріального,
пошуки “світової гармонії”
Центральна філософська проблема – страждання
людини, “ціна щастя”
Сюжет побудовано навколо родинної трагедії –
убивства батька заради грошей – до якої причетні
його діти: Дмитро (засуджений за злочин), Іван
(натхненник убивства), Смердяков (справжній
убивця)
9. У цьому творі не суспільство судить героя, а
герой - суспільство. У центрі роману не
"справа" героя, не провина, а "неделаніе",
життєва суєта суєт, що засмоктує героя. Він
мимоволі приймає нав'язувані йому
знайомства і події. Герой анітрохи не
намагається піднятися над людьми, він сам
вразливий. Але він виявляється вище їх як
добра людина. Він нічого для себе ні від
кого не хоче і не просить. В "Ідіоті" немає
зумовленого логікою кінця подій. Мишкін
вибуває з їх потоку і їде туди, звідки прибув,
в "нейтральну" Швейцарію, знову в лікарні:
світ не стоїть його доброти, людей не
переробиш
"Ідіот"
10. «Злочин і кара» — розповідь про душевні
муки й етичні делеми .Злочин і кара" —
не лише вражаючи трагічне відтворення
життя. Це й звернення до людського
сумління та розуму. Достоєвський
захищає ідею моральної людини, яка не
хоче залишитися «вошею», усією своєю
сутністю повстає проти суспільної
несправедливості.
«Злочин і кара»
