5 3 libre
0 likes48 views
Модуль 5. Комунікація в соцмережах як предмет викладання журналістського фаху (професійне)
5 3 libre
- 1. 34 Сторінки та сайти, які були видалені або змінені, можна перевірити через веб-архіви: ▪▪ Archive.org – машинна індексація; ▪▪ Archive.is – цей ресурс корисний тим, що тут мож- на проіндексувати потрібну сторінку вручну. Ресурси для перевірки комерційних даних: ▪▪ https://youcontrol.com.ua – простий спосіб пе- ревірити компанію або директора; ▪▪ http://spending.gov.ua – офіційний портал пуб- лічних фінансів України; ▪▪ http://declarations.com.ua – декларації. Перевірка достовірності інформації Якщо на клітці у слона прочитаєш напис «буйвол», не вір очам своїм. Козьма Прутков Дезінформація користувача в Інтернеті може здійс- нюватися навмисне задля: ▪▪ привернення уваги (миготливі банери з кричу- щими назвами, наприклад, «Знайдено секрет вічної молодості!», «Вона розповіла всю правду про своє життя!» тощо) ▪▪ політичних маніпуляцій, умисних розіграшів та ін. ▪▪ також дезінформувати читачів можуть через некомпетентність автора або брак точних відо- мостей. Приклад: реклама з використанням фотошопу для привернення уваги і затягування на свій сайт відвідувачів.
- 2. 35 У сучасній журналістиці друге народження пе- реживає жанр «газетної качки». Газетна качка (від лат. Non testatum або англ. Not testified) – раніше в деяких англійських газетах статті без достовірних джерел позначалися буквами «NT», що читалося в Німеччині за правилами німецької мови як «ен-те», співзвучно з ним. Ente – «качка». Не меншої попу- лярності набуло і розповсюдження так званих фейко- вих новин (від фейк – підробка). У сучасному Інтернеті вже існують великі ресур- си, де вигадка повністю заміщує правду, наприклад, «Абсурдопедия» та новинне агентство FоgNews.ru або один з найпопулярніших англомовних псевдоно- винних порталів TheOnion.com, що спеціалізуються на створенні фейкових новин. Тому будь-якому ак- тивному користувачу мережі Інтернет критично важ- ливо перевіряти інформацію. Недостовірна інформа- ція, ретрансляція чуток сіє паніку, зменшує довіру до медіа, відволікає від істотної інформації та може мати катастрофічні наслідки. Перш за все слід бути уважним до джерел, щоб запобігти фейкам або дезін- формації.
- 3. 36 Як в Інтернеті відрізнити фейк від правди? Насамперед новина, яка подається як правди- ве повідомлення, але при цьому оповідає про неймовірні факти і сумнівні події, скоріше за все, є 1.5 стовірності посилань. Якщо джерелом вказано іно- земний сайт, варто ознайомитися з оригіналом. Дуже часто в подібних новинах автори посилаються на не- визначені джерела фактів: «за дослідженнями вче- них», «як повідомили конфіденційні джерела» тощо. Неправдиве повідомлення видає і манера викла- ду. У текстах використо вуються узагальнення, пе- ребільшення і наукоподібні слова. Необхідно звер- тати увагу на будь-які логічні неточності, очевидні невідповідності, емоційні висловлювання. Особливо повинні насторожувати помітні заголовки статей і банери, що закликають прочитати гарячу новину. І хоча в Інтернеті існують великі ресурси, де ви- гадка повністю заміщує правду, вже існують і ресурси в цілому присвячені розвінчуванню міфів та фейків: ▪▪ http://glavnoe.ua/news/n248261 ▪▪ http://www.stopfake.org/ ▪▪ https://vk.com/fakebusters недостовірною. Час- то в таких новинах використовуються посиланнянавітьна джерела,щовикли- каютьдовіру.Уцьо- му випадку необхід- но упевнитися в до-
- 4. 37 Не менш важливу роль у виявленні фейкової ін- формації починають відігравати і соціальні медіа. При появі важливої інформації в соцмережах – на- віть у джерелах, що викликають довіру – необхідно спершу переконатися в її достовірності. Важливо зв’язатися з особою, яка опублікувала повідомлення, або з тим, кого воно стосується. Загалом довіряти жодному ЗМІ чи інтернет-ви- данню на 100% не можна, не тому що вони «погані/ хороші», а через те, що у будь-якого матеріалу є автор, звідси і з’являється можливість суб’єктивізму, маніпу- ляції чи підміни понять. У зв’язку з цим хотілося б привернути увагу вчителів і особливо учнів до такого популярного інтернет-ресурсу, як Відкрита енцикло- педія Вікіпедія. Використовуючи її як інформаційне джерело, необхідно не забувати, що будь-хто може внести зміни в її тексти за власним розсудом, навіть без реєстрації. Її модератори – це звичайні люди, які не є спеціалістами з історії, філософії, літератури, а лише активними громадянами з певною життєвою позицією. Вони легко можуть внести будь-які зміни, але де вірогідність, що ви не прочитаєте матеріал саме відредагований «зловмисником»? Це зовсім не означає, що потрібно оминати її. Але при цьому по- трібно пам’ятати, що вся інформація повинна бути перевірена. Адже як стверджував Джозеф Пулітцер, помилки репортерам не прощаються, а надмірна довірливість є головним ворогом точності. Accuracy, accuracy, accuracy. Joseph Pulitzer Під інформаційною безпекою розуміється стан за- хищеності інформаційного середовища суспільства, яке забезпечує її формування та розвиток в інтересах
- 5. 38 громадян, організацій та держави. Забезпечення ін- формаційної безпеки особистості означає її право на отримання об’єктивної інформації та передбачає, що інформація, отримана особою з різних джерел, не пе- решкоджає вільному формуванню та розвитку її осо- бистості. Як вплив на особистість можуть виступати: ▪▪ цілеспрямований інформаційний тиск з метою зміни світогляду, політичних поглядів та мо- рально-психологічного стану людей; ▪▪ розповсюдження недостовірної, викривленої, неповної інформації; ▪▪ використання неадекватного сприйняття людь- ми достовірної інформації. Отже, ми навчилися розпізнавати тексти і шукати у найпопулярнішій пошуковій мережі Google. Дізна- лися про пошук не тільки за текстами, а й за картин- ками. А для чого це все? Тільки шукати свої фото і пе- ревіряти захищеність персональних даних? Аж ніяк, пропаганда і підміна понять можуть використовува- ти не тільки текстові матеріали, а досить ефективно користуються емоційно забарвленими ілюстраціями, підводячи нас, як глядачів/читачів, для сприйнят- тя інформації за дані без перевірки.
- 6. 39 Розглянемо приклади фотопропаганди в ЗМІ, яка була своєчасно розпізнана активістами. Приклад 1. Пропаганда так званого Паллівуду (комбінація двох слів: палестинці і Голлі- вуд). Цей термін був запропо- нований проізраїльськими ор- ганізаціями, які спостерігають за висвітленням арабо-ізраїль- ського конфлікту в ЗМІ, для опису того, що вони називають «маніпуляцією засобами інфор- мації, спотворенням і прямим обманом палестинцями та іншими арабами для того, щоб виграти у війні за громадську думку проти Ізраїлю». На фото, які з’явилися в мережі, – постановочні кад- ри, на яких переодягнений «ізраїльський військово- службовець» націлює на неозброєного юнака зброю, а на наступному кадрі ми вже бачимо, що це насправді актори і вони роблять фото на згадку. Приклад 2. Використання одного і того ж відеоря- ду в зовсім різних новинах на різних каналах («5 ка- нал» – Україна, «Росія 24» – Російська Федерація, «Аль-Джазіра» – Катар).
- 7. 40 Приклад 3. Українські журналісти так само схиль- ні не шукати реальні фото, а використовують підхо- дящі, знайдені під час пошуку за зображенням в ме- режі Інтернет. Так, на сайті телеканалу ICTV в програмі новин «Факти» жителі Криму і сирійські біженці на сайті The Kiev Times видаються дуже подібними. Вам так не здається? Приклад 4. Один і той же хлопчик став жертвою обстрілів на Донбасі в Україні та у Сирії.
- 8. 41 Приклад 5. Фото з кінофільму було використано для створення пропагандистського демотиватора «як реальне фото». Завдання для роботи з класом Аналіз повідомлення (4 кроки) 1. «Правило трьох» – підтвердження інформації як мінімум у трьох незалежних одне від одного джерелах. Перш ніж прийняти за істину якусь інформацію в Інтернеті, необхідно перевірити її ще як мінімум у двох незалежних одне від од- ного джерелах. 2. Порівняння отриманої інформації з уже відомою по цій темі. Збирання відомостей з кількох авто- ритетних джерел, порівняння різних точок зору на проблему. 3. Перевірка достовірності отриманої інформа- ції в авторитетних експертів. Якщо необхідно, можна перевірити інформацію, проконсульту- вавшись з експертами в даній галузі.
- 9. 42 4. Запит у джерела інформації додаткових дета- лей, що підтверджують істинність основного по- відомлення. Ще один спосіб – звернутися до ав- тора інформації безпосередньо. Задайте запитання до текстів, обраних для аналізу: 1. У якому жанрі написана замітка? 2. Вкажіть адресну спрямованість даної замітки. 3. Перерахуйте корисні властивості козячого мо- лока. 4. Перерахуйте шкідливі властивості козиного молока. 5. Для кого може бути шкідливим козине молоко? 6. З якою метою написана замітка?