Abstract image of a woman sitting on books and studying on a laptop

Osv progr c_titul_20-21

О
Олег М

Osvitna 20-21

Presentations & Public Speaking
1 of 134
Download to read offline
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
Osv progr c_titul_20-21
1 Організація освітньої діяльності у КЗО НВК №111 ДМР у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
1 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 1-3 КЛАСІВ побудована за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Освітню програму для 1-3 класів розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Програму побудовано із врахуванням таких принципів: - дитиноцентрованості і природовідповідності; - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; - наступності і перспективності навчання; - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; - можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням
1 математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
1 Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.
1 Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ Рідномовна освіта (українська мова і література, мови і літератури корінних народів та національних меншин) Пояснювальна записка Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: – виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення; – розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів; – формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення; – формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації; – ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками; – формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти); – дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови; – залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях. Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей. Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.
1 Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя. Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети: 1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»; 2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» ; 3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» . На вивчення української мови в 3 класах виділено 122 години (3,5 години на тиждень). Із них 3 години на тиждень - уроки української мови, 1 годину на два тижні – урок розвитку зв’язного мовлення. 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Змістова лінія «Взаємодіємо усно» з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них; виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції; слухає й розуміє коротке монологічне висловлення; відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?) розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого; розповідає, що зацікавило в усному повідомленні; відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення; самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання; користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням); дотримується правил спілкування з людьми різного віку; Сприймання усної інформації. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Оцінювання усної інформації. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.
1 використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо); регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план; самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя Створення усних монологічних висловлень Змістова лінія «Читаємо» читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами); виявляє у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення; правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки); читає і називає нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання); виділяє в структурі тексту заголовок; пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках); виявляє розуміння фактичного змісту невеликих за обсягом і нескладних текстів: пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання за змістом прочитаного; пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя); переказує близько до змісту прочитаний твір чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя; висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися, вразили; Формування і розвиток навички читання. Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів. Аналіз та інтерпретація змісту тексту. Формування рефлексивного досвіду за змістом
1 читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки); має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет; розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті; знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст; знаходить і називає елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі); розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту); дотримується правил збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого); пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу); відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати; називає своїх улюблених літературних героїв прочитаного. Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації. Робота з дитячою книжкою. Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово- тематичній різноманітності: – твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.), – доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси; – науково-художні дитячі тексти; – дитяча періодика; теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й
1 неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог; розрізняє друковане і рукописне письмо; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту; пише під диктування слова, речення з 3-4 слів; добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя); складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя); дотримується культури оформлення письмових робіт; перевіряє написане; виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя Формування і розвиток навички письма. Створення власних письмових висловлень. Перевірка письмових робіт Змістова лінія «Досліджуємо медіа» сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні; бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів; розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів Робота з медіапродукцією Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» має уявлення про мовні звуки; розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції) пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви; Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.
1 позначає мовні звуки буквами на письмі правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються; правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків; відтворює алфавітні назви букв; має уявлення про склад, вимовляє слова по складах; пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу; розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові; правильно наголошує загальновживані слова; пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках)  має уявлення про номінативну функцію слова; співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа розрізняє близькі й протилежні за значенням слова; розпізнає слова, які мають кілька значень; доповнює тематичні групи слів; встановлює відповідність між родовою і видовими назвами; упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя) ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя) має уявлення про речення; розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці); визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1- 4 слів інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки) дотримується правила вживання великої літери на початку речення; Позначення звуків буквами. Вправляння у поділі слів на склади. Дослідження ролі наголосу в словах. Спостереження за лексичним значенням слів. Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами. Дослідження і конструювання речень.
1 доповнює речення 1-2 словами за змістом складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему; має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення); добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя) визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами Дослідження тексту. 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Змістова лінія «Взаємодіємо усно» з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них; виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою; відповідає на запитання за змістом прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення; відтворює основний зміст усного повідомлення; вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами; висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту; розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст; пояснює, чому щось подобається, а щось ні; бере участь у розігруванні діалогів за змістом малих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи; вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення; Сприймання усної інформації. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Оцінювання усної інформації. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними
1 користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами); дотримується правил спілкування; використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо); регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення); створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя; впевнено висловлює свої думки нормами культури спілкування. Створення усних монологічних висловлень Змістова лінія «Читаємо» читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і формою тексти; виявляє початкові уміння читати мовчки; пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях; знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя); правильно інтонує прості речення будь-якого виду; користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання залежно від змісту тексту (самостійно та за завданням учителя); самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші жанрові особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій; самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації; Формування і розвиток навички читання. Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.
1 виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння; виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя); пояснює, які, де, коли відбулися події; визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного; перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті; встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами; ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння; розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя); передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки; пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя); розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту; пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом; передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності); імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань; бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань; Аналіз та інтерпретація змісту текстів. Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.
1 знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання; знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем; здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях; виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо); аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності; застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді; перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо); розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно їх називає; передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами; розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка- твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник; добирає для читання дитячі книжки на відповідну тему: казки про тварин, пригоди, фантастика та ін.; визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір; перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого розуміння змісту та вдосконалення навички читання; має уявлення про жанри й теми дитячого читання; називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження; називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів; називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу Робота з різними джерелами і видами інформації. Робота з дитячою книжкою.
1 Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово- тематичній різноманітності: – твори усної народної творчості, дитячий фольклор; – твори відомих письменників-класиків України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей; – художня вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси; – науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники; – дитяча періодика; теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику, про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв; дотримується свідомо гігієнічних правил письма; дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення; розташовує слова й віршові строфи в колонку; записує слова в таблицю; обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.); Формування і розвиток навички письма.
1 обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо); відновлює деформований текст з 3-4 речень; створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему; перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст; виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя); удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів) Створення власних письмових висловлень. Перевірка й редагування текстів Змістова лінія «Досліджуємо медіа» сприймає й обговорює прості медіапродукти; обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться; визначає, кому і для чого призначений медіапродукт; пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах; висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами); створює прості медіапродукти (листівка, sms- повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб Робота з медіапродукцією Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» аналізує звуко-буквений склад слова; експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово; правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим правильно вимовляє й записує слова з апострофом; правильно наголошує загальновживані слова експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом; ділить слова на склади; переносить слова з рядка в рядок складами; не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою; правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання. Користування правилами переносу слів.
1 апострофом; правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру користується алфавітом у роботі з навчальними словниками; розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням розрізняє пряме й переносне значення слів; пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя); розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою доповнює кожну групу 2-3 словами доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні; розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що? правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах; змінює іменники за числами (один – багато) впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? окремо та в реченнях, у тексті утворює словосполучення іменників з прикметниками добирає до відомого предмета відповідні ознаки впізнає слова-назви дій, ставить до них питання добирає влучно дієслова для висловлення власних думок; розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?; утворює словосполучення числівників з іменниками; розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови) Користування алфавітом. Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні. Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях. Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення. Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях. Дослідження числівників і використання їх у мовленні. Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.
1 упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів пов’язує між собою слова за допомогою службових слів розпізнає речення за його основними ознаками; пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування; правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень використовує відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма; поширює речення словами за поданими питаннями складає і записує речення за малюнком, на задану тему; розпізнає текст за основними ознаками; розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення; добирає заголовок до тексту визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль; складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя; використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні. Дослідження і конструювання речень. Дослідження і складання текстів. Удосконалення текстів 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Змістова лінія «Взаємодіємо усно» уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування; Сприймання усної інформації. Робота над розумінням
1 сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою; розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя; передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні); добирає заголовки до частин прослуханого тексту; визначає тему і мету усного повідомлення; вибирає інформацію з почутого з певною метою, використовує її для створення власних висловлень; визначає позицію мовця, погоджується з нею або заперечує; висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, спираючись на власний досвід; вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями; аргументує свої думки під час розмови; виявляє доброзичливе ставлення до думок інших; дотримується етичних норм спілкування, правил етикету; вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення; формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання; доводить аргументовано свою думку; будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями) бере участь у створенні есе під керівництвом учителя; використовує виражальні засоби мови; висловлює власну думку про предмети, явища, події діалогічного й монологічного мовлення. Сприймання і розуміння навчальних інструкцій, настанов. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Відтворення змісту прослуханого своїми словами. Визначення теми і мети почутої інформації. Вибір необхідної інформації з почутого. Оцінювання усної інформації. Вираження власної думки щодо змісту прослуханого. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування. Створення усних монологічних висловлень (розповідь, опис, міркування, есе) самостійно та з опорою на дидактичні матеріали (даним початком, основною частиною або кінцівкою, складеним планом). Використання виражальних засобів мови Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» дотримується загальних правил письма; дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку; нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою; прискорює письмо в міру своїх психофізіологічних можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань; Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма. Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію. Розвиток швидкості письма: безвідривне поєднання елементів букв и, л, п; н, р, ф
1 пише розбірливо; оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію; дотримується абзаців, полів зошита; записує слова в колонку; обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо; створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя; висловлює своє ставлення до того, про що пише; складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел; будує текст-міркування за зразком та поданим початком; письмово переказує текст розповідного змісту; використовує у власних текстах виражальні засоби мови; оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим; знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем; обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики та 3-4 букв між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем. Дотримання культури оформлення письмових робіт. Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування). Письмове переказування тексту розповідного змісту. Висловлення власного ставлення до змісту написаного. Використання виражальних засобів мови. Перевірка та редагування текстів. Обговорення письмових робіт Змістова лінія «Досліджуємо медіа» сприймає доступні медіатексти; визначає мету простих медіаповідомлень; інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду; виділяє цікаву для себе інформацію; намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах; пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь); створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо); пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації. Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень. Створення простих медіапродуктів
1 Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» правильно вимовляє слова з апострофом, звуками [ґ], , , , дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками; правильно наголошує загальновживані слова; відтворює напам’ять український алфавіт розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками; пояснює пряме і переносне значення слів; добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім; користується навчальними словниками синонімів, антонімів; розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх різні значення; знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті; доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова; визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові; розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя); пояснює, що таке орфограма; розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх; правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом; користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом; правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с- ); розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання; розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки; розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання; розрізняє власні і загальні іменники; Дослідження фонетичних закономірностей української мови. Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні. Застосування алфавіту. Користування навчальними словниками. Спостереження за лексичним значенням слова. Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова). Дослідження будови слова. Розрізнення форм слова і споріднених слів. Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова. Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні. Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників. Визначення роду іменників. Змінювання іменників за числами. Вживання іменників у власних висловленнях.
1 записує власні іменники з великої букви; визначає рід іменників; змінює іменники за числами; доречно вживає іменники у власному мовленні; розпізнає прикметники в тексті; пояснює роль прикметників у мовленні; будує словосполучення прикметників з іменниками, встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань; змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками; розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний; вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення; розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?; правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті; правильно читає числові вирази; розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання; розрізнює часові форми дієслів; змінює дієслова за часами; правильно записує не з дієсловами; добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях; правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів; правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення; правильно інтонує і записує речення зі звертанням; використовує форми кличного відмінка під час звертань; визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення; виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка; встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні; встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань; будує різні види простих речень; визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку; розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе; розрізняє за характерними ознаками художні, науково-популярні та ділові тексти; Дослідження ролі прикметників у мовленні. Встановлення зв’язку прикметників з іменниками. Змінювання прикметників за родами і числами. Використання прикметників у власному мовленні. Засвоєння правильної вимови і правопису найуживаніших числівників. Дослідження ролі дієслів у мовленні. Змінювання дієслів за часами. Правопис не з дієсловами. Вживання дієслів у власному мовленні. Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями. Визначення в реченні головних і другорядних членів. Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні. Побудова різних видів речень. Дослідження будови тексту. Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково-популярні, ділові). Визначення теми і мети тексту. Складання плану тексту
1 визначає тему і мету тексту; добирає заголовок відповідно до теми тексту; складає плану тексту; дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі; використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова 3 клас Читання Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Пізнаємо простір дитячого читання Учень/учениця: правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори; співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково- художні оповідання; байка); самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань, називає основні жанрові ознаки п’єси; розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів; називає основні теми прочитаного; прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання; розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання; вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок; виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного; знає і називає найважливіші інформаційні ресурси; знаходить в них потрібну інформацію. Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття інформації: - усна народна творчість (малі фольклорні форми: лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко- фантастичні, легенди, байки, пісні); - художні твори відомих українських і зарубіжних письменників: - поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, акровірші); проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси); байки (вірші і проза). Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ. Тематика дитячого читання: твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім'ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти. Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане; оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя); Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.
1 оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів); виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя); застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту. Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення). Тлумачення значень незнайомих слів, висловів за допомогою виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст. Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор. Застосування різних видів читання: аналітичне ‒ для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя). Взаємодіємо усно за змістом прочитаного сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст; уточнює інформацію; виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту; ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту; називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація; визначає тему сприйнятого на слух твору; бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок; розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні; висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації; Сприймання-розуміння усної інформації. Аналіз та інтерпретація почутого. – розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила; – розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні;
1 підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого; користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування, найважливіших правил літературної вимови. Формування умінь висловлювати оцінювальні судження: – вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.; – висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування. Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього; відповідає на запитання щодо прочитаного твору; знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; самостійно визначає послідовність подій у творі; самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів; користується планом і малюнками для переказу прочитаного; установлює (із допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки; визначає у творах елементи розповіді, описи; визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору; самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно визначає тему твору; основну думку – з допомогою вчителя; самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково); Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково- художні). Дослідження побудови і змісту художнього тексту: 1) смисловий і структурний аналіз тексту: – розвиток умінь відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів; – знаходження в тексті зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту та пояснення їх; – самостійне визначення послідовності подій у творі; – самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань; – користування планом для переказу прочитаного твору; – установлення причиново-наслідкових зв’язків; – формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису; – орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка; – формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів; самостійно визначати тему твору та основну думку з допомогою вчителя; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями; – розвиток умінь застосовувати різні види
1 розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови, художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні; визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору; розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично); самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; визначає жанрові ознаки героїко- фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя; самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними; самостійно ставить запитання до тексту; переказу відповідно до мети (докладний, стислий, вибірковий); 2) дослідження засобів художньої виразності: – розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, образні вислови, художні описи, з’ясовувати їх роль у творі: допомагають передати загальну емоційну тональність твору, відтворити в уяві картини природи, її стан, місце події; показати зміну емоційного настрою персонажів та ін.; – розширення і поглиблення уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль у тексті; – самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах; – використання у власному мовленні засобів художньої виразності; – формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; 3) дослідження жанрових особливостей:  розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися; – розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи – без вживання терміну), оповідань; – спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави); – розвиток умінь правильно визначати і називати головного персонажа твору, аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки; 4) діалогічна взаємодія з текстом:  розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору; – розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на
1 висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання); розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни; визначає тему прочитаного тексту; виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу; поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя); самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів; передає зміст тексту; перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці); висловлює особисте ставлення до прочитаного. заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом відповідей на запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору; – ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів; – розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі. Дослідження побудови і змісту науково- художнього тексту. – орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів; − самостійне визначення теми науково- художнього тексту; – формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм; пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться; – розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану; – формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя); ‒ розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту: пояснювати, які факти в науково-художньому тексті зацікавили найбільше, чим саме; що було новим та ін. Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання; самостійно розглядає та прогнозує орієнтовний зміст незнайомої книжки з опорою на ключові слова, ілюстративний Розрізнення дитячих книжок, які містять різножанрові, різнотематичні художні твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику. Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки, опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію,
1 та довідково-інформаційний апарат; пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій читацький запит у бібліотеці; самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі; користується під час вибору книжок, різними інформаційними ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого); висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку; складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя). відомості про письменника, заголовки розділів (наприклад, в повісті-казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні. Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання. Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту). Користування різнотематичними книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет-ресурсами бібліотеки. Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше сподобалося; переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації із власного життєвого досвіду та ін. Навчання складати короткий відгук на прочитану книжку за алгоритмом. Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією знає і пояснює значення поняття медіа; розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації; аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них; формулює висновки за прочитаним, побаченим; знає правила безпечної поведінки в Інтернеті; створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір; пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту. Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія); аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети); практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі). Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації. Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти придумує словесну картину за прочитаним твором; Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями;
1 виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного; доповнює тексти (за орієнтирами вчителя); продовжує діалог; придумує текст за аналогією до прочитаного; творчо переказує прочитане. вправи на комбінування, акцентування якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств; Інтерпретація ілюстрацій до текстів; придумування словесних картин; аналіз тексту (абзацу) з метою його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору учнями творчих завдань за темою уроку. Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя). Іншомовна освіта (англійська, німецька, французька, іспанська та інші мови) Пояснювальна записка Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини. Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:  здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;  розуміти на слух зміст автентичних текстів;  читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;  здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;  адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;  використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;  критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;  висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
1  ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;  обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;  ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно- ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти»1 . Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність). Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн. Результати навчання і пропонований зміст 1–3-й класи Обов’язкові результати навчання Очікувані результати навчання (рівень Pre-A1) 1 2 1 Йдеться про документ: Common European Framework of reference for language learning, teaching and assessment.
1 1. Змістова лінія «Сприймання на слух» Розуміє короткі, прості запитання, твердження, прохання/вказівки та реагує на них вербально та/або невербально Учень / учениця: - реагує на короткі, прості запитання, твердження, вказівки та інструкції, якщо вони вимовляються повільно й чітко, супроводжуються відеорядом (наочністю) чи жестами для полегшення сприймання та повторюються за необхідності [2 ІНО 1-1.1-1]; - розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке [2 ІНО 1-1.1-2] Розпізнає знайомі слова і фрази під час сприймання усної інформації Учень / учениця: - розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке [2 ІНО 1-1.2-1] 2. Змістова лінія «Зорове сприймання» Розпізнає знайомі слова з опорою на наочність Учень / учениця: - розпізнає знайомі слова, що супроводжуються малюнками [2 ІНО 2-2.1-1]; - сприймає короткі, прості інструкції у знайомому контексті [2 ІНО 2-2.1-2]; - здогадується про значення слів, якщо вони супроводжуються малюнком або символом [2 ІНО 2-2.1-3] 3. Змістова лінія «Усна взаємодія» Запитує та повідомляє інформацію про себе та повсякденні справи, вживаючи короткі сталі вирази та використовуючи за потребою жести Учень / учениця: - запитує інших та відповідає на запитання про себе та повсякденну діяльність [2 ІНО 3-3.1-1]; - вітається та прощається [2 ІНО 3-3.1-2]; - уточнює інформацію [2 ІНО 3-3.1-3] 4. Змістова лінія «Усне висловлювання» Описує себе та свій стан короткими фразами Учень / учениця: - описує себе та власний досвід, уживаючи прості слова та формульні вирази [2 ІНО 4-3.2-1]; - виражає свої почуття та думки, вживаючи прості слова та супроводжуючи їх невербально [2 ІНО 4-3.2-2] 5. Змістова лінія «Писемна взаємодія» Надає найпростішу інформацію про себе у письмовій формі (записка, анкета) Учень / учениця: - надає елементарну інформацію в анкеті, використовуючи прості фрази, з опорою на наочність, модель [2 ІНО 5-3.3-1]; - використовує найпростіші формули ввічливості (вітання, подяка, прощання) у записці [2 ІНО 5-3.3-2] 6. Змістова лінія «Писемне висловлювання» Пише короткими фразами про себе Учень / учениця: - пише про себе простими фразами з опорою на наочність, модель [2 ІНО 6-3.4-1]; - записує прості слова, які відображають його / її емоційний
1 стан (сум, радість) та вподобання [2 ІНО 6-3.4-2] 7. Змістова лінія «Онлайн взаємодія» Пише короткі фрази в режимі реального часу у разі потреби з використанням словника Учень / учениця: - встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання [2 ІНО 7- 3.5-1]; - розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні сталі вирази [2 ІНО 7-3.5-2]; - розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна обрати з меню та / або скористатись онлайн перекладачем [2 ІНО 7-3.5-3] Пропонований зміст Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон: Я, моя родина і друзі (члени родини, числа до 20, вік молодших членів родини і друзів, щоденні справи). Дозвілля (кольори, іграшки, дії, дні тижня, прогулянка, захоплення). Природа (домашні улюбленці, пори року, дикі та свійські тварини). Свята і традиції в Україні та у країні виучуваної мови (назви свят, вітання, день народження, час (години), святкове меню). Людина (частини тіла, предмети одягу). Харчування (просте меню, фрукти, овочі, напої, ціна). Школа (шкільне приладдя, шкільні меблі, моя класна кімната). Мовленнєві функції: привітатися, попрощатися, попросити вибачення, подякувати, представити себе / когось, називати / описувати когось / щось, ставити запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки / інструкції / команди, розуміти прості інформаційні знаки, вітати зі святом, виражати настрій. Мовний інвентар (лексика і граматика) є орієнтовним. Його добір здійснюється відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не структуровано в окремі лексичні або граматичні теми, а запропоновано вивчати в контексті тематики ситуативного спілкування. Вивчення граматичного матеріалу відбувається здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв’язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка
1 МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ МАТЕМАТИКА Пояснювальна записка Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: - формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу; - формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач; - розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей; - формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач. Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження». Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами. Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу. Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер. Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою. Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень. До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню. Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо. 1 клас Очікувані результати навчання Зміст навчання
1 здобувачів освіти Числа, дії з числами. Величини відтворює послідовність чисел у межах сотні; читає і записує числа, утворює числа різними способами; визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа; порівнює числа різними способами; виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел; розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання; прогнозує результат додавання та віднімання; володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10; використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання; коментує виконання обчислень; знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане; розуміє сутність різницевого порівняння чисел; знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше; користується в обчисленнях переставним законом додавання; встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень; визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість; використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень); додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини; користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин; користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо; оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі- продажу, використовує їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.) Числа 1 – 10. Число 0. Десяток. Числа 11 – 100. Арифметичні дії додавання і віднімання. Додавання і віднімання чисел у межах 10. Назви компонентів та результатів додавання і віднімання. Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць. Різницеве порівняння. Переставний закон додавання. Взаємозв’язок між додаванням і відніманням. Знаходження невідомого доданка. Величини: довжина, маса, місткість, час. Гроші Вирази, рівності, нерівності читає і записує математичні вирази: сума і різниця; обчислює значення виразів на 1 – 2 дії; встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами Сума. Різниця. Вирази на 1 – 2 дії. Числові рівності і нерівності.
1 Геометричні фігури розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками; співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур; моделює геометричні фігури; вимірює довжину відрізка; креслить відрізки заданої довжини Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана. Куб, куля, циліндр, конус, піраміда. Математичні задачі і дослідження розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій; створює допоміжну модель задачі різними способами; оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі; складає прості сюжетні задачі; виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі. Навчальні дослідження Робота з даними читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці; вносить дані до схем; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях. Виділення і впорядкування даних за певною ознакою. Додаткові теми: Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація). Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд. Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими. Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань. Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання. Симетрія в геометричних фігурах. Коло. Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць. Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника. Задачі на знаходження суми трьох доданків. Задачі з логічним навантаженням. Лінійні діаграми, таблиці. 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Числа, дії з числами. Величини відтворює послідовність чисел у межах сотні; читає і записує числа, утворює числа різними способами; порівнює числа різними способами; визначає розрядний склад двоцифрового числа; подає числа у вигляді суми розрядних доданків; Нумерація чисел першої сотні
1 виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел; володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах 100; обчислює усно зручним для себе способом; прогнозує результат додавання та віднімання; перевіряє правильність обчислень; визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення; коментує виконання обчислень; розуміє сутність дій множення і ділення; використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення; використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел; розуміє неможливість ділення на нуль; застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення; обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці; прогнозує результат множення і ділення, перевіряє правильність обчислень; знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане; розуміє сутність кратного порівняння чисел; обчислює результат кратного порівняння чисел; визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення; коментує виконувані дії; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв, година – год, доба, тиждень); користується інструментами для вимірювання величин; користується годинником і календарем для визначення часу та планування своєї діяльності, Додавання і віднімання чисел у межах 100. Знаходження невідомого компонента дії віднімання Арифметичні дії множення і ділення. Назви компонентів та результатів множення і ділення. Взаємозв’язок між множенням і діленням. Переставний закон множення. Особливі випадки множення і ділення. Табличне множення і ділення. Збільшення або зменшення числа у кілька разів. Відношення кратного порівняння. Знаходження невідомого компонента дій множення і ділення Величини: довжина, маса, місткість, час.
1 спостережень за явищами природи тощо; оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності, використовує їх короткі позначення Гроші Вирази, рівності, нерівності записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів; встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами; знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви; встановлює залежності між компонентами і результатом арифметично дії; застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками Числові вирази. Буквені вирази. Числові рівності. Числові нерівності Геометричні фігури розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками; співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур; називає елементи геометричних фігур; моделює геометричні фігури; креслить відрізки заданої довжини; будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку; розрізняє круг і коло; вимірює сторони геометричних фігур; обчислює довжину ламаної, периметр многокутника Геометричні фігури об’ємні та плоскі. Прямокутник. Квадрат. Круг. Коло. Математичні задачі і дослідження розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом; створює допоміжну модель задачі різними способами; обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання; планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі; створює математичну модель задачі; оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі; шукає різні способи розв’язування (розв’язання задачі); складає сюжетні задачі на одну і дві дії; виконує елементарні дослідження математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно- зорієнтовані. Навчальні дослідження Робота з даними виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах; вносить дані до таблиць; визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в інших життєвих ситуаціях. Виділення і впорядкування даних за певною ознакою
1 Додаткові теми: Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо). Таблиця Піфагора. Подвійні числові нерівності. Рівняння з одним невідомим. Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні фігури». Математичні ребуси. Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Числа, дії з числами. Величини відтворює послідовність чисел у межах тисячі; читає і записує числа, утворює числа різними способами; визначає розрядний склад трицифрового числа; визначає загальну кількість сотень, десятків, одиниць у числі; подає числа у вигляді суми розрядних доданків; порівнює числа різними способами; виконує додавання та віднімання, множення і ділення на основі нумерації чисел; володіє навичкою усного додавання і віднімання круглих чисел; обчислює усно зручним для себе способом; володіє навичкою письмового додавання і віднімання чисел у межах 1000; прогнозує результат додавання та віднімання, перевіряє правильність обчислень; розуміє сутність арифметичних дій множення і ділення; застосовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між діями множення і ділення; правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел, множення на 10; володіє навичкою табличного множення і ділення; володіє навичкою позатабличного множення і ділення чисел у межах тисячі; виконує ділення з остачею; розуміє, що остача має бути меншою за дільник; перевіряє правильність ділення з остачею; застосовує прийоми раціональних обчислень; прогнозує результат множення і ділення, перевіряє правильність обчислень; Нумерація чисел у межах тисячі. Додавання і віднімання чисел у межах 1000. Множення і ділення чисел. Табличне множення і ділення. Особливі випадки множення і ділення. Позатабличне множення і ділення.
1 розуміє сутність кратного порівняння чисел; обчислює результат кратного порівняння чисел; знаходить число, яке у кілька разів більше/менше за дане; застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій; розуміє спосіб утворення частини як однієї з кількох рівних частин цілого; розуміє поняття чисельник і знаменник дробу; читає і записує частини у вигляді дробу з чисельником 1; порівнює дроби з чисельником 1 за допомогою засобів наочності; застосовує в обчисленнях правило знаходження частини від числа та числа за величиною його частини знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр); маси (кілограм, центнер), місткості (літр); часу (доба, тиждень, година, хвилина, секунда), проміжки часу (місяць, рік) та співвідношення між ними; користується знанням співвідношень між величинами у навчально-пізнавальних і практичних ситуаціях; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час; обирає доцільну мірку для вимірювання величини; користується для вимірювання величин інструментами, приладами та іншими засобами; перетворює величини, виражені в двох одиницях найменувань; виконує арифметичні дії з іменованими числами; визначає в навчальних і практичних ситуаціях групи взаємопов’язаних величин; розуміє, що ситуація купівлі – продажу описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: ціна, кількість, вартість; розуміє, що робота описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: продуктивність праці, час роботи, загальний виробіток; застосовує для розв’язування практичних задач правила знаходження однієї з величин за двома відомими іншими; користується знанням залежності між величинами у навчальних і практичних ситуаціях, прогнозує очікуваний результат; зіставляє одержаний результат із прогнозованим; розуміє сутність периметра многокутника; користується формулою обчислення периметра Відношення кратного порівняння. Збільшення або зменшення числа у кілька разів. Знаходження невідомого компоненту множення і ділення. Частини величини. Дріб з чисельником 1. Порівняння дробів з чисельником 1. Знаходження частини від числа. Знаходження числа за величиною його частини. Величини: довжина, маса, місткість, час. Дії з величинами. Групи взаємопов’язаних величин. Взаємопов’язані величини, які характеризують ситуацію купівлі – продажу; роботу. Залежність величин.
1 прямокутника (квадрата) в навчальних і практичних ситуаціях Периметр многокутника. Периметр прямокутника (квадрата). Вирази, рівності, нерівності, рівняння читає і записує математичні вирази, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів; встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами; розрізняє істинні та хибні числові рівності й нерівності; знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви; застосовує правила порядку виконання дій під час обчислень значень виразів без дужок та з дужками; розуміє сутність понять «рівняння», «розв’язок рівняння»; розв’язує рівняння на основі правил знаходження невідомого компоненту арифметичної дії та іншими способами; розрізняє числові нерівності та нерівності зі змінною; знаходить окремі розв’язки нерівності зі змінною зручним для себе способом Математичні вирази: числові і буквені. Числові рівності і нерівності. Правила порядку дій у числових виразах. Рівняння. Розв’язок рівняння. Нерівності зі змінною. Розв’язки нерівності зі змінною. Геометричні фігури співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур; називає елементи геометричних фігур; моделює геометричні фігури; будує прямокутник/квадрат; розрізняє коло і круг, позначає на рисунку елементи кола і круга (центр, радіус, діаметр); будує за допомогою циркуля коло Геометричні фігури на площині і у просторі. Математичні задачі і дослідження розв’язує прості і складені сюжетні задачі, задачі з геометричним змістом, компетентнісно зорієнтовані задачі; розв’язує задачі на знаходження четвертого пропорційного, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу; складає вираз до задачі з буквеними даними; розв’язує прості задачі на визначення тривалості події; розуміє сутність процесу і складає обернені задачі до даної задачі; Прості та складені сюжетні задачі. Типові задачі. Задачі геометричного змісту. Компетентнісно зорієнтовані задачі. Задачі з буквеними даними. Задачі і дослідження на визначення тривалості події, часу початку та закінчення. Обернені задачі.
1 створює допоміжну модель задачі різними способами; обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі; планує розв’язування /розв’язання задачі; створює математичну модель задачі; перевіряє правильність розв’язку задачі: складає і розв’язує обернену задачу, розв’язує задачу іншим способом тощо; складає сюжетні задачі; виконує елементарні дослідження математичних залежностей з допомогою вчителя; використовує досвід математичної діяльності під час виконання дослідницьких завдань міжпредметного характеру, роботи над навчальними проектами, у проблемних ситуаціях повсякденного життя Процес розв’язування задачі. Навчальні дослідження. Робота з даними читає нескладні таблиці, зчитує дані з графів, схем, діаграм; обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; вносить дані до таблиць; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач Виділення і впорядкування даних за певною ознакою. Додаткові теми: Раціональні способи позатабличного множення і ділення. Ознаки подільності на 2 та 5. Ознака подільності на 10. Розв’язування рівнянь, в яких права частина або один з компонентів поданий числовим виразом. Розв’язування рівнянь, в яких один з компонентів поданий виразом зі змінною. Розв’язування нерівностей зі змінною. Складені задачі, що містять збільшення або зменшення числа на/у кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі. Складені задачі з буквеними даними. Розв’язування складених сюжетних задач алгебраїчним методом. Нестандартні задачі. «Магічні фігури». Добудовує лінійні діаграми. ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» Пояснювальна записка Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
1 Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: ˗ формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки); ˗ виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій; ˗ розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності; ˗ створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості. Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка); «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці); «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення); «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв); «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля). Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно- вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу. Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності. На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом: ˗ визначення цілей навчання;
1 ˗ створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей); ˗ структурування програми за темами; ˗ вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання; ˗ розроблення показників досягнення очікуваних результатів. Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от: ˗ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить); ˗ дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?); ˗ дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення). 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Людина усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот; розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»; володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування; описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності; досліджує свій організм Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці. Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Людина серед людей цікавиться минулим своєї сім’ї; розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде); знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією; знає, хто працює в школі; має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві; доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності; розрізняє вчинки, дає їм оцінку з погляду моральності; Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.
1 має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших; використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших Людина в суспільстві знає назву країни, її столицю; має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю; виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту країни; орієнтується у найближчому просторі; долучається до корисних справ громади Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Людина і світ має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією; наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами. Досліди, спостереження в природі. Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини. Людина і природа розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об'єкти; розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів, розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності; групує об’єкти природи за однією ознакою; встановлює найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей; розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища; обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити; Що належить до природи. Жива і нежива природа. Сонце і його вплив на живу і неживу природу. Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року. Дослідження властивостей тіл природи. Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини. Охорона і збереження природи.
1 досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо); використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля; розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні; називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла; дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим; бере посильну участь в природоохоронній діяльності 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Людина розповідає про себе та інших, висловлює свої вподобання; описує себе, свій характер, захоплення, що відрізняють від інших; розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі; ухвалює рішення щодо простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки; пояснює, від чого залежить безпека на вулиці, вдома, у школі; визначає здорові та шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються; досліджує позитивні і негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки; досліджує зміни, що відбуваються з людиною Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка. Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Організація досліджень. Людина серед людей пояснює, що може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших; доречно вживає слова чемності; надає допомогу, коли просять та звертаються по неї; висловлює оцінні судження щодо вчинку, події, явищ; добирає докази до своїх висновків; не порушує права інших дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших; співпрацює в групах для досягнення спільних цілей Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.
1 Людина в суспільстві розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них; розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб; розпитує старших про минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення; дотримується встановлених правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських заходів Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і символів держави. Внесок українців у світові досягнення. Славетні українці. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Людина і світ має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного ставлення до інших країн і народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші країни і народи; на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами; виявляє доброзичливе ставлення до людей інших національностей, до їхніх культур і звичаїв Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення. Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору. Людина і природа має уявлення про форму Землі, вплив Сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року; називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року, умови вирощування рослин; наводить приклади зв’язку людини і природи; розпізнає зміни в живій та неживій природі; органи рослин; тварин різних груп; розрізняє форми земної поверхні; класифікує за певними ознаками рослини і тварин своєї місцевості, тіла неживої природи; визначає мету досліження, обирає послідовність дій і обладнання для його виконання; виконує дослідницькі завдання: досліджує властивості повітря, води, ґрунту, гірські породи, рослини своєї місцевості; вимірює температуру повітря, води; спостерігає за тваринами, добовими і сезонними змінами у природі; визначає суттєві ознаки об’єктів неживої та живої природи на основі проведених досліджень; фіксує результати досліджень доступними Повітря. Вода. Водойми рідного краю. Форми земної поверхні. Гірські породи. Ґрунт, його властивості і значення. Будова і різноманітність рослин. Умови вирощування рослин. Тварини дикі та свійські. Спостереження за тваринами. Земля та її форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба. Вплив Сонця на сезонні явища в природі Пори року та їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року. Спостереження за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв'язок людини і природи. Червона книга України. Рукотворні тіла та матеріали, їх властивості. Використання рукотворних матеріалів у побуті. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.
1 способами і робить висновки; дізнається про природу, використовуючи різні джерела інформації; застосовує знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях; наводить приклади виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні джерела; робить висновок: природа потребує охорони; бере посильну участь в природоохоронній діяльності. 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Людина знає, що спільного та чим відрізняється людина від інших живих істот (мислення, мова, праця, спілкування і взаємодія з іншими людьми) розповідає про частини тіла людини, їх значення; правила догляду за ними; володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування Людина – частина природи і суспільства. Організм людини. Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Гігієнічні навички. Навички самообслуговування. називає умови здорового способу життя (харчування, турбота про здоров’я, уникнення шкідливих звичок); пояснює, як змінюється людина упродовж життя, наводить приклади з власного досвіду; пояснює, як суспільні групи (сім’я, дитячий колектив, друзі) впливають на розвиток людини Розвиток людини протягом життя: від малюка до дорослої людини. Здоровий спосіб життя, турбота про здоров’я. виявляє інтерес до своєї зовнішності, розповідає про себе, свої захоплення; прагне до акуратності розпізнає риси характеру і дає їм оцінку; називає риси характеру, які сприяють і ті, що заважають досягненню успіху в житті, спілкуванню з іншими; пояснює, як досягнення мети залежить від наполегливості й старанності Зовнішність людини. Риси характеру, які сприяють досягненню успіху в житті, забезпечують дружні взаємини з іншими, повагу (чесність, працьовитість, щедрість, чемність, чуйність). Риси характеру, що заважають досягненню успіху, спілкуванню (лінощі, неуважність, байдужість, нетовариськість). Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка. володіє прийомами планування робочого часу, тренування уваги, пам’яті; підтримує порядок на робочому місці; виявляє пізнавальну активність на уроках; Навчання як складова життєвого успіху. Уміння вчитися. Планування робочого часу. Взаємодія
1 співпрацює і взаємодіє з іншими у різних ситуаціях (навчання, гра) та співпраця з іншими. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).  Тренування уваги, пам’яті (прийоми, алгоритми, вправи). Людина серед людей називає правила поведінки у сім’ї, школі, громаді; розуміє почуття відповідальності перед родиною Сім’я. Склад сім’ї. Історія роду. Розподіл прав і обов’язків у сім’ї. Дозвілля у сім’ї. Родинні стосунки між поколіннями. Небезпечні ситуації в школі, вдома, на вулиці. Турбота про тих, хто її потребує. пропонує вирішення посильних проблем школи, громади; співпрацює і взаємодіє з іншими у збереженні традицій школи; долучається до корисних справ у класі, школі; виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи; пізнавальну активність на уроках; розуміє переваги доброго ставлення до інших на прикладах вияву таких якостей: чесність, доброзичливість, подільчивість, працьовитість, ввічливість на противагу хитрощам, байдужості, жадібності, лінощам, безкультурності; вирішує конфлікти мирним шляхом; дотримується правил шкільного розпорядку; правил поведінки під час шкільних і громадських заходів Школа. Правила шкільного розпорядку. Історія рідної школи. Збереження традицій. Ставлення до інших (товаришування, спільна гра, праця, навчання у групах, у класі. Моральні норми. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).  Моделювання способів поведінки чуйного ставлення до старших та інших членів сім’ї.  Моделювання способів вирішення конфліктних ситуацій (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя) називає об’єкти громадського простору своєї місцевості; демонструє ставлення до приватної власності своєї та інших як до цінності; аргументує неприпустимість порушення приватного простору; бере участь в обговоренні правил поведінки у громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці та ін., аргументує їх доцільність на прикладах Приватний і громадський простір. Правила поведінки у громадських місцях. Практичні роботи  Обговорення правил поведінки, прийнятих у класі, школі, місцевій громаді.  Моделювання (інсценізація) поведінки у громадських місцях (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя). Людина у суспільстві усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхідність толерантних взаємин між людьми; має уявлення про державну символіку України; Людина – частина суспільства. Сім’я, дитячий колектив, друзі. Залежність людей один від одного. Взаємодопомога.
1 свою приналежність до України; ділиться з іншими інформацією про права кожної дитини (право на навчання, медичну допомогу, відпочинок, захист від жорстокого поводження); виявляє інтерес до пізнання минулого і сучасного України; участі у відзначенні пам’ятних подій, державних і народних світ; розпитує старших і збирає інформацію про свій край, про минуле, історії назв; володіє навичками поводження в урочистих ситуаціях, у пам’ятних місцях; розуміє сутність правопорушень як порушень прав інших людей; міркує на цю тему, наводить приклади; обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки; встановлює взаємозв’язки у соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю); передбачає наслідки своїх вчинків; розповідає про значення праці людей різних професій для країни; усвідомлює: себе громадянином України; виявляє патріотичні почуття, шанобливе ставлення до символів держави традицій і звичаїв твого краю Суспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність. Стосунки людей у суспільстві. Україна – незалежна держава. Символи держави: Герб, Прапор, Гімн, державна мова їх значення. Права та обов’язки громадян. Пам’ятні події, державні й народні свята, їх історія. Праця людей різних професій. Знання й уміння необхідні для опанування цих професій. Господарська діяльність людей твого краю. Славетні українці. Правила поведінки у пам’ятних місцях, під час урочистих заходів. Права людини. Взаємозв’язки між вчинком і наслідком. Правопорушення як порушення прав інших. Сучасні народні ремесла твого краю. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).  Створення альбому, портфоліо або облаштування тематичної виставки «Ми – громадяни України» (зображення символів, листівки, світлини).  Розв’язання прогностичних задач «Що буде, якщо … » (ситуації правопорушень) Людина і світ має уявлення про різноманітність народів у світі, їхніх культур і звичаїв; наводить приклади звичаїв інших народів, світових досягнень; співробітництва країн; обґрунтовує необхідність толерантного ставлення до різноманітності культур і народів світу; виявляє інтерес і повагу до різних культур і звичаїв незалежно від зовнішності, мови, належність до інших культур Земля – спільний дім для всіх людей. Україна на карті світу. Україна – європейська держава. Різноманітність народів у світі. Співробітництво країн у питанні збереження природи, обміну культурою, товарами, безпечного життя, запобігання стихіям. Винаходи людства. Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру, спорт Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння). Дослідження «Що в моєму домі вироблено в інших країнах», складання мапи маршруту цих товарів (на плакаті тощо). Проект «Славетні українці». Накопичення даних про відомих українців із різних сфер життя (мистецтво, спорт, наука) та їх представлення у різних формах (тексти, світлини, розповіді та ін. Природа наводить приклади тіл і явищ природи; розрізняє і називає тіла неживої і живої природи; тіла природи і ті, що створила людина; складає перелік тіл неживої/живої природи на основі власних спостережень; виявляє у природному оточенні тіла неживої і живої Природа – частина навколишнього світу. Поняття про тіла та явища природи. Нежива і жива природа, зв’язки між ними. Явища природи (листопад, туман,
1 природи, встановлює зв’язки між ними; описує явища природи, висловлює своє враження від них; розповідає про явища природи, що вивчалися і/або які доводилось спостерігати вітер, світанок, зміна пір року, відліт птахів тощо). називає джерела інформації про природу; розрізняє і використовує обладнання для дослідження природи; співвідносить органи чуття/обладнання для вивчення природи з інформацією, отриманою з їх допомогою; пояснює необхідність вивчення природи; здійснює пошук та аналіз інформації про тіла/явища природи у різних джерелах (виданнях природничого змісту, інтернет-ресурсах тощо), в тому числі з використанням технічних приладів і пристроїв; виділяє головне в інформації природничого змісту, висловлює враження щодо неї; презентує інформацію про природу у вигляді повідомлення, малюнку, схеми, презентації тощо; проводить спостереження тіл і явищ у найближчому природному оточенні за планом, фіксує результати, презентує їх; ставить і відповідає на запитання щодо дослідження тіла/явища природи; аналізує основні кроки дослідження, передбачені планом, пропонує власні ідеї; формулює припущення і перевіряє їх у ході дослідження за наданим або самостійно складеним планом; визначає самостійно або у групі, що необхідно для проведення дослідження (обладнання, інформація тощо); виконує самостійно/у парі/у групі дослідження тіла/явища природи за планом/інструкцією (об’єкти дослідження обирає самостійно або надаються вчителем); обговорює у парі/групі і презентує результати дослідження у різний спосіб (схеми, фото- чи відеозвіти, презентації, моделі та інші); формулює з допомогою вчителя висновок за результатами виконання дослідження; аналізує виконання дослідження, виявляє помилки, пропонує способи їх виправлення, називає чинники успіху; робить висновок: нові знання про природу можна отримати із різних джерел, зокрема у результаті проведення досліджень; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до природи та її вивчення, повагу до себе та інших виконавців спільного дослідження Дослідження природи. Значення дослідження природи. Джерела інформації про природу. Способи представлення інформації про природу . Дослідження як джерело знань про природу. Спостереження, вимірювання, експеримент. Обладнання для вивчення природи. Основні кроки під час дослідження тіла/явища природи: визначення мети, планування і виконання дій за планом, формулювання висновку. Аналіз проведеного дослідження. Моделювання у вивченні природи. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Ознайомлення з джерелами інформації про природу (паперові видання природничого змісту, географічні карти, колекції мінералів, гербарії, аудіо- і
1 відеозаписи, Інтернет-ресурси та ін.)  Проведення вимірювань (об’єкт вимірювання обирає учень або визначає вчитель)  Вправляння у розумінні інструкцій щодо проведення дослідження тіла/явища природи  Вправляння у складанні плану спостереження/експерименту.  Спостереження тіла/явища природи (об’єкт спостереження обирає учень або визначає вчитель)  Ведення «Щоденника спостережень за природою»  Дослідження тіла/явища природи (об’єкт дослідження обирає учень або визначає вчитель)  Вивчення природи за допомогою моделей (акваріум, глобус, тощо). наводить приклади речовин; виявляє у своєму оточенні тіла неживої природи і класифікує їх за певними ознаками (формою, кольором, станом тощо); досліджує глину, крейду, молоко, повітря або інші тіла неживої природи і робить висновок про їхні властивості (колір, стан, твердість, прозорість, текучість, плавучість, крихкість, сипкість та інші); порівнює тіла неживої природи за зовнішніми ознаками/на основі досліджених властивостей; досліджує за інструкцією властивості речовин (води, заліза, цукру, кухонної солі, крохмалю); застосовує знання про основні дії під час дослідження властивостей тіл і речовин; Нежива природа. Різноманітність тіл неживої природи. Властивості тіл неживої природи (на прикладі глини, крейди, молока, повітря). Уявлення про речовини. Властивості і застосування речовин (на прикладі води, заліза, цукру, крохмалю, природного газу, кухонної солі). Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Дослідження властивостей тіл неживої природи (за вибором учнів/вчителя).  Дослідження властивостей речовин (за вибором учнів/вчителя) Дослідження розчинності у воді речовин, що використовуються у побуті (харчової солі, крохмалю, питної соди) наводить приклади водойм, гірських порід, корисних копалин та їх використання; розпізнає і називає гірські породи (пісок, глину, вапняк, граніт), корисні копалини у колекціях; складає розповідь про поширення води на планеті, використання води людиною, значення повітря для рослин, тварин, людини; пояснює значення води у природі; зміни станів води; значення гірських порід і корисних копалин у добробуті людини; необхідність охорони водойм і догляду за ґрунтом; описує способи очищення води і практикує деякі з них (відстоювання, фільтрування); досліджує у парі/у групі властивості повітря; властивості ґрунту, гірських порід, складає колекції; ділиться інформацією з іншими щодо вживання достатньої кількості води щодоби, користі прогулянок на свіжому повітрі; моделює кругообіг води у природі; застосовує знання для економного використання Вода у природі. Різноманітність водойм. Три стани води. Колообіг води у природі. Очищення води. Властивості повітря. Гірські породи, їхні властивості. Корисні копалини: види, використання і охорона. Ґрунт. Склад і утворення ґрунту. Догляд за ґрунтом. Значення води, повітря і ґрунту у природі і діяльності людини. Охорона води, повітря, ґрунтів.
1 води у побуті; виявляє шану до традицій українського народу у ставленні до води, повітря, ґрунту Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Способи очищення води.  Спостереження дослідів, які демонструють властивості повітря.  Ознайомлення з гірськими породами і корисними копалинами.  Порівняння властивостей гірських порід (за вибором учнів/учителя).  Дослідження складу і властивостей ґрунту. має уявлення про організми – тіла живої природи: рослини, тварини, гриби, бактерії; називає ознаки рослин і тварин, органи рослин і тварин, умови, необхідні для життя різних організмів (рослин, тварин, людини); природні угруповання; заходи охорони рослин і тварин; наводить приклади рослин і тварин Червоної книги України, пояснює необхідність їх охорони; описує значення води, повітря, світла, тепла для організмів; поведінку тварин на основі власних спостережень та інформації, отриманої з додаткових джерел; вплив сезонних і добових змін на життя рослин, поведінку тварин; роль організмів у природі; свою участь в охороні рослин і тварин; розпізнає і називає рослини, тварин, гриби різних груп (по 2-3 представники); виявляє та описує пристосування рослин і тварин до умов існування; порівнює і класифікує рослини, тварин за певними ознаками; співвідносить рослини і тварин (на зображеннях, у колекціях тощо) з умовами їх існування; моделює взаємозв’язки між рослинами і тваринами, організмами і навколишнім середовищем; досліджує умови, необхідні для росту і розвитку рослин; спостерігає та описує розвиток молодих рослин, які вирощено з різних частин рослини (насінини, бульби, живця, пагона); поведінку тварин; доглядає за рослиною (-ами)/твариною(-ами) і ділиться своїм досвідом з іншими; робить висновок про зв’язки організмів між собою і з неживою природою, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до представників живої природи, піклується про них Жива природа. Організми – тіла живої природи. Рослини, тварини, гриби, бактерії. Середовища існування організмів. Органи рослин і тварин. Різноманітність рослин. Розмноження і розвиток рослин. Загальне уявлення про основні групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі. Дихання, живлення, рух, розмноження тварин. Поведінка тварин. Умови, необхідні для життя рослин і тварин. Догляд за рослинами і тваринами. Гриби і бактерії. Роль рослин, тварин, грибів, бактерій, природних угруповань у природі й житті людини. Природні угруповання: ліс, луки, ставок, річка, море. Різноманітність організмів в угрупованнях, зв’язки між ними і з неживою природою. Охорона рослинного і тваринного світу. Червона книга Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Виявлення пристосування рослин до певних умов існування.  Виявлення пристосування тварин до способу життя.  Розмноження рослин частинами їхнього тіла.  Спостереження розвитку рослини, яку вирощено з різних частин рослини (насінини, бульби, живця, пагона)  Дослідження умов росту рослин.  Спостереження за поведінкою тварин.
1 Моделювання зв’язків організмів між собою і з середовищем існування Людина і природа наводить приклади матеріалів та їх використання, технологій і винаходів людства, аналізує їх вплив на життя людини і природу; дізнається з різних джерел про професії, пов’язані з діяльністю людини у природі; обговорює використання людиною енергії води і повітря, переваги і ризики цього; пояснює роль природи у житті людини; характеризує способи збереження й охорони природи на планеті; висловлює і аргументує свою позицію щодо зв’язків людини і природи; ідентифікує вивчені матеріали у виробах; досліджує властивості матеріалів; долучається до природоохоронних заходів і ділиться інформацією про них з іншими; пропонує способи повторного використання речей, економного використання води, електроенергії, зменшення витрат тепла в оселі; дотримується правил безпечної поведінки у природі (у лісі, на воді тощо); оцінює власну поведінку і поведінку інших людей у природі; розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища; бережливо ставиться до природи Взаємозв’язки людини і природи. Людина – частина природи Роль природи у житті людини. Умови, необхідні для життя людини. Вплив людини на природу. Професії, пов’язані з діяльністю людини у природі. Властивості і використанння матеріалів. Поняття про техніку і технології. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини. Правила поведінки у природі. Ощадливе використання ресурсів. Охорона природи. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Ознайомлення з різноманітністю матеріалів і виробів з них  Дослідження властивостей матеріалів (за вибором учнів/учителя)  Спостереження впливу діяльності людини на природу (на матеріалі своєї місцевості).  Складання пам’ятки ощадливого використання води і електроенергії у побуті.  Повторне використання матеріалів і речей у побуті. Правила безпечної поведінки у природному середовищі (моделювання та аналіз ситуацій перебування у природі). ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ ІНФОРМАТИКА Пояснювальна записка Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1 - формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини; - формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації; - формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію; - формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач; - розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів. За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для: доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її властивостями. Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням): Рівні навчання Засоби та об’єкти навчання Змістові лінії 2 клас 3 клас 4 клас Графічний редактор Текстовий редактор Середовище програмування Інформація. Дії з інформацією ☼ ☼ ☼, зокрема пошук інформації у мережі Інтернет Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією ☼ ☼ ☼ Комп’ютерні програми. Меню та інструменти ☼ ☼ ☼ Об’єкт. Властивості об’єкта ☼ ☼ ☼ Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання. ☼ ☼ ☼ Алгоритми ☼ ☼ ☼ 2 клас Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовища Scratch Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Інформація. Дії з інформацією пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду; наводить приклади значення інформації для себе особисто; називає органи чуття, якими людина отримує інформацію із навколишнього середовища; наводить приклади інформації у різних видах: Навколишній світ та інформація. Види інформації за способом подання.
1 текстовій, графічні, звуковій тощо; розрізняє правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фантазію; використовує мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих; оцінює результати своїх навчальних досягнень Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією розуміє, що комп’ютер та інші комп’ютерні пристрої це інструменти для виконання дій з інформацією; наводить приклади технічних засобів, що допомагають передавати інформацію, поширювати інформацію; використовує цифрові пристрої у близькому для себе середовищі; пояснює, чому і як потрібно захищати себе і цифрові пристрої; звертається за допомогою у випадку наявності проблем та збоїв у роботі комп’ютера; оцінює результати своїх навчальних досягнень Комп’ютерна техніка, як засіб здійснення дій з інформацією. Об’єкт. Властивості об’єкта Учень/учениця: називає об’єкти навколишнього світу, властивості конкретних об’єктів та значення властивостей; описує об’єкт називаючи його властивості та їх значення; порівнює об’єкти за значеннями властивостей; спостерігає за об’єктами, визначає спільні та відмінні ознаки/властивості; наводить приклади об’єктів, що відповідають заданим властивостям оцінює результати своїх навчальних досягнень Створення простих геометричних моделей об’єктів за описом їх властивостей. Зміна значень властивостей об’єкта (колір контуру, колір фону, форма об’єкта) Комп’ютерні програми. Меню та інструменти запускає знайомі програми; завершує роботу з програмою; називає інструменти малювання у графічному редакторі; обирає інструмент малювання для досягнення конкретного результату; створює не складні малюнки за зразком; створює зображення об’єктів що складаються з геометричних фігур та змінює значення властивостей; вміє змінити колір контуру або тла об’єкта обравши зразком колір іншого об’єкта за допомогою відповідних інструментів графічного редактора; виконує завдання із розфарбування або перефарбування малюнків; пропонує власні кольорові рішення малюнка; Меню комп’ютерної програми. Огляд різних прикладів меню. Інструменти комп’ютерних програм. Графічний редактор. Інструменти графічного редактора та їх налаштування. Створення та редагування не складних малюнків. Добір кольорової гами малюнка Збереження малюнків
1 пояснює добір кольорів; оцінює результати своїх навчальних досягнень Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання об’єднує об’єкти за їх властивостями або значеннями властивостей; створює візуальну відповідь простих та складених геометричних задач; виділяє та переносить фрагменти малюнка; створює графічні відповіді до навчальних завдань; знаходить приклади повторення і послідовності дій у повсякденній діяльності, близькому для себе середовищі; визначає закономірність об’єктів; відтворює послідовність об’єктів із заданою закономірністю; оцінює результати своїх навчальних досягнень Перенесення фрагментів малюнка. Виділення і впорядкування даних за певною ознакою. Прості та складені сюжетні геометричні задачі. Копіювання фрагментів малюнку. Лінійні алгоритми Учень/учениця: визначає послідовність кроків для виконавців; знаходить помилки у алгоритмах; визначає результат виконання лінійного алгоритму побудови простого геометричного зображення; створює малюнок за лінійним алгоритмом; пропонує власні алгоритми створення не складних геометричних зображень; оцінює результати своїх навчальних досягнень Створення малюнків за готовими алгоритмами Складання власних графічних алгоритмів Додаткові теми: онлайн графічні редактори, редагування малюнків за допомогою програмного забезпечення смартфонів. 3 клас Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії), текстовий редактор. Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Інформація. Дії з інформацією пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду; розрізняє види інформації за способом подання; уміє перетворювати одну форму подання інформації в іншу: (текстове – в графічне, числове – в текстове тощо); створює папку та документи в ній; пояснює поняття «комп’ютерна мережа»; розуміє призначення програми-браузера; вміє використовувати гіперпосилання; використовує мережі для отримання достовірної інформації та спілкування; висловлює припущення про достовірність інформації, отриманої з цифрових та інших джерел; дотримується правил використання власних і Роль інформації в житті людини. Перетворення інформації з одного виду в інший. Способи подання повідомлень, носії повідомлень, символи, кодування і декодування. Структурування інформації. Поняття про мережу Інтернет, програма-браузер, веб-сторінка, веб- сайт, гіперпосилання. Авторське право. Безпечна робота в Інтернеті
1 чужих творів; виявляє повагу до авторства інших осіб Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією розповідає про історію виникнення пристроїв для роботи з інформацією; називає носії інформації; розрізняє технічні засоби для передавання, зберігання інформації; використовує пристрої для передавання інформації; наводить приклади пристроїв для введення та виведення інформації; висловлює припущення про достовірність інформації; пояснює наслідки для власного здоров’я надмірного використання цифрових пристроїв Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією. Джерело інформації. Носії інформації. Пристрої введення та виведення інформації. Введення текстових даних. Правила введення та редагування текстових даних Об’єкт. Властивості об’єкта описує текстові і графічні об’єкти; порівнює властивості текстових і графічних об’єктів за спільними і відмінними ознаками; визначає об’єкти, які відповідають заданим властивостям; вміє змінювати значення властивостей текстових та графічних об’єктів; досліджує об’єкти за допомогою створених моделей Види об'єктів: текстові, графічні. Інформаційний об’єкт. Властивості об'єкта. Створення моделі об’єкта за заданими властивостями. Зміна значень властивостей об’єкта (колір тексту, шрифт, накреслення) Комп’ютерні програми. Меню та інструменти розрізняє сучасні пристрої для роботи з інформацією; уміє увімкнути та вимкнути комп’ютер та інші пристрої (за умови їх використання); використовує необхідні значки на Робочому столі для запуску і роботи в програмах; орієнтується в середовищах для перегляду зображень, читання текстів, слухання музики, завершує роботу з ними; створює зображення освітніх об’єктів Текстові редактори. Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо. Віртуальні бібліотеки, довідники, енциклопедії, словники. Основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити. Уведення символів за допомогою клавіатури. Доповнення текстів зображеннями Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання створює інформаційні продукти, поєднуючи текст, зображення, звук тощо для представлення ідей та/або результатів діяльності; створює та змінює прості зображення; опрацьовує та використовує інформацію з різних джерел; вміє заповнювати таблицю ознак для предметів з однієї групи (класу); розробляє презентацію за логічною послідовністю; доповнює презентацію текстом, зображенням, схемою; редагує і форматує презентацію залежно від її Етапи створення інформаційної моделі в різних програмних середовищах. Створення текстових інформаційних моделей, зокрема у табличні формі. Комп’ютерні презентації, редагування презентацій. Утворення нового слайду, текстового вікна/поля. Доповнення презентації текстом, зображенням, схемою. Форматування презентації. Режим показу презентації
1 призначення, змінює фон слайду; застосовує режим показу презентацій Лінійні алгоритми визначає алгоритмічні структури; виконує, створює та записує алгоритми; вміє діяти за інструкцією; впорядковує об’єкти за певними ознаками; пояснює наслідки порушення плану, алгоритму послідовності дій у близькому середовищі, готових програмах, іграх; розрізняє істинні та хибні висловлювання Команди і виконавці, алгоритми, способи подання алгоритму. Запис лінійних алгоритмів. Створення зображень за власними алгоритмами. Знаходження та виправлення помилок у алгоритмах. Логічні висловлювання ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ Пояснювальна записка Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології». Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно- технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: - формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво; - виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві; - набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах; - вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали; - формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір. Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації». Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей. Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу. Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.
1 Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність. 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст освіти Інформаційно-комунікаційне середовище спостерігає за природними об’єктами; збирає і заготовляє природні матеріали; дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять; організовує робоче місце; виготовляє поетапно вироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих; розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва; описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет- ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.); називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі; розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик; пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо); розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень; читає елементарні графічні зображення; складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю. Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів. Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.). Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.). Елементи графічної грамоти. Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.) Середовище проектування продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці; вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя; пояснює функціональну та естетичну цінність обраного Виявлення проблеми. Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.
1 для проектування і виготовлення виробу; розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі- аналоги); здійснює розмічання ліній на папері і картоні; описує усно модель спроектованого виробу; пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо); добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні); розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо); читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.). Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми Середовище техніки і технологій працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії; виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих; розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх; розміщує деталі виробу на площині; застосовує нероз’ємні з’єднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.); оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій; раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих Ручні інструменти та пристосування, органайзери. Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо). Раціональне розмічання та обробка матеріалів Середовище соціалізації пояснює корисність та естетичність створеного виробу; презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими; долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів; умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим; розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва; Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту. Презентабельність та реклама. Діяльність в групах та середовищі. Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих. Світ професій.
1 виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями Побутове самообслуговування 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст освіти Інформаційно-комунікаційне середовище досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик); порівнює природні і рукотворні форми; дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять; організовує робоче місце; створює поетапно композицію та вироби з природних матеріалів за зображеннями, зразком або власним задумом; порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно- прикладного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функціональними та естетичними властивостями; розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва; розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання; досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик; аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища; моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображеннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі) Природне і штучне середовище. Матеріали. Спостереження, імітація, фантазування. Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моделі- аналоги. Характеристики традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально). Властивості матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.). Конструктори, навчальні набори з графічними зображеннями, інструкційними картками Середовище проектування продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими; оцінює проектні ідеї – власні та інших; пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відповідаючи на запитання дорослих; обдумує план реалізації задуму в матеріалі; Виявлення проблеми. Вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення. Дизайн-проектування –
1 прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність; порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі- аналоги); моделює виріб з елементами фантазування; описує модель свого виробу; пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо); добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вторинні матеріали; використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо); пояснює визначену послідовність виготовлення спроектованого виробу за зображеннями моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.). Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми. Поетапне проектування технології виготовлення виробу Середовище техніки і технологій працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії; виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю; здійснює розмічання ліній на папері і картоні розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів; з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій; дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя; раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні Ручні інструменти та пристосування. Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо). Раціональне використання матеріалів Середовище соціалізації обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу; оцінює та презентує результати власної проектно- технологічної діяльності; обговорює результати з іншими; долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами; умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища; висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників; виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одягом та взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, Цінність виконаного проекту для соціальної сфери. Презентабельність та реклама. Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі. Світ професій соціальної сфери. Побутове самообслуговування
1 іграшками, домашніми тваринами, рослинами, готує та сервірує нескладні страви за наочним прикладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гостинно пригощає батьків, друзів тощо 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст освіти Інформаційно-комунікаційне середовище розрізняє предмети побуту в традиційному і сучасному інтер’єрі; вибирає і аналізує конструкцію обраного предмета побуту для виготовлення макету; створює поетапно макет предмета побуту за зображеннями, зразком, описом або власним задумом; пояснює культурне розмаїття українського суспільства, місцеві традиції; визначає кольорову гамму та особливості побудови й розташування орнаментів на взірцях декоративно- прикладного мистецтва; впорядковує орнаменти за кольоровою гамою та видами (геометричні, рослинні, зооморфні, антропоморфні); аналізує інформацію з різних джерел (підручник, фотографії, каталоги, посібники, комп’ютерні програми, Інтернет-ресурси, музеї, фільми тощо); розробляє або добудовує орнамент з самостійно вибраних матеріалів; досліджує властивості тканих і нетканих матеріалів на дотик та візуально; розрізняє види тканих і нетканих матеріалів натурального походження (рослинного і тваринного) та способи їх виготовлення; виготовляє виріб з тканих і нетканих матеріалів, зокрема вторинних (лялька-мотанка, іграшки з фетру тощо); розрізняє та використовує креслярські інструменти та лінії; вимірює розміри предметів за допомогою лінійки; виконує розгортку об’ємних фігур, зокрема з використанням цифрових пристроїв; експериментує, добудовуючи виготовлені розгортки за потреби та бажанням; розробляє макет об’ємних фігур індивідуально або в групі Предмети побуту в інтер’єрі. Макетні матеріали (папір, картон, пінопласт, дріт, пластилін, фольга тощо). Макетування предметів побуту. Приклади орнаментів декоративно-прикладного мистецтва за регіонами України. Зустрічі з майстрами. Обговорення вражень. Створення орнаменту з різних матеріалів (картон, папір, пластилін, глина, крупи, насіння, тканина, нитки, блискітки, бісер тощо). Ткані і неткані матеріали натурального походження (тканина, нитки, повсть, фетр, трикотаж тощо). Ляльки- мотанки в українській культурі. Креслярські інструменти та лінії. Конструктори, навчальні набори з різних матеріалів (деревинних, металевих, синтетичних тощо), зокрема виготовлені власноруч. Макетування об’ємних фігур Середовище проектування досліджує проблеми та потреби у створенні виробів; вибирає об’єкт проектування із низки запропонованих або власних ідей; Обґрунтування виявленої проблеми та вибору об’єкта проектування. Комунікативна
1 розробляє план реалізації задуму в матеріалі та критерії оцінювання майбутнього виробу; аналізує моделі, подібні обраному виробу (моделі- аналоги) для продукування нових ідей; розрізняє і використовує формат композиції (горизонтальний, вертикальний), симетричні й асиметричні форми, рівновага, спектр кольорів, теплі і холодні кольори та відтінки; виконує завдання з продовженням: добудовує, домальовує, удосконалює або розробляє композицію виробу (засобами малюнку, ескізу, макету), зокрема з використанням цифрових пристроїв; застосовує творчі методи проектування –переносить форми природних і рукотворних об’єктів на власну модель (метод біоніки); описує модель спроектованого виробу; добирає матеріал для виготовлення спроектованого виробу; розраховує орієнтовні витрати на виготовлення виробу; планує послідовність технологічних операцій для виготовлення змодельованого виробу (пласкої та об’ємної форми) взаємодія. Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання. Експериментування з використанням різних матеріалів, симетричних й асиметричних форм, спектру кольорів. Добір матеріалів. Розрахунок витрат. Технологічна послідовність виготовлення виробу Середовище техніки і технологій розрізняє види ручних та механічних інструментів і пристосувань; працює з інструментами й пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів і норм санітарії; виготовляє поетапно виріб за інструкцією з визначеною послідовністю самостійно або спільно з по-окремим розподілом частин роботи; розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів, трафаретів або креслярських інструментів та вирізує їх; обробляє деталі виробу за потреби; застосовує рухомі і нерухомі, роз’ємні і нероз’ємні з’єднання; удосконалює технологію виготовлення виробу за потреби; виготовляє деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій обробки матеріалів (витинка, вишивка, плетіння, мозаїка, пап’є- маше, скрапбукінг та ін.); раціонально використовує час та матеріали, зокрема і вторинні; аналізує свої помилки, по-можливості виправляє їх Безпечна робота з ручними та механічними (дирокол, степлер, струбцина, лещата тощо) інструментами й пристосуваннями. Виготовлення виробу за інструкційними картками з описом або графічними зображеннями. Рухомі і нерухомі, роз’ємні і нероз’ємні з’єднання. Технологічні операції обробки різних матеріалів (деревинні, пластик, пластмаса, текстильні, вторинні тощо) Раціональне використання часу та матеріалів, зокрема вторинної переробки Середовище соціалізації обговорює корисність, естетичність та якість індивідуально або спільно створених виробів; Соціальна цінність виконаного індивідуального
1 готує презентацію та рекламу, зокрема з використанням цифрових пристроїв; презентує результати власної або спільної проектно- технологічної діяльності; виявляє повагу до авторства власних робіт та інших осіб; оцінює свою комунікативну діяльність, досягнення, труднощі; долучається спільно з рідними та друзями до доброчинної діяльності в групах із власноруч створеними виробами; дотримується правил спільної роботи в групі; обґрунтовує потребу допомагати іншим, робити корисні справи, подарунки, бережливо ставитися до природного середовища; виявляє толерантність, милосердя, повагу до інших; розрізняє професії за сферами життєдіяльності; пояснює правила догляду за взуттям; уміє правильно складати одяг, розвішувати його на плічках; лагодить нескладні пошкодження іграшок за потреби; вирощує кімнатні рослини для класного приміщення або інших потреб; аналізує послідовність приготування різних видів бутербродів та їх користь для здоров’я; складає серветки для святкового столу різними способами або колективного проекту. Презентація досягнень з використанням різних форм. Діяльність в групах та середовищі. Доброчинна діяльність для задоволення потреб оточуючих та навколишнього середовища. Світ професій. Побутове самообслуговування. Догляд за власним одягом та взуттям, домашніми тваринами, рослинами. Види бутербродів. Складання серветок різними способами МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ МИСТЕЦТВО Пояснювальна записка Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо- творчого самовираження в особистому та суспільному житті. Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти. Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля. Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання
1 цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення. Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву. Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів. Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі: ● · усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною). ● здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність). ● спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність); ● самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність); ● формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя); ● співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей); ● опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність) ● проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність); ● виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність). Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі. 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Художньо-творча діяльність співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері; дотримується правил співу (постава, дихання) Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами
1 створює елементарний ритмічний супровід до пісні; виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів; відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей); добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу; грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо); імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах; орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту); відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами; розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша; компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний); створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи; використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори; змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів; користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо; спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі; досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі; наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів; працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом; дотримується правил техніки безпеки; експериментує з кольорами, лініями, формами тощо прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається; виконує нескладні ролі, етюди-наслідування; вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів; розуміє правила поведінки в театрі; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом); характеру, темпу, ритму музики. Інсценізація пісень, створення театралізованих образів. Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо. Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану. Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів. Організація робочого місця. Створення зображень графічними матеріалами, фарбами. Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної). Вирізування, конструювання з паперу. Робота з природними матеріалами. Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Ліплення з пластичних матеріалів. Дотримання охайності та правил техніки безпеки. Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів. Прикрашення місця, де навчається, живе. Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.
1 орієнтується у просторі; придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності; імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються; називає свої уподобання у мистецтві Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди- наслідування. Відтворення елементарних танцювальних елементів. Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести). Сприймання та інтерпретація мистецтва сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям; визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію; визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт; порівнює музичні та візуальні образи; помічає красу в довкіллі; орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм) називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів- характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням. Визначення засобів виразності твору мистецтва. Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням. Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва. Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення Комунікація через мистецтво презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо); бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо; дотримується правил творчої співпраці вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано Презентація та характеристика власних творчих досягнень. Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо). Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо). Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації. 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Художньо-творча діяльність
1 співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці; дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація) виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит; створює варіанти ритмічного супроводу до пісні; відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах; обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу; грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо); придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності; імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах; орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту); проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької діяльності; виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції; складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну, просторову); відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції; використовує всю площину аркуша; використовує основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів; експериментує з кольорами, лініями, формами тощо; користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо; Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція). Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики. Інсценізація пісень, створення театралізованих образів. Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Малювання графічними матеріалами, фарбами. Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна). Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів. Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів. Вирізування, конструювання з паперу.
1 працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами; дотримується правил техніки безпеки; бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається; виконує нескладні ролі, етюди-наслідування; вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом); орієнтується у просторі; дотримується правил поведінки в театрі; імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій Робота з природними матеріалами. Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами. Прикрашення місця, де навчається, живе. Організація робочого місця. Дотримання охайності та правил техніки безпеки. Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди- наслідування. Відтворення елементарних танцювальних елементів. Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести). Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану. Сприймання та інтерпретація мистецтва сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям; визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію; визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт; порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля; розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм); використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація); виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів- характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням. Визначення засобів виразності твору. Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням. Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація). Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану. Комунікація через мистецтво виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в Виховні ситуації: обговорення (з
1 обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва; презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо); вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано; готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла; виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків; бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва; обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості; дотримується правил взаємодії і творчої співпраці. допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва. Презентація та характеристика власних творчих досягнень. Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо); Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо) Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації. 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Художньо-творча діяльність ● виконує дитячі пісні (зокрема, музичний фольклор); ● добирає засоби музичної виразності (темп, динаміку), необхідні для створення настрою, характеру; ● розуміє значення вокальних вправ для правильного виконання; ● стежить за точністю і виразністю інтонування, чіткістю дикції, співацькою поставою, диханням; ● ● виконує в ансамблі нескладні композиції (трикутник, бубон, маракас, дзвіночки, барабан, тріскавки, сопілка, (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон, металофон, синтезатор тощо); ● самостійно добирає тембр музичного інструменту для передачі відповідного образу; орієнтується в поняттях музичної грамоти (звук, мелодія, акомпанемент, музична форма, динаміка, схеми диригування (на 2/4); ● орієнтується в нотному записі (за доцільності для виконання); Спів (співацька постава, дихання, інтонація, фразування, дикція). Оперування засобами виразності та способами створення вокального і вокально-ансамблевого / хорового художнього образу. Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, гра в ансамблі зі створенням ритмічного супроводу до пісні тощо. Правила гігієни у користуванні музичними інструментами. Оволодіння музичною грамотою (за необхідністю для художньо-творчої діяльності). Знайомство з елементарною нотною
1 ● читає запис найпростіших ритмів; ● імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації) та на музичних інструментах; ● створює варіанти ритмічного супроводу до пісні на музичному інструменті за вибором; ● організовує самостійно робоче місце для занять різними видами образотворчої діяльності; дотримується охайності і правил техніки безпеки; самостійно користується знайомими художніми інструментами (палітрою, різними видами пензлів, стеками, ножицями тощо); ● добирає художні матеріали, відповідно до виду мистецтва (образотворче, декоративно-прикладне), в якому працює; ● розпізнає форми (реалістичні, декоративні); досліджує форму предмету та спрощує її до геометричної подібності; порівнює будову різних природних форм, їх пропорцій; добирає відтінки кольору за насиченістю; створює реалістичні, казкові, фантастичні образи; ● виконує елементарні замальовки з натури та за уявою в ескізній формі (предмети побуту, об’єкти природи та архітектури); ● створює зображення в процесі експериментування з кольорами, лініями, крапками різного розміру, формами, об’ємами, фактурами тощо; ● самостійно створює просту, зокрема орнаментальну, композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну), використовує усю площину аркуша; ● виконує прості композиції на площинні та в об’ємі; ● обирає формат (прямокутний, квадратний, трикутний, в колі, в овалі) для кращого втілення задуму; ● виділяє композиційний центр,головне і другорядне, враховуючи основні пропорції зображуваних предметів, композиційні засоби та правила; ● використовує елементарні закони перспективи (одне за іншим; ближче – більше, яскравіше, тепліше, далі – менше та блідіше, холодніше), передаючи плановість простору у площинних зображеннях; ● передає в зображеннях елементарну будову птахів, тварин, людини, посильно передає рух; ілюзорні зміни розмірів предметів в залежності від розміщення у просторі; грамотою, необхідною для виконання творів. Відтворення найпростіших ритмічних послідовностей. Організація робочого місця для занять образотворчим мистецтвом. Освоєння інструментарію для образотворчої діяльності. Використання відомих засобів образотворчої виразності для створення візуальних образів. Зображення (традиційними та сучасними) графічними та живописними матеріалами. Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна), відтворення плановості простору у площинних зображеннях. Ліплення з пластичних матеріалів різними (простими) прийомами і способами. Поняття про декор як засіб наповнення й збагачення форми. Елементарна стилізація форм та оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Розміщення об’єктів у форматі з дотриманням засобів та правил композиції, для підсилення композиційного центру. Застосування у художньо-творчій діяльності поняття контрасту форм, кольорів . Передача плановості у зображенні з натури та за уявою.
1 смислові зв’язки між об’єктами в сюжетних композиціях; ● розрізняє особливості об’ємного (круглого та рельєфного) зображення; ● порівнює найпростіші елементи об’ємних форм; ● виражає особливості об’єкту як образу засобами форми і декору (як у об’ємному так й у площинному зображенні); ● оздоблює об’ємну форму рельєфним або живописним декором; ● конструює та створює прості композиції з паперу, художніх, природних та різних підручних матеріалів, самостійно добирає складові композиції; ● творчо використовує різні техніки, інструменти та матеріали для втілення власного задуму (саморобні штампи, набризк, декупаж, колаж). поєднує засоби різних видів мистецтва для втілення художнього задуму. імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); пластично інтонує музичні образи; ● виконує нескладні ролі (в тому числі, пісні «у ролях»), добирає засоби вираження (темп, тембр голосу, динаміку, рухи, міміку); ● грає елементарні театральні етюди (самостійно обирає відомих персонажів та перевтілюється в них, зокрема, імітує характерні рухи, ходу, звуки, міміку тощо); ● вправляється над інтонацією мовлення, диханням; дикцією, мімікою, жестами; рухається під музику, добираючи відомі танцювальні елементи (народні, сучасні); узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом); створює сценічні інтерпретації пісенних образів; використовує атрибути для підсилення синтетичної виразності (із запропонованих); ● комбінує знайомі художні техніки, звуки, ритми, рухи, лінії, кольори, форми, фактури, матеріали тощо для втілення ідеї в художньому образі; створює образи, використовуючи знайомі засоби та способи за уявою; ● творення образів (звуки, слова, пантоміму, рухи, лінії, кольори, об’єми, декор тощо), якими може виразити свої почуття та емоції; Створення сюжетних композицій Сприймання засобів виразності в скульптурі (барельєф, горельєф). Створення художнього образу засобами декоративної насиченості форми (фактурою, деталями, розписом). Прикрашання місця, де навчається, живе. Вирізування, конструювання з паперу та інших підручних матеріалів. Робота з природними матеріалами. Створення синтетичного художнього образу. Інсценізація, найпростіші театральні етюди (створення театралізованих образів, зокрема, під час рольового виконання пісні). Відтворення нескладних танцювальних елементів. Елементарне вправляння у сценічній поведінці. Добір реквізиту, бутафорії, деталей костюмів. Експериментування зі звуками, тембрами,
1 виокремлює і фіксує в доступний спосіб цікаві явища довкілля; відтворює їх у творчій діяльності (імпровізаціях мелодій, інсценізації пісень, пластичному інтонуванні); ● пропонує ідеї оздоблення місця, де навчається, живе; реалізовує їх (за допомогою інших або самостійно втілює нескладний задум оздоблення місця, де навчається і власного помешкання; розпізнає власні емоції від художньої творчості, обирає види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою; передає власні емоції в кольорі; ● дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо). ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами. Спостереження за довкіллям для створення художніх образів (повадки тварин; характерні особливості ходи, жестів людей різного віку, інтонація мовлення людини в різних життєвих ситуаціях тощо), вплив світла на зміну кольорів у природному середовищі; Самовираження в художньо-творчій діяльності. Культура глядача, слухача. Сприймання та інтерпретація мистецтва емоційно сприймає твори різних видів мистецтва і виявляє враження у вербальний або невербальний спосіб; вирізняє елементи музичної мови, застосовані для характеристики музичного образу, зокрема із сюжетною (літературною) програмою (мелодія, темп, динаміка, гучність, ритм, тембр (голос та деякі музичні інструменти), лад (мажор, мінор); розпізнає прості музичні форми (двочастинна, тричастинна, куплетна); ● визначає особливості втілення образу у творах образотворчого мистецтва та архітектури; ● характеризує колір об’єктів довкілля відповідно до часу доби та пір року; ● ● висловлює судження щодо передання емоційного стану зображуваних об’єктів та явищ навколишнього світу у творі (зокрема, у стані спокою та в русі); Сприймання творів різних видів мистецтва. Виразні засоби (елементи мови) різних видів мистецтва (музичне, образотворче, театр, хореографія, кіно тощо). Участь в обговоренні мистецького твору з використанням знайомих мистецьких термінів. Використання декору для створення образу. Ознайомлення з елементарними поняттями з кольорознавства та композиції.
1 ● визначає композиційну будову твору образотворчого мистецтва та архітектури; ● ● вирізняє кольорову гаму твору (тепла, холодна), тональність (світлі й темні кольори), насиченість (яскравий, тьмяний) загальний колорит;елементи композиції твору (центр, головне і другорядне; побудову твору (симетричну та асиметричну, статичну, динамічну, ритмічну, метричну); цілісно охоплює увагою художній твір; зосереджується на характерних деталях; порівнює музичні та візуальні, хореографічні образи; зіставляє твори мистецтва та явища довкілля (за допомогою вчителя). ● вирізняє елементи художньої мови творів синтетичних видів мистецтва для характеристики художнього образу: акторську гру, костюми, декорації, музичне оформлення театрального/екранного твору; ● розрізняє засоби виразності та характеризує музичні твори вокальні та інструментальні; ● розрізняє засоби виразності та характеризує твори живопису, графіки, скульптури; ● розрізняє та характеризує виразні засоби різновидів театрального мистецтва (драматичний, ляльковий, музичний), народної, класичної та сучасної хореографії; ● розрізняє та характеризує виразні засоби анімаційних фільмів.; ● ❖ розпізнає та характеризує художні матеріали, якими виконана учнівська творча робота (кольорові олівці, фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо); Порівнює природні форми, образи довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням. визначає власні емоції від сприймання мистецьких творів; добирає слова для характеристики вражень із власного запасу; пояснює, що подобається або не подобається у творі; Сприймання синтетичних образів. Зіставлення виразних засобів різних видів мистецтва. Зіставлення художніх образів, подібних за сюжетом та втілених у різних видах мистецтва. Мистецька пропедевтика. Знайомство з різновидами музичного (вокальна, інструментальна), образотворчого (живопис, графіка, скульптура);театрального (драматичний, ляльковий, музичний) мистецтва, хореографії (народна, класична, сучасна), кіно (кінофільм, мультфільм); жанрами музичного мистецтва (пісня, танець, опера, балет); жанрами образотворчого мистецтва (портрет, пейзаж (краєвид), натюрморт, анімалістичний тощо); видами орнаментів (рослинний, геометричний тощо та за призначенням (стрічковий, розетка); видами анімації (мальована, лялькова, пластилінова, комп’ютерна), танцями (гопак, козачок, вальс, полька тощо). Спостереження за довкіллям та його втіленням у художніх образах. Самопізнання через сприймання творів мистецтва. Вербальний опис вражень, емоцій, викликаних творами. Використання у сприйманні творів різних видів мистецтва для задоволення та поліпшення власного емоційного стану.
1 обирає твори відповідно до свого настрою; пояснює, від чого дістає насолоду; добирає твори для поліпшення свого настрою; відтворює емоційні враження від твору мистецтва улюбленими художніми засобами; ● порівнює свої настрій та почуття із тими що втілені у художньому творі (на основі діалогу між автором та глядачем); Самовираження у художньо-творчій діяльності Розуміння значення мистецтва у житті людини. Комунікація через мистецтво характеризує власну творчість за поданими орієнтирами; пояснює, що вдалося чи не вдалося; визначає за допомогою вчителя/ вчительки труднощі; обирає (за допомогою вчителя/ вчительки) спосіб удосконалення; презентує результати власної творчості (співає улюблені пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо) перед рідними, однолітками; пояснює задум; визначає досягнення однолітків у художньо- творчій діяльності, виявляючи доброзичливість у висловлюваннях; обговорює з іншими враження від сприймання творів різних видів мистецтва та творчої діяльності, поважаючи уподобання інших; бере участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, конкурсах, виставках, фестивалях, інсценізаціях народних обрядів, арт-мобах, тижнях мистецтва тощо), у колективних творчих проектах, зокрема із використанням засобів улюбленого виду мистецтва і художньо-творчої діяльності; ● виконує різні дії / ролі в колективному творчому процесі, виявляючи повагу до інших. Презентація власних творчих досягнень. Оцінювання власної творчості за поданими орієнтирами. Оцінювання творчих здобутків однолітків за спільно визначеними орієнтирами. . Виховні ситуації на основі творів мистецтва (обговорення сюжетів, характерів, вчинків, дій персонажів, створюваних мистецькими засобами). Колективне виконання творчого задуму. Оцінювання і самооцінювання у колективній творчості. Проведення шкільних мистецьких заходів. Дотримання правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації. ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА Пояснювальна записка Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: – виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення,
1 гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно- оздоровчої діяльності; – формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами; – розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку; – використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення; – формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення; – розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності; – розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності; – виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної ічесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях. Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність». Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості. Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет. 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Рухова діяльність має уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини; Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини.
1 розуміє терміни з предмету «фізична культура»; пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави; називає життєво важливі способи пересування людини; виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо; виконує ходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи; лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах; перелізання через перешкоду; виконує вправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем; володіє елементарними навичками виконання стрибків: на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком; стрибки в глибину; стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг; виконує вправи для розвитку фізичних якостей: сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці); швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”; координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м; Терміни з предмету «фізична культура». Фізичні вправи – засіб формування правильної постави. Життєво важливі способи пересування людини. Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи; Вправи для оволодіння навичками пересувань. Вправи для опанування навичок володіння м’ячем. Вправи для оволодіння навичками стрибків. Вправи для розвитку фізичних якостей.
1 виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі: різновиди ходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами; виконує пересування на лижах: організовуючі команди і прийоми, пересування, повороти; виконує вправи у воді, плавання; * дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді. Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах. Вправи для оволодіння навичками плавання. * Правила безпечної поведінки на воді. Ігрова та змагальна діяльність бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор; дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності. Рухливі ігри та естафети. Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності. 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Рухова діяльність розуміє значущість рухового режиму для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку; пояснює значення і правила ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз для фізичного розвитку та здоров’я людини; значущість загартування як засобу зміцнення здоров’я; дотримується рухового режиму протягом дня; називає основні фізичні якості людини, фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей; дотримується правил особистої гігієни в режимі дня; Руховий режим дня молодшого школяра. Значення і правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки та фізкультурної паузи. Рухова активність протягом дня. Фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей. Правила особистої гігієни молодшого школяра. виконує організовуючі вправи команди на розмикання й змикання приставними кроками, перешикування із колони по одному в колону по три (чотири); Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи:
1 добирає та виконує загальнорозвивальні вправи: комплекси вправ ранкової гімнастики без предмета (імітаційного характеру), з м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок; виконує присідання; виси; підтягування у висі (хлопці), у висі лежачи (дівчата); елементи акробатики; володіє навичками пересувань: ходьба широкими кроками, зі зміною частоти кроку; ходьба із пришвидшенням та уповільненням, приставним кроком правим і лівим боком; біг; біг почергово з ходьбою; танцювальні кроки; лазіння; подолання штучних перешкод; володіє навичками виконання вправ з малим м’ячем: метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча у горизонтальну ціль; метання малого м’яча з-за голови на дальність; виконує вправи з великим м’ячем: кидки м’яча знизу із положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передача м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча правою та лівою рукою з одночасними кроками; зупинки м’яча, що котиться, підошвою та внутрішньою стороною ступні, удари внутрішньою стороною ступні по м’ячу, що котиться; ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частинами підйому (по прямій, по дузі, між стійками); виконує стрибки на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів по «купинах»; стрибки зі скакалкою; стрибки через довгу скакалку, яка обертається вперед; стрибки у глибину з висоти до 80 см з м’яким приземленням; стрибки у висоту; стрибки через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку); стрибки у довжину тощо; виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – загальнорозвивальні вправи з гімнастичними палицями; кидки баскетбольного м’яча з-за голови із різних положень; лазіння по горизонтальній гімнастичній лаві однойменним та різнойменним способами (без допомоги ніг); багатоскоки; стрибки через перешкоди; підтягування у висі та у висі лежачи (хлопці); пересування у положенні сіду, зігнувши ноги (у різних напрямах); швидкості – пришвидшення з різних вихідних положень, повторний біг 3–10 м, біг із а) загальнорозвивальні вправи; б) положення тіла у просторі: сіди, упори, виси, елементи акробатики. Вправи для оволодіння навичками пересувань. Вправи для опанування навичок володіння малим м’ячем. Вправи з великим м’ячем. Вправи для оволодіння навичками стрибків. Вправи для розвитку фізичних якостей.
1 пришвидшеннями за сигналом; стрибки зі скакалкою; витривалості – біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м, біг на дистанцію до 500 м малої інтенсивності; гнучкості  махові рухи правою і лівою ногою у бічній і лицьовій площині, стоячи біля опори та під час ходьби; прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах; пружні похитування у положенні випаду; прогинання тулуба у положенні лежачи на животі; координації – подолання перешкод, ходьбу на носках, ходьба по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук; пересування із підкиданням дрібних предметів; вправи зі зміною положення тіла у просторі; розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба у різних положеннях; добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: загальнорозвивальні вправи на місці без предметів; вправи для м’язів шиї, нахили та повороти голови; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу: згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в сторони, пружні рухи; виконує загальнорозвивальні вправи в русі: ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, ходьба з різними положеннями рук; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами: з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави; володіє навичками пересувань на лижах: лижні ходи, повороти, спуски, підйоми, гальмування; виконує вправи у воді: багаторазові видихи у воду; вправи для оволодіння рухами ногами у плаванні стилями кроль на грудях та кроль на спині; вправи для оволодіння рухами руками як у плаванні стилем кроль на грудях; плавання; * дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді. Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. Загальнорозвивальні вправи в русі, з предметами, вправи на відчуття правильної постави; вправи для профілактики плоскостопості. Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах. Вправи для оволодіння навичками плавання. * Правила безпечної поведінки на воді. Ігрова та змагальна діяльність бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор; дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної Рухливі ігри та естафети. Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної
1 діяльності. діяльності. 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Рухова діяльність має уявлення про історію виникнення Олімпійських ігор; називає олімпійське гасло та символ Олімпійських ігор; пояснює вплив позитивних та негативних чинників на стан здоров'я учнів; добирає спортивний інвентар відповідно виду спорту; контролює свій фізичний стан за частотою серцевих скорочень, диханням та самопочуттям перед фізичними навантаженнями в процесі та після занять; виконує організовуючі вправи команди на перешикування з однієї шеренги уступами за розрахунком 9, 6, 3, на місці; виконує загальнорозвивальні вправи з предметами (малі м’ячі, скакалки) та без предметів; розрізняє та виконує присідання, виси, упори: присідання, нахили тулуба у сіді з різними положеннями ніг; перехід із сіду на правому стегні у сід на лівому стегні; виси та упори – згинання і розгинання рук в упорі на стегнах, в упорі лежачи; перехід із упору присівши в упор стоячи, із упору лежачи в упор лежачи боком і навпаки; упор на перекладині; виконує елементи акробатики: перекид назад в упор стоячи на колінах, в упор присівши; два перекиди вперед; “міст” із положення лежачи; володіє навичками пересувань: ходьба по гімнастичній лаві з високим підніманням стегна, біг до 30 м, рівномірний біг почергово з ходьбою до 1200 м; рівномірний біг до 900 м; пересування танцювальними кроками: ритмічне поєднання рухів і кроків, підскоків; танцювальні імпровізаційні вправи босоніж; лазіння по похилій гімнастичній лаві (кут нахилу 45 градусів) однойменним та різнойменними способами; Історія виникнення Олімпійських ігор. Символи, ритуали і церемонії Олімпійських ігор. Вплив позитивних та негативних чинників на стан здоров'я учнів. Спортивний інвентар для різних видів спорту. Оцінка фізичного стану за частотою серцевих скорочень, диханням та самопочуттям в процесі занять фізичною культурою. Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи. Загальнорозвивальні вправи з предметами (малі м’ячі, скакалки) та без предметів. Фізичні вправи: присідання, нахили, виси та упори. Елементи акробатики. Вправи для оволодіння навичками пересувань (ходьба, біг). Пересування танцювальними кроками.
1 лазіння по гімнастичній стінці різнойменними та однойменним способом (вгору, вниз, по діагоналі, праворуч, ліворуч); лазіння по канату, закріпленому над похилою гімнастичною лавою (лежачи на спині на похилій лаві); володіє навичками метання м’яча у вертикальну ціль (мішень 1х1 м) на висоті 3 м з відстані 3 – 4 м на дальність відскоку; метання м’яча з різних вихідних положень; виконує вправи з великим м’ячем: елементами баскетболу – тримання баскетбольного м’яча; передачі м’яча двома руками від грудей на місці; ловіння м’яча; передачі м’яча двома руками від грудей у ціль і ловіння його після відскоку від підлоги; ведення м’яча на місці та під час ходьби правою та лівою рукою; елементи футболу – удари м’яча внутрішньою та середньою частиною підйому по нерухомому м’ячу у вертикальну ціль (смуга шириною 1,5 м, довжиною 8-10 м) та горизонтальну ціль (смуга шириною 1,5 м, довжиною 8-10 м), ведення м’яча вивченими способами між стійками і їх обведенням; жонглювання м’ячем (хлопці), повітряною кулькою (дівчата); застосовує вивчені прийоми в іграх з міні-баскетболу та міні-футболу; виконує стрибки: зі скакалкою на одній, двох ногах; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку) способом “зігнувши ноги”; стрибки у довжину з місця, з розбігу 5-7 кроків способом “зігнувши ноги”; стрибки “у кроці”; виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – у висі піднімання зігнутих і прямих ніг до кута 90 градусів; у положенні лежачи на спині піднімання прямих ніг до кута 90 градусів; у положенні лежачи на спині згинання і розгинання рук, утримуючи обтяження до 1 кг; підтягування у висі лежачи на низькій перекладині; швидкості – біг за м’ячем, обручем, що котиться; прискорення до 10 м; підкидання і ловіння малого м’яча почергово правою і лівою рукою; витривалості – рівномірний біг у повільному темпі до 6 хв. (з можливим переходом на ходьбу, враховуючи індивідуальні особливості учня); гнучкості – рухи руками, ногами і тулубом з поступовим збільшенням амплітуди рухів; вправи біля гімнастичної стінки: пружинясті нахили тулуба, махи ногами у різних площинах; вправи на розтягування; викрути рук вперед і назад, тримаючи гімнастичну палицю або скакалку; координації – пересування по обмеженій і підвищеній опорі з подоланням перешкод; вправи зі зміною положення тіла у просторі; “човниковий “ біг 4 х 9 м; Лазіння різними способами по гімнастичній лаві, гімнастичній стінці. Лазіння по канату. Вправи для формування навичок володіння малим м’ячем. Вправи для формування навичок володіння великим м’ячем (елементи баскетболу). Елементи футболу. Гра в міні-баскетбол та міні- футбол. Вправи для оволодіння навичками стрибків. Стрибки у висоту з прямого розбігу “зігнувши ноги”. Стрибки у довжину з місця і розбігу. Фізичні вправи для розвитку сили. Фізичні вправи для розвитку швидкості. Фізичні вправи для розвитку витривалості. Фізичні вправи для розвитку гнучкості. Фізичні вправи для розвитку координації.
1 добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: вправи для м’язів шиї, плечового пояса, верхніх кінцівок, спини, живота, тулуба та нижніх кінцівок; загальнорозвивальні вправи в русі: ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, вправи на координацію, викрути тулуба; загальнорозвивальні вправи з предметами: з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; вправи для попередження плоскостопості: ходьба, біг на носках, ходьба перекатами з п’яти на носок, “гусінь”, “ведмідь клишоногий”, стрибки; володіє навичками пересувань на лижах вивченими ходами (одночасний, безкроковий, поперемінний, двокроковий) на відстань до 1000 м; спуски у низькій стійці; підйоми “драбинкою”; гальмування “плугом”; “напівплугом”;* виконує вправи у воді – стрибок у воду з бортика; багатократні видихи у воду із зануренням; рухи руками і ногами як у плаванні стилем кроль на грудях; узгодження рухів руками із диханням; ковзання на грудях з наступним підключенням роботи ніг, рук і дихання; подолання дистанції до 15 м вивченим способом. * дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді. * Фізичні вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. Загальнорозвивальні вправи в русі. Вправи на координацію. Загальнорозвивальні вправи з предметами. Вправи для попередження плоскостопості. Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах (одночасний, безкроковий, поперемінний, двокроковий). * Вправи для оволодіння навичками плавання. * Правила безпечної поведінки на воді. Ігрова та змагальна діяльність бере участь у рухливих, спортивних іграх та естафетах, ефективно взаємодіє з однолітками для досягнення спільних командних цілей. дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової, ігрової та змагальної діяльності. Рухливі ігри. Техніка і тактика спортивних ігор (баскетбол, футбол). Правила безпечної поведінки в процесі рухової, ігрової та змагальної діяльності. Робочий навчальний план НВК № 111 (додаток 1,2,3) для перших, других та третіх класів школи І ступеня складено відповідно до нормативних документів, а саме: для 1а, 1б,1в, 2а, 2б, 2в, 3г класів - за Типовою освітньою програмою під редакцією О.Я. Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268, з урахуванням Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання, викладеному у Державному стандарті, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2018 № 87, додаток 2; для 3а, 3б, 3в класів - за Типовою освітньою програмою під редакцією О.Я. Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268, з урахуванням Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої
1 освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу, національної меншини, викладеному у Державному стандарті, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2018 № 87, додаток 2. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. У перших класах змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до інтересів учнів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення через хореографію. Варіативна складова навчальних планів використовується на запровадження курсу за вибором «Логіка», що розширює обрану закладом освіти спеціалізацію. Освітня програма для 4 класів Освітня програма для 4 класів окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт). Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4-х класів складає 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах НВК №111 І ступеня (додається). Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
1 Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Робочий навчальний план НВК № 111 для 4 класів школи І ступеня (додаток 4) складено відповідно до нормативних документів, а саме: для 4а, 4б, 4в, 4г, 4д класів (з поглибленим вивченням англійської мови) - за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 для спеціалізованої школи з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і поглибленим вивченням іноземних мов, таблиця 5. Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Мова корінного народу, національної меншини (мова і читання)", "Іноземна мова". Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство". Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі". Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика". Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво" . У 4 класах здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517). При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно- гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 4 класах – 40 хвилин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
1 Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
1 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ Освітня програма базової середньої освіти розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі –навчальний план). для 5а, 5б, 5в, 6а, 6б, 6в, 7а, 7б, 7в класів ( з поглибленим вивченням англійської мови) - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом
1 Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12. для 8а (математичний, з поглибленим вивченням алгебри та геометрії), 8б(філологічний, з поглибленим вивченням англійської мови), 8в (біолого-хімічний, з поглибленим вивченням біології) класів - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12; У 8а класі здійснено перерозподіл годин, відведених на вивчення основ здоров’я та геометрії, відповідно пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 Предмет Типова освітня програма Освітня програма НВК № 111 Основи здоров’я 1 0,5 Геометрія 2 2,5 для 9а класу - за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12. для 9ф (математичний, з поглибленим вивченням алгебри та геометрії), 9б (біолого- хімічний, з поглибленим вивченням біології) класів - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12. У 9ф класі здійснено перерозподіл годин, відведених на вивчення інформатики та геометрії, відповідно пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 Предмет Типова освітня програма Освітня програма НВК № 111 Інформатика 2 1 Геометрія 2 3 Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати
1 вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні
1 моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві
1 підприємливість проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
1 Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічнабезпекайсталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
1 Громадянськавідповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'яібезпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливістьі фінансоваграмотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
1 Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
1 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
1 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 10,11 КЛАСІВ Освітня програма для 10 та 11класів (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма профільної середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (далі –навчальний план). Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо, а саме: для 10а (математичний профіль), 10б (філологічний профіль, з поглибленим вивченням англійської мови) класів - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 для 10-11 закладів загальної середньої освіти , таблиця 2; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3. для 11а (математичний профіль), 110б (філологічний профіль, з поглибленим вивченням англійської мови) класів - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 для 10-11 закладів загальної середньої освіти , таблиця 1; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3. До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія: Україна і світ» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів: «Історія України», «Всесвітня історія»), «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія»), «Фізична культура», «Захист Вітчизни». Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
1 № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
1 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для
1 впродовж життя досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо
1 боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
1 Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічнабезпекайсталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
1 Громадянськавідповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'яібезпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливістьіфінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для
1 систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного
1 типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
1 Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
1 ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ Як визначено в наказі Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 “Про затвердження Положення про дистанційне навчання”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 р. за № 703/23235, дистанційне навчання — це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Упровадження дистанційних технологій освіти – це вимоги часу, нові умови життя, нові засоби взаємодії, нарешті – новий стиль мислення. Дистанційна форма навчання передбачає доступ до інтернету, технічне забезпечення (комп’ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників освітнього процесу, а також те, що вчителі володіють технологіями дистанційного навчання. До того ж світ стає дедалі мобільнішим, освіта — дедалі більш індивідуалізованою та гнучкою; отже, щодня виникають нові й нові причини для того, щоб певні діти певний час навчалися дистанційно. РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 1.1. МЕТОДОЛОГІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Взаємодія всіх учасників освітнього процесу — один з найважливіших факторів успішного функціонування будь-якої шкільної спільноти. В умовах дистанційного навчання, коли вчителі й учні не можуть бути поруч, взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу: адміністрацією школи, вчителями, учнями і батьками — набуває особливої важливості. Запроваджуючи дистанційні технології слід зважати не лише на наявність техніки і доступу до інтернет у вчителів та учнів, а й на специфіку початкової, основної та старшої школи. Варто пам’ятати, що рівень сформованості самостійної роботи учнів початкових класів нижчий, ніж учнів основної та старшої школи. Вчитель зобов’язаний виконувати освітню програму для досягнення учнями передбачених результатів навчання, тобто надавати інформацію щодо обсягу та змісту навчального матеріалу, завдань на його закріплення, перевіряти й оцінювати їх та надавати відгуки на виконані завдання. Саме вчитель співпрацює з усіма учасниками освітнього процесу. Він має розуміти мету, план виконуваних завдань, інструментарій для праці, її обсяг та методику оцінювання виконаної роботи. Вчителю треба пересвідчитись, що він технічно готовий до праці на обраній платформі, провести пробний урок з колегами, скласти графік онлайн-зустрічей з учнями, створити групу або спільноту з учнями в зручному месенджері та повідомити про дату і час занять. Учні мають опрацьовувати навчальні матеріали для оволодіння відповідними компетентностями та досягнення передбачених освітньою програмою результатів навчання, дотримуючись принципу академічної доброчесності. Зі свого боку, батьки зобов’язані забезпечити належні умови для навчання, сприяти виконанню дитиною завдань та досягненню передбачених результатів. Класні керівники повинні домовитись з батьками про конструктивний зворотний зв’язок, для уникнення непорозумінь — пояснити батькам алгоритм дій Завдання батьків — створити умови, щоб дитина могла навчатися вдома, завдання вчителів — навчати і давати зворотний зв’язок. Як зазначалось вище, рівень готовності до самостійної роботи в учнів початкових класів нижчий, ніж в учнів основної та старшої школи. Організовувати роботу найменших учнів
1 мають дорослі, але саме організовувати, а не виконувати завдання за дитину. Тому первинна комунікація вчителя початкових класів з батьками з організаційних питань має бути довшою і тривалішою, з поступовою передачею відповідальності дітям за процес навчання. 1.2. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: КОМУНІКАЦІЯ МІЖ УЧИТЕЛЕМ ТА УЧНЯМИ Для будь-якого навчання комунікація є невід’ємним складником педагогічного процесу. Від рівня комунікації залежить її ефективність, і дистанційне навчання тут не виняток. Взаємодія між учнями та вчителями в дистанційному навчанні відбувається в межах штучно створеного комунікативного простору. Комунікативний простір передбачає сформовану ситуацію взаємодії, в якій є місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані на досягнення цілей процесу навчання. В умовах дистанційного навчання цей процес складніший, породжений необхідністю спільної діяльності, сприйняття та розуміння інших у віртуальному просторі. Основна мета комунікації полягає в залученні та мотивації учасників до навчання. У дистанційному режимі багато видів традиційної мотивації працюють не так ефективно, як в очній школі. Якщо використовувати складну інформацію без урахування вікових і психологічних особливостей дитини, давати великий обсяг завдань одразу на тривалий період, це не сприяє внутрішній мотивації дитини. Завдання вчителя — зробити матеріал максимально доступним, цікавим, наочним і таким, що стимулюватиме до розширення знань. Завжди більш виграшними є ілюстровані онлайн-уроки, що спонукають дитину до співтворчості, пошуку, перетворюють її на дослідника. Зворотний зв’язок з учителем — важливий фактор засвоєння знань. Дитина повинна бачити свої успіхи і вчитися працювати над помилками. Мотивація досягнення реалізується в успішності освітньої діяльності учнів, у прагненні до поставлених цілей і виявленні наполегливості. Учні й учениці, орієнтовані на успіх, частіше досягають своїх цілей. Так працює і традиційна школа, але в умовах дистанційного навчання особливо важливо хвалити учнів, відзначати їхні досягнення й успіхи, навіть невеликі. Дистанційне навчання створює нові виклики для дотримання норм і правил академічної доброчесності. Для учнівства виникає можливість списування, для вчительства постає проблема справедливого оцінювання. Розраховувати на високий рівень академічної доброчесності можуть ті шкільні спільноти, які культивували її постійно під час очного навчання, де була вибудувана довіра між учасниками освітнього процесу. Водночас певні педагогічні прийоми можуть спонукати дітей чесно й самостійно виконувати завдання, якщо вчитель: - заохочуватиме і хвалитиме дітей, коли бачитиме, що робота виконана самостійно, хоч і не ідеально; - даватиме робочі завдання, де рівень складності наростає від елементарного до дуже складного (якщо дитина виконала завдання лише до половини, вчитель дякуватиме за зроблену роботу і пояснить складніший матеріал додатково); - даватиме індивідуальні завдання кожному хоча б раз на кілька тижнів, можна вибірково; - даватиме завдання з готовими відповідями з проханням спробувати спочатку виконати завдання самостійно, не підглядаючи, а якщо щось незрозуміло — звернутися за роз’ясненнями до вчителя; - даватиме завдання, які передбачають власні міркування та висловлення власної думки дитини, а не вибір з готових відповідей.
1 Але найголовніша профілактика списування — розумна помірність навантаження. Часто діти списують через надмірну кількість завдань, особливо якщо вправи затеоретизовані й одноманітні. Учителям, особливо під час дистанційного навчання, коли учні значну кількість матеріалу мають опанувати самостійно, варто чітко вимірювати і прогнозувати час, який знадобиться дітям на виконання завдань, а також узгоджувати в педколективі графік перевірних робіт, щоб зберігати рівномірний розподіл навантаження протягом робочого тижня. 1.3. ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ Повідомляючи учням завдання, окрім чіткої інструкції щодо порядку його виконання, вчитель має повідомити термін, до якого потрібно здати цю роботу. Необхідно надавати учням достатньо часу на виконання завдань, з урахуванням можливих труднощів під час роботи з незнайомими платформами, перебоями функціонування інтернету. Важливо не допускати перевантаження учнів завданнями з різних предметів, а дотримуватись збалансованого та узгодженого підходу між усіма вчителями, які працюють у певному класі. Варто пам’ятати, що в дистанційному режимі учням потрібно більше часу, ніж у класі, щоб упоратись із більшістю завдань. Доцільно диференціювати завдання, позначати деякі з них як необов’язкові або рекомендувати їх лише для окремих учнів. Деяку частину завдань можна не оцінювати, лише фіксувати факт їх виконання. Наприклад, це можна робити у вигляді тесту, запитаннями якого можуть бути задачі зі збірника практичних вправ (учень надсилає власні остаточні відповіді). Можна укласти інтерактивні вправи, після правильного виконання яких учень отримує кодові слова, з яких потрібно скласти цілу Якщо ж важливо перевірити правильність ходу думок учня, то варто скористатись або синхронним режимом взаємодій, або відеозаписом процесу розв’язання. Можна також скласти тест, у якому потрібно надавати не лише остаточну відповідь, але й проміжні. Такий тест може виконувати не лише контрольну, але й навчальну функцію: якщо учень самостійно не зміг виконати завдання, необхідність виконання покрокових дій спонукатиме до правильного алгоритму роботи. Доцільно застосовувати методи самоперевірки, а також взаємної перевірки учнів, надаючи їм критерії оцінювання та створюючи середовище коментування робіт (наприклад, у сервісах Google: документах, презентаціях, блогах тощо). Такі форми роботи ефективніші, якщо учні до початку дистанційного навчання мали аналогічний досвід під час уроків. Застосування принципів формувального оцінювання під час роботи в дистанційному форматі є обовязковим. Формувальне оцінювання має допомогти учням моніторити власний прогрес та рефлексувати щодо свого навчання. Тому виконані роботи доцільно супроводжувати зворотним зв’язком у вигляді коментарів і виставлених балів відповідно до критеріїв оцінювання. Досить часто під час дистанційної роботи виникають проблеми з дотриманням академічної доброчесності. Важливо нагадувати про правила та відповідальність за їх порушення перед виконанням завдань. 1.4. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Дистанційне навчання базується на принципі гнучкості місця, часу, темпу та траєкторії навчання, тому потрібно використати ці переваги. Кожен учитель, стикаючись із викликом організації дистанційного навчання, має скоригувати власні календарно-тематичні плани, оптимізувати матеріал та очікувані результати, заплановані на період дистанційного навчання. Важливо забезпечити досягнення очікуваних результатів навчання, водночас пам’ятаючи, що деякі з них можуть бути недосяжними в нових умовах, деякі — потребуватимуть незначної корекції, а частина — залишаться незмінними. У ході планування навантаження кожного заняття слід мати на увазі, що самостійне опрацювання матеріалу учнями триває довше, аніж виклад цього
1 матеріалу вчителем. Варто скоротити, наскільки це можливо, обсяг матеріалу. Це означає оптимізувати тематичне планування, вилучити несуттєві фрагменти, комбінувати матеріал кількох тем в одну. Також доцільно переглянути очікувані результати навчання і встановити дещо нижчий їх рівень або цілком їх скоригувати, якщо в умовах дистанційного навчання їх досягнення є надто складним. Початково варто розраховувати на охоплення приблизно половини планованого матеріалу. Якщо клас успішно і швидко засвоює скорочений матеріал, можна поступово додати вилучені теми. 1.5. ПОВЕРНЕННЯ ДО ОЧНОГО НАВЧАННЯ Необхідно провести діагностику та аналіз опанування учнями матеріалу, пропонованого під час дистанційного навчання. Зважаючи на те, що в базовій школі учні вивчають багато предметів, надзвичайно важливо відвести на цей процес достатньо часу для уникнення перевантаження та зайвого емоційного напруження. Якщо є можливість, варто застосовувати метод спостереження за діяльнісними проявами опанованих компетентностей окрім або замість контрольних робіт, базованих на засвоєнні теоретичних відомостей. РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 2.1. ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Впровадження в світній процес дистанційних технологій у нашому закладі буде здійснено за допомогою Googl Suite for Education — безкоштовної платформи з корпоративними обліковими записами для всіх учасників освітнього процесу. Найголовнішим критеріями вибору саме Googl Suite for Education , як інструмента для організації дистанційного навчання стали : - відповідність поставленим методичним цілям, тобто те, наскільки певний сервіс чи ресурс уможливлює досягнення очікуваних результатів навчання в дистанційному форматі; - універсальність цих інструментів, щоб скоротити кількість різних платформ, які використовуються для навчання; - зрозумілість інтерфейсу як для вчительства, так і для учнівства; - інформаційна безпека; - можливість використання платформи на різних персональних пристроях (персональні комп’ютери, планшети, мобільні пристрої Apple, Android тощо); - система оновлюється автоматично, що забезпечує учнів та вчителів найновішими функціями. Вчителі та учні завжди можуть приєднатися до навчального процесу та отримати доступ до пошти, файлів, завдань і матеріалів курсів з будь-якого комп'ютера або мобільного пристрою. Google for Education — безкоштовний інструмент для шкіл та університетів з найкращим у своєму класі рівнем безпеки, гнучкою системою управління доступом та політикою доступу. Основні форми онлайн-комунікації за допомогою сервісів Google: Google Meet — дозволяє організувати відеоконференцію в режимі реального часу онлайн. Вона проводиться у визначений день і час. Відеоконференція — один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і вчитель/ка перебувають на відстані. Отже, обговорення й ухвалення рішень, дискусії, захист проєктів відбуваються в режимі реального часу. Учитель й учні можуть бачити одне одного, учитель має можливість супроводжувати лекцію наочним матеріалом. Платформа Google Classroom— це сервіс, що дозволяє організувати онлайн- навчання, використовуючи відео-, текстову та графічну інформацію. Учитель має змогу проводити тестування, контролювати, систематизувати, оцінювати діяльність, переглядати
1 результати виконання вправ, застосовувати різні форми оцінювання, коментувати й організовувати ефективне спілкування з учнями в режимі реального часу. Google Classroom дає змогу створювати віртуальні класи та працювати з ними в асинхронному режимі. Завдяки сервісу для спілкування Hangouts учні та вчитель/ка мають змогу вести онлайн-бесіди в режимі реального часу з комп’ютера або мобільного пристрою, учасники команди можуть показувати свої екрани, дивитись і працювати разом над усім. Така трансляція автоматично публікуватиметься на YouTube-каналі. Також платформа дозволяє за допомогою Google- форм збирати відповіді учнів і потім проводити автоматичне оцінювання результатів тестування. Електронна пошта — це стандартний сервіс інтернету, що забезпечує передавання повідомлень як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (графічній, звуковій, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді. У системі освіти електронна пошта використовується для організації спілкування викладача й учня, а також учнів між собою. GoogleCalendar – сервіс для планування зустрічей, подій, справ із прив'язкою до календаря. Це тількі основні Google сервіси, які лежать в основі надання освітніх послуг з використанням дистанцій технологій. Створення комунікативного простору: Дистанційне навчання передбачає кілька типів взаємодій з різними цілями: - оперативне інформування; - повідомлення нового матеріалу; - уточнювальні запитання; - коментарі до виконаних робіт тощо. G Suite for Education дозволяє створити таку комунікаційну структуру, яка була б гнучкою (кожен педагог має власний простір для викладання необхідних матеріалів, забезпечення взаємодій та відгуків учням) і багатогранною (учням не потрібно реєструватись у різнопланових системах, доступ відбувається з єдиного ресурсу). Розгляньмо два основні завдання, які мають вирішуватись комунікаційними системами: 1. Налагодження первинної комунікації між учнями, батьками та вчителями, оперативне інформування щодо динамічних змін, оголошення від адміністрації закладу освіти. Це оптимально здійснювати через служби миттєвих повідомлень, соціальні мережі (закриті групи чи спільноти класів). Для таких цілей можливе також використання сайту закладу освіти (для повідомлень, що можуть бути публічними, і для всіх повідомлень, якщо на сайті є обмежений доступ лише для учнів та батьків). 2. Створення простору для організації дистанційного навчання. Простір для організації дистанційного навчання має забезпечувати такі функції: - проведення онлайн-уроків; - доступ до різноманітних електронних навчальних матеріалів; - отримання робіт учнів (тести чи виконані практичні завдання в зошитах); - оцінювання та зворотний зв’язок щодо виконаних робіт; - можливість поставити питання та отримати відповідь поза межами онлайн-уроку. З метою впровадження дистанційних технологій в освітній процес на базі Google сервісів створено шкільний сайт https://sites.google.com/site/kzonvk111dnipro/home під назвою «Освітня платформа» для внутрішкільного користування. 2.2. МЕТОДИ ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Дистанційне навчання може здійснюватись у двох режимах: синхронному (всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у веб-середовищі) чи асинхронному (освітній процес здійснюється за зручним для вчителів та учнів графіком). Відмінністю між
1 синхронним і асинхронним режимами є миттєві повідомлення та негайний зворотний зв’язок. Асинхронний режим не дає можливості такого типу взаємодії. Синхронний режим дозволяє співпрацювати в режимі реального часу. Перевага синхронного режиму в тому, що можна залучати учасників миттєво та у визначений час. Асинхронний режим дозволяє розміщувати навчальні матеріали в інтернеті, й учні працюють у зручний для себе час, спілкуючись один з одним та вчителем/вчителькою через дискусійні дошки, форуми чи електронну пошту. Асинхронний режим може включати в себе різноманітні засоби інформації, аудіо- та відеоуроки (але не обмежуватись ними). За допомогою асинхронного режиму навчання учень може працювати у власному темпі та в зручний для себе час. Учителю важливо зазначити терміни виконання завдань, надіслані для зворотного зв’язку, надати орієнтовний розклад уроків для учнів, щоб вони мали уявлення про те, що їм слід робити і коли. Якщо у класі є діти, в яких немає доступу до електронних ресурсів, то основне навчання для таких учнів відбувається за підручником. Завдання передаються телефоном чи іншими доступними засобами спілкування. Важливо, щоб завдання були максимально деталізовані, містили не лише перелік, а й роз’яснення порядку опрацювання тем і виконання завдань. Учителям варто врахувати, що така дитина ще більше за однолітків обмежена в спілкуванні, тому в разі можливості варто передбачити для таких дітей індивідуальні консультації і враховувати, що такій дитині після повернення до очного навчання знадобиться додаткова підтримка.
1 ДОДАТОК 1 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік І ступінь 1а, 1б, 1в – Типова освітня програма під редакцією О.Я. Савченко, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень 1а 1б 1в Інваріативний складник Мовно-літературна, у тому числі: 9 9 9 Українська мова та література 7 7 7 Іноземна мова (англійська) 2+1 2+1 2+1 Математична 4 4 4 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 3 Технологічна 1 1 1 Мистецька 2 2 2 Фізкультурна 3 3 3 Усього 22+1 22+1 22+1 Варіативний складник Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 23 23 23 Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня 20/700 20/700 20/700
1 ДОДАТОК 2 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік І ступінь 2а, 2б, 2в – Типова освітня програма під редакцією О.Я. Савченко, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 Назва освітньої галузі Кількість годин на тиждень Інваріативний складник 2а 2б 2в Мовно-літературна, у тому числі: 10 10 10 Українська мова та література 7 7 7 Іноземна мова (англійська) 3 3 3 Математична 4 4 4 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 3 Технологічна 2 2 2 Інформатична Мистецька 2 2 2 Фізкультурна 3 3 3 Усього 24 24 24 Варіативний складник Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 Курси за вибором Логіка 1 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 25 25 25 Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня 22/770 22/770 22/770
1 ДОДАТОК 3 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік І ступінь 3а, 3б, 3в – Типова освітня програма під редакцією О.Я. Савченко, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273, з урахуванням Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу, національної меншини, викладеному у Державному стандарті, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2018 № 87, додаток 2 Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень 3а 3б 3в Інваріативний складник Мовно-літературна, у тому числі: 11 11 11 Українська мова та література 6 6 6 Мова корінного народу, національної меншини (російська) 2 2 2 Іноземна мова (англійська) 3 3 3 Математична 4+1 4+1 4+1 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 3 Технологічна 1 1 1 Інформатична 1 1 1 Мистецька 2 2 2 Фізкультурна 3 3 3 Усього 25+1 25+1 25+1 Варіативний складник Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 26 Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня 23/805 23/805 23/805
1 ДОДАТОК 4 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік І ступінь 4а, 4б, 4в, 4г, 4д – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 407 для спеціалізованої школи з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і поглибленим вивченням іноземних мов, таблиця 5 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 4а 4б 4в 4г 4д Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) Українська мова 4 4 4 4 4 Мова корінного народу, національної меншини (російська) 5 5 5 5 5 Іноземна мова (англійська) 4 4 4 4 4 Математика Математика 4 4 4 4 4 Природознавство Природознавство 1 1 1 1 1 Суспільствознавство Я у світі 1 1 1 1 1 Мистецтво Мистецтво 1 1 1 1 1 Технології Трудове навчання 1 1 1 1 1 Інформатика 1 1 1 1 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 Фізична культура 3 3 3 3 3 Усього 23+3 23+3 23+3 23+3 23+3 Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять - - - - - Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23 23 23 23 23 Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 26 26 26 26 26
1 ДОДАТОК 5 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 5а, 5б, 5в – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 5а 5б 5в Мови і літератури Українська мова 3,5+0,5 3,5+0,5 3,5+0,5 Українська література 2 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +1+1 +1+1 +1+1 Зарубіжна література 2 2 2 Іноземна мова(англійська) 3+2 3+2 3+2 Суспільствознавство Історія України 1 1 1 Всесвітня історія - - - Основи правознавства - - - Мистецтво Мистецтво 1 1 1 Математика Математика 4+1 4+1 4+1 Алгебра - - - Геометрія - - - Природознавство Природознавство 2 2 2 Біологія - - - Географія - - - Фізика - - - Хімія - - - Технології Трудове навчання 2 2 2 Інформатика 1 1 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 Фізична культура 3 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 3,5 3,5 Разом 26+3+2 26+3+2 26+3+2 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 2 2 Гранично допустиме навчальне навантаження 28 28 28 Всього (без урахування поділу класів на групи) 31 31 31
1 ДОДАТОК 6 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 6а, 6б, 6в – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 6а 6б 6в Мови і літератури Українська мова 3,5+0,5 3,5+0,5 3,5+0,5 Українська література 2 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +1,5+0,5 +1,5+0,5 +1,5+0,5 Зарубіжна література 2 2 2 Іноземна мова (англійська) 2+2 2+2 2+2 Суспільствознавство Історія України 1 1 1 Всесвітня історія 1 1 1 Основи правознавства - - - Мистецтво Мистецтво 1 1 1 Математика Математика 4+1 4+1 4+1 Алгебра - - - Геометрія - - - Природознавство Природознавство - - - Біологія 2 2 2 Географія 2 2 2 Фізика - - - Хімія - - - Технології Трудове навчання 2 2 2 Інформатика 1 1 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 Фізична культура 3 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 4 4 4 Разом 28,5+3 +1,5 28,5+3 +1,5 28,5+3 +1,5 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2,5 2,5 2,5 Індивідуальні заняття та консультації 1 1 1 Гранично допустиме навчальне навантаження 31 31 31 Всього (без урахування поділу класів на групи) 34 34 34
1 ДОДАТОК 7 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 7а, 7б, 7в – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 7а 7б 7в Мови і літератури Українська мова 2,5+0,5 2,5+0,5 2,5+0,5 Українська література 2 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +1,5+0,5 +1,5+0,5 +1,5+0,5 Зарубіжна література 2 2 2 Іноземна мова (англійська) 2+1 2+1 2+1 Суспільствознавство Історія України 1 1 1 Всесвітня історія 1 1 1 Основи правознавства - - - Мистецтво Мистецтво 1 1 1 Математика Математика - - - Алгебра 2+1 2+1 2+1 Геометрія 2 2 2 Природознавство Природознавство - - - Біологія 2 2 2 Географія 2 2 2 Фізика 2 2 2 Хімія 1,5 1,5 1,5 Технології Трудове навчання 1 1 1 Інформатика 1 1 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 Фізична культура 3 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 4 4 4 Разом 30+3+0,5 30+3+0,5 30+3+0,5 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 2 2 Факультативні курси Розвиток хімічної науки та зв'язок із сучасною хімією 1 1 1 Індивідуальні заняття та консультації 0,5 0,5 0,5 Гранично допустиме навчальне навантаження 32 32 32 Всього (без урахування поділу класів на групи) 35 35 35
1 ДОДАТОК 8 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 8б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 8б англ. Мови і літератури Українська мова 2+1 Українська література 2 Зарубіжна література 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +0,5+1 Іноземна мова (англійська) 2+3 Суспільствознавство Історія України 1,5 Всесвітня історія 1 Основи правознавства - Мистецтво Мистецтво 1 Математика Математика - Алгебра 2 Геометрія 2 Природознавство Природознавство Біологія 2 Географія 2 Фізика 2 Хімія 2 Технології Трудове навчання 1 Інформатика 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 Фізична культура 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 Разом 31+3+2 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 36
1 ДОДАТОК 9 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 8а, 9ф – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 8а матем. 9ф матем. Мови і літератури Українська мова 2 2 Українська література 2 2 Зарубіжна література 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +0,5+0,5 +1 Іноземна мова (англійська) 2 2 Суспільствознавство Історія України 1,5 1,5 Всесвітня історія 1 1 Основи правознавства - 1 Мистецтво Мистецтво 1 1 Математика Математика - Алгебра 2+3 2+3 Геометрія 2,5+0,5 3 Природознавство Природознавство - Біологія 2 2 Географія 2 1,5 Фізика 2+1 3 Хімія 2 2 Технології Трудове навчання 1 1 Інформатика 2 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 0,5 1 Фізична культура 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 3 Разом 31+3+2 32+3+1 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 1 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 36 36
1 ДОДАТОК 10 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 8в, 9б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 8в біол. 9б біол. Мови і літератури Українська мова 2+1 2 Українська література 2 2 Зарубіжна література 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +1 +1 Іноземна мова (англійська) 2 2 Суспільствознавство Історія України 1,5 1,5 Всесвітня історія 1 1 Основи правознавства - 1 Мистецтво Мистецтво 1 1 Математика Математика - Алгебра 2 2 Геометрія 2 2 Природознавство Природознавство - Біологія 2+2 2+2 Географія 2 1,5 Фізика 2 3 Хімія 2+1,5 2+1 Технології Трудове навчання 1 1 Інформатика 2 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 Фізична культура 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 3 Разом 31+3+2 32+3+1 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 1 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 36 36
1 ДОДАТОК 11 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 9а – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 9а Мови і літератури Українська мова 2 Українська література 2 Зарубіжна література 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) 2 Іноземна мова (англійська) 2 Суспільствознавство Історія України 1,5 Всесвітня історія 1 Основи правознавства 1 Мистецтво Мистецтво 1 Математика Математика - Алгебра 2 Геометрія 2 Природознавство Природознавство - Біологія 2 Географія 1,5 Фізика 3 Хімія 2 Технології Трудове навчання 1 Інформатика 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 Фізична культура 3 Разом 31+3 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 Факультативні курси Англійська мова 2 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 36
1 ДОДАТОК 12 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІІ ступінь 10а – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 2; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3 Назва предмету Кількість годин на тиждень 10а матем. Базові предмети 27(29) Українська мова 2 Українська література 2 Зарубіжна література 1 Іноземна мова (англійська) 2 Історія України 1,5 Всесвітня історія 1 Громадянська освіта 2 Алгебра і початки аналізу 2+4 Геометрія 1+2 Біологія 2 Географія 1,5 Фізика 3 Хімія 1,5 Фізична культура 3 Захист України 1,5 Вибірково-обов’язкові предмети 3 Інформатика 2 Технології - Мистецтво 1 Разом 27+3+6 Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 8(6) Факультативні курси Мова і література корінного народу, національної меншини (російська) 1 Українська мова 1 Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 Усього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38
1 ДОДАТОК 13 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІІ ступінь 10б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 2; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3 Назва предмету Кількість годин на тиждень 10б англ. Базові предмети 27(29) Українська мова 2 Українська література 2 Зарубіжна література 1 Мова і література корінного народу, національної меншини (російська) 2 Іноземна мова (англійська) 2+3 Історія України 1,5 Всесвітня історія 1 Громадянська освіта 2 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 Біологія 2 Географія 1,5 Фізика 3 Хімія 1,5 Фізична культура 3 Захист України 1,5 Вибірково-обов’язкові предмети 3 Інформатика 2 Технології - Мистецтво 1 Разом 29+3+3 Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 8(6) Факультативні курси Математика 2 Українська мова 1 Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 Усього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38
1 ДОДАТОК 14 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік 11а – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 1; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3 Назва предмету Кількість годин на тиждень 11а матем. Базові предмети 21,5(23,5) Українська мова 2 Українська література 2 Зарубіжна література 1 Мова і література корінного народу, національної меншини (російська) 2 Іноземна мова (англійська) 2 Історія України 2 Всесвітня історія 1 Громадянська освіта - Алгебра 2+4 Геометрія 1+2 Природничі науки 4 Фізична культура 3 Захист України 1,5 Профільні предмети і спеціальні курси 11(9) Вибірково-обов’язкові предмети 3 Інформатика 1 Технології - Мистецтво 2 Разом 23,5+3+6 Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття 2,5 Факультативні курси Фізика 1 Хімія 1 Біологія 1 Українська мова 2 Історія України 0,5 Гранично допустиме навантаження 33 Всього 38
1 ДОДАТОК 15 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік 11б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 1; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3 Назва предмету Кількість годин на тиждень 11б англ. Базові предмети 21,5(23,5) Українська мова 2+1 Українська література 2 Зарубіжна література 1 Мова і література корінного народу, національної меншини (російська) 2 Іноземна мова (англійська) 2+3 Історія України 2 Всесвітня історія 1 Громадянська освіта - Математика 3 Природничі науки 4 Фізична культура 3 Захист України 1,5 Профільні предмети і спеціальні курси 11(9) Вибірково-обов’язкові предмети 3 Інформатика 1 Технології - Мистецтво 2 Разом 23,5+3+4 Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття 2,5 Факультативні курси Англійська мова 4 Математика 2 Українська мова 1 Історія України 0,5 Гранично допустиме навантаження 33 Всього 38
1 ДОДАТОК 16 Індивідуальний навчальний план Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розроблено відповідно до особливостей інтелектуального розвитку здобувача освіти. Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів та кількість годин для їх вивчення. Його розроблено на основі навчального плану початкової освіти для спеціальних закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з порушеннями слуху. Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень Мовно-літературна Україньска мова та літературне читання 7 Іноземна мова 3 Математична Математика 4 Природнича Соціальна і здоров'язбережувальна Громадяньска та історична Я досліджую світ 3 Технологічна Трудове навчання 1 Мистецька Образотворче мистецтво 1 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна Фізична культура 3 Усього: 23 Корекційно-розвиткова робота 5 Гранично допустиме навчальне навантаження 20
1 ДОДАТОК 17 Індивідуальний навчальний план Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розроблено відповідно до особливостей інтелектуального розвитку здобувача освіти. Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів та кількість годин для їх вивчення. Його розроблено на основі навчального плану початкової освіти для спеціальних закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з затримкою психічного розвитку. Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень Мовно-літературна Україньска мова та літературне читання 7 Іноземна мова 3 Математична Математика 4 Природнича Соціальна і здоров'язбережувальна Громадяньска та історична Я досліджую світ 3 Технологічна Трудове навчання 1 Мистецька Образотворче мистецтво 1 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна Фізична культура 3 Усього: 23 Корекційно-розвиткова робота 5 Гранично допустиме навчальне навантаження 20
1 Додаток 18 Перелік навчальних програм для учнів 1-4 класів комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік № п/п Назва навчальної програми Затвердження 1. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я.,1-2 клас Наказ МОН від 08.10.2019 р. № 1272 2. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я., 3-4 клас Наказ МОН від 08.10.2019 р. № 1273 3. Українська мова (для шкіл з навчанням російською мовою). Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи Наказ МОН від 29.05.2015 р. № 584 4. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2-4 класи 5. Російська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання. 1-4 класи 6. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання. 1-4 класи 7. Іноземні мови. Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл 8. Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2-4 класи 9. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 10. Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 11. Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 12. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 13. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 14. Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи
1 15. Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 3-4 класи Додаток 19 Перелік навчальних програм для учнів 5-9 класів комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік № п/п Назва навчальної програми Затвердження 1. Українська мова Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804 2. Українська література 3. Зарубіжна література 4. Іноземні мови 5. Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу) 6. Історія України 7. Всесвітня історія 8. Математика 9. Інформатика 10. Природознавство 11. Географія 12. Біологія 13. Фізика 14. Хімія 15. Основи здоров’я 16. Трудове навчання 17. Мистецтво 18. Фізична культура Наказ МОН від 23.10.2017 р. № 1407 19. Біологія. 8 - 9 класи. Навчальна програма для класів з поглибленим вивченням біології Наказ МОН від 17.07.2013 р. № 983 20. Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів
1 Додаток 20 Перелік навчальних програм для учнів 10-11 класів комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік № п/п Назва навчальної програми Затвердження 1. Українська мова. Рівень стандарту Наказ МОН від 23.10.2017 р. № 1407 2. Українська література. Рівень стандарту 3. Зарубіжна література. Рівень стандарту 4. Історія України. Рівень стандарту 5. Всесвітня історія. Рівень стандарту 6. Громадянська освіта (інтегрований курс). Рівень стандарту 7. Іноземні мови. Рівень стандарту 8. Іноземні мови. Профільний рівень 9. Російська мова (початок вивчення з 1 класу) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Рівень стандарту 10. Російська мова та література (інтегрований курс) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. Рівень стандарту 11. Мистецтво. Рівень стандарту 12. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія). Рівень стандарту 13. Математика. Профільний рівень 14. Інформатика. Рівень стандарту 15. Природничі науки. Проект 2 - авторський колектив під керівництвом Т. Засєкіної. Рівень стандарту 16. Біологія і екологія. Рівень стандарту 17. Географія. Рівень стандарту 18. Хімія. Рівень стандарту 19. Захист Вітчизни. Рівень стандарту 20. Фізична культура. Рівень стандарту
1 Додаток 21 Перелік навчальних програм факультативних курсів для учнів 1-11 класів комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік № п/п Назва навчальної програми Затвердження 1. Навчальна програма «Логіка». О. Митник. 2-4 класи Лист ІМЗО від 02.07.2019 № 22.1/12-Г- 528 2. Розвиток хімічної науки та його зв'язок із сучасною хімією автор Стеценко І.В. Навчальна програма факультативного курсу. 7клас Лист ІМЗО від 04.05.2017 № 2.1/12-Г- 96 3. Хімія полімерів. Автори Скляр А.М., Сударева Г.Ф., Матейко А.В. Навчальна програма курсу за вибором. 11 клас Лист ІМЗО від 15.04.2016 № 2.1/12-Г- 149 4. Фізіологія рослин. Автор Білик Ж.І. Навчальна програма курсу за вибором. 10-11класи Лист ІМЗО від 21.06.2018 № 22.1/12-Г- 385 5. Програма курсу за вибором «Підготовка до ДПА та ЗНО з фізики» (укладач Деркач Н.А.). 10-11 класи Лист ІМЗО від 09.08.2018 № 22.1./12-Г- 721.

More Related Content

PDF
Освітня прграма НВК № 111 на 2021-2022 н.р.
Оксана Козачек
 
DOCX
Zvit 122 dyrektor
Юля Яловая
 
DOC
предмети суспільно гуманітарного спрямування
Psariova
 
DOCX
Osv program3 4kl
Ostap Vuschna
 
PDF
Посібник "Основи педагогічного оцінювання", Канівець Т. М.
Наталья Полищук
 
DOCX
Zvit 5etap
Юля Яловая
 
DOCX
Zvit derektora revne
ssuser9b8c2b
 
DOC
Tn
rmk-resh
 
Освітня прграма НВК № 111 на 2021-2022 н.р.
Оксана Козачек
 
Zvit 122 dyrektor
Юля Яловая
 
предмети суспільно гуманітарного спрямування
Psariova
 
Osv program3 4kl
Ostap Vuschna
 
Посібник "Основи педагогічного оцінювання", Канівець Т. М.
Наталья Полищук
 
Zvit 5etap
Юля Яловая
 
Zvit derektora revne
ssuser9b8c2b
 
Tn
rmk-resh
 

What's hot (20)

PPTX
Zvit2020
bor_school1
 
PPTX
Zvit 2021
bor_school1
 
DOCX
Prjgrama 1 klas
Бузівська ЗОШ Магдалинівського району
 
PDF
Zvit
ssuser853190
 
DOCX
Zvit Fedorunova N.E. 2020 2021
Юля Яловая
 
DOC
досвід работи
tank1975
 
DOCX
Osvitnya programa2021 22
Юля Яловая
 
PDF
Zvit 18 19
Юля Яловая
 
PPTX
школа молодого вчителя
Марина Семенюк
 
PPTX
Звіт
bor_school1
 
PPTX
Zvit 2018
bor_school1
 
DOC
план роботи на 2015 2016 н.р.
Василь Кукса
 
DOC
Типова освітня програма під керівництвом Р.Б. Шияна
VsimPPT
 
PDF
Osvitnya programa 2021 2022
Оксана Томчишин
 
DOC
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА розроблена під керівництвом О.Я. Савченко
Ковпитська ЗОШ
 
PPTX
Нова українська школа
Yulia Korop
 
DOC
Фізична культура. Навчальна програма для 1 – 4 класи
Ковпитська ЗОШ
 
PDF
патріотичне виховання
Sergey70
 
DOCX
Типова освітня програма О.Я. Савченко для закладів загальної середньої освіти
VsimPPT
 
PDF
Vustup kzsh 122
Юля Яловая
 
Zvit2020
bor_school1
 
Zvit 2021
bor_school1
 
Prjgrama 1 klas
Бузівська ЗОШ Магдалинівського району
 
Zvit
ssuser853190
 
Zvit Fedorunova N.E. 2020 2021
Юля Яловая
 
досвід работи
tank1975
 
Osvitnya programa2021 22
Юля Яловая
 
Zvit 18 19
Юля Яловая
 
школа молодого вчителя
Марина Семенюк
 
Звіт
bor_school1
 
Zvit 2018
bor_school1
 
план роботи на 2015 2016 н.р.
Василь Кукса
 
Типова освітня програма під керівництвом Р.Б. Шияна
VsimPPT
 
Osvitnya programa 2021 2022
Оксана Томчишин
 
ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА розроблена під керівництвом О.Я. Савченко
Ковпитська ЗОШ
 
Нова українська школа
Yulia Korop
 
Фізична культура. Навчальна програма для 1 – 4 класи
Ковпитська ЗОШ
 
патріотичне виховання
Sergey70
 
Типова освітня програма О.Я. Савченко для закладів загальної середньої освіти
VsimPPT
 
Vustup kzsh 122
Юля Яловая
 
Ad

Similar to Osv progr c_titul_20-21 (20)

DOCX
Освітня програма початкової школи на 2018/2019 навчальний рік
Ostap Vuschna
 
PDF
1 3 klas revne
ssuser9b8c2b
 
PDF
Osvitni programu
Олег М
 
PDF
ПрограмаЛомачинецькоїгімназії
Школа
 
DOCX
Osv programa 3_klass
andrijbug
 
DOCX
Grade i 2019 2020
andrijbug
 
DOCX
Osv program1st
andrijbug
 
DOCX
Типова освітня програма (Савченко О.Я.)
ЗШ №10 м.Світловодська
 
PDF
Osvitny programa 2020
Олег М
 
DOCX
Osv programa 1-2_klass
andrijbug
 
DOCX
Osv programa 1-2_klass
andrijbug
 
PDF
Типова освітня програма 3- 4 клас
treasuretrove78
 
PDF
Typovi osvitni 3-4
VsimPPT
 
PDF
Osv programa 1 2 klas 2021-2022
Ostap Vuschna
 
PPTX
Освітні програми 2019-2020 н.р.
IrinaIrina97
 
PDF
Osv programa 3 4 klas 2021-2022
Ostap Vuschna
 
PDF
Typovi osvitni 1-2
VsimPPT
 
PDF
Tipova osvitnya-programa-rozroblena-pid-kerivnitstvom-oya-savchenko
Sarcasm Sector
 
DOCX
Osv program1 2kl
Ostap Vuschna
 
PDF
Освітня програма Кагарлицького НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів - ліцей"
Богдан Лісовенко
 
Освітня програма початкової школи на 2018/2019 навчальний рік
Ostap Vuschna
 
1 3 klas revne
ssuser9b8c2b
 
Osvitni programu
Олег М
 
ПрограмаЛомачинецькоїгімназії
Школа
 
Osv programa 3_klass
andrijbug
 
Grade i 2019 2020
andrijbug
 
Osv program1st
andrijbug
 
Типова освітня програма (Савченко О.Я.)
ЗШ №10 м.Світловодська
 
Osvitny programa 2020
Олег М
 
Osv programa 1-2_klass
andrijbug
 
Osv programa 1-2_klass
andrijbug
 
Типова освітня програма 3- 4 клас
treasuretrove78
 
Typovi osvitni 3-4
VsimPPT
 
Osv programa 1 2 klas 2021-2022
Ostap Vuschna
 
Освітні програми 2019-2020 н.р.
IrinaIrina97
 
Osv programa 3 4 klas 2021-2022
Ostap Vuschna
 
Typovi osvitni 1-2
VsimPPT
 
Tipova osvitnya-programa-rozroblena-pid-kerivnitstvom-oya-savchenko
Sarcasm Sector
 
Osv program1 2kl
Ostap Vuschna
 
Освітня програма Кагарлицького НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів - ліцей"
Богдан Лісовенко
 
Ad

More from Олег М (20)

PDF
Zvit 2019 2020
Олег М
 
PDF
Dodatok5 protokol
Олег М
 
PDF
Dodatok 4 #106
Олег М
 
PDF
Dodatok 3 #106
Олег М
 
PDF
Zona3
Олег М
 
PDF
Zona2
Олег М
 
PDF
Zona1
Олег М
 
PDF
Titulka 2 zoni
Олег М
 
PDF
Shema 3
Олег М
 
PDF
Shema 2
Олег М
 
PDF
Shema 1
Олег М
 
PDF
Titulnsy
Олег М
 
PDF
Nakaz timch pologenny
Олег М
 
PDF
2 5366539143608272980
Олег М
 
PDF
Meny 4
Олег М
 
PDF
Meny 3
Олег М
 
PDF
Meny 1
Олег М
 
PDF
Meny 5
Олег М
 
PDF
Meny 2
Олег М
 
PDF
Dogovor
Олег М
 
Zvit 2019 2020
Олег М
 
Dodatok5 protokol
Олег М
 
Dodatok 4 #106
Олег М
 
Dodatok 3 #106
Олег М
 
Zona3
Олег М
 
Zona2
Олег М
 
Zona1
Олег М
 
Titulka 2 zoni
Олег М
 
Shema 3
Олег М
 
Shema 2
Олег М
 
Shema 1
Олег М
 
Titulnsy
Олег М
 
Nakaz timch pologenny
Олег М
 
2 5366539143608272980
Олег М
 
Meny 4
Олег М
 
Meny 3
Олег М
 
Meny 1
Олег М
 
Meny 5
Олег М
 
Meny 2
Олег М
 
Dogovor
Олег М
 

Osv progr c_titul_20-21

  • 2. 1 Організація освітньої діяльності у КЗО НВК №111 ДМР у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
  • 3. 1 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 1-3 КЛАСІВ побудована за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О. Я. Савченко Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Освітню програму для 1-3 класів розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Програму побудовано із врахуванням таких принципів: - дитиноцентрованості і природовідповідності; - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; - наступності і перспективності навчання; - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; - можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням
  • 4. 1 математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
  • 5. 1 Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.
  • 6. 1 Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ Рідномовна освіта (українська мова і література, мови і літератури корінних народів та національних меншин) Пояснювальна записка Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: – виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення; – розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів; – формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення; – формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації; – ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками; – формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти); – дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови; – залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях. Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища». Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей. Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.
  • 7. 1 Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя. Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети: 1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»; 2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» ; 3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» . На вивчення української мови в 3 класах виділено 122 години (3,5 години на тиждень). Із них 3 години на тиждень - уроки української мови, 1 годину на два тижні – урок розвитку зв’язного мовлення. 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Змістова лінія «Взаємодіємо усно» з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них; виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції; слухає й розуміє коротке монологічне висловлення; відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?) розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого; розповідає, що зацікавило в усному повідомленні; відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення; самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання; користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням); дотримується правил спілкування з людьми різного віку; Сприймання усної інформації. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Оцінювання усної інформації. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.
  • 8. 1 використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо); регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план; самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя Створення усних монологічних висловлень Змістова лінія «Читаємо» читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами); виявляє у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення; правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки); читає і називає нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання); виділяє в структурі тексту заголовок; пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках); виявляє розуміння фактичного змісту невеликих за обсягом і нескладних текстів: пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання за змістом прочитаного; пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя); переказує близько до змісту прочитаний твір чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя; висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися, вразили; Формування і розвиток навички читання. Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів. Аналіз та інтерпретація змісту тексту. Формування рефлексивного досвіду за змістом
  • 9. 1 читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки); має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет; розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті; знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст; знаходить і називає елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі); розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту); дотримується правил збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого); пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу); відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати; називає своїх улюблених літературних героїв прочитаного. Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації. Робота з дитячою книжкою. Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово- тематичній різноманітності: – твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.), – доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси; – науково-художні дитячі тексти; – дитяча періодика; теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й
  • 10. 1 неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог; розрізняє друковане і рукописне письмо; списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту; пише під диктування слова, речення з 3-4 слів; добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя); складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя); дотримується культури оформлення письмових робіт; перевіряє написане; виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя Формування і розвиток навички письма. Створення власних письмових висловлень. Перевірка письмових робіт Змістова лінія «Досліджуємо медіа» сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні; бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів; розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів Робота з медіапродукцією Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» має уявлення про мовні звуки; розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції) пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви; Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.
  • 11. 1 позначає мовні звуки буквами на письмі правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються; правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків; відтворює алфавітні назви букв; має уявлення про склад, вимовляє слова по складах; пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу; розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові; правильно наголошує загальновживані слова; пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках)  має уявлення про номінативну функцію слова; співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа розрізняє близькі й протилежні за значенням слова; розпізнає слова, які мають кілька значень; доповнює тематичні групи слів; встановлює відповідність між родовою і видовими назвами; упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя) ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя) має уявлення про речення; розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці); визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1- 4 слів інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки) дотримується правила вживання великої літери на початку речення; Позначення звуків буквами. Вправляння у поділі слів на склади. Дослідження ролі наголосу в словах. Спостереження за лексичним значенням слів. Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами. Дослідження і конструювання речень.
  • 12. 1 доповнює речення 1-2 словами за змістом складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему; має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення); добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя) визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами Дослідження тексту. 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Змістова лінія «Взаємодіємо усно» з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них; виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою; відповідає на запитання за змістом прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення; відтворює основний зміст усного повідомлення; вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами; висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту; розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст; пояснює, чому щось подобається, а щось ні; бере участь у розігруванні діалогів за змістом малих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи; вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення; Сприймання усної інформації. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Оцінювання усної інформації. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними
  • 13. 1 користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами); дотримується правил спілкування; використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо); регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення); створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя; впевнено висловлює свої думки нормами культури спілкування. Створення усних монологічних висловлень Змістова лінія «Читаємо» читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і формою тексти; виявляє початкові уміння читати мовчки; пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях; знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя); правильно інтонує прості речення будь-якого виду; користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання залежно від змісту тексту (самостійно та за завданням учителя); самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші жанрові особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій; самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації; Формування і розвиток навички читання. Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.
  • 14. 1 виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння; виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя); пояснює, які, де, коли відбулися події; визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного; перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті; встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами; ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння; розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя); передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки; пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя); розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту; пов’язує зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом; передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності); імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань; бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань; Аналіз та інтерпретація змісту текстів. Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.
  • 15. 1 знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання; знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем; здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях; виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо); аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності; застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді; перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо); розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно їх називає; передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами; розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка- твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник; добирає для читання дитячі книжки на відповідну тему: казки про тварин, пригоди, фантастика та ін.; визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір; перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого розуміння змісту та вдосконалення навички читання; має уявлення про жанри й теми дитячого читання; називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження; називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів; називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу Робота з різними джерелами і видами інформації. Робота з дитячою книжкою.
  • 16. 1 Орієнтовний зміст літературного матеріалу: дитяча література в авторській, жанрово- тематичній різноманітності: – твори усної народної творчості, дитячий фольклор; – твори відомих письменників-класиків України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей; – художня вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси; – науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники; – дитяча періодика; теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику, про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв; дотримується свідомо гігієнічних правил письма; дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення; розташовує слова й віршові строфи в колонку; записує слова в таблицю; обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.); Формування і розвиток навички письма.
  • 17. 1 обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо); відновлює деформований текст з 3-4 речень; створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему; перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст; виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя); удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів) Створення власних письмових висловлень. Перевірка й редагування текстів Змістова лінія «Досліджуємо медіа» сприймає й обговорює прості медіапродукти; обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться; визначає, кому і для чого призначений медіапродукт; пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах; висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами); створює прості медіапродукти (листівка, sms- повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб Робота з медіапродукцією Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» аналізує звуко-буквений склад слова; експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово; правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим правильно вимовляє й записує слова з апострофом; правильно наголошує загальновживані слова експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом; ділить слова на склади; переносить слова з рядка в рядок складами; не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою; правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання. Користування правилами переносу слів.
  • 18. 1 апострофом; правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру користується алфавітом у роботі з навчальними словниками; розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням розрізняє пряме й переносне значення слів; пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя); розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою доповнює кожну групу 2-3 словами доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні; розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що? правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах; змінює іменники за числами (один – багато) впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? окремо та в реченнях, у тексті утворює словосполучення іменників з прикметниками добирає до відомого предмета відповідні ознаки впізнає слова-назви дій, ставить до них питання добирає влучно дієслова для висловлення власних думок; розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?; утворює словосполучення числівників з іменниками; розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови) Користування алфавітом. Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні. Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях. Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення. Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях. Дослідження числівників і використання їх у мовленні. Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.
  • 19. 1 упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів пов’язує між собою слова за допомогою службових слів розпізнає речення за його основними ознаками; пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування; правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень використовує відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма; поширює речення словами за поданими питаннями складає і записує речення за малюнком, на задану тему; розпізнає текст за основними ознаками; розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення; добирає заголовок до тексту визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль; складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя; використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні. Дослідження і конструювання речень. Дослідження і складання текстів. Удосконалення текстів 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Змістова лінія «Взаємодіємо усно» уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в діалозі з огляду на ситуацію спілкування; Сприймання усної інформації. Робота над розумінням
  • 20. 1 сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною метою; розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя; передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні); добирає заголовки до частин прослуханого тексту; визначає тему і мету усного повідомлення; вибирає інформацію з почутого з певною метою, використовує її для створення власних висловлень; визначає позицію мовця, погоджується з нею або заперечує; висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, спираючись на власний досвід; вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими життєвими ситуаціями; аргументує свої думки під час розмови; виявляє доброзичливе ставлення до думок інших; дотримується етичних норм спілкування, правил етикету; вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення; формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання; доводить аргументовано свою думку; будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями) бере участь у створенні есе під керівництвом учителя; використовує виражальні засоби мови; висловлює власну думку про предмети, явища, події діалогічного й монологічного мовлення. Сприймання і розуміння навчальних інструкцій, настанов. Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого. Відтворення змісту прослуханого своїми словами. Визначення теми і мети почутої інформації. Вибір необхідної інформації з почутого. Оцінювання усної інформації. Вираження власної думки щодо змісту прослуханого. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування. Створення усних монологічних висловлень (розповідь, опис, міркування, есе) самостійно та з опорою на дидактичні матеріали (даним початком, основною частиною або кінцівкою, складеним планом). Використання виражальних засобів мови Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» дотримується загальних правил письма; дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку; нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою; прискорює письмо в міру своїх психофізіологічних можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань; Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма. Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію. Розвиток швидкості письма: безвідривне поєднання елементів букв и, л, п; н, р, ф
  • 21. 1 пише розбірливо; оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію; дотримується абзаців, полів зошита; записує слова в колонку; обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо; створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя; висловлює своє ставлення до того, про що пише; складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел; будує текст-міркування за зразком та поданим початком; письмово переказує текст розповідного змісту; використовує у власних текстах виражальні засоби мови; оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим; знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем; обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики та 3-4 букв між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем. Дотримання культури оформлення письмових робіт. Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування). Письмове переказування тексту розповідного змісту. Висловлення власного ставлення до змісту написаного. Використання виражальних засобів мови. Перевірка та редагування текстів. Обговорення письмових робіт Змістова лінія «Досліджуємо медіа» сприймає доступні медіатексти; визначає мету простих медіаповідомлень; інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду; виділяє цікаву для себе інформацію; намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах; пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь); створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо); пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації. Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень. Створення простих медіапродуктів
  • 22. 1 Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» правильно вимовляє слова з апострофом, звуками [ґ], , , , дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками; правильно наголошує загальновживані слова; відтворює напам’ять український алфавіт розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками; пояснює пряме і переносне значення слів; добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім; користується навчальними словниками синонімів, антонімів; розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх різні значення; знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті; доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова; визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові; розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя); пояснює, що таке орфограма; розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх; правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом; користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом; правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с- ); розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання; розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки; розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання; розрізняє власні і загальні іменники; Дослідження фонетичних закономірностей української мови. Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні. Застосування алфавіту. Користування навчальними словниками. Спостереження за лексичним значенням слова. Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова). Дослідження будови слова. Розрізнення форм слова і споріднених слів. Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова. Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні. Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників. Визначення роду іменників. Змінювання іменників за числами. Вживання іменників у власних висловленнях.
  • 23. 1 записує власні іменники з великої букви; визначає рід іменників; змінює іменники за числами; доречно вживає іменники у власному мовленні; розпізнає прикметники в тексті; пояснює роль прикметників у мовленні; будує словосполучення прикметників з іменниками, встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань; змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками; розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний; вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення; розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?; правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті; правильно читає числові вирази; розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання; розрізнює часові форми дієслів; змінює дієслова за часами; правильно записує не з дієсловами; добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях; правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів; правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення; правильно інтонує і записує речення зі звертанням; використовує форми кличного відмінка під час звертань; визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення; виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка; встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні; встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань; будує різні види простих речень; визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку; розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе; розрізняє за характерними ознаками художні, науково-популярні та ділові тексти; Дослідження ролі прикметників у мовленні. Встановлення зв’язку прикметників з іменниками. Змінювання прикметників за родами і числами. Використання прикметників у власному мовленні. Засвоєння правильної вимови і правопису найуживаніших числівників. Дослідження ролі дієслів у мовленні. Змінювання дієслів за часами. Правопис не з дієсловами. Вживання дієслів у власному мовленні. Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями. Визначення в реченні головних і другорядних членів. Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні. Побудова різних видів речень. Дослідження будови тексту. Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково-популярні, ділові). Визначення теми і мети тексту. Складання плану тексту
  • 24. 1 визначає тему і мету тексту; добирає заголовок відповідно до теми тексту; складає плану тексту; дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі; використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова 3 клас Читання Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Пізнаємо простір дитячого читання Учень/учениця: правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори; співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково- художні оповідання; байка); самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань, називає основні жанрові ознаки п’єси; розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів; називає основні теми прочитаного; прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання; розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання; вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок; виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного; знає і називає найважливіші інформаційні ресурси; знаходить в них потрібну інформацію. Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття інформації: - усна народна творчість (малі фольклорні форми: лічилки, скоромовки, загадки, приказки, прислів’я; казки героїко- фантастичні, легенди, байки, пісні); - художні твори відомих українських і зарубіжних письменників: - поезія (вірші пейзажні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, акровірші); проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси); байки (вірші і проза). Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ. Тематика дитячого читання: твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім'ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти. Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане; оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя); Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання.
  • 25. 1 оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів); виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя); застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту. Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення). Тлумачення значень незнайомих слів, висловів за допомогою виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст. Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор. Застосування різних видів читання: аналітичне ‒ для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя). Взаємодіємо усно за змістом прочитаного сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст; уточнює інформацію; виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту; ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту; називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація; визначає тему сприйнятого на слух твору; бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок; розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні; висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації; Сприймання-розуміння усної інформації. Аналіз та інтерпретація почутого. – розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила; – розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні;
  • 26. 1 підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого; користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування, найважливіших правил літературної вимови. Формування умінь висловлювати оцінювальні судження: – вербалізація своїх перших вражень щодо прослуханого: що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.; – висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті. Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування. Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів самостійно читає, практично розрізнює художні, науково-художні тексти, визначає їх особливості та мету опрацювання, перераховує ознаки, які вказують на приналежність тексту до художнього чи науково-художнього; відповідає на запитання щодо прочитаного твору; знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; самостійно визначає послідовність подій у творі; самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів; користується планом і малюнками для переказу прочитаного; установлює (із допомогою вчителя і самостійно) причиново-наслідкові зв’язки; визначає у творах елементи розповіді, описи; визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору; самостійно знаходить слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння подій, характеристики персонажів (самостійно та з допомогою вчителя); самостійно визначає тему твору; основну думку – з допомогою вчителя; самостійно переказує текст (детально, стисло, вибірково); Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів (художні, науково- художні). Дослідження побудови і змісту художнього тексту: 1) смисловий і структурний аналіз тексту: – розвиток умінь відповідати на запитання за змістом прочитаних текстів; – знаходження в тексті зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту та пояснення їх; – самостійне визначення послідовності подій у творі; – самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань; – користування планом для переказу прочитаного твору; – установлення причиново-наслідкових зв’язків; – формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису; – орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка; – формування умінь знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів; самостійно визначати тему твору та основну думку з допомогою вчителя; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, прислів’ям, ілюстраціями; – розвиток умінь застосовувати різні види
  • 27. 1 розпізнає, називає, виділяє в художньому тексті яскраві, образні вислови, художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; знаходить у тексті самостійно і з допомогою вчителя слова, які мають переносне значення, порівняння, епітети, метафори (без вживання термінів); пояснює їх роль у тексті, використовує у власному мовленні; визначає з допомогою вчителя настрій, загальну тональність твору; розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично); самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; визначає жанрові ознаки героїко- фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя; самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними; самостійно ставить запитання до тексту; переказу відповідно до мети (докладний, стислий, вибірковий); 2) дослідження засобів художньої виразності: – розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, образні вислови, художні описи, з’ясовувати їх роль у творі: допомагають передати загальну емоційну тональність твору, відтворити в уяві картини природи, її стан, місце події; показати зміну емоційного настрою персонажів та ін.; – розширення і поглиблення уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль у тексті; – самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах; – використання у власному мовленні засобів художньої виразності; – формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; 3) дослідження жанрових особливостей:  розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися; – розширення та поглиблення знань та умінь про жанрові особливості казок про тварин, віршів (наявність рими, ритму, поділ на строфи – без вживання терміну), оповідань; – спостереження за структурними особливостями героїко-фантастичних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.), байок (невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки), п’єс (драматичний твір, написаний для вистави); – розвиток умінь правильно визначати і називати головного персонажа твору, аналізувати їхні вчинки, мотиви поведінки; 4) діалогічна взаємодія з текстом:  розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору; – розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на
  • 28. 1 висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання); розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни; визначає тему прочитаного тексту; виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу; поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя); самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів; передає зміст тексту; перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці); висловлює особисте ставлення до прочитаного. заголовок, ілюстрації, ключові слова; шляхом відповідей на запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору; – ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів; – розвиток умінь висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі. Дослідження побудови і змісту науково- художнього тексту. – орієнтування у фактичному змісті твору, знаходження і пояснення слів-термінів; − самостійне визначення теми науково- художнього тексту; – формування умінь виділяти, усвідомлювати зміст графічного матеріалу: схем, таблиць, діаграм; пояснювати, до яких частин тексту вони відносяться; – розвиток умінь самостійно здійснювати смислову компресію текстового матеріалу: визначати і поділяти текст на смислові частини, добирати заголовки, складати словесний і малюнковий план, відтворювати зміст тексту з опорою на види плану; – формування умінь створювати нескладні схеми, таблиці з метою ілюстративного супроводу відповідного текстового матеріалу (з допомогою вчителя); ‒ розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту: пояснювати, які факти в науково-художньому тексті зацікавили найбільше, чим саме; що було новим та ін. Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання; самостійно розглядає та прогнозує орієнтовний зміст незнайомої книжки з опорою на ключові слова, ілюстративний Розрізнення дитячих книжок, які містять різножанрові, різнотематичні художні твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику. Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки, опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію,
  • 29. 1 та довідково-інформаційний апарат; пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій читацький запит у бібліотеці; самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі; користується під час вибору книжок, різними інформаційними ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого); висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку; складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя). відомості про письменника, заголовки розділів (наприклад, в повісті-казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні. Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання. Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту). Користування різнотематичними книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет-ресурсами бібліотеки. Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше сподобалося; переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації із власного життєвого досвіду та ін. Навчання складати короткий відгук на прочитану книжку за алгоритмом. Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією знає і пояснює значення поняття медіа; розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації; аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них; формулює висновки за прочитаним, побаченим; знає правила безпечної поведінки в Інтернеті; створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір; пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту. Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія); аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети); практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі). Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації. Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти придумує словесну картину за прочитаним твором; Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями;
  • 30. 1 виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного; доповнює тексти (за орієнтирами вчителя); продовжує діалог; придумує текст за аналогією до прочитаного; творчо переказує прочитане. вправи на комбінування, акцентування якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств; Інтерпретація ілюстрацій до текстів; придумування словесних картин; аналіз тексту (абзацу) з метою його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору учнями творчих завдань за темою уроку. Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя). Іншомовна освіта (англійська, німецька, французька, іспанська та інші мови) Пояснювальна записка Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини. Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:  здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;  розуміти на слух зміст автентичних текстів;  читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;  здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;  адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;  використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;  критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;  висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • 31. 1  ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;  обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;  ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно- ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти»1 . Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність). Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн. Результати навчання і пропонований зміст 1–3-й класи Обов’язкові результати навчання Очікувані результати навчання (рівень Pre-A1) 1 2 1 Йдеться про документ: Common European Framework of reference for language learning, teaching and assessment.
  • 32. 1 1. Змістова лінія «Сприймання на слух» Розуміє короткі, прості запитання, твердження, прохання/вказівки та реагує на них вербально та/або невербально Учень / учениця: - реагує на короткі, прості запитання, твердження, вказівки та інструкції, якщо вони вимовляються повільно й чітко, супроводжуються відеорядом (наочністю) чи жестами для полегшення сприймання та повторюються за необхідності [2 ІНО 1-1.1-1]; - розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке [2 ІНО 1-1.1-2] Розпізнає знайомі слова і фрази під час сприймання усної інформації Учень / учениця: - розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке [2 ІНО 1-1.2-1] 2. Змістова лінія «Зорове сприймання» Розпізнає знайомі слова з опорою на наочність Учень / учениця: - розпізнає знайомі слова, що супроводжуються малюнками [2 ІНО 2-2.1-1]; - сприймає короткі, прості інструкції у знайомому контексті [2 ІНО 2-2.1-2]; - здогадується про значення слів, якщо вони супроводжуються малюнком або символом [2 ІНО 2-2.1-3] 3. Змістова лінія «Усна взаємодія» Запитує та повідомляє інформацію про себе та повсякденні справи, вживаючи короткі сталі вирази та використовуючи за потребою жести Учень / учениця: - запитує інших та відповідає на запитання про себе та повсякденну діяльність [2 ІНО 3-3.1-1]; - вітається та прощається [2 ІНО 3-3.1-2]; - уточнює інформацію [2 ІНО 3-3.1-3] 4. Змістова лінія «Усне висловлювання» Описує себе та свій стан короткими фразами Учень / учениця: - описує себе та власний досвід, уживаючи прості слова та формульні вирази [2 ІНО 4-3.2-1]; - виражає свої почуття та думки, вживаючи прості слова та супроводжуючи їх невербально [2 ІНО 4-3.2-2] 5. Змістова лінія «Писемна взаємодія» Надає найпростішу інформацію про себе у письмовій формі (записка, анкета) Учень / учениця: - надає елементарну інформацію в анкеті, використовуючи прості фрази, з опорою на наочність, модель [2 ІНО 5-3.3-1]; - використовує найпростіші формули ввічливості (вітання, подяка, прощання) у записці [2 ІНО 5-3.3-2] 6. Змістова лінія «Писемне висловлювання» Пише короткими фразами про себе Учень / учениця: - пише про себе простими фразами з опорою на наочність, модель [2 ІНО 6-3.4-1]; - записує прості слова, які відображають його / її емоційний
  • 33. 1 стан (сум, радість) та вподобання [2 ІНО 6-3.4-2] 7. Змістова лінія «Онлайн взаємодія» Пише короткі фрази в режимі реального часу у разі потреби з використанням словника Учень / учениця: - встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання [2 ІНО 7- 3.5-1]; - розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні сталі вирази [2 ІНО 7-3.5-2]; - розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна обрати з меню та / або скористатись онлайн перекладачем [2 ІНО 7-3.5-3] Пропонований зміст Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон: Я, моя родина і друзі (члени родини, числа до 20, вік молодших членів родини і друзів, щоденні справи). Дозвілля (кольори, іграшки, дії, дні тижня, прогулянка, захоплення). Природа (домашні улюбленці, пори року, дикі та свійські тварини). Свята і традиції в Україні та у країні виучуваної мови (назви свят, вітання, день народження, час (години), святкове меню). Людина (частини тіла, предмети одягу). Харчування (просте меню, фрукти, овочі, напої, ціна). Школа (шкільне приладдя, шкільні меблі, моя класна кімната). Мовленнєві функції: привітатися, попрощатися, попросити вибачення, подякувати, представити себе / когось, називати / описувати когось / щось, ставити запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки / інструкції / команди, розуміти прості інформаційні знаки, вітати зі святом, виражати настрій. Мовний інвентар (лексика і граматика) є орієнтовним. Його добір здійснюється відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не структуровано в окремі лексичні або граматичні теми, а запропоновано вивчати в контексті тематики ситуативного спілкування. Вивчення граматичного матеріалу відбувається здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв’язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка
  • 34. 1 МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ МАТЕМАТИКА Пояснювальна записка Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: - формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу; - формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач; - розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей; - формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач. Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження». Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами. Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу. Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер. Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою. Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень. До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню. Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо. 1 клас Очікувані результати навчання Зміст навчання
  • 35. 1 здобувачів освіти Числа, дії з числами. Величини відтворює послідовність чисел у межах сотні; читає і записує числа, утворює числа різними способами; визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа; порівнює числа різними способами; виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел; розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання; прогнозує результат додавання та віднімання; володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10; використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання; коментує виконання обчислень; знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане; розуміє сутність різницевого порівняння чисел; знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше; користується в обчисленнях переставним законом додавання; встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень; визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість; використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень); додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини; користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин; користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо; оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі- продажу, використовує їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.) Числа 1 – 10. Число 0. Десяток. Числа 11 – 100. Арифметичні дії додавання і віднімання. Додавання і віднімання чисел у межах 10. Назви компонентів та результатів додавання і віднімання. Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць. Різницеве порівняння. Переставний закон додавання. Взаємозв’язок між додаванням і відніманням. Знаходження невідомого доданка. Величини: довжина, маса, місткість, час. Гроші Вирази, рівності, нерівності читає і записує математичні вирази: сума і різниця; обчислює значення виразів на 1 – 2 дії; встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами Сума. Різниця. Вирази на 1 – 2 дії. Числові рівності і нерівності.
  • 36. 1 Геометричні фігури розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками; співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур; моделює геометричні фігури; вимірює довжину відрізка; креслить відрізки заданої довжини Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана. Куб, куля, циліндр, конус, піраміда. Математичні задачі і дослідження розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій; створює допоміжну модель задачі різними способами; оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі; складає прості сюжетні задачі; виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі. Навчальні дослідження Робота з даними читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці; вносить дані до схем; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях. Виділення і впорядкування даних за певною ознакою. Додаткові теми: Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація). Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд. Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими. Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань. Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання. Симетрія в геометричних фігурах. Коло. Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць. Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника. Задачі на знаходження суми трьох доданків. Задачі з логічним навантаженням. Лінійні діаграми, таблиці. 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Числа, дії з числами. Величини відтворює послідовність чисел у межах сотні; читає і записує числа, утворює числа різними способами; порівнює числа різними способами; визначає розрядний склад двоцифрового числа; подає числа у вигляді суми розрядних доданків; Нумерація чисел першої сотні
  • 37. 1 виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел; володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах 100; обчислює усно зручним для себе способом; прогнозує результат додавання та віднімання; перевіряє правильність обчислень; визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення; коментує виконання обчислень; розуміє сутність дій множення і ділення; використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення; використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел; розуміє неможливість ділення на нуль; застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення; обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці; прогнозує результат множення і ділення, перевіряє правильність обчислень; знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане; розуміє сутність кратного порівняння чисел; обчислює результат кратного порівняння чисел; визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення; коментує виконувані дії; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв, година – год, доба, тиждень); користується інструментами для вимірювання величин; користується годинником і календарем для визначення часу та планування своєї діяльності, Додавання і віднімання чисел у межах 100. Знаходження невідомого компонента дії віднімання Арифметичні дії множення і ділення. Назви компонентів та результатів множення і ділення. Взаємозв’язок між множенням і діленням. Переставний закон множення. Особливі випадки множення і ділення. Табличне множення і ділення. Збільшення або зменшення числа у кілька разів. Відношення кратного порівняння. Знаходження невідомого компонента дій множення і ділення Величини: довжина, маса, місткість, час.
  • 38. 1 спостережень за явищами природи тощо; оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності, використовує їх короткі позначення Гроші Вирази, рівності, нерівності записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів; встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами; знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви; встановлює залежності між компонентами і результатом арифметично дії; застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками Числові вирази. Буквені вирази. Числові рівності. Числові нерівності Геометричні фігури розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками; співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур; називає елементи геометричних фігур; моделює геометричні фігури; креслить відрізки заданої довжини; будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку; розрізняє круг і коло; вимірює сторони геометричних фігур; обчислює довжину ламаної, периметр многокутника Геометричні фігури об’ємні та плоскі. Прямокутник. Квадрат. Круг. Коло. Математичні задачі і дослідження розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом; створює допоміжну модель задачі різними способами; обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання; планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі; створює математичну модель задачі; оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі; шукає різні способи розв’язування (розв’язання задачі); складає сюжетні задачі на одну і дві дії; виконує елементарні дослідження математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно- зорієнтовані. Навчальні дослідження Робота з даними виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах; вносить дані до таблиць; визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в інших життєвих ситуаціях. Виділення і впорядкування даних за певною ознакою
  • 39. 1 Додаткові теми: Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо). Таблиця Піфагора. Подвійні числові нерівності. Рівняння з одним невідомим. Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні фігури». Математичні ребуси. Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Числа, дії з числами. Величини відтворює послідовність чисел у межах тисячі; читає і записує числа, утворює числа різними способами; визначає розрядний склад трицифрового числа; визначає загальну кількість сотень, десятків, одиниць у числі; подає числа у вигляді суми розрядних доданків; порівнює числа різними способами; виконує додавання та віднімання, множення і ділення на основі нумерації чисел; володіє навичкою усного додавання і віднімання круглих чисел; обчислює усно зручним для себе способом; володіє навичкою письмового додавання і віднімання чисел у межах 1000; прогнозує результат додавання та віднімання, перевіряє правильність обчислень; розуміє сутність арифметичних дій множення і ділення; застосовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між діями множення і ділення; правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел, множення на 10; володіє навичкою табличного множення і ділення; володіє навичкою позатабличного множення і ділення чисел у межах тисячі; виконує ділення з остачею; розуміє, що остача має бути меншою за дільник; перевіряє правильність ділення з остачею; застосовує прийоми раціональних обчислень; прогнозує результат множення і ділення, перевіряє правильність обчислень; Нумерація чисел у межах тисячі. Додавання і віднімання чисел у межах 1000. Множення і ділення чисел. Табличне множення і ділення. Особливі випадки множення і ділення. Позатабличне множення і ділення.
  • 40. 1 розуміє сутність кратного порівняння чисел; обчислює результат кратного порівняння чисел; знаходить число, яке у кілька разів більше/менше за дане; застосовує в обчисленнях правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій; розуміє спосіб утворення частини як однієї з кількох рівних частин цілого; розуміє поняття чисельник і знаменник дробу; читає і записує частини у вигляді дробу з чисельником 1; порівнює дроби з чисельником 1 за допомогою засобів наочності; застосовує в обчисленнях правило знаходження частини від числа та числа за величиною його частини знає одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дециметр, метр); маси (кілограм, центнер), місткості (літр); часу (доба, тиждень, година, хвилина, секунда), проміжки часу (місяць, рік) та співвідношення між ними; користується знанням співвідношень між величинами у навчально-пізнавальних і практичних ситуаціях; вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час; обирає доцільну мірку для вимірювання величини; користується для вимірювання величин інструментами, приладами та іншими засобами; перетворює величини, виражені в двох одиницях найменувань; виконує арифметичні дії з іменованими числами; визначає в навчальних і практичних ситуаціях групи взаємопов’язаних величин; розуміє, що ситуація купівлі – продажу описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: ціна, кількість, вартість; розуміє, що робота описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: продуктивність праці, час роботи, загальний виробіток; застосовує для розв’язування практичних задач правила знаходження однієї з величин за двома відомими іншими; користується знанням залежності між величинами у навчальних і практичних ситуаціях, прогнозує очікуваний результат; зіставляє одержаний результат із прогнозованим; розуміє сутність периметра многокутника; користується формулою обчислення периметра Відношення кратного порівняння. Збільшення або зменшення числа у кілька разів. Знаходження невідомого компоненту множення і ділення. Частини величини. Дріб з чисельником 1. Порівняння дробів з чисельником 1. Знаходження частини від числа. Знаходження числа за величиною його частини. Величини: довжина, маса, місткість, час. Дії з величинами. Групи взаємопов’язаних величин. Взаємопов’язані величини, які характеризують ситуацію купівлі – продажу; роботу. Залежність величин.
  • 41. 1 прямокутника (квадрата) в навчальних і практичних ситуаціях Периметр многокутника. Периметр прямокутника (квадрата). Вирази, рівності, нерівності, рівняння читає і записує математичні вирази, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів; встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами; розрізняє істинні та хибні числові рівності й нерівності; знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви; застосовує правила порядку виконання дій під час обчислень значень виразів без дужок та з дужками; розуміє сутність понять «рівняння», «розв’язок рівняння»; розв’язує рівняння на основі правил знаходження невідомого компоненту арифметичної дії та іншими способами; розрізняє числові нерівності та нерівності зі змінною; знаходить окремі розв’язки нерівності зі змінною зручним для себе способом Математичні вирази: числові і буквені. Числові рівності і нерівності. Правила порядку дій у числових виразах. Рівняння. Розв’язок рівняння. Нерівності зі змінною. Розв’язки нерівності зі змінною. Геометричні фігури співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур; називає елементи геометричних фігур; моделює геометричні фігури; будує прямокутник/квадрат; розрізняє коло і круг, позначає на рисунку елементи кола і круга (центр, радіус, діаметр); будує за допомогою циркуля коло Геометричні фігури на площині і у просторі. Математичні задачі і дослідження розв’язує прості і складені сюжетні задачі, задачі з геометричним змістом, компетентнісно зорієнтовані задачі; розв’язує задачі на знаходження четвертого пропорційного, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу; складає вираз до задачі з буквеними даними; розв’язує прості задачі на визначення тривалості події; розуміє сутність процесу і складає обернені задачі до даної задачі; Прості та складені сюжетні задачі. Типові задачі. Задачі геометричного змісту. Компетентнісно зорієнтовані задачі. Задачі з буквеними даними. Задачі і дослідження на визначення тривалості події, часу початку та закінчення. Обернені задачі.
  • 42. 1 створює допоміжну модель задачі різними способами; обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі; планує розв’язування /розв’язання задачі; створює математичну модель задачі; перевіряє правильність розв’язку задачі: складає і розв’язує обернену задачу, розв’язує задачу іншим способом тощо; складає сюжетні задачі; виконує елементарні дослідження математичних залежностей з допомогою вчителя; використовує досвід математичної діяльності під час виконання дослідницьких завдань міжпредметного характеру, роботи над навчальними проектами, у проблемних ситуаціях повсякденного життя Процес розв’язування задачі. Навчальні дослідження. Робота з даними читає нескладні таблиці, зчитує дані з графів, схем, діаграм; обирає дані, необхідні і достатні для розв’язання проблемної ситуації; вносить дані до таблиць; користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач Виділення і впорядкування даних за певною ознакою. Додаткові теми: Раціональні способи позатабличного множення і ділення. Ознаки подільності на 2 та 5. Ознака подільності на 10. Розв’язування рівнянь, в яких права частина або один з компонентів поданий числовим виразом. Розв’язування рівнянь, в яких один з компонентів поданий виразом зі змінною. Розв’язування нерівностей зі змінною. Складені задачі, що містять збільшення або зменшення числа на/у кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі. Складені задачі з буквеними даними. Розв’язування складених сюжетних задач алгебраїчним методом. Нестандартні задачі. «Магічні фігури». Добудовує лінійні діаграми. ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» Пояснювальна записка Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
  • 43. 1 Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: ˗ формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки); ˗ виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій; ˗ розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності; ˗ створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості. Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка); «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці); «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення); «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв); «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля). Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно- вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу. Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності. На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом: ˗ визначення цілей навчання;
  • 44. 1 ˗ створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей); ˗ структурування програми за темами; ˗ вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання; ˗ розроблення показників досягнення очікуваних результатів. Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от: ˗ дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить); ˗ дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?); ˗ дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення). 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Людина усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот; розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»; володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування; описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності; досліджує свій організм Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці. Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Людина серед людей цікавиться минулим своєї сім’ї; розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде); знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією; знає, хто працює в школі; має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві; доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності; розрізняє вчинки, дає їм оцінку з погляду моральності; Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.
  • 45. 1 має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших; використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших Людина в суспільстві знає назву країни, її столицю; має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю; виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту країни; орієнтується у найближчому просторі; долучається до корисних справ громади Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Людина і світ має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією; наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами. Досліди, спостереження в природі. Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини. Людина і природа розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об'єкти; розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів, розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності; групує об’єкти природи за однією ознакою; встановлює найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей; розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища; обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити; Що належить до природи. Жива і нежива природа. Сонце і його вплив на живу і неживу природу. Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року. Дослідження властивостей тіл природи. Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини. Охорона і збереження природи.
  • 46. 1 досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо); використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля; розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні; називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла; дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим; бере посильну участь в природоохоронній діяльності 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Людина розповідає про себе та інших, висловлює свої вподобання; описує себе, свій характер, захоплення, що відрізняють від інших; розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі; ухвалює рішення щодо простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки; пояснює, від чого залежить безпека на вулиці, вдома, у школі; визначає здорові та шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються; досліджує позитивні і негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки; досліджує зміни, що відбуваються з людиною Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка. Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Організація досліджень. Людина серед людей пояснює, що може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших; доречно вживає слова чемності; надає допомогу, коли просять та звертаються по неї; висловлює оцінні судження щодо вчинку, події, явищ; добирає докази до своїх висновків; не порушує права інших дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших; співпрацює в групах для досягнення спільних цілей Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.
  • 47. 1 Людина в суспільстві розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них; розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб; розпитує старших про минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення; дотримується встановлених правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських заходів Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і символів держави. Внесок українців у світові досягнення. Славетні українці. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Людина і світ має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного ставлення до інших країн і народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші країни і народи; на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами; виявляє доброзичливе ставлення до людей інших національностей, до їхніх культур і звичаїв Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення. Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору. Людина і природа має уявлення про форму Землі, вплив Сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року; називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року, умови вирощування рослин; наводить приклади зв’язку людини і природи; розпізнає зміни в живій та неживій природі; органи рослин; тварин різних груп; розрізняє форми земної поверхні; класифікує за певними ознаками рослини і тварин своєї місцевості, тіла неживої природи; визначає мету досліження, обирає послідовність дій і обладнання для його виконання; виконує дослідницькі завдання: досліджує властивості повітря, води, ґрунту, гірські породи, рослини своєї місцевості; вимірює температуру повітря, води; спостерігає за тваринами, добовими і сезонними змінами у природі; визначає суттєві ознаки об’єктів неживої та живої природи на основі проведених досліджень; фіксує результати досліджень доступними Повітря. Вода. Водойми рідного краю. Форми земної поверхні. Гірські породи. Ґрунт, його властивості і значення. Будова і різноманітність рослин. Умови вирощування рослин. Тварини дикі та свійські. Спостереження за тваринами. Земля та її форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба. Вплив Сонця на сезонні явища в природі Пори року та їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року. Спостереження за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв'язок людини і природи. Червона книга України. Рукотворні тіла та матеріали, їх властивості. Використання рукотворних матеріалів у побуті. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.
  • 48. 1 способами і робить висновки; дізнається про природу, використовуючи різні джерела інформації; застосовує знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях; наводить приклади виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні джерела; робить висновок: природа потребує охорони; бере посильну участь в природоохоронній діяльності. 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Людина знає, що спільного та чим відрізняється людина від інших живих істот (мислення, мова, праця, спілкування і взаємодія з іншими людьми) розповідає про частини тіла людини, їх значення; правила догляду за ними; володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування Людина – частина природи і суспільства. Організм людини. Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Гігієнічні навички. Навички самообслуговування. називає умови здорового способу життя (харчування, турбота про здоров’я, уникнення шкідливих звичок); пояснює, як змінюється людина упродовж життя, наводить приклади з власного досвіду; пояснює, як суспільні групи (сім’я, дитячий колектив, друзі) впливають на розвиток людини Розвиток людини протягом життя: від малюка до дорослої людини. Здоровий спосіб життя, турбота про здоров’я. виявляє інтерес до своєї зовнішності, розповідає про себе, свої захоплення; прагне до акуратності розпізнає риси характеру і дає їм оцінку; називає риси характеру, які сприяють і ті, що заважають досягненню успіху в житті, спілкуванню з іншими; пояснює, як досягнення мети залежить від наполегливості й старанності Зовнішність людини. Риси характеру, які сприяють досягненню успіху в житті, забезпечують дружні взаємини з іншими, повагу (чесність, працьовитість, щедрість, чемність, чуйність). Риси характеру, що заважають досягненню успіху, спілкуванню (лінощі, неуважність, байдужість, нетовариськість). Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка. володіє прийомами планування робочого часу, тренування уваги, пам’яті; підтримує порядок на робочому місці; виявляє пізнавальну активність на уроках; Навчання як складова життєвого успіху. Уміння вчитися. Планування робочого часу. Взаємодія
  • 49. 1 співпрацює і взаємодіє з іншими у різних ситуаціях (навчання, гра) та співпраця з іншими. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).  Тренування уваги, пам’яті (прийоми, алгоритми, вправи). Людина серед людей називає правила поведінки у сім’ї, школі, громаді; розуміє почуття відповідальності перед родиною Сім’я. Склад сім’ї. Історія роду. Розподіл прав і обов’язків у сім’ї. Дозвілля у сім’ї. Родинні стосунки між поколіннями. Небезпечні ситуації в школі, вдома, на вулиці. Турбота про тих, хто її потребує. пропонує вирішення посильних проблем школи, громади; співпрацює і взаємодіє з іншими у збереженні традицій школи; долучається до корисних справ у класі, школі; виявляє інтерес до пізнання і збереження традицій школи; пізнавальну активність на уроках; розуміє переваги доброго ставлення до інших на прикладах вияву таких якостей: чесність, доброзичливість, подільчивість, працьовитість, ввічливість на противагу хитрощам, байдужості, жадібності, лінощам, безкультурності; вирішує конфлікти мирним шляхом; дотримується правил шкільного розпорядку; правил поведінки під час шкільних і громадських заходів Школа. Правила шкільного розпорядку. Історія рідної школи. Збереження традицій. Ставлення до інших (товаришування, спільна гра, праця, навчання у групах, у класі. Моральні норми. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).  Моделювання способів поведінки чуйного ставлення до старших та інших членів сім’ї.  Моделювання способів вирішення конфліктних ситуацій (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя) називає об’єкти громадського простору своєї місцевості; демонструє ставлення до приватної власності своєї та інших як до цінності; аргументує неприпустимість порушення приватного простору; бере участь в обговоренні правил поведінки у громадському транспорті, кінотеатрі, бібліотеці та ін., аргументує їх доцільність на прикладах Приватний і громадський простір. Правила поведінки у громадських місцях. Практичні роботи  Обговорення правил поведінки, прийнятих у класі, школі, місцевій громаді.  Моделювання (інсценізація) поведінки у громадських місцях (з опорою на літературні твори, ситуації реального життя). Людина у суспільстві усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхідність толерантних взаємин між людьми; має уявлення про державну символіку України; Людина – частина суспільства. Сім’я, дитячий колектив, друзі. Залежність людей один від одного. Взаємодопомога.
  • 50. 1 свою приналежність до України; ділиться з іншими інформацією про права кожної дитини (право на навчання, медичну допомогу, відпочинок, захист від жорстокого поводження); виявляє інтерес до пізнання минулого і сучасного України; участі у відзначенні пам’ятних подій, державних і народних світ; розпитує старших і збирає інформацію про свій край, про минуле, історії назв; володіє навичками поводження в урочистих ситуаціях, у пам’ятних місцях; розуміє сутність правопорушень як порушень прав інших людей; міркує на цю тему, наводить приклади; обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки; встановлює взаємозв’язки у соціальному житті (між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю); передбачає наслідки своїх вчинків; розповідає про значення праці людей різних професій для країни; усвідомлює: себе громадянином України; виявляє патріотичні почуття, шанобливе ставлення до символів держави традицій і звичаїв твого краю Суспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність. Стосунки людей у суспільстві. Україна – незалежна держава. Символи держави: Герб, Прапор, Гімн, державна мова їх значення. Права та обов’язки громадян. Пам’ятні події, державні й народні свята, їх історія. Праця людей різних професій. Знання й уміння необхідні для опанування цих професій. Господарська діяльність людей твого краю. Славетні українці. Правила поведінки у пам’ятних місцях, під час урочистих заходів. Права людини. Взаємозв’язки між вчинком і наслідком. Правопорушення як порушення прав інших. Сучасні народні ремесла твого краю. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння).  Створення альбому, портфоліо або облаштування тематичної виставки «Ми – громадяни України» (зображення символів, листівки, світлини).  Розв’язання прогностичних задач «Що буде, якщо … » (ситуації правопорушень) Людина і світ має уявлення про різноманітність народів у світі, їхніх культур і звичаїв; наводить приклади звичаїв інших народів, світових досягнень; співробітництва країн; обґрунтовує необхідність толерантного ставлення до різноманітності культур і народів світу; виявляє інтерес і повагу до різних культур і звичаїв незалежно від зовнішності, мови, належність до інших культур Земля – спільний дім для всіх людей. Україна на карті світу. Україна – європейська держава. Різноманітність народів у світі. Співробітництво країн у питанні збереження природи, обміну культурою, товарами, безпечного життя, запобігання стихіям. Винаходи людства. Славетні українці, їхній внесок у світову науку, культуру, спорт Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння). Дослідження «Що в моєму домі вироблено в інших країнах», складання мапи маршруту цих товарів (на плакаті тощо). Проект «Славетні українці». Накопичення даних про відомих українців із різних сфер життя (мистецтво, спорт, наука) та їх представлення у різних формах (тексти, світлини, розповіді та ін. Природа наводить приклади тіл і явищ природи; розрізняє і називає тіла неживої і живої природи; тіла природи і ті, що створила людина; складає перелік тіл неживої/живої природи на основі власних спостережень; виявляє у природному оточенні тіла неживої і живої Природа – частина навколишнього світу. Поняття про тіла та явища природи. Нежива і жива природа, зв’язки між ними. Явища природи (листопад, туман,
  • 51. 1 природи, встановлює зв’язки між ними; описує явища природи, висловлює своє враження від них; розповідає про явища природи, що вивчалися і/або які доводилось спостерігати вітер, світанок, зміна пір року, відліт птахів тощо). називає джерела інформації про природу; розрізняє і використовує обладнання для дослідження природи; співвідносить органи чуття/обладнання для вивчення природи з інформацією, отриманою з їх допомогою; пояснює необхідність вивчення природи; здійснює пошук та аналіз інформації про тіла/явища природи у різних джерелах (виданнях природничого змісту, інтернет-ресурсах тощо), в тому числі з використанням технічних приладів і пристроїв; виділяє головне в інформації природничого змісту, висловлює враження щодо неї; презентує інформацію про природу у вигляді повідомлення, малюнку, схеми, презентації тощо; проводить спостереження тіл і явищ у найближчому природному оточенні за планом, фіксує результати, презентує їх; ставить і відповідає на запитання щодо дослідження тіла/явища природи; аналізує основні кроки дослідження, передбачені планом, пропонує власні ідеї; формулює припущення і перевіряє їх у ході дослідження за наданим або самостійно складеним планом; визначає самостійно або у групі, що необхідно для проведення дослідження (обладнання, інформація тощо); виконує самостійно/у парі/у групі дослідження тіла/явища природи за планом/інструкцією (об’єкти дослідження обирає самостійно або надаються вчителем); обговорює у парі/групі і презентує результати дослідження у різний спосіб (схеми, фото- чи відеозвіти, презентації, моделі та інші); формулює з допомогою вчителя висновок за результатами виконання дослідження; аналізує виконання дослідження, виявляє помилки, пропонує способи їх виправлення, називає чинники успіху; робить висновок: нові знання про природу можна отримати із різних джерел, зокрема у результаті проведення досліджень; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до природи та її вивчення, повагу до себе та інших виконавців спільного дослідження Дослідження природи. Значення дослідження природи. Джерела інформації про природу. Способи представлення інформації про природу . Дослідження як джерело знань про природу. Спостереження, вимірювання, експеримент. Обладнання для вивчення природи. Основні кроки під час дослідження тіла/явища природи: визначення мети, планування і виконання дій за планом, формулювання висновку. Аналіз проведеного дослідження. Моделювання у вивченні природи. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Ознайомлення з джерелами інформації про природу (паперові видання природничого змісту, географічні карти, колекції мінералів, гербарії, аудіо- і
  • 52. 1 відеозаписи, Інтернет-ресурси та ін.)  Проведення вимірювань (об’єкт вимірювання обирає учень або визначає вчитель)  Вправляння у розумінні інструкцій щодо проведення дослідження тіла/явища природи  Вправляння у складанні плану спостереження/експерименту.  Спостереження тіла/явища природи (об’єкт спостереження обирає учень або визначає вчитель)  Ведення «Щоденника спостережень за природою»  Дослідження тіла/явища природи (об’єкт дослідження обирає учень або визначає вчитель)  Вивчення природи за допомогою моделей (акваріум, глобус, тощо). наводить приклади речовин; виявляє у своєму оточенні тіла неживої природи і класифікує їх за певними ознаками (формою, кольором, станом тощо); досліджує глину, крейду, молоко, повітря або інші тіла неживої природи і робить висновок про їхні властивості (колір, стан, твердість, прозорість, текучість, плавучість, крихкість, сипкість та інші); порівнює тіла неживої природи за зовнішніми ознаками/на основі досліджених властивостей; досліджує за інструкцією властивості речовин (води, заліза, цукру, кухонної солі, крохмалю); застосовує знання про основні дії під час дослідження властивостей тіл і речовин; Нежива природа. Різноманітність тіл неживої природи. Властивості тіл неживої природи (на прикладі глини, крейди, молока, повітря). Уявлення про речовини. Властивості і застосування речовин (на прикладі води, заліза, цукру, крохмалю, природного газу, кухонної солі). Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Дослідження властивостей тіл неживої природи (за вибором учнів/вчителя).  Дослідження властивостей речовин (за вибором учнів/вчителя) Дослідження розчинності у воді речовин, що використовуються у побуті (харчової солі, крохмалю, питної соди) наводить приклади водойм, гірських порід, корисних копалин та їх використання; розпізнає і називає гірські породи (пісок, глину, вапняк, граніт), корисні копалини у колекціях; складає розповідь про поширення води на планеті, використання води людиною, значення повітря для рослин, тварин, людини; пояснює значення води у природі; зміни станів води; значення гірських порід і корисних копалин у добробуті людини; необхідність охорони водойм і догляду за ґрунтом; описує способи очищення води і практикує деякі з них (відстоювання, фільтрування); досліджує у парі/у групі властивості повітря; властивості ґрунту, гірських порід, складає колекції; ділиться інформацією з іншими щодо вживання достатньої кількості води щодоби, користі прогулянок на свіжому повітрі; моделює кругообіг води у природі; застосовує знання для економного використання Вода у природі. Різноманітність водойм. Три стани води. Колообіг води у природі. Очищення води. Властивості повітря. Гірські породи, їхні властивості. Корисні копалини: види, використання і охорона. Ґрунт. Склад і утворення ґрунту. Догляд за ґрунтом. Значення води, повітря і ґрунту у природі і діяльності людини. Охорона води, повітря, ґрунтів.
  • 53. 1 води у побуті; виявляє шану до традицій українського народу у ставленні до води, повітря, ґрунту Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Способи очищення води.  Спостереження дослідів, які демонструють властивості повітря.  Ознайомлення з гірськими породами і корисними копалинами.  Порівняння властивостей гірських порід (за вибором учнів/учителя).  Дослідження складу і властивостей ґрунту. має уявлення про організми – тіла живої природи: рослини, тварини, гриби, бактерії; називає ознаки рослин і тварин, органи рослин і тварин, умови, необхідні для життя різних організмів (рослин, тварин, людини); природні угруповання; заходи охорони рослин і тварин; наводить приклади рослин і тварин Червоної книги України, пояснює необхідність їх охорони; описує значення води, повітря, світла, тепла для організмів; поведінку тварин на основі власних спостережень та інформації, отриманої з додаткових джерел; вплив сезонних і добових змін на життя рослин, поведінку тварин; роль організмів у природі; свою участь в охороні рослин і тварин; розпізнає і називає рослини, тварин, гриби різних груп (по 2-3 представники); виявляє та описує пристосування рослин і тварин до умов існування; порівнює і класифікує рослини, тварин за певними ознаками; співвідносить рослини і тварин (на зображеннях, у колекціях тощо) з умовами їх існування; моделює взаємозв’язки між рослинами і тваринами, організмами і навколишнім середовищем; досліджує умови, необхідні для росту і розвитку рослин; спостерігає та описує розвиток молодих рослин, які вирощено з різних частин рослини (насінини, бульби, живця, пагона); поведінку тварин; доглядає за рослиною (-ами)/твариною(-ами) і ділиться своїм досвідом з іншими; робить висновок про зв’язки організмів між собою і з неживою природою, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до представників живої природи, піклується про них Жива природа. Організми – тіла живої природи. Рослини, тварини, гриби, бактерії. Середовища існування організмів. Органи рослин і тварин. Різноманітність рослин. Розмноження і розвиток рослин. Загальне уявлення про основні групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі. Дихання, живлення, рух, розмноження тварин. Поведінка тварин. Умови, необхідні для життя рослин і тварин. Догляд за рослинами і тваринами. Гриби і бактерії. Роль рослин, тварин, грибів, бактерій, природних угруповань у природі й житті людини. Природні угруповання: ліс, луки, ставок, річка, море. Різноманітність організмів в угрупованнях, зв’язки між ними і з неживою природою. Охорона рослинного і тваринного світу. Червона книга Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Виявлення пристосування рослин до певних умов існування.  Виявлення пристосування тварин до способу життя.  Розмноження рослин частинами їхнього тіла.  Спостереження розвитку рослини, яку вирощено з різних частин рослини (насінини, бульби, живця, пагона)  Дослідження умов росту рослин.  Спостереження за поведінкою тварин.
  • 54. 1 Моделювання зв’язків організмів між собою і з середовищем існування Людина і природа наводить приклади матеріалів та їх використання, технологій і винаходів людства, аналізує їх вплив на життя людини і природу; дізнається з різних джерел про професії, пов’язані з діяльністю людини у природі; обговорює використання людиною енергії води і повітря, переваги і ризики цього; пояснює роль природи у житті людини; характеризує способи збереження й охорони природи на планеті; висловлює і аргументує свою позицію щодо зв’язків людини і природи; ідентифікує вивчені матеріали у виробах; досліджує властивості матеріалів; долучається до природоохоронних заходів і ділиться інформацією про них з іншими; пропонує способи повторного використання речей, економного використання води, електроенергії, зменшення витрат тепла в оселі; дотримується правил безпечної поведінки у природі (у лісі, на воді тощо); оцінює власну поведінку і поведінку інших людей у природі; розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища; бережливо ставиться до природи Взаємозв’язки людини і природи. Людина – частина природи Роль природи у житті людини. Умови, необхідні для життя людини. Вплив людини на природу. Професії, пов’язані з діяльністю людини у природі. Властивості і використанння матеріалів. Поняття про техніку і технології. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини. Правила поведінки у природі. Ощадливе використання ресурсів. Охорона природи. Практичний блок (спостереження, дослідження, вправляння)  Ознайомлення з різноманітністю матеріалів і виробів з них  Дослідження властивостей матеріалів (за вибором учнів/учителя)  Спостереження впливу діяльності людини на природу (на матеріалі своєї місцевості).  Складання пам’ятки ощадливого використання води і електроенергії у побуті.  Повторне використання матеріалів і речей у побуті. Правила безпечної поведінки у природному середовищі (моделювання та аналіз ситуацій перебування у природі). ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ ІНФОРМАТИКА Пояснювальна записка Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
  • 55. 1 - формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини; - формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації; - формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію; - формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач; - розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів. За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для: доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її властивостями. Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням): Рівні навчання Засоби та об’єкти навчання Змістові лінії 2 клас 3 клас 4 клас Графічний редактор Текстовий редактор Середовище програмування Інформація. Дії з інформацією ☼ ☼ ☼, зокрема пошук інформації у мережі Інтернет Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією ☼ ☼ ☼ Комп’ютерні програми. Меню та інструменти ☼ ☼ ☼ Об’єкт. Властивості об’єкта ☼ ☼ ☼ Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання. ☼ ☼ ☼ Алгоритми ☼ ☼ ☼ 2 клас Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовища Scratch Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Інформація. Дії з інформацією пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду; наводить приклади значення інформації для себе особисто; називає органи чуття, якими людина отримує інформацію із навколишнього середовища; наводить приклади інформації у різних видах: Навколишній світ та інформація. Види інформації за способом подання.
  • 56. 1 текстовій, графічні, звуковій тощо; розрізняє правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фантазію; використовує мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих; оцінює результати своїх навчальних досягнень Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією розуміє, що комп’ютер та інші комп’ютерні пристрої це інструменти для виконання дій з інформацією; наводить приклади технічних засобів, що допомагають передавати інформацію, поширювати інформацію; використовує цифрові пристрої у близькому для себе середовищі; пояснює, чому і як потрібно захищати себе і цифрові пристрої; звертається за допомогою у випадку наявності проблем та збоїв у роботі комп’ютера; оцінює результати своїх навчальних досягнень Комп’ютерна техніка, як засіб здійснення дій з інформацією. Об’єкт. Властивості об’єкта Учень/учениця: називає об’єкти навколишнього світу, властивості конкретних об’єктів та значення властивостей; описує об’єкт називаючи його властивості та їх значення; порівнює об’єкти за значеннями властивостей; спостерігає за об’єктами, визначає спільні та відмінні ознаки/властивості; наводить приклади об’єктів, що відповідають заданим властивостям оцінює результати своїх навчальних досягнень Створення простих геометричних моделей об’єктів за описом їх властивостей. Зміна значень властивостей об’єкта (колір контуру, колір фону, форма об’єкта) Комп’ютерні програми. Меню та інструменти запускає знайомі програми; завершує роботу з програмою; називає інструменти малювання у графічному редакторі; обирає інструмент малювання для досягнення конкретного результату; створює не складні малюнки за зразком; створює зображення об’єктів що складаються з геометричних фігур та змінює значення властивостей; вміє змінити колір контуру або тла об’єкта обравши зразком колір іншого об’єкта за допомогою відповідних інструментів графічного редактора; виконує завдання із розфарбування або перефарбування малюнків; пропонує власні кольорові рішення малюнка; Меню комп’ютерної програми. Огляд різних прикладів меню. Інструменти комп’ютерних програм. Графічний редактор. Інструменти графічного редактора та їх налаштування. Створення та редагування не складних малюнків. Добір кольорової гами малюнка Збереження малюнків
  • 57. 1 пояснює добір кольорів; оцінює результати своїх навчальних досягнень Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання об’єднує об’єкти за їх властивостями або значеннями властивостей; створює візуальну відповідь простих та складених геометричних задач; виділяє та переносить фрагменти малюнка; створює графічні відповіді до навчальних завдань; знаходить приклади повторення і послідовності дій у повсякденній діяльності, близькому для себе середовищі; визначає закономірність об’єктів; відтворює послідовність об’єктів із заданою закономірністю; оцінює результати своїх навчальних досягнень Перенесення фрагментів малюнка. Виділення і впорядкування даних за певною ознакою. Прості та складені сюжетні геометричні задачі. Копіювання фрагментів малюнку. Лінійні алгоритми Учень/учениця: визначає послідовність кроків для виконавців; знаходить помилки у алгоритмах; визначає результат виконання лінійного алгоритму побудови простого геометричного зображення; створює малюнок за лінійним алгоритмом; пропонує власні алгоритми створення не складних геометричних зображень; оцінює результати своїх навчальних досягнень Створення малюнків за готовими алгоритмами Складання власних графічних алгоритмів Додаткові теми: онлайн графічні редактори, редагування малюнків за допомогою програмного забезпечення смартфонів. 3 клас Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії), текстовий редактор. Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Інформація. Дії з інформацією пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду; розрізняє види інформації за способом подання; уміє перетворювати одну форму подання інформації в іншу: (текстове – в графічне, числове – в текстове тощо); створює папку та документи в ній; пояснює поняття «комп’ютерна мережа»; розуміє призначення програми-браузера; вміє використовувати гіперпосилання; використовує мережі для отримання достовірної інформації та спілкування; висловлює припущення про достовірність інформації, отриманої з цифрових та інших джерел; дотримується правил використання власних і Роль інформації в житті людини. Перетворення інформації з одного виду в інший. Способи подання повідомлень, носії повідомлень, символи, кодування і декодування. Структурування інформації. Поняття про мережу Інтернет, програма-браузер, веб-сторінка, веб- сайт, гіперпосилання. Авторське право. Безпечна робота в Інтернеті
  • 58. 1 чужих творів; виявляє повагу до авторства інших осіб Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією розповідає про історію виникнення пристроїв для роботи з інформацією; називає носії інформації; розрізняє технічні засоби для передавання, зберігання інформації; використовує пристрої для передавання інформації; наводить приклади пристроїв для введення та виведення інформації; висловлює припущення про достовірність інформації; пояснює наслідки для власного здоров’я надмірного використання цифрових пристроїв Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією. Джерело інформації. Носії інформації. Пристрої введення та виведення інформації. Введення текстових даних. Правила введення та редагування текстових даних Об’єкт. Властивості об’єкта описує текстові і графічні об’єкти; порівнює властивості текстових і графічних об’єктів за спільними і відмінними ознаками; визначає об’єкти, які відповідають заданим властивостям; вміє змінювати значення властивостей текстових та графічних об’єктів; досліджує об’єкти за допомогою створених моделей Види об'єктів: текстові, графічні. Інформаційний об’єкт. Властивості об'єкта. Створення моделі об’єкта за заданими властивостями. Зміна значень властивостей об’єкта (колір тексту, шрифт, накреслення) Комп’ютерні програми. Меню та інструменти розрізняє сучасні пристрої для роботи з інформацією; уміє увімкнути та вимкнути комп’ютер та інші пристрої (за умови їх використання); використовує необхідні значки на Робочому столі для запуску і роботи в програмах; орієнтується в середовищах для перегляду зображень, читання текстів, слухання музики, завершує роботу з ними; створює зображення освітніх об’єктів Текстові редактори. Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо. Віртуальні бібліотеки, довідники, енциклопедії, словники. Основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити. Уведення символів за допомогою клавіатури. Доповнення текстів зображеннями Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання створює інформаційні продукти, поєднуючи текст, зображення, звук тощо для представлення ідей та/або результатів діяльності; створює та змінює прості зображення; опрацьовує та використовує інформацію з різних джерел; вміє заповнювати таблицю ознак для предметів з однієї групи (класу); розробляє презентацію за логічною послідовністю; доповнює презентацію текстом, зображенням, схемою; редагує і форматує презентацію залежно від її Етапи створення інформаційної моделі в різних програмних середовищах. Створення текстових інформаційних моделей, зокрема у табличні формі. Комп’ютерні презентації, редагування презентацій. Утворення нового слайду, текстового вікна/поля. Доповнення презентації текстом, зображенням, схемою. Форматування презентації. Режим показу презентації
  • 59. 1 призначення, змінює фон слайду; застосовує режим показу презентацій Лінійні алгоритми визначає алгоритмічні структури; виконує, створює та записує алгоритми; вміє діяти за інструкцією; впорядковує об’єкти за певними ознаками; пояснює наслідки порушення плану, алгоритму послідовності дій у близькому середовищі, готових програмах, іграх; розрізняє істинні та хибні висловлювання Команди і виконавці, алгоритми, способи подання алгоритму. Запис лінійних алгоритмів. Створення зображень за власними алгоритмами. Знаходження та виправлення помилок у алгоритмах. Логічні висловлювання ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ Пояснювальна записка Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології». Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно- технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: - формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво; - виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві; - набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах; - вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали; - формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір. Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації». Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей. Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу. Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.
  • 60. 1 Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність. 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст освіти Інформаційно-комунікаційне середовище спостерігає за природними об’єктами; збирає і заготовляє природні матеріали; дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять; організовує робоче місце; виготовляє поетапно вироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих; розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва; описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет- ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.); називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі; розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик; пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо); розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень; читає елементарні графічні зображення; складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю. Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів. Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.). Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.). Елементи графічної грамоти. Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.) Середовище проектування продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці; вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя; пояснює функціональну та естетичну цінність обраного Виявлення проблеми. Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.
  • 61. 1 для проектування і виготовлення виробу; розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі- аналоги); здійснює розмічання ліній на папері і картоні; описує усно модель спроектованого виробу; пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо); добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні); розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо); читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.). Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми Середовище техніки і технологій працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії; виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих; розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх; розміщує деталі виробу на площині; застосовує нероз’ємні з’єднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.); оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій; раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих Ручні інструменти та пристосування, органайзери. Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо). Раціональне розмічання та обробка матеріалів Середовище соціалізації пояснює корисність та естетичність створеного виробу; презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими; долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів; умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим; розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва; Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту. Презентабельність та реклама. Діяльність в групах та середовищі. Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих. Світ професій.
  • 62. 1 виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями Побутове самообслуговування 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст освіти Інформаційно-комунікаційне середовище досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик); порівнює природні і рукотворні форми; дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять; організовує робоче місце; створює поетапно композицію та вироби з природних матеріалів за зображеннями, зразком або власним задумом; порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно- прикладного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функціональними та естетичними властивостями; розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів; виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва; розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання; досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик; аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища; моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображеннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі) Природне і штучне середовище. Матеріали. Спостереження, імітація, фантазування. Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моделі- аналоги. Характеристики традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально). Властивості матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.). Конструктори, навчальні набори з графічними зображеннями, інструкційними картками Середовище проектування продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими; оцінює проектні ідеї – власні та інших; пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відповідаючи на запитання дорослих; обдумує план реалізації задуму в матеріалі; Виявлення проблеми. Вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення. Дизайн-проектування –
  • 63. 1 прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність; порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі- аналоги); моделює виріб з елементами фантазування; описує модель свого виробу; пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо); добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вторинні матеріали; використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо); пояснює визначену послідовність виготовлення спроектованого виробу за зображеннями моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.). Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми. Поетапне проектування технології виготовлення виробу Середовище техніки і технологій працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії; виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю; здійснює розмічання ліній на папері і картоні розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів; з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій; дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя; раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні Ручні інструменти та пристосування. Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо). Раціональне використання матеріалів Середовище соціалізації обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу; оцінює та презентує результати власної проектно- технологічної діяльності; обговорює результати з іншими; долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами; умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища; висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників; виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одягом та взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, Цінність виконаного проекту для соціальної сфери. Презентабельність та реклама. Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі. Світ професій соціальної сфери. Побутове самообслуговування
  • 64. 1 іграшками, домашніми тваринами, рослинами, готує та сервірує нескладні страви за наочним прикладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гостинно пригощає батьків, друзів тощо 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст освіти Інформаційно-комунікаційне середовище розрізняє предмети побуту в традиційному і сучасному інтер’єрі; вибирає і аналізує конструкцію обраного предмета побуту для виготовлення макету; створює поетапно макет предмета побуту за зображеннями, зразком, описом або власним задумом; пояснює культурне розмаїття українського суспільства, місцеві традиції; визначає кольорову гамму та особливості побудови й розташування орнаментів на взірцях декоративно- прикладного мистецтва; впорядковує орнаменти за кольоровою гамою та видами (геометричні, рослинні, зооморфні, антропоморфні); аналізує інформацію з різних джерел (підручник, фотографії, каталоги, посібники, комп’ютерні програми, Інтернет-ресурси, музеї, фільми тощо); розробляє або добудовує орнамент з самостійно вибраних матеріалів; досліджує властивості тканих і нетканих матеріалів на дотик та візуально; розрізняє види тканих і нетканих матеріалів натурального походження (рослинного і тваринного) та способи їх виготовлення; виготовляє виріб з тканих і нетканих матеріалів, зокрема вторинних (лялька-мотанка, іграшки з фетру тощо); розрізняє та використовує креслярські інструменти та лінії; вимірює розміри предметів за допомогою лінійки; виконує розгортку об’ємних фігур, зокрема з використанням цифрових пристроїв; експериментує, добудовуючи виготовлені розгортки за потреби та бажанням; розробляє макет об’ємних фігур індивідуально або в групі Предмети побуту в інтер’єрі. Макетні матеріали (папір, картон, пінопласт, дріт, пластилін, фольга тощо). Макетування предметів побуту. Приклади орнаментів декоративно-прикладного мистецтва за регіонами України. Зустрічі з майстрами. Обговорення вражень. Створення орнаменту з різних матеріалів (картон, папір, пластилін, глина, крупи, насіння, тканина, нитки, блискітки, бісер тощо). Ткані і неткані матеріали натурального походження (тканина, нитки, повсть, фетр, трикотаж тощо). Ляльки- мотанки в українській культурі. Креслярські інструменти та лінії. Конструктори, навчальні набори з різних матеріалів (деревинних, металевих, синтетичних тощо), зокрема виготовлені власноруч. Макетування об’ємних фігур Середовище проектування досліджує проблеми та потреби у створенні виробів; вибирає об’єкт проектування із низки запропонованих або власних ідей; Обґрунтування виявленої проблеми та вибору об’єкта проектування. Комунікативна
  • 65. 1 розробляє план реалізації задуму в матеріалі та критерії оцінювання майбутнього виробу; аналізує моделі, подібні обраному виробу (моделі- аналоги) для продукування нових ідей; розрізняє і використовує формат композиції (горизонтальний, вертикальний), симетричні й асиметричні форми, рівновага, спектр кольорів, теплі і холодні кольори та відтінки; виконує завдання з продовженням: добудовує, домальовує, удосконалює або розробляє композицію виробу (засобами малюнку, ескізу, макету), зокрема з використанням цифрових пристроїв; застосовує творчі методи проектування –переносить форми природних і рукотворних об’єктів на власну модель (метод біоніки); описує модель спроектованого виробу; добирає матеріал для виготовлення спроектованого виробу; розраховує орієнтовні витрати на виготовлення виробу; планує послідовність технологічних операцій для виготовлення змодельованого виробу (пласкої та об’ємної форми) взаємодія. Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання. Експериментування з використанням різних матеріалів, симетричних й асиметричних форм, спектру кольорів. Добір матеріалів. Розрахунок витрат. Технологічна послідовність виготовлення виробу Середовище техніки і технологій розрізняє види ручних та механічних інструментів і пристосувань; працює з інструментами й пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів і норм санітарії; виготовляє поетапно виріб за інструкцією з визначеною послідовністю самостійно або спільно з по-окремим розподілом частин роботи; розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів, трафаретів або креслярських інструментів та вирізує їх; обробляє деталі виробу за потреби; застосовує рухомі і нерухомі, роз’ємні і нероз’ємні з’єднання; удосконалює технологію виготовлення виробу за потреби; виготовляє деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій обробки матеріалів (витинка, вишивка, плетіння, мозаїка, пап’є- маше, скрапбукінг та ін.); раціонально використовує час та матеріали, зокрема і вторинні; аналізує свої помилки, по-можливості виправляє їх Безпечна робота з ручними та механічними (дирокол, степлер, струбцина, лещата тощо) інструментами й пристосуваннями. Виготовлення виробу за інструкційними картками з описом або графічними зображеннями. Рухомі і нерухомі, роз’ємні і нероз’ємні з’єднання. Технологічні операції обробки різних матеріалів (деревинні, пластик, пластмаса, текстильні, вторинні тощо) Раціональне використання часу та матеріалів, зокрема вторинної переробки Середовище соціалізації обговорює корисність, естетичність та якість індивідуально або спільно створених виробів; Соціальна цінність виконаного індивідуального
  • 66. 1 готує презентацію та рекламу, зокрема з використанням цифрових пристроїв; презентує результати власної або спільної проектно- технологічної діяльності; виявляє повагу до авторства власних робіт та інших осіб; оцінює свою комунікативну діяльність, досягнення, труднощі; долучається спільно з рідними та друзями до доброчинної діяльності в групах із власноруч створеними виробами; дотримується правил спільної роботи в групі; обґрунтовує потребу допомагати іншим, робити корисні справи, подарунки, бережливо ставитися до природного середовища; виявляє толерантність, милосердя, повагу до інших; розрізняє професії за сферами життєдіяльності; пояснює правила догляду за взуттям; уміє правильно складати одяг, розвішувати його на плічках; лагодить нескладні пошкодження іграшок за потреби; вирощує кімнатні рослини для класного приміщення або інших потреб; аналізує послідовність приготування різних видів бутербродів та їх користь для здоров’я; складає серветки для святкового столу різними способами або колективного проекту. Презентація досягнень з використанням різних форм. Діяльність в групах та середовищі. Доброчинна діяльність для задоволення потреб оточуючих та навколишнього середовища. Світ професій. Побутове самообслуговування. Догляд за власним одягом та взуттям, домашніми тваринами, рослинами. Види бутербродів. Складання серветок різними способами МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ МИСТЕЦТВО Пояснювальна записка Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо- творчого самовираження в особистому та суспільному житті. Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти. Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля. Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання
  • 67. 1 цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення. Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву. Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів. Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі: ● · усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною). ● здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність). ● спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність); ● самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність); ● формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя); ● співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей); ● опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність) ● проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність); ● виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність). Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі. 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Художньо-творча діяльність співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері; дотримується правил співу (постава, дихання) Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами
  • 68. 1 створює елементарний ритмічний супровід до пісні; виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів; відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей); добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу; грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо); імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах; орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту); відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами; розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша; компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний); створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи; використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори; змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів; користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо; спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі; досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі; наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів; працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом; дотримується правил техніки безпеки; експериментує з кольорами, лініями, формами тощо прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається; виконує нескладні ролі, етюди-наслідування; вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів; розуміє правила поведінки в театрі; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом); характеру, темпу, ритму музики. Інсценізація пісень, створення театралізованих образів. Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо. Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану. Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів. Організація робочого місця. Створення зображень графічними матеріалами, фарбами. Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної). Вирізування, конструювання з паперу. Робота з природними матеріалами. Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Ліплення з пластичних матеріалів. Дотримання охайності та правил техніки безпеки. Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів. Прикрашення місця, де навчається, живе. Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.
  • 69. 1 орієнтується у просторі; придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності; імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються; називає свої уподобання у мистецтві Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди- наслідування. Відтворення елементарних танцювальних елементів. Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести). Сприймання та інтерпретація мистецтва сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям; визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію; визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт; порівнює музичні та візуальні образи; помічає красу в довкіллі; орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм) називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів- характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням. Визначення засобів виразності твору мистецтва. Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням. Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва. Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення Комунікація через мистецтво презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо); бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо; дотримується правил творчої співпраці вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано Презентація та характеристика власних творчих досягнень. Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо). Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо). Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації. 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Художньо-творча діяльність
  • 70. 1 співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці; дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація) виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит; створює варіанти ритмічного супроводу до пісні; відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах; обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу; грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо); придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності; імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах; орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту); проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької діяльності; виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції; складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну, просторову); відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції; використовує всю площину аркуша; використовує основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів; експериментує з кольорами, лініями, формами тощо; користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо; Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція). Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики. Інсценізація пісень, створення театралізованих образів. Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Малювання графічними матеріалами, фарбами. Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна). Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів. Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів. Вирізування, конструювання з паперу.
  • 71. 1 працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами; дотримується правил техніки безпеки; бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається; виконує нескладні ролі, етюди-наслідування; вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом); орієнтується у просторі; дотримується правил поведінки в театрі; імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій Робота з природними матеріалами. Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами. Прикрашення місця, де навчається, живе. Організація робочого місця. Дотримання охайності та правил техніки безпеки. Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди- наслідування. Відтворення елементарних танцювальних елементів. Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести). Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану. Сприймання та інтерпретація мистецтва сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям; визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію; визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт; порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля; розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм); використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація); виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів- характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням. Визначення засобів виразності твору. Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням. Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація). Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану. Комунікація через мистецтво виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в Виховні ситуації: обговорення (з
  • 72. 1 обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва; презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо); вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано; готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла; виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків; бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва; обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості; дотримується правил взаємодії і творчої співпраці. допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва. Презентація та характеристика власних творчих досягнень. Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо); Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо) Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації. 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Художньо-творча діяльність ● виконує дитячі пісні (зокрема, музичний фольклор); ● добирає засоби музичної виразності (темп, динаміку), необхідні для створення настрою, характеру; ● розуміє значення вокальних вправ для правильного виконання; ● стежить за точністю і виразністю інтонування, чіткістю дикції, співацькою поставою, диханням; ● ● виконує в ансамблі нескладні композиції (трикутник, бубон, маракас, дзвіночки, барабан, тріскавки, сопілка, (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон, металофон, синтезатор тощо); ● самостійно добирає тембр музичного інструменту для передачі відповідного образу; орієнтується в поняттях музичної грамоти (звук, мелодія, акомпанемент, музична форма, динаміка, схеми диригування (на 2/4); ● орієнтується в нотному записі (за доцільності для виконання); Спів (співацька постава, дихання, інтонація, фразування, дикція). Оперування засобами виразності та способами створення вокального і вокально-ансамблевого / хорового художнього образу. Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, гра в ансамблі зі створенням ритмічного супроводу до пісні тощо. Правила гігієни у користуванні музичними інструментами. Оволодіння музичною грамотою (за необхідністю для художньо-творчої діяльності). Знайомство з елементарною нотною
  • 73. 1 ● читає запис найпростіших ритмів; ● імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації) та на музичних інструментах; ● створює варіанти ритмічного супроводу до пісні на музичному інструменті за вибором; ● організовує самостійно робоче місце для занять різними видами образотворчої діяльності; дотримується охайності і правил техніки безпеки; самостійно користується знайомими художніми інструментами (палітрою, різними видами пензлів, стеками, ножицями тощо); ● добирає художні матеріали, відповідно до виду мистецтва (образотворче, декоративно-прикладне), в якому працює; ● розпізнає форми (реалістичні, декоративні); досліджує форму предмету та спрощує її до геометричної подібності; порівнює будову різних природних форм, їх пропорцій; добирає відтінки кольору за насиченістю; створює реалістичні, казкові, фантастичні образи; ● виконує елементарні замальовки з натури та за уявою в ескізній формі (предмети побуту, об’єкти природи та архітектури); ● створює зображення в процесі експериментування з кольорами, лініями, крапками різного розміру, формами, об’ємами, фактурами тощо; ● самостійно створює просту, зокрема орнаментальну, композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну), використовує усю площину аркуша; ● виконує прості композиції на площинні та в об’ємі; ● обирає формат (прямокутний, квадратний, трикутний, в колі, в овалі) для кращого втілення задуму; ● виділяє композиційний центр,головне і другорядне, враховуючи основні пропорції зображуваних предметів, композиційні засоби та правила; ● використовує елементарні закони перспективи (одне за іншим; ближче – більше, яскравіше, тепліше, далі – менше та блідіше, холодніше), передаючи плановість простору у площинних зображеннях; ● передає в зображеннях елементарну будову птахів, тварин, людини, посильно передає рух; ілюзорні зміни розмірів предметів в залежності від розміщення у просторі; грамотою, необхідною для виконання творів. Відтворення найпростіших ритмічних послідовностей. Організація робочого місця для занять образотворчим мистецтвом. Освоєння інструментарію для образотворчої діяльності. Використання відомих засобів образотворчої виразності для створення візуальних образів. Зображення (традиційними та сучасними) графічними та живописними матеріалами. Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна), відтворення плановості простору у площинних зображеннях. Ліплення з пластичних матеріалів різними (простими) прийомами і способами. Поняття про декор як засіб наповнення й збагачення форми. Елементарна стилізація форм та оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Розміщення об’єктів у форматі з дотриманням засобів та правил композиції, для підсилення композиційного центру. Застосування у художньо-творчій діяльності поняття контрасту форм, кольорів . Передача плановості у зображенні з натури та за уявою.
  • 74. 1 смислові зв’язки між об’єктами в сюжетних композиціях; ● розрізняє особливості об’ємного (круглого та рельєфного) зображення; ● порівнює найпростіші елементи об’ємних форм; ● виражає особливості об’єкту як образу засобами форми і декору (як у об’ємному так й у площинному зображенні); ● оздоблює об’ємну форму рельєфним або живописним декором; ● конструює та створює прості композиції з паперу, художніх, природних та різних підручних матеріалів, самостійно добирає складові композиції; ● творчо використовує різні техніки, інструменти та матеріали для втілення власного задуму (саморобні штампи, набризк, декупаж, колаж). поєднує засоби різних видів мистецтва для втілення художнього задуму. імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); пластично інтонує музичні образи; ● виконує нескладні ролі (в тому числі, пісні «у ролях»), добирає засоби вираження (темп, тембр голосу, динаміку, рухи, міміку); ● грає елементарні театральні етюди (самостійно обирає відомих персонажів та перевтілюється в них, зокрема, імітує характерні рухи, ходу, звуки, міміку тощо); ● вправляється над інтонацією мовлення, диханням; дикцією, мімікою, жестами; рухається під музику, добираючи відомі танцювальні елементи (народні, сучасні); узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом); створює сценічні інтерпретації пісенних образів; використовує атрибути для підсилення синтетичної виразності (із запропонованих); ● комбінує знайомі художні техніки, звуки, ритми, рухи, лінії, кольори, форми, фактури, матеріали тощо для втілення ідеї в художньому образі; створює образи, використовуючи знайомі засоби та способи за уявою; ● творення образів (звуки, слова, пантоміму, рухи, лінії, кольори, об’єми, декор тощо), якими може виразити свої почуття та емоції; Створення сюжетних композицій Сприймання засобів виразності в скульптурі (барельєф, горельєф). Створення художнього образу засобами декоративної насиченості форми (фактурою, деталями, розписом). Прикрашання місця, де навчається, живе. Вирізування, конструювання з паперу та інших підручних матеріалів. Робота з природними матеріалами. Створення синтетичного художнього образу. Інсценізація, найпростіші театральні етюди (створення театралізованих образів, зокрема, під час рольового виконання пісні). Відтворення нескладних танцювальних елементів. Елементарне вправляння у сценічній поведінці. Добір реквізиту, бутафорії, деталей костюмів. Експериментування зі звуками, тембрами,
  • 75. 1 виокремлює і фіксує в доступний спосіб цікаві явища довкілля; відтворює їх у творчій діяльності (імпровізаціях мелодій, інсценізації пісень, пластичному інтонуванні); ● пропонує ідеї оздоблення місця, де навчається, живе; реалізовує їх (за допомогою інших або самостійно втілює нескладний задум оздоблення місця, де навчається і власного помешкання; розпізнає власні емоції від художньої творчості, обирає види художньо-творчої діяльності відповідно до свого настрою; передає власні емоції в кольорі; ● дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо). ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами. Спостереження за довкіллям для створення художніх образів (повадки тварин; характерні особливості ходи, жестів людей різного віку, інтонація мовлення людини в різних життєвих ситуаціях тощо), вплив світла на зміну кольорів у природному середовищі; Самовираження в художньо-творчій діяльності. Культура глядача, слухача. Сприймання та інтерпретація мистецтва емоційно сприймає твори різних видів мистецтва і виявляє враження у вербальний або невербальний спосіб; вирізняє елементи музичної мови, застосовані для характеристики музичного образу, зокрема із сюжетною (літературною) програмою (мелодія, темп, динаміка, гучність, ритм, тембр (голос та деякі музичні інструменти), лад (мажор, мінор); розпізнає прості музичні форми (двочастинна, тричастинна, куплетна); ● визначає особливості втілення образу у творах образотворчого мистецтва та архітектури; ● характеризує колір об’єктів довкілля відповідно до часу доби та пір року; ● ● висловлює судження щодо передання емоційного стану зображуваних об’єктів та явищ навколишнього світу у творі (зокрема, у стані спокою та в русі); Сприймання творів різних видів мистецтва. Виразні засоби (елементи мови) різних видів мистецтва (музичне, образотворче, театр, хореографія, кіно тощо). Участь в обговоренні мистецького твору з використанням знайомих мистецьких термінів. Використання декору для створення образу. Ознайомлення з елементарними поняттями з кольорознавства та композиції.
  • 76. 1 ● визначає композиційну будову твору образотворчого мистецтва та архітектури; ● ● вирізняє кольорову гаму твору (тепла, холодна), тональність (світлі й темні кольори), насиченість (яскравий, тьмяний) загальний колорит;елементи композиції твору (центр, головне і другорядне; побудову твору (симетричну та асиметричну, статичну, динамічну, ритмічну, метричну); цілісно охоплює увагою художній твір; зосереджується на характерних деталях; порівнює музичні та візуальні, хореографічні образи; зіставляє твори мистецтва та явища довкілля (за допомогою вчителя). ● вирізняє елементи художньої мови творів синтетичних видів мистецтва для характеристики художнього образу: акторську гру, костюми, декорації, музичне оформлення театрального/екранного твору; ● розрізняє засоби виразності та характеризує музичні твори вокальні та інструментальні; ● розрізняє засоби виразності та характеризує твори живопису, графіки, скульптури; ● розрізняє та характеризує виразні засоби різновидів театрального мистецтва (драматичний, ляльковий, музичний), народної, класичної та сучасної хореографії; ● розрізняє та характеризує виразні засоби анімаційних фільмів.; ● ❖ розпізнає та характеризує художні матеріали, якими виконана учнівська творча робота (кольорові олівці, фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо); Порівнює природні форми, образи довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням. визначає власні емоції від сприймання мистецьких творів; добирає слова для характеристики вражень із власного запасу; пояснює, що подобається або не подобається у творі; Сприймання синтетичних образів. Зіставлення виразних засобів різних видів мистецтва. Зіставлення художніх образів, подібних за сюжетом та втілених у різних видах мистецтва. Мистецька пропедевтика. Знайомство з різновидами музичного (вокальна, інструментальна), образотворчого (живопис, графіка, скульптура);театрального (драматичний, ляльковий, музичний) мистецтва, хореографії (народна, класична, сучасна), кіно (кінофільм, мультфільм); жанрами музичного мистецтва (пісня, танець, опера, балет); жанрами образотворчого мистецтва (портрет, пейзаж (краєвид), натюрморт, анімалістичний тощо); видами орнаментів (рослинний, геометричний тощо та за призначенням (стрічковий, розетка); видами анімації (мальована, лялькова, пластилінова, комп’ютерна), танцями (гопак, козачок, вальс, полька тощо). Спостереження за довкіллям та його втіленням у художніх образах. Самопізнання через сприймання творів мистецтва. Вербальний опис вражень, емоцій, викликаних творами. Використання у сприйманні творів різних видів мистецтва для задоволення та поліпшення власного емоційного стану.
  • 77. 1 обирає твори відповідно до свого настрою; пояснює, від чого дістає насолоду; добирає твори для поліпшення свого настрою; відтворює емоційні враження від твору мистецтва улюбленими художніми засобами; ● порівнює свої настрій та почуття із тими що втілені у художньому творі (на основі діалогу між автором та глядачем); Самовираження у художньо-творчій діяльності Розуміння значення мистецтва у житті людини. Комунікація через мистецтво характеризує власну творчість за поданими орієнтирами; пояснює, що вдалося чи не вдалося; визначає за допомогою вчителя/ вчительки труднощі; обирає (за допомогою вчителя/ вчительки) спосіб удосконалення; презентує результати власної творчості (співає улюблені пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо) перед рідними, однолітками; пояснює задум; визначає досягнення однолітків у художньо- творчій діяльності, виявляючи доброзичливість у висловлюваннях; обговорює з іншими враження від сприймання творів різних видів мистецтва та творчої діяльності, поважаючи уподобання інших; бере участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, конкурсах, виставках, фестивалях, інсценізаціях народних обрядів, арт-мобах, тижнях мистецтва тощо), у колективних творчих проектах, зокрема із використанням засобів улюбленого виду мистецтва і художньо-творчої діяльності; ● виконує різні дії / ролі в колективному творчому процесі, виявляючи повагу до інших. Презентація власних творчих досягнень. Оцінювання власної творчості за поданими орієнтирами. Оцінювання творчих здобутків однолітків за спільно визначеними орієнтирами. . Виховні ситуації на основі творів мистецтва (обговорення сюжетів, характерів, вчинків, дій персонажів, створюваних мистецькими засобами). Колективне виконання творчого задуму. Оцінювання і самооцінювання у колективній творчості. Проведення шкільних мистецьких заходів. Дотримання правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації. ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА Пояснювальна записка Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: – виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення,
  • 78. 1 гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно- оздоровчої діяльності; – формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами; – розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку; – використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення; – формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення; – розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності; – розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності; – виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної ічесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях. Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність». Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості. Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет. 1 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Рухова діяльність має уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини; Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини.
  • 79. 1 розуміє терміни з предмету «фізична культура»; пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави; називає життєво важливі способи пересування людини; виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо; виконує ходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи; лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах; перелізання через перешкоду; виконує вправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем; володіє елементарними навичками виконання стрибків: на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком; стрибки в глибину; стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг; виконує вправи для розвитку фізичних якостей: сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці); швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”; координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м; Терміни з предмету «фізична культура». Фізичні вправи – засіб формування правильної постави. Життєво важливі способи пересування людини. Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи; Вправи для оволодіння навичками пересувань. Вправи для опанування навичок володіння м’ячем. Вправи для оволодіння навичками стрибків. Вправи для розвитку фізичних якостей.
  • 80. 1 виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі: різновиди ходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами; виконує пересування на лижах: організовуючі команди і прийоми, пересування, повороти; виконує вправи у воді, плавання; * дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді. Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах. Вправи для оволодіння навичками плавання. * Правила безпечної поведінки на воді. Ігрова та змагальна діяльність бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор; дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності. Рухливі ігри та естафети. Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності. 2 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Рухова діяльність розуміє значущість рухового режиму для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку; пояснює значення і правила ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз для фізичного розвитку та здоров’я людини; значущість загартування як засобу зміцнення здоров’я; дотримується рухового режиму протягом дня; називає основні фізичні якості людини, фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей; дотримується правил особистої гігієни в режимі дня; Руховий режим дня молодшого школяра. Значення і правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки та фізкультурної паузи. Рухова активність протягом дня. Фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей. Правила особистої гігієни молодшого школяра. виконує організовуючі вправи команди на розмикання й змикання приставними кроками, перешикування із колони по одному в колону по три (чотири); Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи:
  • 81. 1 добирає та виконує загальнорозвивальні вправи: комплекси вправ ранкової гімнастики без предмета (імітаційного характеру), з м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок; виконує присідання; виси; підтягування у висі (хлопці), у висі лежачи (дівчата); елементи акробатики; володіє навичками пересувань: ходьба широкими кроками, зі зміною частоти кроку; ходьба із пришвидшенням та уповільненням, приставним кроком правим і лівим боком; біг; біг почергово з ходьбою; танцювальні кроки; лазіння; подолання штучних перешкод; володіє навичками виконання вправ з малим м’ячем: метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча у горизонтальну ціль; метання малого м’яча з-за голови на дальність; виконує вправи з великим м’ячем: кидки м’яча знизу із положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передача м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча правою та лівою рукою з одночасними кроками; зупинки м’яча, що котиться, підошвою та внутрішньою стороною ступні, удари внутрішньою стороною ступні по м’ячу, що котиться; ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частинами підйому (по прямій, по дузі, між стійками); виконує стрибки на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів по «купинах»; стрибки зі скакалкою; стрибки через довгу скакалку, яка обертається вперед; стрибки у глибину з висоти до 80 см з м’яким приземленням; стрибки у висоту; стрибки через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку); стрибки у довжину тощо; виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – загальнорозвивальні вправи з гімнастичними палицями; кидки баскетбольного м’яча з-за голови із різних положень; лазіння по горизонтальній гімнастичній лаві однойменним та різнойменним способами (без допомоги ніг); багатоскоки; стрибки через перешкоди; підтягування у висі та у висі лежачи (хлопці); пересування у положенні сіду, зігнувши ноги (у різних напрямах); швидкості – пришвидшення з різних вихідних положень, повторний біг 3–10 м, біг із а) загальнорозвивальні вправи; б) положення тіла у просторі: сіди, упори, виси, елементи акробатики. Вправи для оволодіння навичками пересувань. Вправи для опанування навичок володіння малим м’ячем. Вправи з великим м’ячем. Вправи для оволодіння навичками стрибків. Вправи для розвитку фізичних якостей.
  • 82. 1 пришвидшеннями за сигналом; стрибки зі скакалкою; витривалості – біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м, біг на дистанцію до 500 м малої інтенсивності; гнучкості  махові рухи правою і лівою ногою у бічній і лицьовій площині, стоячи біля опори та під час ходьби; прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах; пружні похитування у положенні випаду; прогинання тулуба у положенні лежачи на животі; координації – подолання перешкод, ходьбу на носках, ходьба по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук; пересування із підкиданням дрібних предметів; вправи зі зміною положення тіла у просторі; розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба у різних положеннях; добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: загальнорозвивальні вправи на місці без предметів; вправи для м’язів шиї, нахили та повороти голови; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу: згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в сторони, пружні рухи; виконує загальнорозвивальні вправи в русі: ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, ходьба з різними положеннями рук; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами: з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави; володіє навичками пересувань на лижах: лижні ходи, повороти, спуски, підйоми, гальмування; виконує вправи у воді: багаторазові видихи у воду; вправи для оволодіння рухами ногами у плаванні стилями кроль на грудях та кроль на спині; вправи для оволодіння рухами руками як у плаванні стилем кроль на грудях; плавання; * дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді. Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. Загальнорозвивальні вправи в русі, з предметами, вправи на відчуття правильної постави; вправи для профілактики плоскостопості. Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах. Вправи для оволодіння навичками плавання. * Правила безпечної поведінки на воді. Ігрова та змагальна діяльність бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор; дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної Рухливі ігри та естафети. Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної
  • 83. 1 діяльності. діяльності. 3 клас Очікувані результати навчання здобувачів освіти Зміст навчання Рухова діяльність має уявлення про історію виникнення Олімпійських ігор; називає олімпійське гасло та символ Олімпійських ігор; пояснює вплив позитивних та негативних чинників на стан здоров'я учнів; добирає спортивний інвентар відповідно виду спорту; контролює свій фізичний стан за частотою серцевих скорочень, диханням та самопочуттям перед фізичними навантаженнями в процесі та після занять; виконує організовуючі вправи команди на перешикування з однієї шеренги уступами за розрахунком 9, 6, 3, на місці; виконує загальнорозвивальні вправи з предметами (малі м’ячі, скакалки) та без предметів; розрізняє та виконує присідання, виси, упори: присідання, нахили тулуба у сіді з різними положеннями ніг; перехід із сіду на правому стегні у сід на лівому стегні; виси та упори – згинання і розгинання рук в упорі на стегнах, в упорі лежачи; перехід із упору присівши в упор стоячи, із упору лежачи в упор лежачи боком і навпаки; упор на перекладині; виконує елементи акробатики: перекид назад в упор стоячи на колінах, в упор присівши; два перекиди вперед; “міст” із положення лежачи; володіє навичками пересувань: ходьба по гімнастичній лаві з високим підніманням стегна, біг до 30 м, рівномірний біг почергово з ходьбою до 1200 м; рівномірний біг до 900 м; пересування танцювальними кроками: ритмічне поєднання рухів і кроків, підскоків; танцювальні імпровізаційні вправи босоніж; лазіння по похилій гімнастичній лаві (кут нахилу 45 градусів) однойменним та різнойменними способами; Історія виникнення Олімпійських ігор. Символи, ритуали і церемонії Олімпійських ігор. Вплив позитивних та негативних чинників на стан здоров'я учнів. Спортивний інвентар для різних видів спорту. Оцінка фізичного стану за частотою серцевих скорочень, диханням та самопочуттям в процесі занять фізичною культурою. Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи. Загальнорозвивальні вправи з предметами (малі м’ячі, скакалки) та без предметів. Фізичні вправи: присідання, нахили, виси та упори. Елементи акробатики. Вправи для оволодіння навичками пересувань (ходьба, біг). Пересування танцювальними кроками.
  • 84. 1 лазіння по гімнастичній стінці різнойменними та однойменним способом (вгору, вниз, по діагоналі, праворуч, ліворуч); лазіння по канату, закріпленому над похилою гімнастичною лавою (лежачи на спині на похилій лаві); володіє навичками метання м’яча у вертикальну ціль (мішень 1х1 м) на висоті 3 м з відстані 3 – 4 м на дальність відскоку; метання м’яча з різних вихідних положень; виконує вправи з великим м’ячем: елементами баскетболу – тримання баскетбольного м’яча; передачі м’яча двома руками від грудей на місці; ловіння м’яча; передачі м’яча двома руками від грудей у ціль і ловіння його після відскоку від підлоги; ведення м’яча на місці та під час ходьби правою та лівою рукою; елементи футболу – удари м’яча внутрішньою та середньою частиною підйому по нерухомому м’ячу у вертикальну ціль (смуга шириною 1,5 м, довжиною 8-10 м) та горизонтальну ціль (смуга шириною 1,5 м, довжиною 8-10 м), ведення м’яча вивченими способами між стійками і їх обведенням; жонглювання м’ячем (хлопці), повітряною кулькою (дівчата); застосовує вивчені прийоми в іграх з міні-баскетболу та міні-футболу; виконує стрибки: зі скакалкою на одній, двох ногах; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку) способом “зігнувши ноги”; стрибки у довжину з місця, з розбігу 5-7 кроків способом “зігнувши ноги”; стрибки “у кроці”; виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – у висі піднімання зігнутих і прямих ніг до кута 90 градусів; у положенні лежачи на спині піднімання прямих ніг до кута 90 градусів; у положенні лежачи на спині згинання і розгинання рук, утримуючи обтяження до 1 кг; підтягування у висі лежачи на низькій перекладині; швидкості – біг за м’ячем, обручем, що котиться; прискорення до 10 м; підкидання і ловіння малого м’яча почергово правою і лівою рукою; витривалості – рівномірний біг у повільному темпі до 6 хв. (з можливим переходом на ходьбу, враховуючи індивідуальні особливості учня); гнучкості – рухи руками, ногами і тулубом з поступовим збільшенням амплітуди рухів; вправи біля гімнастичної стінки: пружинясті нахили тулуба, махи ногами у різних площинах; вправи на розтягування; викрути рук вперед і назад, тримаючи гімнастичну палицю або скакалку; координації – пересування по обмеженій і підвищеній опорі з подоланням перешкод; вправи зі зміною положення тіла у просторі; “човниковий “ біг 4 х 9 м; Лазіння різними способами по гімнастичній лаві, гімнастичній стінці. Лазіння по канату. Вправи для формування навичок володіння малим м’ячем. Вправи для формування навичок володіння великим м’ячем (елементи баскетболу). Елементи футболу. Гра в міні-баскетбол та міні- футбол. Вправи для оволодіння навичками стрибків. Стрибки у висоту з прямого розбігу “зігнувши ноги”. Стрибки у довжину з місця і розбігу. Фізичні вправи для розвитку сили. Фізичні вправи для розвитку швидкості. Фізичні вправи для розвитку витривалості. Фізичні вправи для розвитку гнучкості. Фізичні вправи для розвитку координації.
  • 85. 1 добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: вправи для м’язів шиї, плечового пояса, верхніх кінцівок, спини, живота, тулуба та нижніх кінцівок; загальнорозвивальні вправи в русі: ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, вправи на координацію, викрути тулуба; загальнорозвивальні вправи з предметами: з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; вправи для попередження плоскостопості: ходьба, біг на носках, ходьба перекатами з п’яти на носок, “гусінь”, “ведмідь клишоногий”, стрибки; володіє навичками пересувань на лижах вивченими ходами (одночасний, безкроковий, поперемінний, двокроковий) на відстань до 1000 м; спуски у низькій стійці; підйоми “драбинкою”; гальмування “плугом”; “напівплугом”;* виконує вправи у воді – стрибок у воду з бортика; багатократні видихи у воду із зануренням; рухи руками і ногами як у плаванні стилем кроль на грудях; узгодження рухів руками із диханням; ковзання на грудях з наступним підключенням роботи ніг, рук і дихання; подолання дистанції до 15 м вивченим способом. * дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді. * Фізичні вправи для формування постави і профілактики плоскостопості. Загальнорозвивальні вправи в русі. Вправи на координацію. Загальнорозвивальні вправи з предметами. Вправи для попередження плоскостопості. Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах (одночасний, безкроковий, поперемінний, двокроковий). * Вправи для оволодіння навичками плавання. * Правила безпечної поведінки на воді. Ігрова та змагальна діяльність бере участь у рухливих, спортивних іграх та естафетах, ефективно взаємодіє з однолітками для досягнення спільних командних цілей. дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової, ігрової та змагальної діяльності. Рухливі ігри. Техніка і тактика спортивних ігор (баскетбол, футбол). Правила безпечної поведінки в процесі рухової, ігрової та змагальної діяльності. Робочий навчальний план НВК № 111 (додаток 1,2,3) для перших, других та третіх класів школи І ступеня складено відповідно до нормативних документів, а саме: для 1а, 1б,1в, 2а, 2б, 2в, 3г класів - за Типовою освітньою програмою під редакцією О.Я. Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268, з урахуванням Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання, викладеному у Державному стандарті, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2018 № 87, додаток 2; для 3а, 3б, 3в класів - за Типовою освітньою програмою під редакцією О.Я. Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268, з урахуванням Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої
  • 86. 1 освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу, національної меншини, викладеному у Державному стандарті, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2018 № 87, додаток 2. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. У перших класах змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до інтересів учнів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення через хореографію. Варіативна складова навчальних планів використовується на запровадження курсу за вибором «Логіка», що розширює обрану закладом освіти спеціалізацію. Освітня програма для 4 класів Освітня програма для 4 класів окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт). Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4-х класів складає 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах НВК №111 І ступеня (додається). Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
  • 87. 1 Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Робочий навчальний план НВК № 111 для 4 класів школи І ступеня (додаток 4) складено відповідно до нормативних документів, а саме: для 4а, 4б, 4в, 4г, 4д класів (з поглибленим вивченням англійської мови) - за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 для спеціалізованої школи з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і поглибленим вивченням іноземних мов, таблиця 5. Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Мова корінного народу, національної меншини (мова і читання)", "Іноземна мова". Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство". Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі". Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура". Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика". Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво" . У 4 класах здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517). При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно- гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 4 класах – 40 хвилин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо. Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
  • 88. 1 Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників. Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
  • 89. 1 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ Освітня програма базової середньої освіти розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі –навчальний план). для 5а, 5б, 5в, 6а, 6б, 6в, 7а, 7б, 7в класів ( з поглибленим вивченням англійської мови) - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом
  • 90. 1 Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12. для 8а (математичний, з поглибленим вивченням алгебри та геометрії), 8б(філологічний, з поглибленим вивченням англійської мови), 8в (біолого-хімічний, з поглибленим вивченням біології) класів - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12; У 8а класі здійснено перерозподіл годин, відведених на вивчення основ здоров’я та геометрії, відповідно пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 Предмет Типова освітня програма Освітня програма НВК № 111 Основи здоров’я 1 0,5 Геометрія 2 2,5 для 9а класу - за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12. для 9ф (математичний, з поглибленим вивченням алгебри та геометрії), 9б (біолого- хімічний, з поглибленим вивченням біології) класів - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12. У 9ф класі здійснено перерозподіл годин, відведених на вивчення інформатики та геометрії, відповідно пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 Предмет Типова освітня програма Освітня програма НВК № 111 Інформатика 2 1 Геометрія 2 3 Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати
  • 91. 1 вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні
  • 92. 1 моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві
  • 93. 1 підприємливість проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
  • 94. 1 Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічнабезпекайсталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
  • 95. 1 Громадянськавідповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'яібезпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливістьі фінансоваграмотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов. Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
  • 96. 1 Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
  • 97. 1 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
  • 98. 1 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 10,11 КЛАСІВ Освітня програма для 10 та 11класів (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма профільної середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (далі –навчальний план). Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо, а саме: для 10а (математичний профіль), 10б (філологічний профіль, з поглибленим вивченням англійської мови) класів - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 для 10-11 закладів загальної середньої освіти , таблиця 2; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3. для 11а (математичний профіль), 110б (філологічний профіль, з поглибленим вивченням англійської мови) класів - за Типовою освітньою програмою закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 для 10-11 закладів загальної середньої освіти , таблиця 1; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3. До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія: Україна і світ» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів: «Історія України», «Всесвітня історія»), «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія»), «Фізична культура», «Захист Вітчизни». Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
  • 99. 1 № з/п Ключові компетентності Компоненти 1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем 2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
  • 100. 1 3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації 4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу 5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів 6 Уміння вчитися Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для
  • 101. 1 впродовж життя досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії 7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) 8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо
  • 102. 1 боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту 9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва 10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
  • 103. 1 Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Наскрізна лінія Коротка характеристика Екологічнабезпекайсталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
  • 104. 1 Громадянськавідповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. Здоров'яібезпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. Підприємливістьіфінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для
  • 105. 1 систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Перелік освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного
  • 106. 1 типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
  • 107. 1 Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів: кадрове забезпечення освітньої діяльності; навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення навчальних занять; моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти: оновлення методичної бази освітньої діяльності; контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення; моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
  • 108. 1 ДИСТАНЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ Як визначено в наказі Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 “Про затвердження Положення про дистанційне навчання”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 р. за № 703/23235, дистанційне навчання — це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Упровадження дистанційних технологій освіти – це вимоги часу, нові умови життя, нові засоби взаємодії, нарешті – новий стиль мислення. Дистанційна форма навчання передбачає доступ до інтернету, технічне забезпечення (комп’ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників освітнього процесу, а також те, що вчителі володіють технологіями дистанційного навчання. До того ж світ стає дедалі мобільнішим, освіта — дедалі більш індивідуалізованою та гнучкою; отже, щодня виникають нові й нові причини для того, щоб певні діти певний час навчалися дистанційно. РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 1.1. МЕТОДОЛОГІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Взаємодія всіх учасників освітнього процесу — один з найважливіших факторів успішного функціонування будь-якої шкільної спільноти. В умовах дистанційного навчання, коли вчителі й учні не можуть бути поруч, взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу: адміністрацією школи, вчителями, учнями і батьками — набуває особливої важливості. Запроваджуючи дистанційні технології слід зважати не лише на наявність техніки і доступу до інтернет у вчителів та учнів, а й на специфіку початкової, основної та старшої школи. Варто пам’ятати, що рівень сформованості самостійної роботи учнів початкових класів нижчий, ніж учнів основної та старшої школи. Вчитель зобов’язаний виконувати освітню програму для досягнення учнями передбачених результатів навчання, тобто надавати інформацію щодо обсягу та змісту навчального матеріалу, завдань на його закріплення, перевіряти й оцінювати їх та надавати відгуки на виконані завдання. Саме вчитель співпрацює з усіма учасниками освітнього процесу. Він має розуміти мету, план виконуваних завдань, інструментарій для праці, її обсяг та методику оцінювання виконаної роботи. Вчителю треба пересвідчитись, що він технічно готовий до праці на обраній платформі, провести пробний урок з колегами, скласти графік онлайн-зустрічей з учнями, створити групу або спільноту з учнями в зручному месенджері та повідомити про дату і час занять. Учні мають опрацьовувати навчальні матеріали для оволодіння відповідними компетентностями та досягнення передбачених освітньою програмою результатів навчання, дотримуючись принципу академічної доброчесності. Зі свого боку, батьки зобов’язані забезпечити належні умови для навчання, сприяти виконанню дитиною завдань та досягненню передбачених результатів. Класні керівники повинні домовитись з батьками про конструктивний зворотний зв’язок, для уникнення непорозумінь — пояснити батькам алгоритм дій Завдання батьків — створити умови, щоб дитина могла навчатися вдома, завдання вчителів — навчати і давати зворотний зв’язок. Як зазначалось вище, рівень готовності до самостійної роботи в учнів початкових класів нижчий, ніж в учнів основної та старшої школи. Організовувати роботу найменших учнів
  • 109. 1 мають дорослі, але саме організовувати, а не виконувати завдання за дитину. Тому первинна комунікація вчителя початкових класів з батьками з організаційних питань має бути довшою і тривалішою, з поступовою передачею відповідальності дітям за процес навчання. 1.2. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: КОМУНІКАЦІЯ МІЖ УЧИТЕЛЕМ ТА УЧНЯМИ Для будь-якого навчання комунікація є невід’ємним складником педагогічного процесу. Від рівня комунікації залежить її ефективність, і дистанційне навчання тут не виняток. Взаємодія між учнями та вчителями в дистанційному навчанні відбувається в межах штучно створеного комунікативного простору. Комунікативний простір передбачає сформовану ситуацію взаємодії, в якій є місце, час та взаємне бажання для спілкування, спрямовані на досягнення цілей процесу навчання. В умовах дистанційного навчання цей процес складніший, породжений необхідністю спільної діяльності, сприйняття та розуміння інших у віртуальному просторі. Основна мета комунікації полягає в залученні та мотивації учасників до навчання. У дистанційному режимі багато видів традиційної мотивації працюють не так ефективно, як в очній школі. Якщо використовувати складну інформацію без урахування вікових і психологічних особливостей дитини, давати великий обсяг завдань одразу на тривалий період, це не сприяє внутрішній мотивації дитини. Завдання вчителя — зробити матеріал максимально доступним, цікавим, наочним і таким, що стимулюватиме до розширення знань. Завжди більш виграшними є ілюстровані онлайн-уроки, що спонукають дитину до співтворчості, пошуку, перетворюють її на дослідника. Зворотний зв’язок з учителем — важливий фактор засвоєння знань. Дитина повинна бачити свої успіхи і вчитися працювати над помилками. Мотивація досягнення реалізується в успішності освітньої діяльності учнів, у прагненні до поставлених цілей і виявленні наполегливості. Учні й учениці, орієнтовані на успіх, частіше досягають своїх цілей. Так працює і традиційна школа, але в умовах дистанційного навчання особливо важливо хвалити учнів, відзначати їхні досягнення й успіхи, навіть невеликі. Дистанційне навчання створює нові виклики для дотримання норм і правил академічної доброчесності. Для учнівства виникає можливість списування, для вчительства постає проблема справедливого оцінювання. Розраховувати на високий рівень академічної доброчесності можуть ті шкільні спільноти, які культивували її постійно під час очного навчання, де була вибудувана довіра між учасниками освітнього процесу. Водночас певні педагогічні прийоми можуть спонукати дітей чесно й самостійно виконувати завдання, якщо вчитель: - заохочуватиме і хвалитиме дітей, коли бачитиме, що робота виконана самостійно, хоч і не ідеально; - даватиме робочі завдання, де рівень складності наростає від елементарного до дуже складного (якщо дитина виконала завдання лише до половини, вчитель дякуватиме за зроблену роботу і пояснить складніший матеріал додатково); - даватиме індивідуальні завдання кожному хоча б раз на кілька тижнів, можна вибірково; - даватиме завдання з готовими відповідями з проханням спробувати спочатку виконати завдання самостійно, не підглядаючи, а якщо щось незрозуміло — звернутися за роз’ясненнями до вчителя; - даватиме завдання, які передбачають власні міркування та висловлення власної думки дитини, а не вибір з готових відповідей.
  • 110. 1 Але найголовніша профілактика списування — розумна помірність навантаження. Часто діти списують через надмірну кількість завдань, особливо якщо вправи затеоретизовані й одноманітні. Учителям, особливо під час дистанційного навчання, коли учні значну кількість матеріалу мають опанувати самостійно, варто чітко вимірювати і прогнозувати час, який знадобиться дітям на виконання завдань, а також узгоджувати в педколективі графік перевірних робіт, щоб зберігати рівномірний розподіл навантаження протягом робочого тижня. 1.3. ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ Повідомляючи учням завдання, окрім чіткої інструкції щодо порядку його виконання, вчитель має повідомити термін, до якого потрібно здати цю роботу. Необхідно надавати учням достатньо часу на виконання завдань, з урахуванням можливих труднощів під час роботи з незнайомими платформами, перебоями функціонування інтернету. Важливо не допускати перевантаження учнів завданнями з різних предметів, а дотримуватись збалансованого та узгодженого підходу між усіма вчителями, які працюють у певному класі. Варто пам’ятати, що в дистанційному режимі учням потрібно більше часу, ніж у класі, щоб упоратись із більшістю завдань. Доцільно диференціювати завдання, позначати деякі з них як необов’язкові або рекомендувати їх лише для окремих учнів. Деяку частину завдань можна не оцінювати, лише фіксувати факт їх виконання. Наприклад, це можна робити у вигляді тесту, запитаннями якого можуть бути задачі зі збірника практичних вправ (учень надсилає власні остаточні відповіді). Можна укласти інтерактивні вправи, після правильного виконання яких учень отримує кодові слова, з яких потрібно скласти цілу Якщо ж важливо перевірити правильність ходу думок учня, то варто скористатись або синхронним режимом взаємодій, або відеозаписом процесу розв’язання. Можна також скласти тест, у якому потрібно надавати не лише остаточну відповідь, але й проміжні. Такий тест може виконувати не лише контрольну, але й навчальну функцію: якщо учень самостійно не зміг виконати завдання, необхідність виконання покрокових дій спонукатиме до правильного алгоритму роботи. Доцільно застосовувати методи самоперевірки, а також взаємної перевірки учнів, надаючи їм критерії оцінювання та створюючи середовище коментування робіт (наприклад, у сервісах Google: документах, презентаціях, блогах тощо). Такі форми роботи ефективніші, якщо учні до початку дистанційного навчання мали аналогічний досвід під час уроків. Застосування принципів формувального оцінювання під час роботи в дистанційному форматі є обовязковим. Формувальне оцінювання має допомогти учням моніторити власний прогрес та рефлексувати щодо свого навчання. Тому виконані роботи доцільно супроводжувати зворотним зв’язком у вигляді коментарів і виставлених балів відповідно до критеріїв оцінювання. Досить часто під час дистанційної роботи виникають проблеми з дотриманням академічної доброчесності. Важливо нагадувати про правила та відповідальність за їх порушення перед виконанням завдань. 1.4. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Дистанційне навчання базується на принципі гнучкості місця, часу, темпу та траєкторії навчання, тому потрібно використати ці переваги. Кожен учитель, стикаючись із викликом організації дистанційного навчання, має скоригувати власні календарно-тематичні плани, оптимізувати матеріал та очікувані результати, заплановані на період дистанційного навчання. Важливо забезпечити досягнення очікуваних результатів навчання, водночас пам’ятаючи, що деякі з них можуть бути недосяжними в нових умовах, деякі — потребуватимуть незначної корекції, а частина — залишаться незмінними. У ході планування навантаження кожного заняття слід мати на увазі, що самостійне опрацювання матеріалу учнями триває довше, аніж виклад цього
  • 111. 1 матеріалу вчителем. Варто скоротити, наскільки це можливо, обсяг матеріалу. Це означає оптимізувати тематичне планування, вилучити несуттєві фрагменти, комбінувати матеріал кількох тем в одну. Також доцільно переглянути очікувані результати навчання і встановити дещо нижчий їх рівень або цілком їх скоригувати, якщо в умовах дистанційного навчання їх досягнення є надто складним. Початково варто розраховувати на охоплення приблизно половини планованого матеріалу. Якщо клас успішно і швидко засвоює скорочений матеріал, можна поступово додати вилучені теми. 1.5. ПОВЕРНЕННЯ ДО ОЧНОГО НАВЧАННЯ Необхідно провести діагностику та аналіз опанування учнями матеріалу, пропонованого під час дистанційного навчання. Зважаючи на те, що в базовій школі учні вивчають багато предметів, надзвичайно важливо відвести на цей процес достатньо часу для уникнення перевантаження та зайвого емоційного напруження. Якщо є можливість, варто застосовувати метод спостереження за діяльнісними проявами опанованих компетентностей окрім або замість контрольних робіт, базованих на засвоєнні теоретичних відомостей. РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ 2.1. ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Впровадження в світній процес дистанційних технологій у нашому закладі буде здійснено за допомогою Googl Suite for Education — безкоштовної платформи з корпоративними обліковими записами для всіх учасників освітнього процесу. Найголовнішим критеріями вибору саме Googl Suite for Education , як інструмента для організації дистанційного навчання стали : - відповідність поставленим методичним цілям, тобто те, наскільки певний сервіс чи ресурс уможливлює досягнення очікуваних результатів навчання в дистанційному форматі; - універсальність цих інструментів, щоб скоротити кількість різних платформ, які використовуються для навчання; - зрозумілість інтерфейсу як для вчительства, так і для учнівства; - інформаційна безпека; - можливість використання платформи на різних персональних пристроях (персональні комп’ютери, планшети, мобільні пристрої Apple, Android тощо); - система оновлюється автоматично, що забезпечує учнів та вчителів найновішими функціями. Вчителі та учні завжди можуть приєднатися до навчального процесу та отримати доступ до пошти, файлів, завдань і матеріалів курсів з будь-якого комп'ютера або мобільного пристрою. Google for Education — безкоштовний інструмент для шкіл та університетів з найкращим у своєму класі рівнем безпеки, гнучкою системою управління доступом та політикою доступу. Основні форми онлайн-комунікації за допомогою сервісів Google: Google Meet — дозволяє організувати відеоконференцію в режимі реального часу онлайн. Вона проводиться у визначений день і час. Відеоконференція — один із сучасних способів зв’язку, що дозволяє проводити заняття у «віддалених класах», коли учні і вчитель/ка перебувають на відстані. Отже, обговорення й ухвалення рішень, дискусії, захист проєктів відбуваються в режимі реального часу. Учитель й учні можуть бачити одне одного, учитель має можливість супроводжувати лекцію наочним матеріалом. Платформа Google Classroom— це сервіс, що дозволяє організувати онлайн- навчання, використовуючи відео-, текстову та графічну інформацію. Учитель має змогу проводити тестування, контролювати, систематизувати, оцінювати діяльність, переглядати
  • 112. 1 результати виконання вправ, застосовувати різні форми оцінювання, коментувати й організовувати ефективне спілкування з учнями в режимі реального часу. Google Classroom дає змогу створювати віртуальні класи та працювати з ними в асинхронному режимі. Завдяки сервісу для спілкування Hangouts учні та вчитель/ка мають змогу вести онлайн-бесіди в режимі реального часу з комп’ютера або мобільного пристрою, учасники команди можуть показувати свої екрани, дивитись і працювати разом над усім. Така трансляція автоматично публікуватиметься на YouTube-каналі. Також платформа дозволяє за допомогою Google- форм збирати відповіді учнів і потім проводити автоматичне оцінювання результатів тестування. Електронна пошта — це стандартний сервіс інтернету, що забезпечує передавання повідомлень як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (графічній, звуковій, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді. У системі освіти електронна пошта використовується для організації спілкування викладача й учня, а також учнів між собою. GoogleCalendar – сервіс для планування зустрічей, подій, справ із прив'язкою до календаря. Це тількі основні Google сервіси, які лежать в основі надання освітніх послуг з використанням дистанцій технологій. Створення комунікативного простору: Дистанційне навчання передбачає кілька типів взаємодій з різними цілями: - оперативне інформування; - повідомлення нового матеріалу; - уточнювальні запитання; - коментарі до виконаних робіт тощо. G Suite for Education дозволяє створити таку комунікаційну структуру, яка була б гнучкою (кожен педагог має власний простір для викладання необхідних матеріалів, забезпечення взаємодій та відгуків учням) і багатогранною (учням не потрібно реєструватись у різнопланових системах, доступ відбувається з єдиного ресурсу). Розгляньмо два основні завдання, які мають вирішуватись комунікаційними системами: 1. Налагодження первинної комунікації між учнями, батьками та вчителями, оперативне інформування щодо динамічних змін, оголошення від адміністрації закладу освіти. Це оптимально здійснювати через служби миттєвих повідомлень, соціальні мережі (закриті групи чи спільноти класів). Для таких цілей можливе також використання сайту закладу освіти (для повідомлень, що можуть бути публічними, і для всіх повідомлень, якщо на сайті є обмежений доступ лише для учнів та батьків). 2. Створення простору для організації дистанційного навчання. Простір для організації дистанційного навчання має забезпечувати такі функції: - проведення онлайн-уроків; - доступ до різноманітних електронних навчальних матеріалів; - отримання робіт учнів (тести чи виконані практичні завдання в зошитах); - оцінювання та зворотний зв’язок щодо виконаних робіт; - можливість поставити питання та отримати відповідь поза межами онлайн-уроку. З метою впровадження дистанційних технологій в освітній процес на базі Google сервісів створено шкільний сайт https://sites.google.com/site/kzonvk111dnipro/home під назвою «Освітня платформа» для внутрішкільного користування. 2.2. МЕТОДИ ВЗАЄМОДІЇ З УЧНЯМИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Дистанційне навчання може здійснюватись у двох режимах: синхронному (всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у веб-середовищі) чи асинхронному (освітній процес здійснюється за зручним для вчителів та учнів графіком). Відмінністю між
  • 113. 1 синхронним і асинхронним режимами є миттєві повідомлення та негайний зворотний зв’язок. Асинхронний режим не дає можливості такого типу взаємодії. Синхронний режим дозволяє співпрацювати в режимі реального часу. Перевага синхронного режиму в тому, що можна залучати учасників миттєво та у визначений час. Асинхронний режим дозволяє розміщувати навчальні матеріали в інтернеті, й учні працюють у зручний для себе час, спілкуючись один з одним та вчителем/вчителькою через дискусійні дошки, форуми чи електронну пошту. Асинхронний режим може включати в себе різноманітні засоби інформації, аудіо- та відеоуроки (але не обмежуватись ними). За допомогою асинхронного режиму навчання учень може працювати у власному темпі та в зручний для себе час. Учителю важливо зазначити терміни виконання завдань, надіслані для зворотного зв’язку, надати орієнтовний розклад уроків для учнів, щоб вони мали уявлення про те, що їм слід робити і коли. Якщо у класі є діти, в яких немає доступу до електронних ресурсів, то основне навчання для таких учнів відбувається за підручником. Завдання передаються телефоном чи іншими доступними засобами спілкування. Важливо, щоб завдання були максимально деталізовані, містили не лише перелік, а й роз’яснення порядку опрацювання тем і виконання завдань. Учителям варто врахувати, що така дитина ще більше за однолітків обмежена в спілкуванні, тому в разі можливості варто передбачити для таких дітей індивідуальні консультації і враховувати, що такій дитині після повернення до очного навчання знадобиться додаткова підтримка.
  • 114. 1 ДОДАТОК 1 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік І ступінь 1а, 1б, 1в – Типова освітня програма під редакцією О.Я. Савченко, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень 1а 1б 1в Інваріативний складник Мовно-літературна, у тому числі: 9 9 9 Українська мова та література 7 7 7 Іноземна мова (англійська) 2+1 2+1 2+1 Математична 4 4 4 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 3 Технологічна 1 1 1 Мистецька 2 2 2 Фізкультурна 3 3 3 Усього 22+1 22+1 22+1 Варіативний складник Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 23 23 23 Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня 20/700 20/700 20/700
  • 115. 1 ДОДАТОК 2 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік І ступінь 2а, 2б, 2в – Типова освітня програма під редакцією О.Я. Савченко, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272 Назва освітньої галузі Кількість годин на тиждень Інваріативний складник 2а 2б 2в Мовно-літературна, у тому числі: 10 10 10 Українська мова та література 7 7 7 Іноземна мова (англійська) 3 3 3 Математична 4 4 4 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 3 Технологічна 2 2 2 Інформатична Мистецька 2 2 2 Фізкультурна 3 3 3 Усього 24 24 24 Варіативний складник Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 Курси за вибором Логіка 1 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 25 25 25 Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня 22/770 22/770 22/770
  • 116. 1 ДОДАТОК 3 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік І ступінь 3а, 3б, 3в – Типова освітня програма під редакцією О.Я. Савченко, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273, з урахуванням Базового навчального плану початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу, національної меншини, викладеному у Державному стандарті, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2018 № 87, додаток 2 Назва освітньої галузі Класи Кількість годин на тиждень 3а 3б 3в Інваріативний складник Мовно-літературна, у тому числі: 11 11 11 Українська мова та література 6 6 6 Мова корінного народу, національної меншини (російська) 2 2 2 Іноземна мова (англійська) 3 3 3 Математична 4+1 4+1 4+1 Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) 3 3 3 Технологічна 1 1 1 Інформатична 1 1 1 Мистецька 2 2 2 Фізкультурна 3 3 3 Усього 25+1 25+1 25+1 Варіативний складник Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1 Загальнорічна кількість навчальних годин 26 26 26 Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня 23/805 23/805 23/805
  • 117. 1 ДОДАТОК 4 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік І ступінь 4а, 4б, 4в, 4г, 4д – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 407 для спеціалізованої школи з навчанням мовою корінного народу, національної меншини і поглибленим вивченням іноземних мов, таблиця 5 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 4а 4б 4в 4г 4д Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) Українська мова 4 4 4 4 4 Мова корінного народу, національної меншини (російська) 5 5 5 5 5 Іноземна мова (англійська) 4 4 4 4 4 Математика Математика 4 4 4 4 4 Природознавство Природознавство 1 1 1 1 1 Суспільствознавство Я у світі 1 1 1 1 1 Мистецтво Мистецтво 1 1 1 1 1 Технології Трудове навчання 1 1 1 1 1 Інформатика 1 1 1 1 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 Фізична культура 3 3 3 3 3 Усього 23+3 23+3 23+3 23+3 23+3 Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять - - - - - Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 23 23 23 23 23 Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 26 26 26 26 26
  • 118. 1 ДОДАТОК 5 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 5а, 5б, 5в – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 5а 5б 5в Мови і літератури Українська мова 3,5+0,5 3,5+0,5 3,5+0,5 Українська література 2 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +1+1 +1+1 +1+1 Зарубіжна література 2 2 2 Іноземна мова(англійська) 3+2 3+2 3+2 Суспільствознавство Історія України 1 1 1 Всесвітня історія - - - Основи правознавства - - - Мистецтво Мистецтво 1 1 1 Математика Математика 4+1 4+1 4+1 Алгебра - - - Геометрія - - - Природознавство Природознавство 2 2 2 Біологія - - - Географія - - - Фізика - - - Хімія - - - Технології Трудове навчання 2 2 2 Інформатика 1 1 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 Фізична культура 3 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 3,5 3,5 Разом 26+3+2 26+3+2 26+3+2 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 2 2 Гранично допустиме навчальне навантаження 28 28 28 Всього (без урахування поділу класів на групи) 31 31 31
  • 119. 1 ДОДАТОК 6 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 6а, 6б, 6в – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 6а 6б 6в Мови і літератури Українська мова 3,5+0,5 3,5+0,5 3,5+0,5 Українська література 2 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +1,5+0,5 +1,5+0,5 +1,5+0,5 Зарубіжна література 2 2 2 Іноземна мова (англійська) 2+2 2+2 2+2 Суспільствознавство Історія України 1 1 1 Всесвітня історія 1 1 1 Основи правознавства - - - Мистецтво Мистецтво 1 1 1 Математика Математика 4+1 4+1 4+1 Алгебра - - - Геометрія - - - Природознавство Природознавство - - - Біологія 2 2 2 Географія 2 2 2 Фізика - - - Хімія - - - Технології Трудове навчання 2 2 2 Інформатика 1 1 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 Фізична культура 3 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 4 4 4 Разом 28,5+3 +1,5 28,5+3 +1,5 28,5+3 +1,5 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2,5 2,5 2,5 Індивідуальні заняття та консультації 1 1 1 Гранично допустиме навчальне навантаження 31 31 31 Всього (без урахування поділу класів на групи) 34 34 34
  • 120. 1 ДОДАТОК 7 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 7а, 7б, 7в – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 7а 7б 7в Мови і літератури Українська мова 2,5+0,5 2,5+0,5 2,5+0,5 Українська література 2 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +1,5+0,5 +1,5+0,5 +1,5+0,5 Зарубіжна література 2 2 2 Іноземна мова (англійська) 2+1 2+1 2+1 Суспільствознавство Історія України 1 1 1 Всесвітня історія 1 1 1 Основи правознавства - - - Мистецтво Мистецтво 1 1 1 Математика Математика - - - Алгебра 2+1 2+1 2+1 Геометрія 2 2 2 Природознавство Природознавство - - - Біологія 2 2 2 Географія 2 2 2 Фізика 2 2 2 Хімія 1,5 1,5 1,5 Технології Трудове навчання 1 1 1 Інформатика 1 1 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 Фізична культура 3 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 4 4 4 Разом 30+3+0,5 30+3+0,5 30+3+0,5 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 2 2 Факультативні курси Розвиток хімічної науки та зв'язок із сучасною хімією 1 1 1 Індивідуальні заняття та консультації 0,5 0,5 0,5 Гранично допустиме навчальне навантаження 32 32 32 Всього (без урахування поділу класів на групи) 35 35 35
  • 121. 1 ДОДАТОК 8 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 8б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 8б англ. Мови і літератури Українська мова 2+1 Українська література 2 Зарубіжна література 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +0,5+1 Іноземна мова (англійська) 2+3 Суспільствознавство Історія України 1,5 Всесвітня історія 1 Основи правознавства - Мистецтво Мистецтво 1 Математика Математика - Алгебра 2 Геометрія 2 Природознавство Природознавство Біологія 2 Географія 2 Фізика 2 Хімія 2 Технології Трудове навчання 1 Інформатика 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 Фізична культура 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 Разом 31+3+2 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 36
  • 122. 1 ДОДАТОК 9 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 8а, 9ф – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 8а матем. 9ф матем. Мови і літератури Українська мова 2 2 Українська література 2 2 Зарубіжна література 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +0,5+0,5 +1 Іноземна мова (англійська) 2 2 Суспільствознавство Історія України 1,5 1,5 Всесвітня історія 1 1 Основи правознавства - 1 Мистецтво Мистецтво 1 1 Математика Математика - Алгебра 2+3 2+3 Геометрія 2,5+0,5 3 Природознавство Природознавство - Біологія 2 2 Географія 2 1,5 Фізика 2+1 3 Хімія 2 2 Технології Трудове навчання 1 1 Інформатика 2 1 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 0,5 1 Фізична культура 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 3 Разом 31+3+2 32+3+1 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 1 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 36 36
  • 123. 1 ДОДАТОК 10 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 8в, 9б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, таблиця 8; з урахуванням годин, відведених на вивчення мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 8в біол. 9б біол. Мови і літератури Українська мова 2+1 2 Українська література 2 2 Зарубіжна література 2 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) +1 +1 Іноземна мова (англійська) 2 2 Суспільствознавство Історія України 1,5 1,5 Всесвітня історія 1 1 Основи правознавства - 1 Мистецтво Мистецтво 1 1 Математика Математика - Алгебра 2 2 Геометрія 2 2 Природознавство Природознавство - Біологія 2+2 2+2 Географія 2 1,5 Фізика 2 3 Хімія 2+1,5 2+1 Технології Трудове навчання 1 1 Інформатика 2 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 Фізична культура 3 3 Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 3 Разом 31+3+2 32+3+1 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 1 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 36 36
  • 124. 1 ДОДАТОК 11 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІ ступінь 9а – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини, таблиця 12 Освітні галузі Назва предмету Кількість годин на тиждень 9а Мови і літератури Українська мова 2 Українська література 2 Зарубіжна література 2 Мова корінного народу, національної меншини (російська) 2 Іноземна мова (англійська) 2 Суспільствознавство Історія України 1,5 Всесвітня історія 1 Основи правознавства 1 Мистецтво Мистецтво 1 Математика Математика - Алгебра 2 Геометрія 2 Природознавство Природознавство - Біологія 2 Географія 1,5 Фізика 3 Хімія 2 Технології Трудове навчання 1 Інформатика 2 Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 Фізична культура 3 Разом 31+3 Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 2 Факультативні курси Англійська мова 2 Гранично допустиме навчальне навантаження 33 Всього (без урахування поділу класів на групи) 36
  • 125. 1 ДОДАТОК 12 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІІ ступінь 10а – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 2; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3 Назва предмету Кількість годин на тиждень 10а матем. Базові предмети 27(29) Українська мова 2 Українська література 2 Зарубіжна література 1 Іноземна мова (англійська) 2 Історія України 1,5 Всесвітня історія 1 Громадянська освіта 2 Алгебра і початки аналізу 2+4 Геометрія 1+2 Біологія 2 Географія 1,5 Фізика 3 Хімія 1,5 Фізична культура 3 Захист України 1,5 Вибірково-обов’язкові предмети 3 Інформатика 2 Технології - Мистецтво 1 Разом 27+3+6 Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 8(6) Факультативні курси Мова і література корінного народу, національної меншини (російська) 1 Українська мова 1 Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 Усього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38
  • 126. 1 ДОДАТОК 13 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік ІІІ ступінь 10б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 2; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3 Назва предмету Кількість годин на тиждень 10б англ. Базові предмети 27(29) Українська мова 2 Українська література 2 Зарубіжна література 1 Мова і література корінного народу, національної меншини (російська) 2 Іноземна мова (англійська) 2+3 Історія України 1,5 Всесвітня історія 1 Громадянська освіта 2 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 Біологія 2 Географія 1,5 Фізика 3 Хімія 1,5 Фізична культура 3 Захист України 1,5 Вибірково-обов’язкові предмети 3 Інформатика 2 Технології - Мистецтво 1 Разом 29+3+3 Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 8(6) Факультативні курси Математика 2 Українська мова 1 Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 Усього фінансується (без урахування поділу класу на групи) 38
  • 127. 1 ДОДАТОК 14 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік 11а – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 1; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3 Назва предмету Кількість годин на тиждень 11а матем. Базові предмети 21,5(23,5) Українська мова 2 Українська література 2 Зарубіжна література 1 Мова і література корінного народу, національної меншини (російська) 2 Іноземна мова (англійська) 2 Історія України 2 Всесвітня історія 1 Громадянська освіта - Алгебра 2+4 Геометрія 1+2 Природничі науки 4 Фізична культура 3 Захист України 1,5 Профільні предмети і спеціальні курси 11(9) Вибірково-обов’язкові предмети 3 Інформатика 1 Технології - Мистецтво 2 Разом 23,5+3+6 Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття 2,5 Факультативні курси Фізика 1 Хімія 1 Біологія 1 Українська мова 2 Історія України 0,5 Гранично допустиме навантаження 33 Всього 38
  • 128. 1 ДОДАТОК 15 РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік 11б – Типова освітня програма, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, таблиця 1; з урахуванням орієнтовної кількості навчальних годин для профільних предметів, таблиця 3 Назва предмету Кількість годин на тиждень 11б англ. Базові предмети 21,5(23,5) Українська мова 2+1 Українська література 2 Зарубіжна література 1 Мова і література корінного народу, національної меншини (російська) 2 Іноземна мова (англійська) 2+3 Історія України 2 Всесвітня історія 1 Громадянська освіта - Математика 3 Природничі науки 4 Фізична культура 3 Захист України 1,5 Профільні предмети і спеціальні курси 11(9) Вибірково-обов’язкові предмети 3 Інформатика 1 Технології - Мистецтво 2 Разом 23,5+3+4 Додаткові години на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття 2,5 Факультативні курси Англійська мова 4 Математика 2 Українська мова 1 Історія України 0,5 Гранично допустиме навантаження 33 Всього 38
  • 129. 1 ДОДАТОК 16 Індивідуальний навчальний план Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розроблено відповідно до особливостей інтелектуального розвитку здобувача освіти. Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів та кількість годин для їх вивчення. Його розроблено на основі навчального плану початкової освіти для спеціальних закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з порушеннями слуху. Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень Мовно-літературна Україньска мова та літературне читання 7 Іноземна мова 3 Математична Математика 4 Природнича Соціальна і здоров'язбережувальна Громадяньска та історична Я досліджую світ 3 Технологічна Трудове навчання 1 Мистецька Образотворче мистецтво 1 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна Фізична культура 3 Усього: 23 Корекційно-розвиткова робота 5 Гранично допустиме навчальне навантаження 20
  • 130. 1 ДОДАТОК 17 Індивідуальний навчальний план Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розроблено відповідно до особливостей інтелектуального розвитку здобувача освіти. Індивідуальний навчальний план визначає перелік предметів та кількість годин для їх вивчення. Його розроблено на основі навчального плану початкової освіти для спеціальних закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для дітей з затримкою психічного розвитку. Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень Мовно-літературна Україньска мова та літературне читання 7 Іноземна мова 3 Математична Математика 4 Природнича Соціальна і здоров'язбережувальна Громадяньска та історична Я досліджую світ 3 Технологічна Трудове навчання 1 Мистецька Образотворче мистецтво 1 Музичне мистецтво 1 Фізкультурна Фізична культура 3 Усього: 23 Корекційно-розвиткова робота 5 Гранично допустиме навчальне навантаження 20
  • 131. 1 Додаток 18 Перелік навчальних програм для учнів 1-4 класів комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік № п/п Назва навчальної програми Затвердження 1. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я.,1-2 клас Наказ МОН від 08.10.2019 р. № 1272 2. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я., 3-4 клас Наказ МОН від 08.10.2019 р. № 1273 3. Українська мова (для шкіл з навчанням російською мовою). Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи Наказ МОН від 29.05.2015 р. № 584 4. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2-4 класи 5. Російська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання. 1-4 класи 6. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання. 1-4 класи 7. Іноземні мови. Навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл 8. Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2-4 класи 9. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 10. Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 11. Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 12. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 13. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи 14. Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи
  • 132. 1 15. Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 3-4 класи Додаток 19 Перелік навчальних програм для учнів 5-9 класів комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік № п/п Назва навчальної програми Затвердження 1. Українська мова Наказ МОН від 07.06.2017 р. № 804 2. Українська література 3. Зарубіжна література 4. Іноземні мови 5. Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу) 6. Історія України 7. Всесвітня історія 8. Математика 9. Інформатика 10. Природознавство 11. Географія 12. Біологія 13. Фізика 14. Хімія 15. Основи здоров’я 16. Трудове навчання 17. Мистецтво 18. Фізична культура Наказ МОН від 23.10.2017 р. № 1407 19. Біологія. 8 - 9 класи. Навчальна програма для класів з поглибленим вивченням біології Наказ МОН від 17.07.2013 р. № 983 20. Навчальна програма для поглибленого вивчення математики в 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів
  • 133. 1 Додаток 20 Перелік навчальних програм для учнів 10-11 класів комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік № п/п Назва навчальної програми Затвердження 1. Українська мова. Рівень стандарту Наказ МОН від 23.10.2017 р. № 1407 2. Українська література. Рівень стандарту 3. Зарубіжна література. Рівень стандарту 4. Історія України. Рівень стандарту 5. Всесвітня історія. Рівень стандарту 6. Громадянська освіта (інтегрований курс). Рівень стандарту 7. Іноземні мови. Рівень стандарту 8. Іноземні мови. Профільний рівень 9. Російська мова (початок вивчення з 1 класу) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Рівень стандарту 10. Російська мова та література (інтегрований курс) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. Рівень стандарту 11. Мистецтво. Рівень стандарту 12. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія). Рівень стандарту 13. Математика. Профільний рівень 14. Інформатика. Рівень стандарту 15. Природничі науки. Проект 2 - авторський колектив під керівництвом Т. Засєкіної. Рівень стандарту 16. Біологія і екологія. Рівень стандарту 17. Географія. Рівень стандарту 18. Хімія. Рівень стандарту 19. Захист Вітчизни. Рівень стандарту 20. Фізична культура. Рівень стандарту
  • 134. 1 Додаток 21 Перелік навчальних програм факультативних курсів для учнів 1-11 класів комунального закладу освіти «Навчально-виховний комплекс № 111 «спеціалізована школа – дошкільний навчальний заклад» Дніпровської міської ради на 2020-2021 навчальний рік № п/п Назва навчальної програми Затвердження 1. Навчальна програма «Логіка». О. Митник. 2-4 класи Лист ІМЗО від 02.07.2019 № 22.1/12-Г- 528 2. Розвиток хімічної науки та його зв'язок із сучасною хімією автор Стеценко І.В. Навчальна програма факультативного курсу. 7клас Лист ІМЗО від 04.05.2017 № 2.1/12-Г- 96 3. Хімія полімерів. Автори Скляр А.М., Сударева Г.Ф., Матейко А.В. Навчальна програма курсу за вибором. 11 клас Лист ІМЗО від 15.04.2016 № 2.1/12-Г- 149 4. Фізіологія рослин. Автор Білик Ж.І. Навчальна програма курсу за вибором. 10-11класи Лист ІМЗО від 21.06.2018 № 22.1/12-Г- 385 5. Програма курсу за вибором «Підготовка до ДПА та ЗНО з фізики» (укладач Деркач Н.А.). 10-11 класи Лист ІМЗО від 09.08.2018 № 22.1./12-Г- 721.