Дивовижна планета Астрід Ліндґрен
Download as PPTX, PDF1 like7,320 views
Дивовижна планета Астрід Ліндґрен (бібліоасорті до 110-річчя від дня народження шведської казкарки)
![•Денисенко Л. Дитина назавжди / Л. Денисенко // Лариса Денисенко про
Анжеліну Ісадору Дункан, Максима Рильського, Ігоря Стравінського, Астрід
Лінґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ / Л. Денисенко. — Київ, 2008. — С. 77-100.
•Зустрічі на перехресті казок / ОКЗ «Харківська обласна бібліотека для
дітей» ; уклад. Г. Чебослаєва. — Харків : [б. в.], 2016. — 17 с. — (Казкарі-
ювіляри ; вип. 14).
•Сенюк О. Переможний політ Карлсона, що живе на даху, по цілому світу /
О. Сенюк // Ліндґрен А. Малий та Карлсон, що живе на даху / А. Ліндґрен. —
Київ, 2013. — С. 130-131.
•Хомин І. Казка триватиме вічно / І. Хомин // Ірина Хомин про Карла Гаусса,
Астрід Ліндґрен, Нікколо Паганіні, Каміллу Клодель, Ван Гога, Соломію
Крушельницьку / І. Хомин. — Київ, 2008. — С. 31-50.](https://image.slidesharecdn.com/random-171019093045/85/-38-320.jpg)
Дивовижна планета Астрід Ліндґрен
- 1. Художник: Lisa Aisato Джерело: http://www.aisato.no/ Міністерство культури України Національна бібліотека України для дітей (бібліоасорті до 110-річчя від дня народження шведської казкарки)
- 2. «НЕ ХОЧУ ПИСАТИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ!..» ШАБАТУРА* ЦІКАВИХ ФАКТІВ КНИЖКОВА ШАФА ФОТОЛІТОПИС ІНФОРМБЮРОІГРОВА АГЕНЦІЯ У 2017 році виповнюється 110 років від дня народження відомої шведської казкарки Астрід Ліндґрен. Наша мандрівка присвячена творчості письменниці. *Шабатура – скринька, коробка
- 3. «Ні, я не хочу писати для дорослих! Я хочу писати для тих читачів, які здатні творити дива. А дива творять діти, коли читають книжки. Вони беруть наші убогі думки та слова, вони вселяють у них життя і блиск…» «Найкраща в світі Астрід» «Андерсен наших днів» «Перша жінка Швеції» Астрід Ліндґрен називають: «Мама Карлсона»
- 4. У маленькому червоному будиночку на хуторі Нес, що неподалік від містечка Віммербю в шведській провінції Смоланд, мешкала щаслива і любляча одне одного родина Еріксонів: тато Самюель Авґуст, мати Ханна та їхній кмітливий син Ґуннар. Ґуннар та Астрід А через два роки, 14 листопада 1907, народилася Астрід Еріксон. Про що в місцевій газеті в рубриці «Народилися» серед інших оголошень було опубліковано: «У Самуеля Авґуста Еріксона — дочка Астрід Анна Емілія». Так вперше в пресі з’явилося ім’я майбутньої дитячої письменниці.
- 5. Письменниця завжди називала своє дитинство дуже щасливим, в ньому було багато ігор і пригод. У родині не лаяли дітей за пропущений обід або забруднений одяг. Водночас батьки мали у них беззаперечний авторитет. Проте свобода не означала, що у дітей не було обов'язків. Вони повинні були не тільки вчитися, але і працювати. «Думаю, ми були виключно винахідливими дітьми, по-справжньому обдаровані фантазією…»
- 6. «На землях навколо нас розігрувалось усе, що тільки могла вигадати наша фантазія, всі казки, всі пригоди, які ми вигадували або про які читали чи слухали…»
- 7. Навчившись грамоти, Астрід майже не розлучалася з книгами. Вона була найзапеклішим читачем шкільної та сільської бібліотек, складала і записувала різні історії. А ще дівчинка краще за всіх писала твори. Один з них – «Життя в нашій садибі», написаний Астрід в тринадцять років, був надрукований у місцевій газеті. Це був маленький нарис майбутніх книг про дітей з Буллербю. Після такої події Астрід прозвали «віммербюнською Сельмою Лаґерлеф».
- 8. Фото. 1923 р. У 1924 році, коли Астрід закінчила школу, головний редактор газети «Vimmerby Tidning» Рейнхольд Бломберг, якому потрібен був співробітник, запропонував Самуелю Авґусту взяти на роботу його дочку. В редакції Астрід спочатку відповідала на телефонні дзвінки, виконувала дрібні доручення, писала короткі оголошення та примітки, а пізніше – статті для газети.
- 9. У 18 років Астрід залишила посаду молодшого репортера в редакції місцевої газети та переїхала до Стокгольма. Тут вона закінчила курси машинопису та стенографії. Астрід довелося працювати на кількох роботах, які вона залишала з різних причин. У 1928 році майбутній письменниці вдалося влаштуватися на посаду редактора в Королівське товариство автомобілістів. А через деякий час вона вийшла заміж за свого шефа та стала Астрід Ліндґрен. Пройде час, і це ім'я стане відоме всьому світові.
- 10. Займаючись домашнім господарством, упродовж 1930-х років Астрід писала невеличкі оповідання для різних журналів. Письменницею «по-справжньому» Астрід Ліндґрен стала одного вечора 1941 року, коли її маленька донька Карін тяжко захворіла. Щовечора вона просила маму розповісти їй якусь цікаву історію. Астрід вже й не знала, про що розповідати. Тоді донька сказала: «А ти розкажи про Пеппі Довгупанчоху!». Як згадувала сама письменниця, вона тоді «не спитала , хто це, і почала вигадувати дивовижні пригоди, які б відповідали незвичайному імені дівчинки». Так і «народилася» перша героїня Астрід Ліндґрен – рудоволосе веселе дівчисько на ім’я Пеппі.
- 11. Пригадувати й записувати пригоди Пеппі Астрід почала у березні 1944 року, коли зламала ногу, і лікарі заборонили їй вставати з ліжка. Просто лежати було дуже нудно і Астрід знайшла собі заняття. Вона записала повість і відіслала рукопис з історіями про Пеппі* Довгапанчоху до одного з найбільших шведських видавництв. Проте, твір відхилили. Та письменницю це не засмутило. Художник: Lisa Aisato *Шведською мовою ім'я дівчинки звучить як Піппі.
- 12. Астрід сміливо відправила новий рукопис «Брітт-Марі легшає на серці» на конкурс в інше видавництво «Рабен і Шеґрен», де він отримав другу премію. Так у шведській літературі з'явилося нове ім'я – Астрід Ліндґрен. Через рік те саме видавництво знов оголосило конкурс і Астрід Ліндґрен подала на нього відхилений рукопис «Пеппі Довгапанчоха», який отримав першу премію. Книжка про Пеппі вийшла друком і не тільки врятувала видавництво від банкрутства, а й одразу ж сподобалася дітям та їхнім батькам у Швеції та за кордоном. Основним ілюстратором Пеппі є датська художниця Інгрід Ванг Нюман. Її ілюстрації відомі в усьому світі. Lisa Aisato
- 13. Основним ілюстратором Пеппі є датська художниця Інгрід Ванг Нюман. Її ілюстрації відомі в усьому світі.
- 14. Усі книжки, що з’являлися з-під пера письменниці, приносили їй величезний успіх і славу: «Пригоди Еміля з Льонеберґи», «Расмус-Волоцюга», «Міо, мій Міо», «Роня, дочка розбійника» і ще понад сорок повістей і стільки ж «книжок-малюнків» для найменших читачів. Упродовж 34 років Астрід Ліндґрен працювала в одному з найбільших видавництв Швеції «Рабен і Шеґрен», яке опублікувало всі її твори.
- 15. Вже після Пеппі з’явилися всі інші відомі нам герої письменниці, зокрема й Карлсон. Цікаво, що на світ він з’явився теж завдяки доньці письменниці. Спершу Карлсона звали Лільонкваст і діяв він у казці Астрід Ліндґрен «В Країні між Світлом і Мороком». Якось дівчинка попросила маму: «Розкажи мені про пана Лільонкваста. Тільки нехай він буде добрим дядечком і неодмінно прилітає до дітей, коли вдома нікого немає!». І от на світ народився Лільонкваст, який прилетів до хворого самотнього хлопчика та забрав його в Казкову Країну між Світлом і Мороком, де можна на деревах збирати льодяники, літати, водити трамваї і де хвора нога йому в цьому зовсім не заважає. Невдовзі пан Лільонкваст знов прилетів, але на спині у нього був пропелер і звали його Карлсоном, що живе на даху. Найвідоміші ілюстрації до книжки про Карлсона належать шведській художниці Ілон Вікланд.
- 16. Найвідоміші ілюстрації до книжки про Карлсона належать шведській художниці Ілон Вікланд.
- 17. Перелік нагород, які отримала письменниця за свою творчість, зайняв би не один десяток сторінок. Деякі з них: На церемонії вручення Великої Золотої медалі Шведської академії. 1971 р. На врученні Премії Нільса Хольгерссона. 1950 р. На врученні Премії «Бембі». 1981 р. На врученні Премії миру. 1978 р.
- 18. 2002 року урядом Швеції у пам’ять та на честь видатної дитячої письменниці було засновано премію імені Астрід Ліндґрен. Астрід Ліндґрен проголошено жінкою XX століття. А у місті Віммербю працює дитячий парк розваг «Світ Астрід Лінґрен», присвячений персонажам книг письменниці. У Стокгольмі, столиці Швеції, відкрито музей казок «Юнібакен». Назву письменниця вигадала спеціально. Живуть тут герої не тільки Астрід Лінґрен, а й інших скандинавських казок.
- 19. Ім’ям Астрід Ліндґрен був названий астероїд, хоча зазвичай їм дають номери, а не імена. Астрід з цього приводу жартувала, що тепер її можна звати «Астероїд Ліндґрен». У 1997 році 350 депутатів парламенту Швеції презентували Астрід Ліндґрен оригінальний подарунок на її 90-річний ювілей. Вони висадили 350 дерев. Також письменниця була визнана жінкою року. 1991 року в Данії виведено сорт троянд «Астрід Ліндґрен». 1996 року в Стокгольмі письменниці встановлено бронзовий бюст у парку Тегнера. Співвітчизники присвятили їй випуск нових шведських купюр номіналом 20 крон.
- 20. Навіть у поважному віці Астрід залишалася товариською та привітною й ставилася до всього з добрим гумором. Коли прем'єр-міністр країни Інгвар Карлссон відвідав стареньку письменницю, вона поцікавилася, хто прийшов разом із ним. «Охоронці», – відповів прем’єр. «Ага, це добре! Ніколи невідомо, що я можу витворити! », – сказала Ліндґрен.
- 21. Усі твори Астрід Ліндґрен – надзвичайні, сповнені тепла, пригод, забавок та любові. Найвідоміші з них: «Пеппі Довгапанчоха», «Трилогія про пригоди Малюка та Карлсона», «Калле Блюмквіст», «Расмус-волоцюга», «Еміль з Льонеберґи», «Роня, дочка розбійника», «Брати Лев’яче Серце», «Міо, мій Міо». Твори письменниці перекладено багатьма мовами світу. Українською герої Астрід Ліндґрен заговорили у 60-х роках минулого століття завдяки неперевершеній перекладачці Ользі Сенюк*. «…допоки на світі є діти – будуть і казки!..» *«– …Я добре пам’ятаю ту кімнату, де вона працювала. Столик – і майже нічого більше. А потім друга кімната – більша, і вся в книжках. Це все її переклади на чужі мови. Тоді ж вона показала, скільки там українського стоїть… – То все Ваші переклади були? – Усі мої, так. Якось усі переклади її творів, зроблені мною, я помножила на тиражі, і вийшло 185 кілометрів. Я їй це сказала, і то дуже її здивувало, каже: як ви рахували? То я їй сказала як. Бо тиражі великі, книжка до книжки, і так вийшло. Мені легко було з нею…» Ольга Сенюк: «Карлсон у мене вийшов людянішим завдяки українській мові» Листівка О. Сенюк від Астрід Ліндґрен
- 22. За творами Астрід Ліндґрен знято більше сорока фільмів, телесеріалів, мільтфільмів, здійснено постановки театральних вистав та мюзиклів.
- 23. …Самуель Авґуст умовив своїх батьків взяти в оренду ферму Нес в Віммербю. Згодом він сам став фермером і членом міської Ради, так само як і Еміль з Льонеберги. …в молодості Ханна Йонссон писала вірші та мріяла стати вчителем. Завдяки матері діти Еріксонів не боялися труднощів і намагалися їх долати. У складні моменти свого життя письменниця завжди повторювала напутні слова матері: «знай собі, тисни далі, не зупиняйся». …про зворушливі та доброзичливі відносини батьків письменниця з великою ніжністю розповіла в своїй книзі «Самуель Авґуст із Севедсторпа і Ханна з Гюльта», яка у 1999 році, на думку радіослухачів Швеції, була визнана «Історією кохання тисячоліття». …дідусь Самуель став згодом прототипом для «самого доброго дідуся на світі» з книг про дітей з Бюллербю. Старший брат Лізи Ларс, з тієї ж серії книг, був придуманий Астрід за образом її брата Ґуннара.
- 24. …до п’яти років Астрід навіть не знала, що у світі існує друкована література, тому що казки їй розповідала бабуся Іда. Одного разу Астрід зайшла до кухні і побачила, як Едіт, дочка служниці Крістін, читала книжку про велетня Бам-Бама і фею Вірабунде. Маленька Астрід була дуже здивована мелодійним звучанням слів, надрукованих в книжці, і попросила Едіт читати їй казки і надалі. …коли Астрід сама почала читати, у неї з’явилася перша книжка під назвою «Білосніжка», а пізніше й інші твори відомих шведських, датських та фінських письменників. Найулюбленішою її книжкою стала шведська казка про незвичайну любов принца з Підземного королівства до юної принцеси. …за спогадами Ліндґрен, пристрасть до читання книжок спостерігалася у всіх дітей Еріксонів. Вони читали все підряд. Саме завдяки знайомству з дитячою літературою Астрід з сестрами і братом Ґуннаром постійно вигадувати нові ігри. Так, їм дуже подобалося складати пісні про книжки, що прочитали. …одного разу Астрід познайомилася з дівчинкою, з якою незабаром стали найкращими подругами. Анна-Марі на прізвисько «Мадікен» була дуже хороброю та сильною дівчинкою. Згодом риси характеру Анни-Марі надихнули письменницю увіковічити її образ в книгах: «Мадікен», «Мадікен і Пімс з Юнібаккена». Правда вона додала юній героїні трохи своїх особистих рис характеру. Минали роки, але Астрід і її подруга залишалися добрими приятельками. Завдяки виступам з проблем жорстокого поводження з тваринами письменниці в пресі був прийнятий закон про захист тварин, який отримав назву «Закон Ліндґрен».
- 25. …книжки письменниці перекладені більш ніж 80-ма мовами світу. Загалом, якщо весь наклад її книг вибудувати у формі вежі, то вона в 175 разів буде вищою за паризьку Ейфелеву вежу, висота якої разом із новою антеною становить 324 метри. …у сімнадцять років Астрід першою серед усіх жителів Віммербю постригла волосся, зробивши коротеньку зачіску. На вулиці знайомі просили її зняти капелюшок і твердили, що зачіска Астрід до лиця. А вдома її зустріли мовчанкою. …в родині бабусі Астрід – Іди були чудові оповідачі з великим почуттям гумору. Цей дар перейшов не тільки до її сина Самуеля Авґуста і внучки Астрід, але й до інших дітей Еріксонів. Брат Ґуннар став членом шведського парламенту і писав іронічну, гостру політичну сатиру; сестра Стіна стала перекладачем, а Інґеґерд – журналісткою. Астрід Линдґрен можно побачити тільки в одному художньому фільмі: вона проходить у кадрі на ярмарку в Віммербю у кінострічці «Еміль з Льонеберґи». Поштова мініатюра на честь 100-річного ювілею дитячої письменниці Астрід Ліндґрен була названа найкращою маркою 2007 року під час опитування, проведеного шведською поштовою службою.
- 31. Художник: Lisa Aisato Джерело: http://www.aisato.no/ «Діти повинні гратися, радіти життю, бути щасливими…» (А. Ліндґрен)
- 33. «Нові книги так гарно пахнуть, що вже по одному запаху можна зрозуміти, які вони цікаві…» (А. Ліндґрен)
- 38. •Денисенко Л. Дитина назавжди / Л. Денисенко // Лариса Денисенко про Анжеліну Ісадору Дункан, Максима Рильського, Ігоря Стравінського, Астрід Лінґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ / Л. Денисенко. — Київ, 2008. — С. 77-100. •Зустрічі на перехресті казок / ОКЗ «Харківська обласна бібліотека для дітей» ; уклад. Г. Чебослаєва. — Харків : [б. в.], 2016. — 17 с. — (Казкарі- ювіляри ; вип. 14). •Сенюк О. Переможний політ Карлсона, що живе на даху, по цілому світу / О. Сенюк // Ліндґрен А. Малий та Карлсон, що живе на даху / А. Ліндґрен. — Київ, 2013. — С. 130-131. •Хомин І. Казка триватиме вічно / І. Хомин // Ірина Хомин про Карла Гаусса, Астрід Ліндґрен, Нікколо Паганіні, Каміллу Клодель, Ван Гога, Соломію Крушельницьку / І. Хомин. — Київ, 2008. — С. 31-50.
- 40. Джерело: ttp://www.brauntown.com/ Фото та ілюстрації з сайтів: http://www.astridlindgren.se/ https://persons-info.com/ https://www.pinterest.com/ http://gyldendalfamily.dk/ http://www.gramunion.com/ http://www.brauntown.com/ http://www.mynewsdesk.com/ Укладач: С.В. Кисельова Редактор: О.А. КадькаленкоКиїв, 2017 українська перекладачка О. Сенюк