1 2 libre
- 1. 5 ТЕМА 1 Цифрові джерела інформації та особливості роботи з ними Значення нових медіа в сучасному суспільстві У світі за минулі 60 років з низки численних теорій суспільного розвитку на перший план виходять теорії комунікативного характеру у зв’яз- ку зі становленням знання як джерела економічного прогресу, тобто його перетворенням в основний то- вар. Закономірно глибокий інтелектуальний потен- ціал індивіда веде до формування громадянського суспільства, зміцнення інституту громадської думки. Вирішення усіх соціальних проблем на цьому ета- пі розвитку цивілізації стає можливим лише на рівні взаємної домовленості, яка здійснюється в процесі ко- мунікації. Засоби масової комунікації (ЗМК), з появою натовпу та церкви (за Тоффлером), та засоби масової інформації (ЗМІ), починаючи з рукописних книг, чіт- ко вписуються в систему соціальних зв’язків, бо саме вони є основними носіями інформації, яка відобра- жає усі сторони соціальної дійсності. Саме ЗМІ та ЗМК продукують і здійснюють політику, яка в уявленні мис- лителів-гуманістів – від Аристотеля до Ю. Хабермаса – представляє собою цілеспрямовану дійсність, що за- безпечує узгодженість і задоволення інтересів усього суспільства та кожного окремо взятого індивіда за по- середництвом спілкування. Адже процеси політичної комунікації, взаємодія влади та суспільства безпосе- редньо пов’язані з процесами формування і функціо- нування громадської думки та суспільної свідомості. 1.1
- 2. 6 Поняття «засоби масової інформації» (ЗМІ) не по- трібно ототожнювати з поняттям «засоби масової ко- мунікації» (ЗМК). ЗМК – це ті канали, за якими тради- ційно здійснюється процес масової комунікації (друк, теле- та радіомовлення тощо). До ЗМК відносяться кіно, театр, цирк та ін. – усі видовищні заходи, які виокрем- люються регулярністю звернення до масової аудиторії, а також такі технічні засоби масової комунікації, як те- лефон, телеграф, телетайп тощо. Завдяки використан- ню цих комунікаційних засобів виникло три підсистеми традиційних ЗМІ: друк, радіо і телебачення, кожна з яких складається з великої кількості каналів – окремих газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, про- грам радіо і телебачення, що мають здатність розпо- всюджуватися як по всьому світу, так і в невеликих ре- гіонах (областях, районах). Тобто сучасні ЗМІ як вагома частина сучасних ЗМК – це спеціалізовані організації, працівники яких займаються професійною діяльністю зі збору, обробки та розповсюдження масової інформа- ції. Завдяки цьому в доінтернетівську епоху традицій- ні ЗМІ представляли собою ідеальний інструмент для впливу на громадську думку та її формування. «Хто во- лодіє інформацією – той править світом», – стверджує відома з давніх-давен цитата. Сьогодні її можна б було перефразувати наступним чином: «Хто володіє ЗМІ – той контролює громадську думку». Але з появою Інтернету аудиторія отримала мож- ливість звільнитися від залежності від професійних виробників інформації, обмінюватися інформацією з багатьма іншими людьми й одночасно, і «напряму». Від цього їхнє спілкування не перестає бути масовим: основні ресурси Інтернету відкриті для всіх. Новий канал дозволяє виробникам інформації мак- симально персоналізувати контент, передавати його за запитом споживача, який обирає зміст відповідно
- 3. 7 до своїх інтересів. Окрім цього, у читача все частіше з’являється можливість самостійно керувати контен- том видання (публікувати повідомлення, додавати коментарі, відгуки, ставити запитання), створювати власний контент (розміщувати новини, фотографії, що- денники тощо). Створений споживачем контент (User Generated Content, UGC) також є досить вагомим досяг- ненням виробників інформації в Інтернеті. На підставі UGC виникли відеохостинги, фотохостинги, подкасти, блоги, Вікіпедія, соціальні мережі та багато іншого. В останньому випадку контентом є самі його споживачі, тобто анкети учасників та їхня діяльність. Такі методи роботи з аудиторією реалізуються за допомогою нових медіа, які часто називають соціальними медіа або про- сто зводять до використання соціальних мереж. Нові медіа у світі йдуть нерозривно з поняттям цифрових медіа. Наприклад, Дітріх Ратцке, німецький журналіст, визначає нові засоби масової інформації як: «всі засоби і медіа, засновані на використанні нових або оновлених старих технологій, що використовують- ся для збору і обробки інформації, зберігання інфор- мації, передачі інформації». Нові медіа розуміються в Німеччині як напрям використання нових, переваж- но цифрових технологій в різних сферах життя: мис- тецтві, журналістиці, рекламі та ін. Як конкретні приклади нових медіа, що існують у світі, можна навести наступні: ▪▪ інтернет, соціальні мережі; ▪▪ електронні книги (пристрої для читання, елект- ронний папір); ▪▪ цифрове радіо (інтернет-радіо); ▪▪ цифрове телебачення (кабельне, супутникове); ▪▪ відеоігри (консольні, комп’ютерні, мобільні); ▪▪ мобільний зв’язок (додаткові функції); ▪▪ медіа-фасад (світлодіодні панелі, проекції і т. д.); ▪▪ кіноіндустрія (фільми, відеоблог).
- 4. 8 Список прикладів, наведених вище, не є вичерп- ним. Свіжі медійні рішення продовжують виникати і втілюватися в життя. За статистикою Internetworld stats, у мережі 1,8 млрд. користувачів.Цестановить26,6%усьогонаселеннязем- ної кулі. Зростання користувачів у період з 2000 року становить майже 400%, тобто за 10 років у 4 рази збіль- шилася кількість активних користувачів (http://www. takegrandprix.ru/articles/doc112.html). Найпопулярніші й основні сервіси мережі Інтернет у світі можна розділити за тими функціями, які вони заміщують у класичних медіа, а саме: Ключовий медіа-канал, провідник інформації – новини, фото, відео, інформація, наука, розваги і т.д. Сховища різнорідного контенту: ▪▪ фото (Flickr, Photobucket); ▪▪ відео (YouTube); ▪▪ історії з життя (Blogger, WordPress); ▪▪ списки уподобань, закладок (del.icio.us, StumbleUpon); ▪▪ документи (GoogleDocs); ▪▪ спілкування з віддаленими друзями (електрон- на пошта, Skype, Viber, Whatsapp); ▪▪ підтримка соціальних зв’язків (Facebook, Вкон- такті тощо); ▪▪ пошук інформації (Google, Wikipedia). Французькі блогери, які дотримуються просвіт- ницького погляду на нові медіа, розробили піраміду Маслоу 2.0 версії у 2010 р.: 1) рівень виживання (пошук інформації та пошта); 2) рівень захищеності (захист інформації); 3) рівень соціалізації (форуми, соціальні мережі); 4) рівень оцінювання (блоги, особисті сторінки); 5) рівень самореалізації (спільна робота).
- 5. 9 Сучасна людина сьогодні висуває такі вимоги до медіа-каналів, які класичні, або традиційні, медіа- носії не здатні адекватно, релевантно і в повній мірі забезпечити задоволення інформаційного голоду су- часного користувача. Порівняльна характеристика традиційних та нових медіа
- 6. 10